Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №130/2524/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/618/2026

130/2524/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , ФОП, - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в :

В протоколі серії ВБА № 145678 від 10 липня 2026 року, складеному інспектором СЮП Жмеринського РВП Дердієм М.А, зазначено, що ОСОБА_2 не виконувала батьківські обов`язки по вихованню свого сина ОСОБА_3 , 2011 року народження, оскільки він в дворі будинку по вул. Володимира Великого в м. Жмеринка 10 липня 2026 року, близько 19-30 год, розпивав алкогольне пиво «Львівське», чим порушив вимоги статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак не досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність, тому до відповідальності притягується матір.

Автор протоколу кваліфікує дії ОСОБА_2 за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винною себе у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнає, пояснює, що батьківські обов`язки вона виконує належним чином, займається вихованням, навчанням, дозвіллям сина, однак не вслідкувала і він з іншими хлопчиками пішов гуляти, він їй пояснив, що не мав наміру вживати алкоголь, однак сидів поряд з хлопцями, які його пригостили, і він зовсім не багато спробував.

Окрім визнання своєї вини, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеною повністю, оскільки її неповнолітній син вчинив адміністративне правопорушення, однак не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 враховую характер вчиненого правопорушення, яке не призвело до тяжких наслідків, дані про особу правопорушниці, яка працює, ступінь вини ОСОБА_2 яка вчинила адміністративне правопорушення не з прямим умислом, а також відсутність відомостей про притягнення її до будь-яких видів юридичної відповідальності, те, що винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення вона у протоколі визнала, наслідки порушення нею вищевказаних вимог статті Кодексу України про адміністративні правопорушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати шкоди суспільним або державним інтересам, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що при малозначностi вчиненого адмiнiстративного правопорушення суд може звiльнити порушника вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi та обмежитися усним зауваженням.

Суддя вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, хоча на момент вчинення і містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично заподіяна не була.

Згідно із частиною другою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при оголошенні усного зауваження суддя виносить постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного вважаю, що ОСОБА_2 слід звільнити від адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити їй усне зауваження, згідно з положеннями статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити на підставі статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 22, 184, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із малозначністю та оголосити їй усне зауваження.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ