Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №761/28221/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28221/25

Провадження № 2/761/3128/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Дибань А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ОСОБА_1 до Державної митної служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Державної митної служби України про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 40 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої прийняттям відокремленим підрозділом Відповідача (Житомирською митницею) протиправного рішення про коригування митної вартості товару № UA 101000/2023/000326/1 від 01.11.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправність рішення підтверджена рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №280/9865/23, яке набрало законної сили. Внаслідок вимушеної сплати додаткових митних платежів у розмірі понад 106 тис. грн Позивач тривалий час (понад 1 рік та 2 місяці - до повернення коштів 25.01.2025) перебував у стані психологічного дискомфорту, невизначеності, зазнав порушення звичного ритму життя та був змушений вживати додаткових заходів для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Відповідач у поданому відзиві проти задоволення позову заперечував з наступних підстав, а саме те що дії та рішення, якими Позивач обґрунтовує заподіяння шкоди, вчинені відокремленим підрозділом - Житомирською митницею. Безпосередньо Державна митна служба України щодо Позивача жодних рішень не приймала та у спірних матеріально-правових відносинах участі не брала. Недоведеність складу цивільного правопорушення: Позивач не надав належних та допустимих доказів (документів, висновків експертів, медичних довідок) на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, глибини цих страждань та наявності причинно-наслідкового зв`язку. Сама по собі наявність судового рішення про скасування акта суб`єкта владних повноважень не є автоматичною підставою для відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, свого представника не направив. Водночас на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

Перевіряючи обставини справи судом встановленло, що 27.10.2023 Позивачем придбано автомобіль Land Rover "Discovery Sport" (VIN: НОМЕР_1 ) за 7 900 євро.

01.11.2023 Житомирською митницею прийнято рішення № UA 101000/2023/000326/1 про коригування митної вартості товару до 16 700 євро, у зв`язку з чим Позивач був змушений сплатити додатково понад 106 000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №280/9865/23 вказане рішення Житомирської митниці визнано протиправним та скасовано. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 та Верховного Суду від 16.10.2024 у відкритті проваджень за скаргами митниці було відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Вказані обставини згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України є преюдиційними та не потребують доказуванню.

Залишкові/безпідставно сплачені кошти були повернуті Позивачу з бюджету лише 25.01.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила його права.

Відповідно до ст. 546 Митного кодексу України та Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, Держмитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (митниці). За приписами ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи утворюються як відокремлені підрозділи.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 01.11.2023 приймалося Житомирською митницею. Безпосередньо Держмитслужба як центральний орган виконавчої влади юридично значущих дій щодо митного оформлення майна Позивача не вчиняла та рішень не приймала.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 та від 13.10.2020 у справі № 640/22013/18), пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову саме з цієї підстави.

Оскільки Позивач пред`явив позов до Держмитслужби, яка не є суб`єктом спірних правовідносин щодо прийняття рішення про коригування митної вартості, та клопотань про заміну відповідача не заявляв, у задоволенні позову підлягає відмові з підстав неналежності відповідача.

Щодо недоведеності складу цивільного правопорушення (наявності моральної шкоди)

Незалежно від висновку про неналежність відповідача, суд вважає за необхідне зазначити про безпідставність вимог по суті.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями органів державної влади, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Проте, як роз`яснено у постановах Верховного Суду (зокрема, Касаційного цивільного суду у складі ВС від 09.09.2019 у справі № 461/1219-16-ц та від 16.12.2020 у справі № 278/1258/16-ц), для застосування відповідальності за ст. 1173 ЦК України обов`язковій доказуваності підлягає наявність трьох елементів: протиправне діяння (рішення); наявність моральної шкоди (втрат немайнового характеру); безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Саме по собі скасування рішення суб`єкта владних повноважень в адміністративному порядку не створює автоматичної презумпції заподіяння моральної шкоди та не звільняє позивача від обов`язку її доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди у 40 000,00 грн, Позивач обмежився лише загальними твердженнями про «психологічний дискомфорт», «відчуття несправедливості» та «необхідність звернення до суду». Разом з тим, Позивачем не надано жодного належного доказу (медичних документів про погіршення стану здоров`я, висновків психологічного дослідження, доказів порушення нормальних життєвих зв`язків чи додаткових зусиль для організації життя), які б підтверджували факт та глибину душевних страждань.

Звернення до суду через адвоката є способом реалізації права на судовий захист, а не обставиною, яка сама по собі заподіює моральну шкоду. Майнові права Позивача були повністю відновлені шляхом повернення надмірно сплачених коштів у січні 2025 року.

Оскільки факт заподіяння моральної шкоди та її розмір не підтверджені належними доказами, вимоги Позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державної митної служби України про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: