Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №133/3646/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3646/25

Провадження № 33/801/854/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Ковальська І. А.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальської І.А.,

за участі: захисника Сімчука О.Л.,

розглянувши у м. Вінниці клопотання захисника Сімчука Ігоря Анатолійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин.

ОСОБА_1 23.09.2025 о 22 год. 11 хв. на вул. Гагаріна, 44, в с. Непедівка, Хмільницького району, керував транспортним засобом «FORTE», б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився у встановленому законом порядку, при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори №476588, №476148, №476122, №476123, у повному обсязі на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП..

На вказану постанову суду захисник Сімчук І.А., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строки на апеляційне оскарження та скасувати постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 .

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження мотивує тим, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи, судових повідомлень про дату і час судового засідання та копії постанови не отримував. Єдиним документом, на який посилався суд, є кореспонденція, що повернулася 26.12.2025 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На переконання заявника, така відмітка підтверджує невручення відправлення, а не фактичне ознайомлення адресата з датою судового засідання.

Зазначає, що з 07.12.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 30.06.2026 № 3-33/3129. Саме тому він об`єктивно був відсутній за місцем проживання, куди суд надсилав кореспонденцію.

Крім того, про існування постанови від 16.03.2026 ОСОБА_1 уперше дізнався 15.07.2026 з повідомлення АТ «Ощадбанк» про арешт коштів у сумі 37 762,00 грн постановою Козятинського відділу державної виконавчої служби від 15.07.2026 у виконавчому провадженні № 81489316.

Як вказує заявник, 15.07.2026 він уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Сімчуком І.А., а 17.07.2026 захисник через підсистему «Електронний суд» подав заяву про вступ у справу та надання доступу до електронних матеріалів. Зазначена заява зареєстрована у справі № 133/3646/25 та підтверджує вчинення негайних і послідовних дій після отримання інформації про постанову.

Фактичний доступ до матеріалів справи та ознайомлення з відеозаписами відбулися 24.07.2026. У зв`язку із цим заявник наголошує, що апеляційна скарга подана без зволікань та в межах десяти днів після фактичного ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, причини пропуску строку не залежали від волі заявника, оскільки він не був повідомлений про судове засідання, не отримав постанови, перебував на військовій службі та вжив усіх можливих заходів одразу після того, як дізнався про її примусове виконання. Вважає, що відмова у поновленні строку за таких обставин позбавила б його реального права на апеляційний перегляд та захист.

При цьому зауважує, що сам факт проходження військової служби не наводиться як формальна та єдина причина для поновлення строку. Вирішальною є сукупність обставин, а саме: невручення судових повісток і постанови, перебування поза місцем проживання у зв`язку з проходженням військової служби, пізнє фактичне виявлення постанови через арешт коштів, а також оперативне звернення до адвоката та суду.

У судовому засіданні адвокат Сімчук І.А. підтримав клопотання про поновлення строків та просив його задовільнити.

Суд дослідивши клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, перевіривши усі доводи, вивчивши матеріали судової справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання, в даному випадку, покладається на суд.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно з цією ж нормою апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як убачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції ухвалена 16.03.2026, а отже, перебіг десятиденного строку на її апеляційне оскарження розпочався саме з дня її винесення. Останнім днем подання апеляційної скарги було 25.03.2026 включно.

Апеляційну скаргу подано лише 28.07.2026, тобто зі значним пропуском визначеного законом строку.

Обґрунтовуючи клопотання, адаоепт ОСОБА_2 послався на те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи, судових повідомлень та копії постанови не отримував, а з 07.12.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Також зазначив, що про постанову дізнався лише 15.07.2026 після отримання повідомлення АТ «Ощадбанк» про арешт коштів.

Разом із тим наведені доводи самі собою не свідчать про існування впродовж усього строку апеляційного оскарження об`єктивних і непереборних перешкод для звернення до суду.

Як убачається з матеріалів справи, судова кореспонденція надсилалася ОСОБА_1 за адресою, яка була повідомлена ним під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відомостей про повідомлення суду щодо зміни адреси для листування, необхідності направлення кореспонденції за місцем проходження військової служби або про визначення іншого способу зв`язку матеріали справи не містять.

Повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» підтверджує, що кореспонденція фактично не була вручена, однак за конкретних обставин справи не доводить, що її невручення було спричинене діями або бездіяльністю суду. Навпаки, зазначена відмітка узгоджується з твердженням самого заявника про його тривалу відсутність за повідомленим суду місцем проживання.

Положення ст. 285 КУпАП покладають на суд обов`язок протягом трьох днів вручити або вислати особі копію постанови. Водночас ця норма не покладає на суд обов`язку забезпечити фактичне отримання поштового відправлення адресатом незалежно від його поведінки, зокрема за умов, коли особа тривалий час не перебуває за повідомленою нею адресою та не інформує суд про інше місце перебування або спосіб зв`язку.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не знав про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, саме собою не підтверджує поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 залишив місце події до завершення працівниками поліції процесуальних дій. При цьому він поїхав із місця події в той час, коли інший учасник утримував працівників поліції та перешкоджав їм наблизитися до нього.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не було вручено ОСОБА_1 безпосередньо на місці події не внаслідок бездіяльності працівників поліції або з інших незалежних від нього причин, а через те, що він сам залишив місце події до завершення оформлення відповідних матеріалів.

За таких обставин твердження про необізнаність щодо складення протоколу не може оцінюватися окремо від поведінки ОСОБА_1 на місці події. Особа, яка була безпосереднім учасником події, усвідомлювала проведення щодо неї працівниками поліції процесуальних дій, однак залишила місце їх проведення до завершення оформлення матеріалів, мала розумні підстави припускати можливість подальшого складення процесуальних документів і направлення їх для розгляду до компетентного органу.

Відтак ОСОБА_1 не був позбавлений можливості після залишення місця події звернутися до відповідного підрозділу поліції, з`ясувати результати проведених процесуальних дій, повідомити актуальну адресу свого перебування чи інші засоби зв`язку, а також поцікавитися подальшим рухом матеріалів. Відомостей про вчинення ним таких дій із моменту події і до 15.07.2026 матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що учасники судового процесу зобов`язані сумлінно користуватися процесуальними правами та вживати заходів для одержання інформації про стан розгляду їхньої справи.

Хоча ОСОБА_1 стверджує, що не знав безпосередньо про складення протоколу, він був обізнаний про подію, участь у ній працівників поліції та вчинення ними стосовно нього процесуальних дій, а тому мав виявити розумну зацікавленість їхніми правовими наслідками.

Проходження ОСОБА_1 з 07.12.2025 військової служби не спростовує цього висновку. Надана довідка підтверджує лише факт перебування на військовій службі, однак не містить відомостей про те, що з моменту події до 15.07.2026 він був позбавлений можливості користуватися засобами зв`язку, звернутися до поліції або суду, залучити представника чи іншим способом отримати інформацію щодо наслідків події.

Крім того, не пізніше 15.07.2026 ОСОБА_1 достовірно дізнався про існування судової постанови та її примусове виконання, оскільки отримав повідомлення АТ «Ощадбанк» про арешт коштів. Того самого дня він уклав договір із адвокатом, а 17.07.2026 захисник подав заяву про вступ у справу та надання доступу до електронних матеріалів. Отже, після 15.07.2026 заявник мав реальну можливість діяти через професійного представника.

Однак апеляційну скаргу подано лише 28.07.2026, тобто через тринадцять днів після фактичного отримання інформації про постанову та поза межами десятиденного строку навіть у разі його обчислення з наступного дня після такої обізнаності. Об`єктивних і непереборних обставин, які у період із 15.07.2026 до 28.07.2026 перешкоджали поданню апеляційної скарги, заявником не наведено.

Ознайомлення адвоката з матеріалами справи та відеозаписами 24.07.2026 не змінює встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП порядку обчислення строку та не є самостійною підставою для початку його нового перебігу. Очікування повного доступу до всіх матеріалів характеризує обраний стороною спосіб підготовки правової позиції, однак не підтверджує неможливості подати апеляційну скаргу після того, як заявнику стало відомо про постанову та її виконання.

Отже, необізнаність ОСОБА_1 про складення протоколу та подальший розгляд справи не може бути оцінена як обставина, що повністю не залежала від його волі, оскільки він залишив місце події до завершення процесуальних дій, після цього не виявляв зацікавленості їхніми наслідками, а після отримання 15.07.2026 достовірної інформації про постанову подав апеляційну скаргу за межами десятиденного строку.

У сукупності наведені обставини не дають підстав визнати причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними, у зв`язку із чим клопотання захисника Сімчука І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, а підстав для його поновлення не встановлено, така апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити захиснику Сімчука Ігоря Анатолійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у поновленні строків на подачу апеляційної скарги на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026.

Апеляційну скаргу захисника Сімчука Ігоря Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 повернути апелянту.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Ковальська