Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №127/15771/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №127/15771/26

Суддя: Дернова В. В.

Справа № 127/15771/26

Провадження № 2-о/127/269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дернової В.В.,

присяжних Лірник Л.А., Бондар І.В.,

секретаря Бабкіної К.В.,

за участі представника заявника – адвоката Ольховенко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Відділу ДРАЦС у м. Вінниці, про оголошення фізичної особи померлою, керуючись ст. 259 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою та просив оголосити померлим його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України, зазначивши вірогідну дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідне місце смерті – населений пункт Берхівка, Бахмутського району, Донецької області, мотивуючи свої вимоги ч. 2 ст. 46 ЦК України, згідно якої фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій; з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (законодавчо визначений шестимісячний строк сплив).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2026 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

У судовому представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Ольховенко В.Ю. підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Відділу ДРАЦС у м. Вінниці - у судове засідання не з`явився, однак до суду було подано заяву про розгляд справи у відсутність; при вирішенні справи поклалися на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи – Міністерства оборони України - у судове засідання не з`явився, однак 09.06.2026 року було подано письмове пояснення та клопотання про розгляд справи у відсутність.

Представник заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце, що підтверджується матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, є сином заявника ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.05.1975 року.

Матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.05.1975 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (повторне Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 25.04.2025 року).

У зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 не перебував, дітей не мав.

З 05.30 год. 24 лютого 2022 року до теперішнього часу Україна перебуває у правовому режимі воєнного стану (дана обставина є загальновідомою та в силу вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, зник безвісти у населеному пункті Берхівка, Бахмутського району, Донецької області у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, що підтверджується такими письмовими доказами:

-Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України від 20.11.2022 року № 324 (по стройовій частині) щодо головного сержанта за призовом ОСОБА_2 ;

-матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 25.02.2023 року № 232 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин головного сержанта ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_4 »;

-Сповіщенням сім`ї № 1354 від 27.02.2023 року;

-Листом військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 27.03.2026 року № 1060/4751 щодо зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 ;

-Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250627-5401 від 27.06.2025 року.

При цьому, вірогідною датою смерті слід зазначити ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідним місцем смерті – населений пункт Берхівка, Бахмутського району, Донецької області.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно для визначення з його правовим статусом, прийняття спадщини, отримання соціальних виплат.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми; тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій; з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Бойові дії є однією із форм воєнних дій; ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії).

Cловосполучення «від дня закінчення воєнних дій» потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики; джерелом офіційної інформації про ці характеристики раніше був Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» був визнаний таким, що втратив чинність, на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (останні зміни щодо переліку територій у вказаний наказ було внесено 10.06.2026 року).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту; така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини; цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

У частині другій ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан; не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною; зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення; в умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події.

Такі висновки відповідають висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22.

Як вбачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, бойові дії у населеному пункті Берхівка, Бахмутського району, Донецької області завершилися 27.02.2023 року, з того часу територія є тимчасово окупованою.

Таким чином, як шестимісячний строк, так і дворічний строк, передбачені частиною другою статті 46 ЦК України, обраховуються, починаючи з 27.02.2023 року, та на час розгляду справи спливли.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України, зазначивши вірогідну дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідне місце смерті – населений пункт Берхівка, Бахмутського району, Донецької області.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ст. 48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись ст. 246, 248, 249 ЦПК України, на підставі ст. 46, 48 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України, зазначивши вірогідну дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідне місце смерті – населений пункт Берхівка, Бахмутського району, Донецької області.

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17.08.2026 року.

Суддя:

Присяжні:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua