Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №607/20015/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Справа №607/20015/25 Провадження №1-кп/607/504/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211060000262 від 18 серпня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Великий Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують і повідомити про це найближчий орган поліції. При цьому, згідно із ч. 10 ст. 62 цього ж Закону поліцейський користується повноваженнями, передбаченими цим законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

Досудовим розслідування встановлено, що 17 серпня 2025 року о 07:30 год після проведеного інструктажу, поліцейські сектору реагування ОСОБА_6 спільно з інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 заступили на чергування у складі екіпажу «Гулівер 08» у форменому одязі із спецзасобами та табельною вогнепальною зброєю.

Цього ж дня, 17 серпня 2025 року близько 21:50 години під час патрулювання автомобільних доріг в Тернопільській області в с. В. Глибочок по вул. Кутянська, Тернопільського району, Тернопільської області, працівниками СРПП наряду «Гулівер 08» виявлено транспортний засіб марки "Форд" моделі "Ескейп" р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснив порушення правил дорожнього руху.

Надалі, під час складання матеріалів щодо вчиненого обвинуваченим ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, працівниками СРПП ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» через базу даних «Інформаційний портал» також виявлено відомості про перебування обвинуваченого ОСОБА_9 в розшуку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, про що останнього повідомлено та запропоновано проїхати до найближчого відділу ТЦК та СП з метою складання необхідних матеріалів про адміністративне правопорушення. На неодноразові вимоги працівників поліції прослідувати з ними до найближчого відділу ТЦК та СП обвинувачений ОСОБА_10 для складання адміністративного протоколу та оновлення даних у категоричній формі відмовився.

Надалі, перебуваючи по АДРЕСА_1 , обвинувачений ОСОБА_10 на законні вимоги працівників поліції не реагував, намагався уникнути доставки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте надалі його було повідомлено про те, що в порядку ст. 261 КУпАП України, з метою виконання ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», його буде затримано та застосовано до нього спеціальні засоби «кайданки», згідно з ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію». На підставі цього, працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розпочали адміністративне затримання обвинуваченого ОСОБА_9 , намагаючись застосувати до нього спеціальні засоби «кайданки».

У цей момент, 17 серпня 2025 року, о 21 год 50 хв, у обвинуваченого ОСОБА_9 , який перебував по вул. Кутянська в с. В. Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області, під час адміністративного затримання останнього поліцейськими, виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 фізичного болю та тілесних ушкоджень під час виконання ними службових обов`язків.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 17 серпня 2025 року, о 21 год 50 хв, обвинувачений ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що перед ним працівники поліції відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, які перебували у форменому одязі, всупереч вимогам ст. 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", щодо здійснення його адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП, почав чинити активну фізичну протидію: наніс один удар ногою в обличчя, а саме у ділянку нижньої губи та вкусив за вказівний палець правої руки ОСОБА_6 , внаслідок чого останньому спрчинено тілесні ушкодження у вигляді садна на каймі червоної облямівки нижньої губи справа та один крововилив у її слизову оболонку, два садна 2-го пальця правої кисті.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_10 вкусив за ліву руку в ділянці вказівного пальця ОСОБА_7 , а також наніс останньому подряпини на передпліччі обох рук, внаслідок чого ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох синців правого передпліччя, одне садно ділянки лівого променево-зап`ясткового суглоба, чотири садна 2-го пальця лівої кисті, внаслідок чого поліцейськими застосовано спеціальний засіб споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії.

Унаслідок зазначених умисних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, а саме працівників відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області під час виконання ними своїх службових обов`язків, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 1993 року із відповідними змінами.

Вказаними умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, не визнав та показав, що 17 серпня 2025 року близько 21 год 50 хв зупинив свій автомобіль перед виїздом на головну дорогу, щоб пропустити транспортний засіб, який рухався ліворуч відносно напрямку його руху. Як з`ясувалося згодом, у цьому автомобілі перебували працівники поліції.

Після цього працівники поліції службовим автомобілем заблокували його транспортний засіб, підійшли до нього та повідомили, що він здійснив зупинку з порушенням Правил дорожнього руху. За словами обвинуваченого, поліцейські не представилися та вимагали пред`явити документи.

Надалі він намагався зачинити вікно свого автомобіля, однак поліцейський ОСОБА_7 схопив його руками, після чого, просунувши руку всередину салону транспортного засобу, відчинив водійські двері, при цьому, зі слів обвинуваченого, пошкодивши ручку дверей.

Після цього ОСОБА_3 зателефонував своїй дружині, яку мав зустріти на зупинці, та попросив її підійти до нього. Працівникам поліції він повідомив, що жодних правил дорожнього руху не порушував, а тому, на його думку, не був зобов`язаний надавати їм документи.

Також він зателефонував адвокату з метою отримання правової допомоги. Оскільки адвокат не мав можливості прибути на місце, обвинувачений попросив працівників поліції відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак йому в цьому було відмовлено.

Посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу при собі він не мав. Згодом його дружина принесла з дому відповідні документи та передала їх працівникам поліції.

Після перевірки документів працівники поліції повідомили ОСОБА_3 , що він перебуває у розшуку та у разі відмови добровільно проїхати до ТЦК та СП буде затриманий. Він відмовився їхати до ТЦК та СП без участі адвоката.

Надалі, за словами обвинуваченого, працівники поліції роз`яснили йому права, після чого почали намагатися витягнути його з автомобіля, тягнучи за руки та ноги. Під час цього ОСОБА_6 застосував до нього спеціальний засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії. Побачивши це, дружина обвинуваченого намагалася втрутитися та зробила поліцейським зауваження, після чого, як стверджував ОСОБА_3 , ОСОБА_7 також застосував щодо неї такий спеціальний засіб.

Далі ОСОБА_7 , за словами обвинуваченого, витягнув його з автомобіля та почав душити.

Після затримання ОСОБА_3 посадили до службового автомобіля та доставили до районного управління поліції, розташованого на вул. Степовій у м. Тернополі. Після прибуття ОСОБА_7 вийшов зі службового автомобіля, а він разом із ОСОБА_6 залишився в автомобілі.

Пізніше працівники поліції зателефонували його дружині, а також прибув адвокат, якому обвинувачений повідомив, що щодо нього працівниками поліції було застосовано фізичну силу.

Після цього розпочалося оформлення матеріалів щодо його затримання та вчинення адміністративних правопорушень. У цей час він попросив надати йому медичну допомогу, оскільки погано себе почував. На місце прибула бригада екстреної медичної допомоги, працівники якої надали йому лікарські засоби та рекомендували звернутися до сімейного лікаря. На його скарги щодо стану здоров`я медичні працівники, за словами обвинуваченого, повідомили, що загрози для його здоров`я немає.

Також ОСОБА_3 зазначив, що на його вимогу слідчо-оперативну групу не викликали. Надалі йому було надано для підпису протокол адміністративного затримання, а у приміщенні поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення. Після цього він надав письмові пояснення щодо зазначеної постанови.

У подальшому його доставили до приміщення ІТТ у м. Теребовлі, а також до районної лікарні, де його оглянув лікар.

При цьому обвинувачений категорично заперечив, що завдавав ударів працівникам поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 або кусав їх. Також зазначив, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є неповними.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду.

Зокрема, показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 який суду показав, що працює інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

17 серпня 2025 року близько 21 год 50 хв, перебуваючи на чергуванні та здійснюючи патрулювання в с. Великий Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області спільно з працівником поліції ОСОБА_6 , вони виявили автомобіль марки «Ford» під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив зупинку транспортного засобу з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, а саме зупинився на виїзді з прилеглої території на головну дорогу.

Під час спілкування з водієм встановлено, що ОСОБА_3 не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначені документи згодом на місце події принесла дружина обвинуваченого. У ході встановлення особи ОСОБА_3 працівниками поліції також було з`ясовано, що останній перебуває в розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку.

ОСОБА_3 був повідомлений про виявлене порушення Правил дорожнього руху та йому запропоновано добровільно проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, від чого він відмовився. При цьому ОСОБА_3 поводився агресивно, на законні вимоги та зауваження працівників поліції не реагував, намагався залишити місце події на автомобілі. З метою припинення таких дій працівником поліції було вилучено ключ із замка запалювання транспортного засобу.

У зв`язку з поведінкою ОСОБА_3 працівниками поліції було прийнято рішення про його адміністративне затримання, роз`яснено йому відповідні права та обов`язки, а також неодноразово попереджено про можливість застосування фізичної сили, спеціальних засобів, зокрема кайданок та газового балончика.

Під час затримання ОСОБА_3 чинив активний фізичний опір працівникам поліції. Зокрема, ОСОБА_7 він вкусив за вказівний палець лівої руки, внаслідок чого останньому було заподіяно тілесні ушкодження, у тому числі садна. Крім того, потерпілий бачив, як ОСОБА_3 завдав ногою удару його напарнику ОСОБА_6 .

Увесь перебіг події працівниками поліції фіксувався за допомогою нагрудних відеореєстраторів.

За фактом порушення Правил дорожнього руху щодо ОСОБА_3 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зі слів потерпілого, відповідно до ст. 259 КУпАП працівники поліції були уповноважені доставити ОСОБА_3 до ТЦК та СП.

Після затримання працівники поліції повідомили відповідний центр з надання безоплатної правничої допомоги про затримання ОСОБА_3 та необхідність забезпечення йому захисника. З міркувань безпеки протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3 був складений у приміщенні поліції за участю захисника.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що працює поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

17 серпня 2025 року близько 21 год 50 хв, перебуваючи на чергуванні та здійснюючи патрулювання в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області спільно з працівником поліції ОСОБА_7 , вони виявили автомобіль марки «Ford» під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив зупинку транспортного засобу з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, а саме зупинився на виїзді з прилеглої території на головну дорогу.

Підійшовши до автомобіля, працівники поліції повідомили ОСОБА_3 про виявлене порушення Правил дорожнього руху та з`ясували причини такої зупинки. Під час спілкування ОСОБА_3 почав поводитися агресивно та не пред`явив посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки таких документів при собі не мав. У подальшому зазначені документи на місце події принесла дружина обвинуваченого.

Під час перевірки відомостей щодо особи ОСОБА_3 працівниками поліції було встановлено наявність інформації про порушення ним правил військового обліку. У зв`язку із цим ОСОБА_3 запропонували добровільно проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, від чого він відмовився. Після цього працівники поліції повідомили йому про наявність підстав для затримання та доставлення до ТЦК та СП, а також роз`яснили його права та обов`язки.

Надалі ОСОБА_3 завів двигун автомобіля та перевів коробку передач у режим руху, намагаючись залишити місце події, у зв`язку з чим працівники поліції припинили таку спробу та розпочали його затримання.

Під час затримання ОСОБА_3 чинив активний фізичний опір та завдав ОСОБА_6 ударів ногами в ділянку обличчя і грудної клітки, а також вкусив його за палець правої руки.

Потерпілий також показав, що у зв`язку із закінченням передбаченого законом трьохгодинного строку адміністративного затримання ОСОБА_3 до приміщення ТЦК та СП доставлено не було.

В іншій частині показання ОСОБА_6 щодо обставин виявлення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , спілкування з останнім, встановлення його особи, причин та порядку затримання, а також поведінки обвинуваченого під час вказаних подій за своїм змістом узгоджувалися з показаннями потерпілого ОСОБА_7 .

Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_11 суду показала, що 18 серпня 2025 року приблизно о 21 год – 21 год 30 хв вона разом із дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_12 – повернулася автобусом із Карпат.

За попередньою домовленістю ОСОБА_3 мав зустріти їх, оскільки вони мали при собі сумки. Після прибуття на автобусну зупинку в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_12 зателефонувала своєму чоловікові та під час телефонної розмови дізналася, що його зупинили працівники поліції.

Прибувши до місця, де перебував ОСОБА_3 , свідок побачила двох працівників поліції та автомобіль обвинуваченого. Вона поцікавилася у поліцейських причинами того, що відбувалося, однак, за її словами, будь-яких пояснень від них не отримала.

Надалі свідок бачила, як працівники поліції витягнули ОСОБА_3 з автомобіля, застосували до нього сльозогінний газ, після чого затримали та повезли службовим автомобілем у невідомому їй напрямку.

Разом із тим свідок зазначила, що змісту розмови між працівниками поліції та ОСОБА_3 , яка передувала його затриманню, вона не чула, а тому обставини та причини виникнення конфлікту їй безпосередньо не відомі.

Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_12 суду показала, що 17 серпня 2025 року близько 21 год 40 хв її чоловік ОСОБА_3 мав зустріти її та сусідку ОСОБА_11 у с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області.

Оскільки у домовлений час ОСОБА_3 не прибув, вона зателефонувала йому. Під час телефонної розмови чоловік повідомив, що його зупинили працівники поліції та, за його словами, пошкодили двері автомобіля.

Близько 22 год свідок прийшла до місця, де перебував її чоловік, який на той час знаходився в автомобілі. ОСОБА_3 попросив її піти додому та принести документи. Повернувшись із документами, вона передала їх працівнику поліції ОСОБА_6 .

Зі слів свідка, працівники поліції повідомили їй, що ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху та перебуває в розшуку, у зв`язку з чим його буде затримано та доставлено до ТЦК та СП.

Надалі ОСОБА_7 взяв газовий балончик, після чого працівники поліції почали витягувати ОСОБА_3 з автомобіля. Під час цього, за твердженням свідка, ОСОБА_7 застосував газовий балончик у бік її чоловіка та в подальшому до неї, внаслідок чого газ потрапив їй в очі. ОСОБА_3 витягнули з автомобіля, повалили на землю та одягнули на нього кайданки. Саму свідка працівник поліції відштовхнув, внаслідок чого вона впала.

ОСОБА_12 також показала, що під час затримання один із працівників поліції заборонив їй наближатися та попередив про можливість застосування зброї. Після цього ОСОБА_3 посадили до службового автомобіля та повезли, при цьому їй не дозволили передати чоловікові мобільний телефон. Після від`їзду працівників поліції вона разом із ОСОБА_11 пішла додому.

Близько 00 год – 00 год 30 хв на телефон ОСОБА_3 , який залишився у свідка, зателефонували працівники поліції та повідомили, що її чоловік перебуває у приміщенні районного відділення поліції на вул. Степовій у м. Тернополі, а також попросили приїхати та привезти його документи. Близько 01 год ОСОБА_12 прибула до вказаного відділення поліції.

Свідок стверджувала, що під час затримання її чоловік ударів працівникам поліції не завдавав. Водночас уже у приміщенні поліції вона почула від поліцейських, що ОСОБА_3 під час затримання вкусив одного з працівників поліції.

Також ОСОБА_12 підтвердила, що її чоловік керував транспортним засобом, не маючи при собі відповідних документів та на момент події не мав відстрочки від мобілізації. За її словами, працівники поліції повідомляли ОСОБА_3 , що у разі відмови добровільно проїхати до ТЦК та СП його буде затримано та до нього можуть бути застосовані спеціальні засоби, зокрема кайданки.

Свідок також зазначила, що під час затримання ОСОБА_3 чинив опір, перебуваючи в салоні автомобіля, проте працівники поліції витягнули його назовні. Разом із тим вона не бачила, щоб її чоловік під час затримання завдавав працівникам поліції ударів ногами чи кусав їх, а також не чула, щоб поліцейські просили його не кусати.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України також доведена наданим стороною обвинувачення письмовими доказами, а саме:

- електронним рапортом помічника чергового ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, зі змісту якого вбачається, що 18.08.2025 о 00:20 на лінію «102» надійшло повідомлення інспектора СППП ОСОБА_7 про те, що близько 21:40 у с. Великий Глибочок Тернопільського району було виявлено транспортний засіб Ford C-Max, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Великий Глибочок.

У рапорті зазначено, що під час оформлення адміністративних матеріалів за порушення Правил дорожнього руху працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у розшуку за ст. 210 КУпАП від 28.05.2025. Після повідомлення останньому про необхідність прослідувати до ТЦК він почав поводитися агресивно та, як зазначено у рапорті, наносити працівникам поліції тілесні ушкодження.

Зокрема, згідно з викладеними у рапорті відомостями, ОСОБА_3 вкусив за ліву руку поліцейського ОСОБА_6 , унаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді укусу лівого передпліччя. Крім того, ОСОБА_3 вкусив за ліву руку поліцейського ОСОБА_7 , якому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна правої руки в ділянці передпліччя, подряпини лівої руки в ділянці зап`ястя та укусу вказівного пальця лівої руки.

За результатами опрацювання повідомлення працівником поліції зроблено висновок про наявність у події відомостей кримінального характеру. У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України;

- рапортом інспектора СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 18.08.2025, зі змісту якого вбачається, що під час несення служби у складі добового наряду спільно з інспектором СРПП ОСОБА_6 близько 21 год 50 хв 17.08.2025 у с. Великий Глибочок Тернопільського району ними було виявлено автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив зупинку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху.

Під час спілкування ОСОБА_3 було роз`яснено суть виявленого адміністративного правопорушення та повідомлено про розгляд адміністративної справи. На вимогу працівників поліції пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб останній, як зазначено у рапорті, категорично відмовився це зробити, відмовлявся називати свої анкетні дані, поводився зухвало та агресивно.

У ході перевірки особи за інформаційними базами Національної поліції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у розшуку за ст. 210 КУпАП та підлягає доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На повідомлення про вказані обставини та пропозицію добровільно прослідувати для їх з`ясування ОСОБА_3 відреагував агресивно та відмовився виконувати вимоги працівників поліції. У зв`язку з цим йому було роз`яснено положення статей 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» та попереджено про можливість застосування фізичної сили і спеціальних засобів у разі невиконання законних вимог поліцейських.

Згідно з рапортом, близько 22 год 36 хв 17.08.2025 з метою припинення адміністративного правопорушення та складення відповідних адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_3 було застосовано адміністративне затримання. При цьому до нього застосовано поліцейські заходи примусу – фізичну силу та спеціальний засіб «кайданки», які застосовувалися у період із 22 год 36 хв 17.08.2025 до 01 год 34 хв 18.08.2025.

Як зазначив у рапорті ОСОБА_7 , під час застосування фізичної сили та спеціального засобу ОСОБА_3 поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, шарпав їх за верхній одяг, наносив удари ногами, намагався зірвати нагрудний знак та бодікамеру, а також чинив опір працівникам поліції. У рапорті також зазначено, що в ході адміністративного затримання ОСОБА_3 заподіяв працівникам поліції тілесні ушкодження, у зв`язку із чим було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 КК України.

Після фактичного затримання ОСОБА_3 було доставлено до ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для оформлення адміністративних матеріалів. О 01 год 34 хв 18.08.2025 його було звільнено з адміністративного затримання та в межах кримінального провадження № 12025211060000262 затримано в порядку ст. 208 КПК України;

- рапортом інспектора СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) ОСОБА_6 від 18.08.2025, відповідно до якого 17.08.2025 близько 21:50 у с. Великий Глибочок під час патрулювання спільно з інспектором ОСОБА_7 було виявлено автомобіль Ford Escape, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив зупинку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху.

Під час спілкування ОСОБА_3 спочатку відмовлявся пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також назвати свої анкетні дані. Після перевірки встановлено, що він перебуває у розшуку за ст. 210 КУпАП та підлягає доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Від пропозиції добровільно прослідувати до ТЦК ОСОБА_3 відмовився.

Близько 22:36 ОСОБА_3 було адміністративно затримано із застосуванням фізичної сили та спеціального засобу – кайданок. Як зазначено у рапорті, під час затримання він поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, шарпав працівників поліції за верхній одяг, наносив удари ногами, намагався зірвати нагрудний знак та бодікамеру, чинив опір, у ході якого заподіяв працівникам поліції тілесні ушкодження.

Надалі ОСОБА_3 було доставлено до ВП № 1 (м. Тернопіль) для оформлення адміністративних матеріалів, а о 01:34 18.08.2025 звільнено з адміністративного затримання та затримано в порядку ст. 208 КПК України у межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 345 КК України;

- витягом із книги нарядів № 3, з якого вбачається, що інспектори СРПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 17.08.2025 о 08 год 30 хв заступили на чергування, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, та перебували на службі до 08 год 40 хв 18.08.2025;

- витягом із журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ВП № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, з якого вбачається, що 17.08.2025 інспектори СРПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пройшли відповідний інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю;

- витягом із книги видачі-приймання майна, закріпленого за черговою частиною (службою) ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, з якого вбачається, що інспектор СРПП ОСОБА_6 17.08.2025 отримав планшет «Samsung», інвентарний номер 11130013335199, та радіостанцію «Motorola», інвентарний номер 871184 4232, які повернув 18.08.2025;

- витягом із журналу обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, з якого вбачається, що 17.08.2025 інспектор СРПП ОСОБА_6 отримав портативний відеореєстратор (бодікамеру) з інвентарним номером 856480, а інспектор СРПП ОСОБА_7 – портативний відеореєстратор (бодікамеру) з інвентарним номером 856369, які були повернуті 18.08.2025;

- витягом із журналу обліку інструктажів водіїв, з якого вбачається, що інспектор СРПП ОСОБА_7 17.08.2025 пройшов передрейсовий інструктаж;

- витягом із журналу виїзду та повернення транспортних засобів, з якого вбачається, що 17.08.2025 інспектор СРПП ОСОБА_7 отримав для несення служби службовий автомобіль, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

- посадовими повноваженнями інспекторів СРПП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими передбачено здійснення превентивної та профілактичної діяльності, виявлення і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, забезпечення публічної безпеки і порядку, регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням ПДР, перевірку осіб, транспортних засобів і документів за інформаційними базами Національної поліції, розшук та доставлення осіб у передбачених законом випадках, складання матеріалів про адміністративні правопорушення, а також застосування визначених законом превентивних заходів і заходів поліцейського примусу;

-даними протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 164002 від 17.08.2025, згідно з якими ОСОБА_3 17.08.2025 о 22 год 36 хв доставлено до службового приміщення ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Степова, 45, у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, з метою його припинення та складення протоколу про адміністративне правопорушення. 18.08.2025 о 01 год 34 хв ОСОБА_3 звільнено з адміністративного затримання у зв`язку з його затриманням у порядку ст. 208 КПК України в межах кримінального провадження № 12025211060000262 за ч. 2 ст. 345 КК України;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 18.08.2025, згідно з якими ОСОБА_3 фактично затримано о 01 год 35 хв 18.08.2025 у приміщенні ВП № 1 (м. Тернопіль) у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Як підставу затримання зазначено те, що безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидці, у тому числі потерпілі, та сукупність очевидних ознак на місці події вказували на те, що саме ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначено, що під час виконання працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 службових обов`язків ОСОБА_3 поводився агресивно, наносив удари ОСОБА_6 в ділянку обличчя та грудної клітки, а також декілька разів вкусив за руку ОСОБА_7 , унаслідок чого працівники поліції отримали тілесні ушкодження;

- даними протоколу огляду предмета від 18.08.2025, відповідно до якого слідчим оглянуто DVD-R диск «Verbatim» об`ємом 4,7 GB, на якому містяться два відеофайли «Опір 1 частина.mp4» та «Опір 2 частина.mp4», тривалістю по 05 хв 10 сек кожний, із відеозаписами подій за участю ОСОБА_3 та працівників поліції.

Згідно з протоколом, під час перегляду відеофайлу «Опір 1 частина.mp4» встановлено, що на відеозаписі зафіксовано ознайомлення ОСОБА_3 працівниками поліції з положеннями ст. 63 Конституції України. На 00:30 хв між ОСОБА_3 та працівниками поліції виникла суперечка щодо складання постанови, а на 00:50 хв ОСОБА_7 висловив вимогу пред`явити військово-обліковий документ у зв`язку з перебуванням ОСОБА_3 у розшуку. На 01:17 хв зафіксовано словесний конфлікт щодо повноважень працівників поліції вимагати пред`явлення такого документа.

На 02:42 хв працівники поліції запропонували ОСОБА_3 добровільно прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомивши, що у разі відмови його буде затримано та доставлено до ТЦК для складання адміністративних матеріалів. На 03:32 хв ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 про його затримання для складання адміністративного протоколу. На 04:07 хв ОСОБА_3 повторно ознайомлено зі ст. 63 Конституції України та додатково роз`яснено передбачене ст. 59 Конституції України право на правову допомогу.

На 04:45 хв ОСОБА_7 попередив ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» до нього будуть застосовані кайданки, а у випадку вчинення опору відповідно до ст. 44 цього Закону — фізична сила. Надалі, як зазначено у протоколі, ОСОБА_3 почав чинити опір працівникам поліції та наносити удари ногою в їх напрямку. На 05:10 хв перший відеозапис закінчується.

Під час огляду відеофайлу «Опір 2 частина.mp4» встановлено продовження конфлікту між ОСОБА_3 та працівниками поліції. На 00:52 хв ОСОБА_6 повторно повідомив ОСОБА_3 , що той чинить опір, та запропонував добровільно вийти з автомобіля, однак ОСОБА_3 на цю вимогу не відреагував і продовжував чинити опір.

На 01:07 хв працівники поліції застосували до ОСОБА_3 фізичну силу та витягнули його з автомобіля. Надалі, відповідно до змісту протоколу, ОСОБА_3 продовжував активно протидіяти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , намагався наносити їм удари руками та ногами під час виконання ними службових обов`язків, при цьому працівники поліції неодноразово вимагали від нього не чинити опір та припинити їх кусати. На 02:48 хв відеозапису працівники поліції затримали ОСОБА_3 . Відеозапис закінчується на 05:10 хв.

Під час судового розгляду безпосередньо досліджено відеозаписи, які описані в протоколі огляду предмета та містяться на DVD-R дисках 4,7 GB/120min «Verbatim»;

- даними протоколу огляду предмета від 19.08.2025 з додатком до нього таблицею ілюстрацій, відповідно до якого слідчим оглянуто DVD-R диск «Verbatim» об`ємом 4,7 GB, що містить відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та автомобільного відеореєстратора, якими зафіксовано події за участю ОСОБА_3 у період із 21 год 53 хв 17.08.2025 до 00 год 15 хв 18.08.2025 у с. Великий Глибочок Тернопільського району.

Під час огляду відеофайлу «WhatsApp Video2025-08-18 at 16.02.22», тривалістю 01 хв, встановлено, що відеозаписом з автомобільного відеореєстратора зафіксовано рух автомобіля «Ford Escape», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів до виїзду з прилеглої території.

Відеозаписом «export-prthl», тривалістю 05 хв 10 сек, початок запису якого зазначено о 21:53:30, зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_3 . Працівник поліції повідомляє водія про здійснення відеофіксації, пояснює причину зупинки та суть адміністративного правопорушення. ОСОБА_3 заперечує факт порушення та наполягає на пред`явленні доказів. Працівники поліції пред`являють службові посвідчення та розпочинають розгляд справи щодо порушення п. 15.9 Правил дорожнього руху.

На наступному відеозаписі «export-7q57c», тривалістю 05 хв 10 сек, початок якого зазначено о 21:58:31, зафіксовано продовження розгляду адміністративної справи. ОСОБА_3 заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення та висловлює незгоду з діями працівників поліції. На 03:13 хв працівник поліції розпочинає розгляд справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв`язку з порушенням правил зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів до виїзду з прилеглої території, а на 03:30 хв ОСОБА_3 роз`яснюються права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомляється про передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення.

На відеозаписах «export-9dmaq», «export-60wnw», «export-jcbbc», «export-sby33» зафіксовано подальший перебіг розгляду адміністративної справи, заперечення ОСОБА_3 щодо вчинення ним порушення, його незгоду з кваліфікацією дій та застосуванням до нього заходів примусу.

Відеозаписом «export-v2g21», тривалістю 05 хв 10 сек, початок якого зазначено о 22:28:31, зафіксовано перевірку працівником поліції страхового поліса транспортного засобу та посвідчення водія. На 04:25 хв ОСОБА_3 повідомлено про винесення щодо нього постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП та роз`яснено його права й обов`язки.

На відеозаписі «export-qjtpr», тривалістю 05 хв 10 сек, початок якого зазначено о 22:33:31, зафіксовано продовження роз`яснення ОСОБА_3 його прав та обов`язків. Під час перевірки особи водія за відповідними обліками та базами даних встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у розшуку за ст. 210 КУпАП. На 00:48 хв працівник поліції висловлює вимогу пред`явити військово-облікові документи, від чого ОСОБА_3 відмовляється, посилаючись на відсутність у працівників поліції відповідних повноважень. Працівники поліції повідомляють йому підстави перевірки таких документів та попереджають про можливі наслідки їх непред`явлення — затримання, застосування спеціальних засобів і доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На 03:31 хв цього відеозапису, у зв`язку з відсутністю добровільної згоди ОСОБА_3 прослідувати до ТЦК та СП, працівник поліції повідомляє про його затримання для складання адміністративного протоколу та роз`яснює права й обов`язки. На 04:49 хв ОСОБА_3 повідомлено про можливість застосування кайданків, а у випадку вчинення опору – фізичної сили відповідно до статей 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію». На 05:04 хв, як зазначено у протоколі огляду, ОСОБА_3 починає чинити опір працівникам поліції, перешкоджаючи його затриманню.

Відеозаписом «export-jbiz2», початок якого зазначено о 22:38:31, зафіксовано подальші дії під час затримання ОСОБА_3 . Згідно зі змістом протоколу, ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі, активно протидіє працівникам поліції, переміщується з місця водія на пасажирське сидіння, у зв`язку з чим працівники поліції застосовують фізичну силу для його вилучення з автомобіля.

На 00:20 хв відеозапису ОСОБА_3 продовжує чинити опір, відштовхується ногами в напрямку працівників поліції, виривається та різко рухає руками, перешкоджаючи застосуванню кайданків, при цьому висловлюється на адресу поліцейських нецензурною лайкою. На 00:30 хв зафіксовано нанесення ним ударів ногами по тілу працівників поліції та продовження активного опору, незважаючи на неодноразові вимоги припинити такі дії.

На 00:59 хв працівники поліції застосовують спеціальний засіб – сльозогінний газ. ОСОБА_3 продовжує вириватися, пручатися, перешкоджати застосуванню кайданків, хапає працівників поліції руками та утримує їх кінцівки. На 01:42 хв, як зазначено у протоколі, ОСОБА_3 кусає працівника поліції, продовжує висловлювати погрози фізичною розправою та чинити активний опір. Через активну протидію кайданки на нього було одягнуто з фіксацією рук у передньому положенні.

Надалі під час супроводження ОСОБА_3 до службового автомобіля він продовжував чинити фізичний опір, вириватися, відштовхуватися руками та ногами й не реагував на неодноразові вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку. На 03:20 хв ОСОБА_3 доставлено та поміщено до службового автомобіля поліції для подальшого транспортування, де він продовжував нецензурно висловлюватися та погрожувати працівникам поліції.

Подальшими відеозаписами, переліченими у протоколі, зафіксовано супроводження та транспортування ОСОБА_3 працівниками поліції до приміщення відділу поліції, його переміщення службовим транспортом та дії працівників поліції, пов`язані із забезпеченням доставлення затриманого.

Відеозаписом «export-g420r», початок якого зазначено о 00:10:34 18.08.2025, зафіксовано перебування ОСОБА_3 після доставлення до приміщення відділення поліції № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області. Йому роз`яснено права та обов`язки, повідомлено підстави затримання, право на правову допомогу та право повідомити близьких родичів чи членів сім`ї про затримання і місце перебування. ОСОБА_3 надано можливість здійснити телефонний дзвінок, якою він скористався, повідомивши про затримання свою дружину, а також забезпечено реалізацію його права на безоплатну правову допомогу.

Інші відеозаписи, перелічені в протоколі, відображають подальші процесуальні дії, пов`язані із затриманням ОСОБА_3 , його перебуванням у приміщенні органу поліції, роз`ясненням прав та виконанням працівниками поліції службових обов`язків.

Під час судового розгляду безпосередньо досліджено відеозаписи, які описані в протоколі огляду предмета та містяться на DVD-R дисках 4,7 GB/120min «Verbatim»;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №563 від 19.08.2025, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_7 виявлені два синці лівого передпліччя, одне садно ділянки лівого променево-зап`ясткового суглоба, чотири садна 2-го пальця лівої кисті.

Вид та морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень вказують на їх утворення від дії тупих предметів близько за 1–2 доби до його судово-медичного огляду, не виключено у вказаний в постанові термін події.

Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, кожне окремо чи разом, за ступенем тяжкості належать до легких (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» – МОЗ України, Київ, 1995).

Утворення виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень за наведених у постанові обставин події, не виключається.

Судово-медичний експерт не встановлює кількість травмуючих впливів (дій травмуючих предметів), а лише констатує кількість тілесних ушкоджень та можливість їх виникнення за конкретних повідомлених обставин;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №564 від 19.08.2025, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_6 виявлені одне садно на каймі червоної облямівки нижньої губи справа та один крововилив у її слизову оболонку, один синець правого передпліччя, два садна 2-го пальця правої кисті, один синець лівого плеча, один синець лівого передпліччя.

Вид та морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень вказують на їх утворення від дії тупих предметів близько за 1–2 доби до його експертного огляду, не виключено у вказаний в постанові термін події.

Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, кожне окремо чи разом, за ступенем тяжкості належать до легких (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» – МОЗ України, Київ, 1995).

Утворення виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за наведених у постанові обставин події, не виключається.

Судово-медичний експерт не встановлює кількість травмуючих впливів (дій травмуючих предметів), а лише констатує кількість тілесних ушкоджень та можливість їх виникнення за конкретних повідомлених обставин;

- листом ВП № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на запит органу досудового розслідування повідомлено, що 29.05.2025 до ВП № 1 надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 за № Е2262275 від 28.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Великий Глибочок Тернопільського району, порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказане звернення було зареєстровано в ІТС «ІПНП» ВП № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за № 4322 від 29.05.2025.

Крім того, згідно з відомостями бази ІПНП, 20.08.2025 ОСОБА_3 було знято з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з тим, що його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що ІНФОРМАЦІЯ_5 видано довідку про доставлення громадянина до ТЦК та СП № 20110 від 20.08.2025.

До листа долучено копії матеріалів ЄО № 4322 від 29.05.2025 та довідки про доставлення ОСОБА_3 до ТЦК та СП;

- матеріалами ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема листом від 19.09.2025 № 22686, витягом з реєстру «Оберіг», протоколом про адміністративне правопорушення № 1021 від 20.08.2025 та постановою № 1131 від 23.08.2025, якими підтверджується, що з 28.05.2025 стосовно ОСОБА_3 в інформаційних системах містилися відомості про його розшук у зв`язку з неприбуттям до ТЦК та СП. 20.08.2025, після доставлення ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про його розшук були скасовані.

Постановою № 1131 від 23.08.2025 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Водночас рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.09.2025 зазначену постанову скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку з недоведеністю належного повідомлення ОСОБА_3 про необхідність прибуття до ТЦК та СП та умислу на невиконання такого обов`язку.

Разом із тим суд враховує, що станом на 17.08.2025 відомості про перебування ОСОБА_3 у розшуку були чинними та містилися в інформаційних системах, якими користувалися працівники Національної поліції, а скасовані вони були лише 20.08.2025. Тому правомірність дій потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає оцінці виходячи з тієї фактичної інформації, якою вони об`єктивно володіли на момент події. Виявивши під час перевірки офіційні відомості про перебування ОСОБА_3 у розшуку, працівники поліції мали підстави в межах наданих їм законом повноважень вживати заходів, спрямованих на виконання такого розшуку, у тому числі вимагати виконання законних розпоряджень, а за наявності передбачених законом підстав – здійснити адміністративне затримання та доставлення особи.

Подальше скасування постанови ТЦК та СП через недоведеність складу адміністративного правопорушення не спростовує факту наявності станом на 17.08.2025 офіційної інформації про розшук ОСОБА_3 та саме по собі не свідчить про неправомірність дій працівників поліції, вчинених ними на підставі такої інформації та в межах їх службових повноважень.

Судом також досліджено постанову серії ББА № 271972 від 17.08.2025, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.11.2025 у справі № 607/17658/25 зазначену постанову скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку з тим, що судом не встановлено факту зупинки ОСОБА_3 транспортного засобу за обставин, викладених у цій постанові.

З огляду на наведене суд не враховує постанову серії ББА № 271972 як доказ вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Водночас відомості, які містяться у ній, суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими доказами виключно в частині, що стосується факту оформлення працівниками поліції 17.08.2025 адміністративних матеріалів та хронології відповідних подій.

При цьому скасування зазначеної постанови саме по собі не спростовує того, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 17.08.2025 перебували при виконанні службових обов`язків, а також не зумовлює висновку про неправомірність усіх їх подальших дій щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Обставини виконання потерпілими службових обов`язків, зміст висунутих ними вимог та правомірність вчинених ними дій суд встановлює та оцінює самостійно на підставі сукупності безпосередньо досліджених під час судового розгляду доказів.

Крім того, сама по собі та обставина, що вимога працівника поліції могла ґрунтуватися на помилковій оцінці фактичної ситуації або в подальшому було встановлено недостатність підстав для прийняття відповідного адміністративного рішення, не надає особі права чинити фізичну протидію працівникові поліції, якщо висунення такої вимоги належало до кола його службових повноважень.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

Оцінюючи доводи обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду та у виступі в судових дебатах, наведені ним на заперечення пред`явленого обвинувачення, суд не знаходить підстав для висновку про те, що вони спростовують сукупність досліджених у судовому засіданні доказів.

Насамперед суд враховує, що постанову серії ББА № 271972 від 17.08.2025, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у подальшому скасовано судом, а тому суд не використовує її як доказ факту вчинення обвинуваченим відповідного порушення Правил дорожнього руху. Водночас скасування цієї постанови не спростовує факту перебування потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при виконанні службових обов`язків та не свідчить саме по собі про неправомірність усіх їх подальших дій щодо ОСОБА_3 .

Зокрема, факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на службі 17.08.2025 підтверджується книгою нарядів, документами щодо отримання ними спеціальних засобів, бодікамер, службового майна та автомобіля, а також їх посадовими повноваженнями, якими передбачено, серед іншого, перевірку осіб за інформаційними базами Національної поліції, розшук і доставлення осіб у визначених законом випадках та застосування передбачених законом заходів поліцейського примусу. При цьому документально встановлено, що 17.08.2025 кожному з потерпілих було видано окремий портативний відеореєстратор, що не узгоджується з категоричним твердженням обвинуваченого про наявність бодікамери лише в одного працівника поліції.

Не ґрунтується на досліджених доказах і твердження обвинуваченого про відсутність законних підстав для вчинення поліцейськими будь-яких подальших дій у зв`язку з тим, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1131 від 23.08.2025 у подальшому було скасовано судом. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ще 29.05.2025 до інформаційної системи поліції було внесено відомості щодо ОСОБА_3 за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_6 , а станом на 17.08.2025 інформація про його розшук була чинною. Знято ОСОБА_3 з такого розшуку лише 20.08.2025.

Рішенням суду, яким у подальшому скасовано постанову ТЦК та СП про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не встановлено відсутності самого факту внесення відомостей про його розшук до інформаційних систем поліції станом на 17.08.2025. Підставою для скасування постанови були недоведеність належного повідомлення ОСОБА_3 про необхідність прибуття до ТЦК та СП та його умислу на невиконання такого обов`язку. Тому наступне скасування адміністративного стягнення не може свідчити про те, що працівники поліції 17.08.2025 не мали права діяти відповідно до офіційної інформації, наявної у використовуваних ними інформаційних системах.

Вказаний висновок узгоджується і з нормативним регулюванням. Пункт 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, передбачає здійснення поліцейськими адміністративного затримання та доставлення до найближчого ТЦК та СП, зокрема, у разі наявності в реєстрах і базах єдиної інформаційної системи МВС інформації про розшук особи; відповідне положення було сформоване, зокрема, змінами, внесеними постановою КМУ № 1558 від 31.12.2024, тобто до подій 17.08.2025. Стаття 262 КУпАП також відносить до повноважень Національної поліції адміністративне затримання у випадках порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію. За таких обставин саме по собі зазначення у протоколі адміністративного затримання ст. 210 КУпАП, тоді як у подальшому ТЦК та СП кваліфікував дії за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не підтверджує доводу захисту про відсутність у поліції повноважень на вчинення відповідних дій, оскільки законодавство передбачало такі повноваження щодо обох категорій правопорушень.

Суд також не погоджується з твердженням обвинуваченого про те, що застосування до нього фізичної сили та спеціальних засобів передувало будь-яким активним діям з його боку та було несподіваним і безпідставним. Безпосередньо дослідженими відеозаписами зафіксовано, що працівники поліції спочатку запропонували ОСОБА_3 добровільно прослідувати до ТЦК та СП, повідомили про його затримання, роз`яснили права, а також заздалегідь попередили про можливість застосування кайданків та фізичної сили у разі вчинення опору. Після такого попередження ОСОБА_3 почав чинити фізичну протидію, а фізична сила була застосована поліцейськими вже в ході його подальшої відмови виконати вимогу та активного опору.

Ще більш послідовно розвиток цих подій відображено на відеозаписах, досліджених під час судового розгляду. Так, після повідомлення обвинуваченому ОСОБА_3 про затримання та попередження про застосування заходів примусу він почав перешкоджати затриманню, перемістився з водійського на пасажирське сидіння, відштовхувався ногами в напрямку працівників поліції, виривався та перешкоджав застосуванню кайданків. На відеозаписі зафіксовано нанесення ним ударів ногами по тілу працівників поліції. Спеціальний засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії, було застосовано вже після продовження такого опору, а надалі зафіксовано, як ОСОБА_3 продовжував пручатися та вкусив працівника поліції, який просив обвинуваченого не кусати.

Таким чином, досліджений судом відеозапис не підтверджує версії обвинуваченого про те, що його дії становили виключно рефлекторну реакцію на раптове та невиправдане насильство. Навпаки, характер, тривалість і спрямованість його дій, продовження фізичної протидії після неодноразових вимог припинити її, нанесення ударів ногами та укусів працівників поліції свідчать про усвідомлений характер такої поведінки.

При цьому суд звертає увагу на те, що суб`єктивна незгода особи з вимогою поліцейського, яка за своїм характером належить до кола його повноважень, не надає права чинити їй фізичну протидію лише з тієї підстави, що в подальшому відповідна вимога може бути визнана такою, що ґрунтувалася на помилковій оцінці обставин.

Закон вимагає, щоб поліцейський захід був законним, необхідним і пропорційним, а перед застосуванням фізичної сили чи спеціальних засобів особу, за загальним правилом, було попереджено та їй надано час виконати законну вимогу. Фізична сила може бути застосована, зокрема, для затримання особи, якщо інші заходи не забезпечують виконання поліцейських повноважень, а кайданки – під час затримання.

Досліджена судом послідовність подій свідчить, що обвинуваченого ОСОБА_3 попереджали про застосування примусу, можливість добровільно виконати вимоги йому надавалася, а безпосереднє застосування фізичної сили відбулося після початку активного опору.

Тому посилання обвинуваченого на необхідну оборону суд також вважає необґрунтованим. За змістом ст. 36 КК України необхідна оборона передбачає наявність реального суспільно небезпечного посягання, від якого особа захищається. Дослідженими доказами не встановлено, що до моменту початку активної фізичної протидії з боку ОСОБА_3 працівники поліції здійснювали щодо нього невиправдане чи надмірне насильство, яке створювало б підстави для заподіяння їм шкоди з метою негайного відвернення такого посягання.

Суд відхиляє і доводи обвинуваченого про нібито умисне видалення відеозаписів, зміну часу на технічних засобах та приховування працівниками поліції початкової частини події. Сам факт того, що окремі відеофайли розпочинаються не з моменту першого контакту поліцейських з автомобілем ОСОБА_3 , не є доказом їх монтажу, видалення чи зміни часу. Будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували втручання у цифрові файли, їх фальсифікацію або свідоме знищення записів, під час судового розгляду не встановлено. Водночас безпосередньо зафіксовано саме юридично значиму частину події – повідомлення про наявність відомостей щодо розшуку, вимоги поліцейських, роз`яснення прав, попередження про застосування примусу, початок активної протидії, подальше застосування фізичної сили, удари та укус.

Не спростовують цих обставин і показання свідків сторони захисту. Так, ОСОБА_11 прямо зазначила, що не чула змісту розмови між працівниками поліції та ОСОБА_3 , яка передувала затриманню, а тому причини і початкові обставини виникнення конфлікту їй безпосередньо не відомі. ОСОБА_12 , хоча і не бачила нанесення її чоловіком ударів чи укусів, водночас підтвердила, що поліцейські повідомляли про перебування ОСОБА_3 у розшуку, попереджали, що у разі відмови добровільно прослідувати до ТЦК та СП його буде затримано із можливим застосуванням спеціальних засобів, а також підтвердила, що під час затримання її чоловік чинив опір, перебуваючи у салоні автомобіля. Те, що свідок не бачила окремих дій обвинуваченого в умовах динамічного фізичного конфлікту, не є тотожним встановленню факту, що таких дій не було, тим більше коли вони зафіксовані іншими безпосередньо дослідженими доказами.

Не приймає суд і запропонованого обвинуваченим тлумачення висновків судово-медичних експертиз як таких, що нібито спростовують заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілим. Експертами у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 об`єктивно встановлено тілесні ушкодження, віднесені до легких, а час їх утворення визначено як такий, що не виключає їх спричинення під час подій 17.08.2025. Також експертами не виключено можливості утворення цих ушкоджень за повідомлених обставин події. Припущення обвинуваченого про можливість отримання потерпілими цих ушкоджень раніше під час несення служби або внаслідок контакту з конструктивними елементами його автомобіля не підтверджені жодними об`єктивними даними та не узгоджуються із сукупністю показань потерпілих і відеозаписами безпосереднього фізичного контакту.

Щодо посилання обвинуваченого на розбіжність між показаннями потерпілих та свідків стосовно того, чи повідомлялося працівникам поліції про наявність у нього дитини з інвалідністю, суд зазначає, що така обставина сама по собі не стосується факту заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, не спростовує наявності станом на 17.08.2025 офіційної інформації про розшук ОСОБА_3 та не впливає на зміст зафіксованих відеозаписом дій обвинуваченого під час його затримання. Наявність розбіжності у показаннях щодо окремої другорядної обставини не є достатньою підставою для визнання недостовірними показань потерпілих у цілому, особливо в тій їх частині, яка підтверджується об`єктивними доказами.

Також, посилання обвинуваченого на висловлювання одного з поліцейських щодо можливості застосування зброї до особи, яка перебувала поруч із місцем затримання, саме по собі не доводить протиправності застосування заходів примусу до ОСОБА_3 та не спростовує зафіксованих на відеозаписах активних дій самого обвинуваченого. Правомірність кожного конкретного поліцейського заходу оцінюється з огляду на обставини його застосування, а не шляхом перенесення оцінки окремої репліки чи дії щодо іншої особи на весь перебіг затримання.

Таким чином, версія обвинуваченого про те, що він виключно пасивно перебував у своєму автомобілі, не вчиняв активних дій щодо потерпілих, а всі його рухи були лише рефлекторною реакцією та самозахистом від незаконного насильства, суперечить об`єктивно зафіксованій послідовності подій та не узгоджується з сукупністю досліджених судом доказів.

Натомість показання потерпілих щодо активної фізичної протидії ОСОБА_3 , нанесення ударів та укусів узгоджуються між собою у суттєвих обставинах, підтверджуються відеозаписами події, висновками судово-медичних експертиз та іншими письмовими доказами у кримінальному провадженні. Суд оцінює наведені докази не ізольовано, а у їх сукупності та взаємозв`язку відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

За таких обставин наведені обвинуваченим доводи не спростовують установлених судом фактичних обставин та не породжують розумного сумніву щодо того, що під час виконання потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 службових обов`язків обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи їх статус працівників поліції та характер здійснюваних ними службових дій, умисно застосував до них фізичне насильство, внаслідок якого потерпілим було заподіяно легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, характер та наслідки протиправних дій, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів.

При визначенні ступеня суспільної небезпечності вчиненого суд враховує, що протиправні дії ОСОБА_3 були умисними, вчинені щодо двох працівників правоохоронного органу безпосередньо під час виконання ними службових обов`язків, полягали в активній фізичній протидії, нанесенні ударів та укусів і спричинили кожному з потерпілих легкі тілесні ушкодження. Суд також враховує тривалість та інтенсивність фізичного опору обвинуваченого, який не припинив своїх дій після неодноразових вимог працівників поліції та попередження про можливість застосування заходів примусу.

Разом із тим суд бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, одружений, на момент розгляду справи не працює.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують його покарання, судом також не встановлено.

При цьому невизнання ОСОБА_3 своєї вини, обраний ним спосіб захисту, заперечення обставин обвинувачення та оскарження дій працівників поліції суд не розцінює як обставини, що обтяжують покарання, та не враховує на погіршення його становища, оскільки вони є формою реалізації обвинуваченим передбаченого законом права на захист.

Суд також враховує, що під час судового розгляду ОСОБА_3 неодноразово посилався на перебування на його утриманні дитини з інвалідністю та здійснення ним догляду за нею. Водночас упродовж усього судового розгляду обвинувачений був забезпечений професійною правничою допомогою захисника, однак до завершення судового розгляду стороною захисту не надано жодних документів чи інших відомостей, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 дитини з інвалідністю, перебування її на його утриманні або здійснення ним постійного догляду за нею. Тому суд не має достатніх підстав враховувати зазначені твердження як встановлену обставину, що характеризує особу обвинуваченого чи пом`якшує його покарання.

Визначаючи вид покарання, суд виходить із закріпленого ст. 65 КК України принципу, відповідно до якого особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а більш суворий вид покарання призначається лише у разі, якщо менш суворий буде недостатнім для досягнення мети покарання.

Ураховуючи наведене в сукупності, зокрема характер і конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, спрямованість умисних насильницьких дій щодо двох працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, наслідки у вигляді легких тілесних ушкоджень, а з іншого боку – те, що вчинене належить до категорії нетяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, суд доходить висновку, що призначення найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі не є необхідним.

На переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та досягнення інших цілей покарання буде призначення йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, що відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого, даним про особу обвинуваченого, принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1