Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №587/220/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/220/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Вортоломей І. Г.

Номер провадження 33/816/368/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гудзловенко С.П. на постанову Сумського районного суду Сумської області від 18.06.2025, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 18.06.2025, водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 11.01.2025 17 год 45 хв в с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 33, керував т/з Фольцваген Транспортер, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою Alcotest Drager 6810 або проїхати до медичного закладу відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Гудзловенко С.П. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Сумського районного суду Сумської області від 18.06.2025 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, що послугувало б причиною для зупинки транспортного засобу, у зв?язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов?язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначала, що на долученому до матеріалів справи відеофайлі не відображено ані як було зупинено транспортний засіб, ані особу, яка ним керувала чи взагалі, як було зупинено вищевказаний транспортний засіб. Тобто, поліцейським до протокола про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервним, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв?язку із чим доданий до протокола відеозапис потрібно визнати неналежним та недопустимим доказом по справі.

Звертала увагу, що суддя в своїй постанові послалася як на доказ у частині зупинки транспортного засобу на відеофайл WA 0045, але в додатках до протоколу цей файл не зазначений, тому суд не повинен був посилатися на цей доказ як допустимий.

Додатково зазначала, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕЕР1 № 218492 від 11.01.2025 року у графі «до протоколу додаються» зазначено — «інші матеріали справи», однак, всупереч вимогам Інструкції, поліцейськими не зазначено в цій графі ані номеру бодікамери, за допомогою якої здійснювався відеозапис, ані дати повірки цього відеореєстратора.

Також зазначала, що про відео з бодікамери, на яке посилається суддя у своїй постанові, взагалі немає відомостей, що саме за допомогою бодікамери фіксувалося адміністративне правопорушення та всі інші дії, пов`язані з складанням протоколу.

Стверджувала, що всупереч вимогам п.п. 3.3 та 3.5 Інструкції «Про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року №100, відеозапис є не суцільним та складається з дев?яти файлів.

Стверджувала, що в протоколі, не вказано в якому районі, місті чи області вчинено адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням ст. 256 КУпАП.

Зазначала, що з матеріалів справи не вбачається, щоб поліцейський вручав ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров?я, відсутні відомості про таке вручення (або відмову від отримання направлення) і в матеріалах справи, більш того, з відеофайлу, яке додається до протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівника поліції, що не є водієм даного транспортного засобу, тому не було причин для з`ясування його щодо стану на алкогольного сп?яніння.

Зазначала, що ОСОБА_1 до початку судового розгляду надав до суду висновок щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння від 11.01.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , саме в цей день не був в стані будь-якого сп?яніння, але суд належної оцінки цьому доказу не надав.

Вказувала, що суд в своєї ухвалі належним чином не прийняв до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 з початку воєнного стану в Україні у зв?язку з російською агресією встав до лав Збройних Сил України та сумлінно виконує свої обов?язки по захисту Вітчизни, що підтверджується наданими до справи документами та безпідставно прийшов до висновку про "затягування справи", оскільки ОСОБА_1 виконував бойове завдання у зоні активних бойових дій та з цих причин не зміг прибути до суду для дачі пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того ОСОБА_1 з`являвся до суду, ознайомився з матеріалами справи, тому як йому було невідомо, що до нього був складений протокол по адміністративне правопорушення, надавав свої докази та бажав надати пояснення щодо обставин справи. Ігнорування судом військової служби як поважної причини неявки призвело до грубого порушення права на захист та позбавило ОСОБА_1 можливості надати особисті пояснення.

У судове засідання призначене на 08-30 год 11.08.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Гудзловенко С.П. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду повторно не з`явилися.

До початку розгляду, адвокат Гудзловенко С.П. подала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням її у відпустці за станом здоров`я та неможливістю ОСОБА_1 прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з його перебуванням в зоні активних бойових дій.

Проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи те, що інкриміновані ОСОБА_1 події відбувалися 11 січня 2025 року, справа на розгляді в Сумському апеляційному суді знаходиться тривалий час, а саме з червня 2025 року, що безумовно впливає на розумність дотримання судом строку її розгляду, а також те, що попередні судові засідання вже відкладались за клопотанням адвоката Гудзловенка С.П., апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення судового засідання.

Тому, виходячи з того, що питання про погіршення становища особи в даному випадку не ставиться, а також зважаючи на тривалість судового розгляду конкретних матеріалів справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність її учасників.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, відео файли, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння та впливу наркотичних або токсичних речовин.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Згідно з ч. 1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 , за обставин, викладених у постанові судді суду першої інстанції, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218492 від 11.01.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП;

- рапортом поліцейського відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області поліцейського Онищенка Ю.Ю. від 11.01.2025, з якого вбачається, що 11.01.2025 був зупинений транспортний засіб Фольцваген Транспортер, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, після чого було складеного протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що т/з під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з поганою видимістю номерного знака, та в подальшому у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

З відеозапису встановлено, що після виявлення ознак сп`яніння водієві, відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу або проїхати до медичного закладу. Однак від проходження встановленого законом огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи викладене, працівниками поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Щодо доводів захисника про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачених законом підстав для зупинки, які надавали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, то апеляційний суд їх відхиляє, оскільки з відеозапису вбачається, що підставою для зупинки стала погана видимість номерного знака.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Твердження захисника, що на долученому до матеріалів справи відео файлі не відображено ані як було зупинено транспортний засіб ОСОБА_1 , ані особу, яка ним керувала чи взагалі зупиняли вищевказаний транспортний засіб, тобто, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв?язку із чим доданий до протоколу відеозапис потрібно визнати неналежним та недопустимим доказом по справі, апеляціний суд вважає безпідставними, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис підтверджує всі обставини, що мають значення для справи, зокрема, як ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген Транспортер, н.з. НОМЕР_1 , вийшов з переднього сидіння автомобіля, також те, що окрім нього інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом, біля автомобіля не було, також те, що ОСОБА_1 надав свої документи, відкривав багажник, тощо. Також на відеозаписі зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті судом до уваги.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є правильними.

Доводи захисника щодо недопустимості та неналежності відеофайлу «WA0045» є безпідставними, оскільки технічна назва окремого файлу на цифровому носії є лише елементом його внутрішньої ідентифікації, а відсутність відображення в протоколі за умови долучення самого відеозапису до матеріалів справи не є процесуальним порушенням.

Відхиляючи доводи захисника щодо порушення оформлення протоколу в частині відсутності відомостей про номер бодікамери та дату її повірки, апеляційний суд виходить з того, що зазначення у графі «До протоколу додаються» загального формулювання «інші матеріали справи» за наявності долученого цифрового носія з відеозаписом не скасовує доказового значення останнього, оскільки КУпАП та Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення не містять вимоги щодо обов`язкового зазначення серійного номера бодікамери чи дати її повірки безпосередньо в тексті протоколу.

Відхиляючи доводи захисника щодо переривчастості відеозапису, відсутності на ньому факту керування та порушення вимог Інструкції «Про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту пагрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року №100, апеляційний суд зазначає, що на наявному в матеріалах справи диску міститься два окремих відеофайли, що зумовлено фіксацією події з різних технічних засобів - нагрудної бодікамери поліцейського (VID250111-174448F-000268-000000-0023) та відеореєстратора транспортного засобу (VID-20250111-WA0045), що є належною процесуальною формою збору доказів і не свідчить про порушення КУпАП та Інструкції від 03 лютого 2016 року №?100

Твердження апелянта, що в протоколі, не вказано в якому районі, місті чи області вчинено адміністративне правопорушення, що є грубим порушення ст. 256 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки в протоколі серії ЕПР1 №218492 від 11.05.2025, а саме в пункті 7 зазначено, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 33.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд до медичного закладу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Натомість в даному випадку водій відмовився від проходження огляду у медичному закладі, та ці обставини підтверджені доказами, що додані до матеріалів справи, а тому підстав для видачі направлення на огляд до медичного закладу у праціника поліції не було.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок проходити огляд на стан сп`яніння виникає у водія не з моменту вручення йому направлення на проходження відповідного огляду, а в силу вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху з моменту висловлення відповідної вимоги працівником поліції, як до водія транспортного засобу.

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 до початку судового розгляду надав до суду висновок щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння від 11.01.2025, з якого вбачаєься, що ОСОБА_1 , в цей день не був в стані будь-якого сп?яніння, але суд належної оцінки цьому доказу не надав, то апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції надано належну та правову оцінку долученому до матеріалів справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою ввиявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» м. Суми від 11.01.2025 №143, складений о 22:25 год, оскільки зазначений огляд був проведений з порушенням встановленої законом процедури - після спливу двогодинного строку з моменту виявлення підстав для його проведення або відмови від огляду на місці, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції робить такий висновок недійсним і позбавляє його доказової сили, а відтак він обґрунтовано не взятий судом до уваги як доказ відсутності стану сп`яніння на момент зупинки транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист через розгляд справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки право на захист було повністю реалізовано шляхом залучення до справи адвоката. При цьому ст. 268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи за ст. 130 КУпАП, що свідчить про дотримання судом першої інстанції належного процесуального порядку та забезпечення розгляду справи у розумні строки.

Тому з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Сумського районного суду Сумської області від 18.06.2025, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Гудзловенко С.П. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.