Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №591/3260/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/3260/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/321/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кравченко Д. І., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Старча А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Старча А.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за те, що 26 квітня 2025 року близько 23 год. 45 хв. в м. Суми по вул. Харківська, буд. 116, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу працівників поліції про зупинки транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів, увімкненням спеціального звукового сигналу. У подальшому, при зупинці транспортного засобу було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортними засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.4, п.2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Старча А.В. подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте в складеному протоколі серії ЕПР 1 № 282701 від 27 березня 2025 року, поліцейським не вірно викладено фабула вчиненого правопорушення, що не відповідає вище вказаному змісту пункту Правил дорожнього руху України.

Зі змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 березня 2025 року не зазначено заклад охорони здоров`я та його адреса знаходження.

Долучені розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є доказами підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Додані до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, перериваються, а тому не можливо встановити всі обставини події. Зокрема не відображають обставини щодо пропозиції поліцейського адресованого водію ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також апелянт зауважує про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної технічки (технічного засобу) відео реєстратора Motorola VB 400 471140 та Motorola VB 470845.

Окремо звертає увагу апелянт на те, що працівниками поліції не було запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Лише наполягали пройти саме медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Водій ОСОБА_1 не мав жодних ознак алкогольного сп`яніння, самостійно вийшов зі салону автомобіля, весь час перебував на ногах, порушень рухів не було, висловлювався чітко та зрозуміло.

Зважаючи на викладене, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, апелянт вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена доказами.

Окремо зауважує апелянт, що на відеозаписи відео реєстратора відображена проведення поліцейським протиправного обшуку автомобіля «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 та особистих речей, які було вилучено, у відсутність понятих, що є порушенням норм діючого законодавства України та грубе порушення прав ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Старча А.В., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282713, складеним відносно ОСОБА_1 від 27 березня 2025 року за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- копією постанови Серія ЕНА № 4362288 від 27 березня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за скоєння правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282701, складеним відносно ОСОБА_1 від 27 березня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження огляду відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду відмовився;

- розпискою ОСОБА_2 ;

- розпискою ОСОБА_1 ;

- довідкою відділу АП УПП в Сумській області від 27 березня 2025 року, з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 06.06.2017;

- відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень про те, що в складеному протоколі серії ЕПР 1 № 282701 від 27 березня 2025 року, поліцейським не вірно викладено фабула вчиненого правопорушення, що не відповідає вище вказаному змісту пункту Правил дорожнього руху України, апеляційний суд спростовує дане твердження та зазначає, згідно із п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зауважує, що обов`язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортного засобу та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, вказані ознаки поза розумним сумнівом підтверджені матеріалами справи, а зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи, без порушень норм чинного законодавства та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апелянта про те, що зі змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 березня 2025 року не зазначено заклад охорони здоров`я та його адреса знаходження, є безпідставними, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відповідне направлення водія на огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння в якому вказано найменування закладу охорони здоров`я КНП СОР «ОХМЦСНЗ» крім того, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, в той час як направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння передбачає відвідування медичної установи, але від цієї процедури ОСОБА_3 також відмовився.

Також апелянт зазначає про те, що долучені розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є доказами підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так, хоча вони і не є прямими доказами у справі, проте в сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами вказують про дотримання працівниками поліції процедури огляду. Апеляційний суд наголошує, що у даному конкретному випадку ключовим є те, що згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , як водій, був зобов`язаний, а не мав право, пройти огляд на стан сп`яніння на пропозицію поліцейських, однак, цього не зробив, а відмовився від проходження такого огляду.

Щодо доводів апелянта про те, що додані до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, перериваються, а тому не можливо встановити всі обставини події. Зокрема не відображають обставини щодо пропозиції поліцейського адресованого водію ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я відмовився. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відео-файли, які відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення.

Доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної технічки (технічного засобу) відео реєстратора Motorola VB 400 471140 та Motorola VB 470845, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу. Відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції підтверджується, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не пред`являв жодної вимоги надати сертифікат про повірку приладу. Крім того, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», тому вказані відомості відносно технічного приладу «Драгер» не мають значення для правильного з`ясування обставин справи.

Стосовно тверджень апелянта про те, що працівниками поліції не було запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Лише наполягали пройти саме медичний огляд в закладі охорони здоров`я. Водій ОСОБА_1 не мав жодних ознак алкогольного сп`яніння, самостійно вийшов зі салону автомобіля, весь час перебував на ногах, порушень рухів не було, висловлювався чітко та зрозуміло. Апеляційний суд зазначає наступне. Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння. На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , оголошені йому та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписи відеореєстратора відображено проведення поліцейським протиправного обушку автомобіля «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 та особистих речей, які було вилучено, у відсутність понятих, що є порушенням норм діючого законодавства України та грубе порушення прав ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, оскільки такі доводи не є предметом розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, у разі якщо ОСОБА_1 вважає, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне діяли не у відповідності до вимог чинного законодавства чи з перевищенням своїх повноважень, він не був позбавлений права оскаржити такі дії поліцейських до відповідного органу, однак такі відомості у матеріалах справи відсутні.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Старча А.В. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.