Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №650/3556/26
Суддя: Сікора О. О.
Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/3556/26
провадження № 2/650/3415/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого Сікори О.О.,
за участю секретаря Завістовської Л.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 20 липня 2019 року Бериславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 38. Позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », строк для примирення не надавати, а судові витрати залишити за нею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами втрачено почуття любові та взаємної поваги, відсутні взаєморозуміння і спільні погляди на сімейне життя. Спроби налагодити сімейні відносини результату не дали. Із осені 2022 року сторони разом не проживають, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть та спільних витрат не здійснюють. Рішення про припинення шлюбу є остаточним, а подальше збереження сім`ї, на думку позивача, неможливе.
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають разом із позивачем. Спір щодо визначення місця проживання дітей між сторонами відсутній, і такі вимоги у цій справі не заявлялися.
Справу розглянуто без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 20 липня 2019 року Бериславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Про державну реєстрацію шлюбу складено актовий запис № 38 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Наявність у сторін двох малолітніх дітей підтверджується копіями свідоцтв про їх народження. Разом із тим сам факт наявності дітей не є перешкодою для розірвання шлюбу, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать істотним інтересам одного з подружжя або дітей.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається. Частиною третьою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Відповідно до частини другої статті 104 та частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною першою статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або їхніх дітей, що мають істотне значення.
Фактичне припинення сторонами спільного проживання з осені 2022 року, відсутність спільного господарства, взаєморозуміння та наміру відновлювати сімейні відносини свідчать про стійкий і тривалий розлад подружніх відносин. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а збереження шлюбу за відсутності її вільної волі суперечило б засаді добровільності шлюбу та її істотним інтересам.
За таких обставин суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення, оскільки це не сприятиме збереженню сім`ї та лише призведе до невиправданого затягування вирішення спору. Права та інтереси малолітніх дітей розірванням шлюбу не порушуються, оскільки питання їхнього місця проживання, утримання чи виховання предметом спору не є.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на волевиявлення позивача після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Оскільки позивач просила судові витрати покласти на неї та не заявляла вимоги про їх стягнення з відповідача, понесені нею судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 24, 56, 104, 105, 110, 112-115 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 липня 2019 року Бериславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 38, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_3 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя?? О.О. Сікора
Оригінал: reyestr.court.gov.ua