Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №455/659/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/659/26

Провадження № 3/455/341/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Самбірського районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

10.04.2026 до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626105 від 28.03.2026, складеного інспектором Самбірського районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області Кіс М.Р., зазначено, що 28.03.2026 о 07год 36 хв в м.Самборі, по вул.Валова, 11, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «OPEL VIVARO», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 906393. Від керування ТЗ відсторонений чим порушив п.2.5 ПДР.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Гагалович Г.М. в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначає наступне. Зокрема вказує, що ОСОБА_1 не порушував Правила дорожнього руху, а отже зупинка працівниками поліції ТЗ під керуванням останнього є безпідставною, а як наслідок, винесена поліцейським Постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6920822 від 28.03.2026 є незаконною. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.04.2026 постанову про накладення адміністративного стягнення серії №6920822 від 28.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано та провадження у справі закрито. Отже, працівники поліції без належних правових підстав здійснили зупинку автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , оскільки, із матеріалів справи не вбачається, що останній допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, а скасування судом вищезазначеної постанови однозначно підтверджує цей факт. Щодо відмови від проходження огляду, зазначає наступне. Як вбачається з відеозапису 906393 о 08 год.23 хв. Поліцейський стверджує, що чує запах алкоголю з порожнини рота від ОСОБА_1 та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі. Після нетривалої дискусії водій проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого є негативним. Очевидно, що поліцейського такий результат не влаштував, і всі подальші його дії були виключно спрямовані на шукання бодай однієї причини, щоб скласти протокол відносно ОСОБА_1 . В подальшому, як вбачається з відеозапису 906393 о 08 год.31 хв. поліцейський запитує ОСОБА_1 чи той вживає наркотичні засоби, на що останній відповідає, що ні, але поліцейський наполягає на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Необхідно зазначити, що поліцейський не назвав ознаки наркотичного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 , а лише наполегливо шукав одну з причин, щоб в подальшому скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нібито правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.. Разом з тим, на відеозаписі 906393 в період з о 08 год.34 хв. і до його завершення ОСОБА_1 пояснює поліцейському, що він не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Відтак, з переглянутих відеозаписів, доданих до матеріалів справи, у ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, у останнього відсутнє почервоніння обличчя або неприродна блідість, звуження чи дуже розширення зіниць, які не реагують на світло, хиткої ходи та не чіткої мови, останній поводив себе адекватно, чітко відповідав на поставлені запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Окрім того, 28.03.2026 ОСОБА_1 самостійно звернувся в КНП СМР «Старосамбірська РЛ» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Згідно висновку щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №41 від 28.03.2026 складеному о 12:00 годин 28.03.2026, в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено. Таким чином наявні у справі докази, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. З огляду на наведене, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі – Порядок), та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12. Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626105 від 28.03.2026;

- довідку Самбірського РВП ГУ НП України у Львівській області про те, що гр.. ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст..130 КУпАП не притягувався, 24.12.2013 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 ;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП СМР «Старосамбірська РЛ» від 28.03.2026 о 08.24 год;

- рапорт інспектора Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Кіс М.Р. від 28.03.2026;

- DVD-R диск із відеозаписами із нагрудної бодікамери 906393 та відеореєстратора службового автомобіля.

Так, згідно рапорту інспектора Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Кіс М.Р., зазначено наступне. «З 20 год. 00 хв. 27.03.2026 року по 08 год. 28.03.2026р. я знаходився на чергуванні в автопатрулі. Перебуваючи на даному нічному чергуванні та об`їжджаючи на службовому автомобілі Пежо р.н.з. НОМЕР_3 спільно із поліцейським ВРПП Самбірського РВП ГУНП України у Львівській області ст. сержантом поліції Яким В.М. м. Самбір та Самбірський район з метою недопущення вчинення злочинів, адміністративних правопорушень та виявлення водіїв, які керують автомобілем в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, 28.03.2026р. о 07 год. 36 хв. рухаючись по вул. Валова в м. Самборі нашим екіпажом було виявлено Т3 марки ОРЕL VIVARO р.н.з. НОМЕР_4 водій якого порушив ПДР України, а саме не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 чим порушив п. 34 ПДР України. Виявивши дане порушення нашим екіпажом відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу, а тому було ввімкнено проблискові маячки червоного кольору, після чого даний ТЗ здійснив зупинку по вул. Валова, 11 в м. Самбір. Підійшовши до даного ТЗ, представившись водієві, назвавши причину зупинки та згідно п.2.1 ПДР України запропонував пред`явити необхідні документи для перевірки. На що даний водій спочатку відмовився надати відповідні документи мотивуючи це тим, що його порушення не є кримінальним, а тому він для перевірки відповідні документи не буде пред`являти. Також під час розмови водій почав вимагати надати докази його порушення, а тому поліцейським ВРПП Самбірського РВП ГУНП України у Львівській області ст.сержантом поліції Яким В.М. пішов до службового автомобіля, щоб водієві надати відео доказ його порушення із службового відео реєстратора. Як пізніше було встановлено водієм даного Т3 марки OPEL VIVARO р.н.з. НОМЕР_5 , являється гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 . Про те під час спілкування із даним водієм останній повідомив, що він жодного злочину не вчиняв та різко рушив із місця події, на мою законну вимогу зупинитись не реагував, а тому нашим екіпажом було прийнято рішення про здійснення переслідування даного Т3 марки OPEL VIVARO р.н.з. НОМЕР_6 , який на великій швидкості почав віддалятись в сторону м. Старий Самбір. Під час переслідування нашим екіпажом по радіозв`язку було викликано додаткові екіпажі сумісного відділу поліції для зупинки даного ТЗ, який рухався в сторону м. Старий Самбір. В подальшому водій даного ТЗ в`їхавши на початок в м. Старий Самбір швидко заїхав на подвір`я по вул. Дрогобицька, 26 вийшов із автомобіля та сховався в даному будинку. Однак, через деякий час на місце події також приїхав батько водія ОСОБА_1 , а саме Священнослужитель отець ОСОБА_2 , настоятель одного із храмів м. Старий Самбір, після чого його син ОСОБА_1 вийшов із будинку до нас на дорогу. В подальшому на водія ОСОБА_1 було винесено адміністративну постанову по ст. 122 ч. 1 КУпАП. Також, під час розмови із водієм ОСОБА_1 від останнього з порожнини рота було чути різкий запах алкоголю, зіниці очей не реагували на світло, а поведінка останнього не відповідала обстановці, а тому даному водієві було запропоновано пройти тест на вміст вживання алкоголю на місці чи проїзд найближчий заклад охорони здоров`я. Про те спочатку водій ОСОБА_1 категорично відмовлявся проходити дане освідування чи кудись тим паче лікувальний заклад їхати. Однак батько водія ОСОБА_1 переконав свого сина та останній пройшов на місці тест на вміст вживання алкоголю, тест негативний, водій тверезий. Про те коли я запропонував водієві ОСОБА_1 проїхати в лікувальний заклад та пройти тест на вміст вживання наркотичних речовин останній категорично відмовився мотивуючи це тим, що він не має часу для проходження даного тесту. При необхідності виконає всі свої справи та можливо проїде з нами в даний заклад. На неодноразові мої прохання проїхати в даний лікувальний заклад та пройти тест на вміст вживання наркотичних засобів даний водій категорично відмовлявся, для уникнення відповідальності постійно вигадував різні відмови, що було зафіксовано нагрудну боді камеру. Також мною даному водієві було роз`яснено норму чинного законодавства та правил дорожнього руху, яка говорить про те, що відмова від проходження тесті на вміст вживання наркотичних речовин несе такі самі наслідки, як проходження тесту в стані наркотичного сп`яніння. В подальшому на водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 було складено адміністративний протокол ЕПР1 №626105 по ст.130 ч.1 КУпАП. Про що доповідаю рапортом».

Із оглянутого судом відеозапису із нагрудної бодікамери поліцейського №906393, відомо наступне. Близько 08.21год водій ОСОБА_1 виходить із подвір`я приватного будинку до працівників поліції на вулицю, де поліцейський запитує чому той втікав з місця події, і з цього приводу між ними виникає суперечка. Поліцейський повідомляє, що водія буде притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР та стверджує, що чує від нього запах алкоголю та запитує чи пройде він тест на алкоголь та чи проїде він в медичний заклад для огляду. На що водій ОСОБА_1 спочатку повідомляє, що відмовляється, бо не вживає алкоголю. Проте пізніше не заперечує щодо проходження тесту на алкоголь на місці, проходить такий за допомогою приладу «Драгер», тест негативний. Тоді поліцейський запрошує водія підійти до службового автомобіля, щоб отримати постанову.

Далі, з 08.26год, між працівником поліції та водієм знову виникає суперечка з приводу порушення водієм ПДР, дорожньої розмітки та залишення ним місця зупинки.

Далі, з 08 год.31 хв., поліцейський запитує водія чи той вживає наркотичні засоби та пропонує проїхати у медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що водій ОСОБА_1 відповідає, зокрема: «не вживаю…, я не відмовляюсь…, давайте на місці…, я не відмовляюся але я зараз зайнятий на роботі я вже запізнююся…, хочете почекайте…., я не відмовляюсь…, погоджуюсь але не зараз, бо я зараз зайнятий…, я не відмовляюся я ще раз говорю…, сідайте зі мною в машину я за півгодини з вами їду…».

Також на відеозаписі зафіксовано як ще до завершення складення протоколу водій ОСОБА_1 звертається до поліцейського: «я не відмовляюся…, я сідаю з вами, їду…» (08.46.00), проте поліцейський це ігнорує та жодним чином не реагує на такі слова водія та продовжує оформляти протокол.

Суд звертає увагу на те, що з наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, у ОСОБА_1 не вбачається явних зовнішніх ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, зокрема у останнього відсутнє почервоніння обличчя або неприродна блідість, відсутність хиткої ходи, мова є чіткою, виразною, останній цілком адекватно відповідав на запитання поліцейського, давав свої пояснення, задавав питання, його мова носила послідовний та логічний характер.

Також суд звертає увагу на те, що поліцейський спершу виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. В свою чергу, водій ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння спочатку відмовлявся, проте пізніше пройшов такий тест на місці і тест виявився негативним.

Також суд звертає увагу на те, що в ході тривалого спілкування поліцейського із водієм на місці зупинки в м.Самборі по вул.Валовій (близько 10 хвилин, 07.36год-07.46год), поліцейський не пред`являв водію будь-яких підозр про виявлення ним у водія зовнішніх ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не пропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

При цьому, суд не може дати оцінку зазначеній працівником поліції у протоколі ознаці наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло) у водія, однак наведені вище обставини, в своїй сукупності, на переконання суду, ставлять під сумнів об`єктивність загальної оцінки поліцейським щодо наявності підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається із наданих стороною захисту до суду доказів, у цей же день, 28.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до КНП СМР «Старосамбірська РЛ» для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №41 від 28.03.2026, за результатами огляду, який проводився 28.03.2026 о 12.00год у КНП СМР «Старосамбірська РЛ» лікарем ОСОБА_3 , встановлено, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

І хоча проходження ОСОБА_1 самостійно медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не може вважатися таким, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП, проте, за обставин даної справи, це підтверджує доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, як підставу для проходження такого огляду.

Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що із наданих суду матеріалів не вбачається у діях ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів сторони захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції та те, що рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.04.2026 було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6920822 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, то суд такі не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП.

Крім вищенаведеного, слід також зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626105 не в повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки у протоколі не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Так, у протоколі зазначено, що 28.03.2026 о 07год 36 хв в м.Самборі, по вул.Валова, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Разом із цим, як вбачається із вищевказаного рапорту та відеозапису, вимога поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння мала місце в м.Старий Самбір по вул. Дрогобицька, 26, Самбірського району Львівської області, про що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено.

Тим не менше, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки обставини зазначені в ньому не підтверджуються іншими матеріалами справи.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до положеньст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії.

Проте, необхідність дотримання вимог ст.62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст.6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.В. Кушнір