Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №317/5245/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/5245/25 Головуючий в 1 інст. Громова І.Б.

Провадження № 33/807/841/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, та стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за наступних обставин.

10 жовтня 2025 року, о 13.53 годині, у Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Нижня Хортиця, вул. Щаслива, буд. 17, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, також відмовився пройти медичний огляд у мед. закладі у лікаря нарколога. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Велась відео зйомка на бодікамеру 12. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суддя місцевого суду виніс оскаржувану постанову за його відсутністю, нехтуючи його процесуальними правами, передбаченими Конституцією України, КУпАП та міжнародним договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ.

Просить постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Виходячи зі змісту клопотання, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 посилається на те, що він жодних судових повісток на руки не отримував, участі в розгляді справи не приймав, був військовослужбовцем, а тому не мав можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні суду першої інстанції 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 присутній не був, того ж дня копія оскаржуваної постанови була направлена ОСОБА_1 , проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту її отримання.

Даних на спростування доводів ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови лише 30 квітня 2026 року матеріали справи також не містять, тому суддя апеляційного суду приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що він дійсно керував транспортним засобом, його зупинили патрульні без будь-яких причин, не представилися та сказали, що він знаходиться у стані сп`яніння, після чого склали протокол та поїхали. Крім того, його не викликали до суду першої інстанції та розглянули справу за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479310 від 10 жовтня 2025 року (а.с. 1) підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, почервоніння очей. Від вказаного огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 жовтня 2025 року до лікарні, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 4);

- відеозаписом події, яким зафіксовано спілкування та перевірку документів водія, виявлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, оголошення їх. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а також беззаперечний факт відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду (а.с. 8).

- довідкою інспектора сектору адміністративної практики Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Ведмедь О., якою згідно обліків підсистеми «Адмінпрактика» встановлено, що станом на 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП. Постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 4 червня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2);

- копією постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 4 червня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 17 червня 2025 року (а.с. 9).

Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв клопотання про допит свідків чи дослідження інших доказів, які не містяться в матеріалах справи, а тому суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи.

Суддя апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції без його участі в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 дійсно не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції.

Між тим, про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся заздалегідь належним чином, про що свідчить довідки про доставку SMS із викликом до судових засідань (а.с. 14, 17).

Таким чином, суд першої інстанції викликав ОСОБА_1 до судового засідання, але останній не скористався своїм правом, що дає обґрунтовані підстави зробити висновок про спрямоване ухиляння від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення задля затягування строків розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП є безпідставними, а суд першої інстанції мав достатні підстави розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

До того ж, права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді.

За його апеляційною скаргою було призначено перегляд постанови в апеляційному порядку, ОСОБА_1 не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім в апеляційному суді і заявляти клопотання та подавати докази.

Жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на них немає жодних посилань, а тому права особи, передбачені ст. 268 КПК України, не порушені.

Також суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські порушили порядок огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Під час апеляційного розгляду справи був досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано, що співробітники патрульної поліції переслідували транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та зупинили його. Патрульний підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , але той не заходив виходити. Патрульний зазначив, що чує від ОСОБА_1 запах алкоголю та бачить факт перебування в стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 запитав «ну і що далі?». Далі поліцейський встановив та оголосив виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Зафіксовано пропозицію водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. На запропоновані огляди ОСОБА_1 відповів відмовою. Після цього поліцейський оголошує про складання протоколу за ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 ПДР України – за відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію».

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом.

Суддя апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я.

Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов`язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Так, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При цьому, накладення на ОСОБА_1 4 червня 2025 року адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9) утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, внаслідок повторного вчинення ним протягом року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 317/5245/25