Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №758/20775/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/20775/25

3/758/1329/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2025 року о 22 годині 20 хвилині, за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 10, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Toyota», моделі «Corolla», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість.

Від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку відмовилась, що зафіксовано на нагрудні камери 472885, 474349 чим порушила п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Куровський О.І. надав пояснення в яких зазначив, що ОСОБА_1 до завершення адміністративної процедури погодилася пройти медичний огляд; показання ОСОБА_2 не підтвердили факту безумовної відмови від проходження медичного огляду; працівниками поліції не дотримано мети та порядку проведення процедури медичного огляду, оскільки саме працівники поліції відмовилися від проведення передбаченої законом процедури; ознаки наркотичного сп`яніння зазначені формально та не підтверджені об`єктивними даними; добровільне звернення ОСОБА_1 до медичного закладу підтверджує відсутність умислу ухилення від огляду.

Допитаний в судовому засіданні працівник патрульної поліції ОСОБА_2 повідомив, що зупинив ОСОБА_1 за порушення ПДР, зупинка біля знаку 3.34 та почав спілкуватися з водієм. Водій почала здійснювати відеозапис на телефон. ОСОБА_2 представився, роз`яснив права та обов`язки. Під час спілкування з ОСОБА_1 виявив ознаки наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці, підвищену жвавість, поведінку, що не відповідала обстановці.

Водій постійно перебивала його, намагалася нав`язати свою думку, створювала умови для ухилення від проходження огляду та уникнення адміністративної відповідальності.

Запропонував водію пройти медичний огляд. Водій відмовилася, повідомила, що боїться працівників поліції, та хотіла самостійно поїхати до медичного закладу. Зазначив, що пропонував пройти огляд щонайменше три рази. Пояснив, що ним допущено помилку та направлення на медичний огляд було складено у двох примірниках. Після цього зустрілися з водієм у лікарні.

Медична сестра повідомила, що вона хоче пройти огляд за направленням працівника поліції. Огляд мав проводитися лише у присутності працівників поліції. ОСОБА_2 описав поведінку водія як мінливу згоду: вона то погоджувалась, то відмовлялась. Який саме у неї був намір щодо прибуття до лікарні, він не знає. Пояснив, що якщо склав протокол, то встановив сукупність обставин, які свідчили про відмову від проходження огляду. Ознаки наркотичного сп`яніння виявив візуально самостійно. Не бачив, щоб ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. Під час спілкування особа підтвердила факт керування транспортним засобом.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.

Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Проте Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Пунктом 12 розділу ІІ даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння.

При цьому, відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

Із пунктів 16, 17, 18, 19, 22 розділу ІІІ Інструкції слідує, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені ознаки саме наркотичного сп`яніння, передбачені п. 4 Розділу І Інструкції (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук), які поліцейський спостерігав в особи, тому остання зобов`язана на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння саме в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п.2.5 ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №537219 від 10 грудня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6319578 від 10 грудня 2025 року;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи, встановлено, що на 02:32 працівник поліції повідомив водію: «Будете притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за невиконання заборонної вимоги дорожнього знаку», на що водій відповіла: «Я вигружаю пасажира». Після цього працівник поліції зазначив: «Я не бачу, щоб ви вигружали пасажира, я бачу, що ви стоїте на аварійці, і ніхто з машини не виходив».

Надалі, на 04:14 працівник поліції повідомив: «Поясню, що буде притягнуто до адміністративної відповідальності», а на 04:57 поліцейський повідомив про виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: «поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці ока і бліда шкіра», після чого запропонував: «Пропоную проїхати в медзаклад, в нашому транспортному засобі, на освідування». На 05:08 ОСОБА_1 категорично відповіла: «Я не поїду з Вами» (фактичний час 22:26), на 05:17, працівник поліції повідомив: «Я вас зрозумів, буде складено протокол про відмову, також буде надано направлення». На 05:29 водію роз`яснені її процесуальні права, зокрема право не свідчити проти себе, надавати заяви, клопотання, пояснення, користуватися правовою допомогою та послугами перекладача. На 19:38 працівник поліції ще раз роз`яснює права. На 47:36 працівник поліції зачитує протокол за ч.1. ст. 130 КУпАП.

На 48:07 працівник патрульної поліції роз`яснив: «З направленням можете звернутись на Чорних Запорожців 20 і здати аналізи». На 49:30 ОСОБА_1 зазначила: «Та я ж не п`ю ніколи, зачем ви це зробили», на 49:36 працівник поліції відповів: «Бо вбачаємо у вас ознаки сп`яніння».

Крім того, на 53:32 (фактичний час 23:14) ОСОБА_1 починає неодноразово стверджувати: «Я не відмовлялась», після того, як зателефонувала адвокату.

На 54:36 працівник поліції повідомив водію: «Можете бути вільні, від права керування транспортним засобом ви відсторонюєтесь».

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 до завершення адміністративної процедури погодилася пройти медичний огляд, спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Як вбачається з відеозапису, після повідомлення поліцейським про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 на 05:08 категорично повідомила: «Я не поїду з Вами». Зазначена фраза за своїм змістом є чіткою та однозначною відмовою від проходження запропонованого огляду та в суду не виникає жодного розумного сумніву щодо її суті.

Після висловлення такої відмови працівник поліції на 05:17 роз`яснив ОСОБА_1 , що у зв`язку з відмовою буде складено протокол про адміністративне правопорушення та видано направлення на проходження огляду. Надалі, після роз`яснення прав та оформлення матеріалів справи, водій лише після телефонного спілкування із захисником почала заперечувати факт відмови, однак її первинна позиція щодо проходження огляду була вже чітко зафіксована на відеозаписі та обумовила складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Твердження захисника про те, що показання працівника поліції ОСОБА_2 не підтверджують факту безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, суд вважає безпідставними, оскільки такі показання узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема з відеозаписом з нагрудних камер 472885 та 474349, протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на медичний огляд та іншими матеріалами справи.

Саме відеозапис, який є об`єктивним джерелом доказів, підтверджує факт висловлення водієм відмови від проходження огляду та наявність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про те, що працівниками поліції не дотримано мети та порядку проведення процедури медичного огляду, оскільки нібито саме працівники поліції відмовилися від проведення передбаченої законом процедури, суд також відхиляє. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, пункту 12 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння поліцейський не проводить огляд на місці зупинки, а направляє таку особу до відповідного закладу охорони здоров`я. У даному випадку працівником поліції саме така процедура запропонована ОСОБА_1 - пройти огляд у медичному закладі із доставленням службовим транспортним засобом.

Від проходження такого огляду водій відмовилася, що зафіксовано на відеозаписі.

Посилання захисника на те, що ознаки наркотичного сп`яніння зазначені формально та не підтверджені об`єктивними даними, суд не бере до уваги, оскільки наявність підстав для направлення водія на медичний огляд не залежить від попереднього встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Саме для підтвердження або спростування такого стану законодавством передбачено проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я. При цьому працівником поліції конкретно зазначені ознаки, які стали підставою для направлення на огляд, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, та підвищена жвавість. Вказані ознаки відповідають ознакам наркотичного сп`яніння, визначеним пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735.

Твердження захисника про те, що добровільне звернення ОСОБА_1 до медичного закладу підтверджує відсутність умислу ухилення від огляду, також є необґрунтованим.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за сам факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Така відмова є закінченим адміністративним правопорушенням з моменту її вчинення. Подальша зміна особою своєї позиції або висловлення готовності пройти огляд після оформлення адміністративних матеріалів не спростовує факт уже вчиненого правопорушення за вищеописаних обставин.

Крім того, суд враховує, що працівники поліції неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 порядок проходження огляду та наслідки відмови від нього. Так, на 05:17 їй повідомлено про складання протоколу у зв`язку з відмовою, на 05:29 роз`яснено процесуальні права, а на 48:07 додатково повідомлено про можливість звернутися до медичного закладу.

Отже, водій мала реальну можливість пройти медичний огляд, однак не скористалася нею з моменту пред`явлення відповідної вимоги поліцейським до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи захисника не спростовують факт висловленої ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Досліджені докази у своїй сукупності підтверджують, що працівниками поліції дотримано передбачений законом порядок направлення водія на медичний огляд, а ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, відмовилась від проходження огляду у встановленому законом порядку, в зв`язку з чим стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення.

Показання працівника патрульної поліції ОСОБА_2 суд вважає послідовними та такими, що підтверджуються іншими дослідженими судом матеріалами справи.

Зокрема, його показання щодо обставин зупинки ОСОБА_1 , виявлених у неї ознак наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти медичний огляд та її поведінки щодо проходження такого огляду узгоджуються з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, протоколом про адміністративне правопорушення та направленням на медичний огляд. Підстав ставити під сумнів достовірність зазначених показань судом не встановлено, відповідними доказами вказані показання не спростовано.

З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов