Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №496/3409/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1449/26

Номер справи місцевого суду: 496/3409/26

Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Рвачова Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 по адміністративному правопорушенню передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2026 року,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644035 від 18.04.2026 року встановлено, що 18.04.2026 року о 15:25 год. за адресою: с. Усатове, траса Київ-Одеса 464 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager 6810 №0516 тест 54, результат - 2,54 проміле, водій з результатами погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Рвачов О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що з боку поліцейських по відношенню до ОСОБА_1 було застосовано провокацію в частині того, що останній погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а судом першої інстанції не надано належної оцінки таким доводам.

Вважали, що поліцейськими допущено порушень, щодо проведення огляду на стан сп`яніння, а суд першої інстанції доводи сторони захисту оцінив помилково.

Зазначали, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту, щодо недопущення притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , через його статус військовослужбовця.

Крім того, вважали, результат газоаналізатора Драгер 6820 є недопустимим доказом, так як показав невірну температуру повітря під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

Вважали, що докази долучені до протоколу про адміністративне правопорушення є неналежними та недопустимими, а тому протокол не може бути самостійним доказом.

Зазначали, що поліцейськими не було належним чином роз`яснено прав ОСОБА_1 ..

Вважали, що відеозапис долучений до матеріалів справи є неповним.

Зазначали, що з матеріалів справи вбчається відсутність доказів, щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Посилаючись на ст.69 КК України просили застосувати аналогію права та пом`якшити покарання,у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, та на день складення протоколу обіймав посаду командира зенітно-ракетного взводу, так як позбавлення права керування вплине на виконання ним бойового обов`язку, чому суд першої інстанції також не надав належної оцінки та прийшов до помилкового висновку.

Явка в судове засідання

Сторона захисту була повідомлена про час, дату та місце судового засідання належним чином, до судового засідання стороною захисту подано клопотання про проведення судового засідання призначеного на 14.08.2026 року в режимі відеоконференцзв`язку, яке було задоволено апеляційним судом , до судового засідання адвокат Рвачов О.О. надав заяву про припинення своїх повноважень, до суду з`явився ОСОБА_1 та надав свої пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, надавши належної оцінки клопотанням заявленим під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно результату газоаналізатору «Alcotest Drager 6820 ARSМ 0516» вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 2,54 проміле.

У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 6820 ARSМ 0516», з якої вбачається, що останнє градуювання було 24.04.2025 року.

Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 6820 ARSМ 0516», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 ..

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820 ARSМ 0516» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 2,54 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Визнаючи винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644035 від 18.04.2026 року;

- роздруківкою тесту приладу «Drager Alcotest 6820» від 18.04.2026 року, відповідно до якого, ступінь алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становив 2,54 проміле;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- довідкою інспектора САП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко, відповідно до якої, в період з 18.04.2025 року по 18.04.2026 року ОСОБА_1 за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, на його ім`я видавалося посвідчення водія;

- диском з відеозаписами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №644035 від 18.04.2026 року встановлено, що 18.04.2026 року о 15:25 год. за адресою: с. Усатове, траса Київ-Одеса 464 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager 6810 №0516 тест 54, результат - 2,54 проміле, водій з результатами погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів, крім того засвідчений власним підписом ОСОБА_1 без жодних заперечень.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП України, тому є належним доказом по справі.

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820 ARSМ 0516» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 2, 54 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2).

Долучені до матеріалів справи відеозаписи відображають повну подію правопорушення, оскільки на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, на підставі досліджених доказів суд встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння, який підтвердив стан сп`яніння - 2,54 проміле, погодився з результатами огляду (15:44:49 год.), що стало підставою для складення протоколу та відсторонення його від керування транспортним засобом.(15:44:58 год., 15:59:35 год.).

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6820» встановлено результат огляду на стан сп`яніння, який є позитивним та дорівнює 2,54 проміле, з результатами якого ОСОБА_1 був згодний про що проставив свій власноручний підпис (а.с.3).

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірних дій з боку поліцейських, а саме те:

- що з боку поліцейських по відношенню до ОСОБА_1 було застосовано провокацію в частині того, що останній погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а судом першої інстанції не надано належної оцінки таким доводам;

- що поліцейськими допущено порушень, щодо проведення огляду на стан сп`яніння, а суд першої інстанції доводи сторони захисту оцінив помилково;

- що поліцейськими не було належним чином роз`яснено прав ОСОБА_1

- що з матеріалів справи вбачається відсутність доказів, щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, апеляційний суд зазначає, що такі доводи суд позбавлений можливості оцінити, так як дії поліцейських у встановленому законом порядку не оскаржувались, доказів оскарження дій поліцейських ні під час розгляду справи в суді першої інстанції ні під час апеляційного перегляду не долучено, а тому вони є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту, щодо недопущення притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , через його статус військовослужбовця, апеляційний суд вважає не слушними, так як судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у відпусці, керував цивільним транспортним засобом, чого стороною захисту не спростовано належними контрдоказами, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Щодо доводів сторони захисту, що результат газоаналізатора Драгер 6820 є недопустимим доказом, так як показав невірну температуру повітря під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що у чеку відображено температуру самого приладу Драгер, а не зовнішнього повітря, крім того 24.04.2025 року прилад Драгер проходив градуювання, термін дії якого на момент проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 був дійсний, клопотань щодо витребування доказів чи проведення судових експертиз стороною захисту не заявлялись, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Доводи апеляційної скарги, що докази долучені до протоколу про адміністративне правопорушення є неналежними та недопустимими, а тому протокол не може бути самостійним доказом, апеляційний суд вважає не слушними, так як докази наявні у справі є належними та допустими, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про наявність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відеозапис долучений до матеріалів справи є неповним, апеляційний суд вважає необґрунтований належними контр доказами, апеляційний суд зауважує, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції ні під час апеляційного перегляду стороною захисту жодних клопотань проведення судових експертиз, витребування інформації, долучення доказів не заявлялось в мотивування спростування належності відеозапису, а тому такі доводи задоволенню не підлягають.

Щодо посилання на ст.69 КК України із застосуванням аналогії права та пом`якшення покарання, апеляційний суд зазначає, що у зв`язку із без альтернативністю призначення санкції передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП неможливо застосування такої аналогії права.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Отже, суд першої інстанції в цій частині прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Рвачова Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький