Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №593/1235/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1235/26

Провадження № 3/593/433/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2026 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Зміїв Харківської області, українця, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, командира 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Бережанського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЛВТ № 201 від 14 липня 2026 року відносно старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Згідно з фабулою вказаного протоколу, командир 3 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 , під час виконання своїх посадових обов`язків, в умовах особливого періоду, неналежним чином виконав вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не забезпечив належного дотримання контролю за наявністю особового складу та дотримання військової дисципліни у розташуванні пункту постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані дії, як зазначено у протоколі, призвели до того, що в період з 05.07.2025 року по 07.07.2025 року самовільно залишили розташування пункту постійної дислокації двоє військовослужбовців вказаного підрозділу.

Дії ОСОБА_1 старшим офіцером відділення розгляду звернень ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим летенантом ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, просив закрити провадження по справі у відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, зазначив, що у вказаний у протоколі період, а саме з 05.12.2025 по 07.12.2025 року він не обіймав посаду командира 3 мінометного взводу, не мав статусу військової службової особи щодо зазначених підлеглих, а відтак у його діях повністю відсутній склад і подія правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги пояснення особи щодо якої розглядається справа, прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити, виходячи із наступного.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Суб`єктом даного правопорушення є виключно військова службова особа.

Судом встановлено, що згідно з долученим до матеріалів справи Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 107 від 15 квітня 2026 року, старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 3 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 лише з 15 квітня 2026 року.

Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення часом вчинення проступку (недбалого ставлення до служби) та періодом самовільного залишення частини його підлеглими чітко визначено проміжок часу з 05 липня 2025 року по 07 липня 2025 року.

Таким чином, у зазначений у протоколі період ( липень 2025 року) старший лейтенант ОСОБА_1 юридично та фактично не перебував на посаді командира вказаного взводу, не наділявся організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями щодо його особового складу, а отже, не мав статусу військової службової особи стосовно вказаних підрозділів та військовослужбовців.

Відповідно до вимог ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності сторін та в межах висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти Росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи із вищевикладеного, суд не має права самостійно змінювати фабулу правопорушення, зокрема виправляти дати або періоди вчинення діяння, оскільки це є виключною компетенцією органу, який складає протокол, а самостійна зміна судом суті звинувачення є порушенням права на захист та принципу неупередженості суду.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наявність у протоколі некоректних даних щодо періоду вчинення правопорушення, які повністю виключають статус суб`єкта правопорушення в особи, яка притягається до відповідальності, свідчить про відсутність у діях старшого лейтенанта ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.