Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №607/4401/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 Справа №607/4401/26 Провадження №1-кп/607/1265/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12026211060000077 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зубів Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

за участю: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Так, 18 лютого 2026 року близько 17 год. 05 хв. екіпажем сектору реагування ПП ВП №2 ТРУП ГУНП в Тернопільській області «Гулівер-08» в складі поліцейських ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час виконання службових обов`язків на службовому т/з, здійснюючи патрулювання, у селищі Велика Березовиця по вул.Микулинецькій Тернопільського району Тернопільської області за порушення ПДР України було здійснено зупинку транспортного засобу марки «Renault Master», р.н.з. НОМЕР_1 .

У ході спілкування та перевірки документів водія – обвинуваченого ОСОБА_3 , інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, унаслідок чого запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній погодився.

За результатами проведеного тесту спеціальний технічний засіб «Драгер» зафіксував результат 0, 79 %о (проміле) алкоголю в крові, унаслідок чого поліцейські повідомили водію про те, що відносно нього буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Тоді ж і там же близько 17 год. 28 хв. в обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував біля службового автомобіля працівників поліції марки «Тойота Пріус», н.з. НОМЕР_2 , виник злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди працівнику поліції ОСОБА_5 за не вчинення ними дій із використанням службового становища, а саме не складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, реалізовуючи який він неодноразово висловив прохання поліцейському ОСОБА_5 не складати відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, за що він надасть йому неправомірну вигоду в сумі від 10 до 15 тисяч гривень, від чого вищевказаний працівник поліції відмовився, при цьому неодноразово повідомляючи, що такі дії є неправомірними і тягнуть за собою кримінальну відповідальність, після чого склав відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595160 від18.02.2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП та викликав СОГ.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що доповнити нічого не може. На даний час про вчинене він, обвинувачений, щиро шкодує.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України – пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, його вік, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно не характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, а до обставин, що обтяжують – вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також запобіжить вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. зі стягненням в дохід держави.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1