Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №521/8871/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1348/26

Номер справи місцевого суду: 521/8871/23

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Губарі Д.В, за участю представника митного органу Ревенко Т.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Теплицької Д.І. в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, паспорт громадянина РФ № НОМЕР_1 від 25.06.2013, адреса: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України,

установив

Постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та на нього накладено стягнення у виді конфіскації у виді конфіскації яхти «Selene» (реєстраційний № НОМЕР_2 , прапор British).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) коп.

Відповідно до постанови суду, 30.06.2021 року за декларацією тимчасового ввезення № UA50006000/2021/657 в порт Одеса прибула яхта «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British).

Громадянин РФ ОСОБА_2 зобов`язався яхту «Selene» (реєстраційний № НОМЕР_2 , прапор British) за межі території України у строк до 29.06.2022.

02.06.2022 до Одеської митниці надійшла заява № б/н (вхідний Одеської митниці від 23.06.2022 № 11619/13 щодо продовження терміну тимчасового ввезення яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British). Строк тимчасового ввезення було продовжено до 28.08.2022 року.

Наступна заява про неможливість вчасного вивезення з території України яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British) не надходила.

Виходячи з вищенаведеного, громадянин РФ ОСОБА_2 повинен був вивезти з митної території України яхту «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British) до 28.08.2022 року.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 не вивіз за межі митного кордону України яхту «Selene» (реєстраційний № НОМЕР_2 , прапор British), який було ввезено на митну територію України, чим перевищила строк тимчасового ввезення, встановлений ст. 380 МК України, більше ніж на тридцять діб.

В апеляційній скарзі адвокат Теплицька Д.І. вважає, що постанова суду винесена із порушенням норм процесуального права, оскільки її винесено всупереч вимогам ст.245 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_2 , що порушує його процесуальне право на захист згідно ст. 268 КУпАП та ст. 526 МК України.

Згідно матеріалів справи, строк тимчасового ввезення яхти «Selene» було продовжено до 28.08.2022 року. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан та внаслідок ведення бойових дій, мінування акваторії Чорного моря та закриття Одеського морського порту для цивільного судноплавства, вивезення яхти «Selene» водним шляхом з 28.08.2022 р. стало абсолютно неможливим з незалежних від ОСОБА_2 причин.

Судом не було враховано, що накладення стягнення у вигляді конфіскації яхти, яка є власністю компанії «EKOTRANS INVEST LIMITED», (зареєстрована W1GOJR. Англія, м. Лондон, Джонс Прінцес Стріт 13), є непропорційним втручанням у право власності юридичної особи.

На підставі викладеного, захисник просить постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Також, апеляційна скарга адвоката містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовує тим, що 12.06.2026 року ОСОБА_2 , через представника адвоката Теплицької Д.І., вперше дізнався про зазначену постанову суду, оскільки до суду не викликався, участі в судовому засіданні не приймав. Постанову суду ОСОБА_2 не отримував, розгляд справи проводився без його участі, оскільки він на території України не перебуває з 01.07.2022 року.

Клопотання адвоката Теплицької Д.І. про поновлення процесуального строку на оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року визнано вмотивованим та було задоволено в судовому засіданні та продовжений судовий розгляд.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та адвокат Теплицька Д.І. не з`явились, причини неявки не повідомили, із клопотаннями не звертались.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 та його представника, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Одеської митниці Ревенко Т.А. заперечувала проти апеляційної скарги, водночас зауважила, що в частині стягнення постанова може бути змінена та на ОСОБА_2 накладено стягнення у виді штрафу.

Вислухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про наступне.

Приймаючи рішення по справі, місцевий суд правильно встановив обставини правопорушення та на законних підставах визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, підтверджується: протоколом про порушення митних правил № 1221/50000/22 від 04.10.2023 року; декларацією тимчасового ввезення № UA50006000/2021/657; заявами № б/н щодо продовження терміну тимчасового ввезення яхти «Selene», які були досліджені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом.

При цьому, захисником ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не зазначено щодо існування будь-яких порушень у долучених до матеріалів справи митницею документів, або наявності в них невірних чи неточних даних.

Відповідно до ч.6 ст.481 МК України, законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування

Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, МК України передбачає і обставини, за яких особою, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть бути не вивезені у встановлений строк, але за дотриманням відповідних зобов`язань.

Так, абзацом 4 частини 4 статті 380 МК України передбачено, що строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Частиною 1 статті 460 МК України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, 30.06.2021 року за декларацією тимчасового ввезення № UA50006000/2021/657 в порт Одеса прибула яхта «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British).

Громадянин РФ ОСОБА_2 зобов`язався яхту «Selene» (реєстраційний № НОМЕР_2 , прапор British) за межі території України у строк до 29.06.2022.

02.06.2022 до Одеської митниці надійшла заява № б/н (вхідний Одеської митниці від 23.06.2022 № 11619/13 щодо продовження терміну тимчасового ввезення яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British). Строк тимчасового ввезення було продовжено до 28.08.2022 року.

Наступна заява про неможливість вчасного вивезення з території України яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British) не надходила.

Виходячи з вищенаведеного, громадянин РФ ОСОБА_2 повинен був вивезти з митної території України яхту «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British) до 28.08.2022 року.

Проте, станом на дату складення митним органом протоколу про порушення митних правил – 04.10.2023 року, інформація щодо вивезення за межі митної території України даної яхти відсутня, тобто ОСОБА_4 будь-яких дій щодо вивезення транспортного засобу не вчинив.

Апеляційний суд критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, з посиланням на те, що ним у 2022 році вчинялись дії щодо звернення до митних органів із заявою про продовження строків тимчасового ввезення, а також на те, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації вивезти фізично яхту він не міг через наявність форс-мажору, з огляду на таке.

Апеляційний суд враховує Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, яким військову агресію РФ проти України, що стала підставою для введення з 24.02.2022 року воєнного стану, визнано обставинами дії непереборної сили, які діють до офіційного їх закінчення.

Однак, зазначені обставини не призводять до автоматичного звільнення від відповідальності щодо невиконання зобов`язань.

Приписами ст.192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявлено митного режиму» якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Дії обставин непереборної сили, які завадили ОСОБА_4 звернутись до митного органу до спливу строку тимчасового ввезення до 28.08.2022 року, в тому числі і з введеним на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, матеріали справи не містять та стороною захисту не надано.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_4 лише один раз звертався до митного органу стосовно продовження строку тимчасового ввезення яхти «Selene», а після 28.08.2022 року до складання протоколу про порушення митних правил – 04.10.2023 року із аналогічними заявами не звертався в будь-який спосіб, хоча не був позбавлений такої можливості.

Стороною захисту вказані обставини не спростовані.

За таких обставин введення на території України воєнного стану, на переконання апеляційного суду, не перешкоджало ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.ст.192, 460 МК України звернутись із заявою до митного органу, повідомивши про причини неможливості вивезення транспортного засобу, оскільки введення воєнного стану в Україні не може бути в даній справі безумовною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов?язань. Суд враховує міжнародну практику відповідно до якої, обставина форс-мажору, в т.ч. воєнний стан, автоматично не звільняють від відповідальності.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Водночас, у відповідності до положень ч.7 ст.294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Разом із цим, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою зміну оскарженої постанови, та визнає слушними доводи захисника стосовно необґрунтованості накладення місцевим судом адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу - яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British), з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні ЄСПЛ, від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.

На час вчинення порушення митних правил та винесення постанови санкція ч.6 ст.481 МК України передбачала накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей» № 4223-ІХ від 25.03.2025 року, що набрав законної сили 04.07.2025 року, внесено зміни до абзацу другого частини шостої статті 481 Митного Кодексу, та слово «десяти» замінено словами «від восьми до дванадцяти».

Тобто, формально, зазначений транспортний засіб підпадає під дію ч.6 ст.481 МК України в частині конфіскації майна, однак місцевий суд, при визначені виду стягнення, не врахував той факт, що яхта «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British), не належить правопорушнику.

Відповідно до п.3 Декларації тимчасового ввезення (тимчасового вивезення) яхти № UA50006000/2021/657 року, де зазначено, що яхта «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British), належить власнику компанії «EKOTRANS INVEST LIMITED» (а.с.4-12).

Згідно сертифікату із Британського регістру яхта зареєстрована за адресою: Англія, м. Лондон, Джонс Прінцес Стріт 13, 3-й поверх), за компанією «EKOTRANS INVEST LIMITED» (а.с. 8)

Відповідно до довіреності (а.с.15) компанія «EKOTRANS INVEST LIMITED» уповноважила Золотнікова І.В. бути представником компанії з повноваженнями діяти окремо із загальними повноваженнями, пов`язаними із яхтою «Selene» (реєстраційний № 745846).

За договором про надання послуг від 30.06.2021 року, між ОСОБА_5 (Оператор) та ОСОБА_6 (Капітан), укладено договір, за яким Оператор погоджується замовити послугу Капітана щодо управління прогулянковою яхтою «Selene» (реєстраційний № 745846) (а.с.21-24).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що моторна яхта яхти «Selene» (реєстраційний № 745846, прапор British) належить компанії «EKOTRANS INVEST LIMITED», а ОСОБА_4 користувався нею та оформлював митні документи підставі довіреності.

Апеляційний суд вважає, що поза увагою місцевого суду залишилося те, що будь-яких доказів, які б вказували на те, що власник транспортного засобу – компанія «EKOTRANS INVEST LIMITED» причетна до вчиненого адміністративного правопорушення або її уповноваженим особам було відомо щодо протиправних дій ОСОБА_4 , митними органами встановлено не було та суду не надано.

На думку апеляційного суду, у даній справі, судом першої інстанції при прийнятті рішення про конфіскацію яхти, не враховано співрозмірність накладення такого стягнення, чим не забезпечено справедливий баланс між суспільним інтересом та захистом права власності юридичної особи - власника транспортного засобу, уповноважені особи якої не є особами, які причетні до порушення митних правил та не притягуються в даній справі до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що в даній справі достатнім і співрозмірним є застосування до ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.6 ст.481 МК України.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції зміні шляхом викладення в іншій редакції абзацу першого резолютивної частини постанови стосовно виду накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 481, 527, 529 МК України, апеляційний суд -

постановив

Апеляційну скаргу захисника Теплицької Д.І. в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) – задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Абзац перший резолютивної частини постанови викласти в такій редакції:

« ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8000 (восьми тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень».

В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець