Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №195/1195/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 04.08.2026 Справа № 195/1195/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 195/1195/25 Головуючий у І інстанції: Світлицька В. М.

Провадження № 22-ц/807/1540/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кочеткової І.В.,

Мінгазова Р.В.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Данила Руслановича – на заочне рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.11.2007 ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 5861337.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 45 000,00 доларів США на умовах договору, а позичальник зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені договором.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору цільове призначення кредиту: придбання нерухомості.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору проценти за користування кредитом: процентна ставка становить 11,90 % річних.

Пунктом п.1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком до 23.11.2027.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надав кредит у розмірах, на умовах та в строки встановлені кредитним договором.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.05.2025 становить 25 593,81 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом.

Посилаючись на означені обставини, АТ «ПУМБ» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість у розмірі 25593,81 доларів США та витрати зі сплати судового збору.

Заочним рішенням від 13 січня 2026 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя позов задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у розмірі 25 593 доларів США 81 цент, що складається з заборгованості за кредитом, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 745,69 гривень.

Ухвалою від 11 травня 2026 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Д.Р. – про перегляд заочного рішення.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Д.Р. – подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2026 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач повідомляв у заяві про перегляд заочного рішення, що він є військовослужбовцем та з 08.10.2025 проходить військову службу у Збройних Силах України у складі військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою за формою 5 від 16.04.2026 року №369, яка наявна у матеріалах цієї справи. Разом з тим, відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.2021. Виходячи з цього, відповідач станом на дату винесення судом заочного рішення перебував на військовій службі, зокрема, у районах безпосереднього ведення бойових дій та не знав і не міг знати про існування вказаного рішення суду. Відтак, позивач не отримував: примірник позовної заяви з додатками, повістки про виклик до суду, ухвали суду та відповідно вказане заочне рішення суду.

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Д.Р. – зазначає, що він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.09.2022 №1225-7001486365.

Згідно з ч. 6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об`єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Положення цього пункту не поширюються на об`єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України.

Отже, законодавець визначив, декілька критеріїв для тимчасового звільнення боржника від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним. Так, вимога повинна існувати упродовж строку тимчасової окупації спеціальна норма ч. 6 ст.15 цього Закону стосується осіб: ;- які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї ; - кредит має бути забезпечений іпотекою ;- окупація мала місце після укладення такого іпотечного договору ; - площа об`єкту іпотеки не повинна перевищувати показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України - 120 кв. метрів для житлових будинків і 60 кв. метрів для квартир. Даний спір стосується іпотечного кредиту.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, вся територія Бердянської міської територіальної громади Запорізької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 2022 року. Місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Площа об`єкту іпотеки домоволодіння становить 45,6 м2, що менше визначеної статтею 266 Податкового кодексу України пільги. Таким чином , відповідач на підставі ч. 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звільняється від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним до настання деокупації території Бердянської міської територіальної громади Запорізької області, до складу якого входить м. Бердянськ. Оскільки станом на дату складання заяви про перегляд заочного рішення, уся територія Бердянської міської територіальної громади Запорізької області, до складу якого входить м. Бердянськ є тимчасово окупованою територією рф, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором є безпідставними та не підлягають задоволенню судом, оскільки позивач прямо порушує наведені вище норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ПУМБ» зазначає, що суд першої інстанції ухвалою від 11.05.2026 правильно встановив фактичні обставини справи, які не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, товариство просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, оскаржуване рішення – залишити без змін, заявляє заперечення щодо співмірності витрат відповідача на правничу допомогу, та просить відмовити в їх відшкодуванні.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Тивоненко Д.Р. – наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваного рішення та відмові в задоволенні позову.

АТ «ПУМБ» свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене відповідно до вимог чинного законодавства. Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав своїх зобов`язань перед банком за кредитним договором № 5861337 від 23.11.2007, тому суму заборгованості слід стягнути в судовому порядку.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що 23.11.2007 між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5861337, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 45 000,00 доларів США на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, цільове призначення кредиту: кредит надається позичальнику для придбання нерухомості: домоволодіння, реєстраційний номер: 20939443; загальна площа: 45,6 кв.м., житлова площа: 22,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 11,90% річних.

Пунктами 3.1.2., 3.1.3. кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку № 1 до цього договору, та виходячи з 360 днів у році та однакової кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування кредитними коштами починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Нарахування процентів здійснюється щоденно.

Проценти за користування кредитом повинні сплачуватись позичальником в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в додатку № 1, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається позичальникові строком до 23.11.2027.

Пунктом 3.5.7. кредитного договору визначено, що банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно, зобов`язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання з надання відповідачу кредиту в сумі 45 000 доларів США виконав, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість перед банком за основною сумою боргу за кредитним договором № 5861337 від 23.11.2007 р. в розмірі 25 593,81 доларів США.

Крім того, апеляційний суд встановив та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з 08.10.2025 проходить військову службу у Збройних Силах України у складі військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою за формою 5 № 369 від 16.04.2026, та є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.2021 (а.с. 200 зворот - 202).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.09.2022 №1225-7001486365.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

За змістом вказаного припису поняття «звільнення суб`єкта цивільного права від обов`язку» означає, що цивільний обов`язок припиняється без його виконання, тоді як поняття «звільнення від виконання обов`язку» передбачає, що відповідний обов`язок продовжує існувати, але через певні обставини немає можливості його примусового виконання доти, поки вони існують.

Упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об`єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора. Положення цього пункту не поширюються на об`єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України (частина шоста статті 15 Закону № 1207-VII).

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів (абзаци перший - четвертий підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України).

За змістом припису речення першого частини шостої статті 15 Закону № 1207-VII він визначає умови, за яких боржник за кредитним договором (зобов`язання за яким забезпечене іпотекою, об`єктом (предметом) якої є майно відповідної площі, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення іпотечного договору була тимчасово окупована) може бути звільнений від виконання цивільного обов`язку за кредитним договором на строк тимчасової окупації відповідної території.

З огляду на формулювання речення першого частини шостої статті 15 Закону № 1207-VII підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи не є визначальним, оскільки відповідний припис поширюється як на тих осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, так і на тих, які перемістилися з неї (безвідносно до того, чи всередині країни, чи за її межі).

Інакше кажучи, виконання особами, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї (незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб), обов`язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за ним відстрочується на період тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно, якщо ця територія зазнала окупації після укладення іпотечного договору. Такі особи не звільнені від зазначеного обов`язку, однак його виконання відстрочується на період тимчасової окупації вказаної території.

Дія приписів частини шостої статті 15 Закону № 1207-VII не позбавляє фінансову установу обов`язку облікувати кредитну заборгованість і нараховувати проценти за користування іпотечним кредитом (із урахуванням вимог, визначених, зокрема, статтею 9-2 Закону № 1706-VII, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII). Однак унеможливлює вчинення такою установою дій зі спонукання боржника до погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків, а також зі стягнення відповідного боргу до завершення періоду тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно.

Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації (пункт 7 частини 1-1 Закону № 1207-VII).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, вся територія Бердянської міської територіальної громади Запорізької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 2022 року.

Колегія суддів зауважує, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Наявність у банку визначеного у частині шостій статті 15 Закону № 1207-VII обов`язку звільнити позивача від виконання цивільного обов`язку на строк тимчасової окупації території, на якій розташований об`єкт (предмет) іпотеки може бути аргументом позивача у межах ініційованого банком судового спору про стягнення кредитної заборгованості. У такому спорі вказаний аргумент суд має оцінити, врахувавши встановлені обставини справи, та у разі підтвердження сукупності умов, визначених у частині шостій статті 15 Закону № 1207-VII, відмовити у задоволенні позову (повністю чи частково).

Матеріалами справи підтверджено, що цільове призначення кредиту, наданого відповідачу банком за кредитним договором № 5861337 від 23.11.2007, придбання нерухомості: домоволодіння, реєстраційний номер: 20939443; загальна площа: 45,6 кв.м., житлова площа: 22,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (п. 1.2 Договору).

Отже, площа об`єкту іпотеки домоволодіння становить 45,6 м2, що менше визначеної статтею 266 Податкового кодексу України пільги, тому відповідач на підставі ч. 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звільняється від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним до настання деокупації території Бердянської міської територіальної громади Запорізької області, до складу якого входить м. Бердянськ.

Враховуючи вищезазначене, вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором є безпідставними та не підлягають задоволенню судом, оскільки приписи Закону № 1207-VII унеможливлює вчинення банком дій зі спонукання боржника до погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків, а також зі стягнення відповідного боргу до завершення періоду тимчасової окупації території, на якій розташоване іпотечне майно.

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не дослідив повною мірою всіх обставин, що мають значення для справи, адже кредитний договір містить інформацію про об`єкт нерухомого майна, на купівлю якого відповідач оформив кредит.

Крім того, колегія суддів зауважує, що АТ «ПУМБ» надало суду виписку з рахунку ОСОБА_1 , і розрахунок заборгованості за кредитом, які охоплюють період з 2007 – 2013 рр, та 2013-2020 рр, що не дає змоги суду надати оцінку правильності здійснених нарахувань.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Данила Руслановича, скасувати заочне рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2026 рокута ухвалити в цій справі нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В силу вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки новою постановою апеляційний суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 має право на відшкодування йому судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 19118,53 грн, які слід стягнути з позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тивоненка Данила Руслановича – задовольнити частково.

Заочне рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2026 року – скасувати. Ухвалити нову постанову, якою:

«У задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити»

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 19118 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 53 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 14 серпня 2026 року.

Головуючий

Судді