Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №571/797/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 571/797/26

Провадження № 22-ц/4815/1310/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Ковальчук Н.М., Хилевича С.В. ,

секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

заявник – АТ КБ "ПриватБанк",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2026 року (постановлену у складі судді Комзюк А.Ф.) про повернення заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення доказів до подання позовної заяви, –

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду із заявою про забезпечення доказів, шляхом їх витребування до подання позовної заяви, яка подана через систему "Електронний суд".

Заяву обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 30.09.2021 та Паспорт споживчого кредиту від 30.09.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується доданими до клопотання доказами. На момент смерті позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищезазначеним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 53700.00 гривень.

З метою встановлення кола спадкоємців та пред`явлення до них вимог Банк звернувся з претензією кредитора до органів нотаріату, які не надали інформацію про спадкоємців позичальника, що підтверджується доданими до клопотання доказами.

Без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого, Банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку.

Покликаючись на норми ЦПК України, норми Закону "Про захист персональних даних", практику Верховного Суду, просило суд:

1.витребувати копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , від приватного нотаріуса Тарасюка Олександра Геннадійовича ( АДРЕСА_1 );

2.витребувати інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_2 ) станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , від Центру надання адміністративних послуг Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (пл. Соборна, буд. 2, м. Слов`янськ, Донецька обл, 84122).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2026 року заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що заявник помилково ототожнив своє бажання встановити особу чи осіб, до якої (яких) у майбутньому має намір звернутися до суду з позовом, із поняттям витребування доказів, як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим.

Таким чином, заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог ст. 117 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що у заяві про витребування доказів АТ КБ "ПриватБанк" просило витребувати копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , оскільки зазначена інформація необхідна Банку для подачі позову до суду до спадкоємців, однак такою інформацією Банк не володіє, а отримати таку інформацію Банку не вдалося.

АТ КБ "ПриватБанк" позбавлений можливості самостійно отримати відомості про спадкоємців померлого позичальника та їхнє місце проживання, що є необхідним для формування позовної заяви та звернення до суду з позовом до спадкоємців.

Зазначена інформація має обмежений доступ відповідно до Законів України "Про нотаріат" та "Про захист персональних даних".

Просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 02 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19 зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів, крім іншого, зазначається: 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

У поданій АТ КБ "ПриватБанк" заяві про забезпечення доказів шляхом їх витребування, не зазначено обставин, для доказування яких вони необхідні, не наведено вказівок на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник хоче встановити осіб, до яких у майбутньому має намір звернутися до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Отже, зазначена заява про забезпечення доказів не містить передбаченого п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України обґрунтування необхідності забезпечення доказів і не відповідає критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України.

Як правильно вказано місцевим судом, заявник помилково ототожнив своє бажання встановити особу чи осіб, до якої (яких) у майбутньому має намір звернутися до суду з позовом, із поняттям витребування доказів, як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим.

Оскільки заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог ст.117 ЦПК України - оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.