Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №726/1674/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 20.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст. 124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В :

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 20.07. 2026 року

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Згідно постанови суду, 01.05.2026 року водій ОСОБА_2 о 17:30 год. в м. Чернівці, вул. Заводська, 2, керуючи транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок допустив наїзд на т.з. «Мерседес» НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст.124 кодексу України про адміністративні правопорушення.

На цю постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну с каргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення і провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На обґрунтування своїх вимог зазначав, що суд не надав оцінки його запереченням та не навів мотивів їх відхилення. Вказував, що в своїх запереченнях він зазначав, що 01.05.2026, рухаючись на автомобілі «Тойота» по вул. Вокзальній в напрямку вул. Галицький шлях, після виїзду з мосту через р. Прут, наблизився до перехрестя з круговим рухом, переконався у відсутності транспортних засобів зліва, зайняв крайню праву смугу та продовжив рух по кільцю. Проїжджаючи повз з`їзд з кільця на вул. Хотинську, він відчув улар ззаду в ліву частину бампера свого автомобіля, після чого застосувавши екстрене гальмування, запинив автомобіль, проїхавши кілька метрів. Під час руху він не змінював смугу руху та не здійснював будь-якого маневру, а тому заперечував порушення п.13.1 ПРД України. Зазначав,

ЄУНСС 726/1674/26 НП 33/822/355/25 головуючий у 1цінстанції Байцар Л.В.

що оскаржувана постанова не містить оцінки наведених ним заперечень. Вказував, що саме по собі перерахування доказів без розкриття їх змісту, аналізу та зіставлення із запереченнями особи не може вважатися належним встановленням її вини.

Ще зазначав, що суд встановив обставини ДТП, яких фактично не було та які не зазначені в протоколі. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що після зіткнення т.з. «Тойота» з т.з. «Пежо», він, нібито «внаслідок чого допустив наїзд на т.з. «Мерседес». Але жодного зіткнення чи наїзду на автомобіль «Мерседес» під час зазначеної ДТП не відбувалося. А тому висновок суду про те, що ним повно та об`єктивно встановлені фактичні обставини справи, не відповідає змісту оскаржуваної постанови. Також вказував, що судом не встановлено механізм ДТП, а саме які конкретно дії кожного з водіїв передували зіткненню, якими були траєкторії руху транспортних засобів, хто х них змінював напрямок руху, де відбувався первинний контакт та чи перебуває конкретне порушення ПДР з його боку у причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів. Ще зазначав, що схема ДТП не доводить порушення ним вимог п.13.1 ПДР України та не усуває суперечності щодо механізму зіткнення та не підтверджує недотримання ним бокового інтервалу.

До початку судового розгляду ОСОБА_1 подав заяву про розгляд провадження у його відсутності.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної справи суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог цієї норми, не дав належну оцінку наявним в матеріалах провадження доказам та прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Так, з матеріалів провадження, а саме зі схеми ДТП вбачається, що на перехресті з круговим рухом попереду рухався автомобіль «Тойота» під керуванням ОСОБА_2 , а позаду нього в попутному напрямку рухався автомобіль «Пежо» під керуванням ОСОБА_4 . На цій схемі відсутні позначення місця зіткнення транспортних засобів.

З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що він рухався в напрямку вул. Глицький шлях, зайнявши при цьому крайню праву смугу руху.

З фототаблиці, що є в матеріалах провадження, вбачається, що транспортні засоби зупинились на перехресті з круговим рухом, причому автомобіль «Т ойота» знаходиться попереду в крайній правій смузі руху, ближче до «острівка безпеки», а позаду нього, трохи лівіше автомобіль «Пежо». І як зазначено в матеріалах провадження, зіткнення транспортних засобів відбулось передньою частиною автомобіля «Пежо» в задню ліву частину автомобіля «Тойота».

Отже, вказані обставини підтверджують правдивість пояснень ОСОБА_1 про напрямок та траєкторію його руху та обставини зіткнення транспортних засобів, А тому, рухаючись попереду в правій крайній смузі, ближче до острівка безпеки, ОСОБА_2 не міг порушити вимоги п.13.1 ПДР, оскільки не змінював напрямок руху і дотримуватись вимог п.13.1 ПДР України повинні водії, які рухаються позаду нього та мають намір обігнати його, або випередити. З матеріалів провадження не вбачається, що ОСОБА_2 здійснював обгін або випередження автомобіля «Пежо» і при цьому не вибрав безпечного бокового інтервалу. І ці обставини не ставились в провину ОСОБА_2 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, заслуговує на увагу і версія ОСОБА_1 про те, що водій «Пежо», рухаючись позаду в попутному з ним напрямку, не в крайній правій смузі, не пересвідчившись в безпечності свого маневру, змінив напрямок руху, намагаючись перестроїтись в крайню праву смугу руху та допустив зіткнення з його транспортним засобом. І якщо водій «Пежо» здійснював перестроювання, він мав би дотримуватись вимог п.10.3 ПДР України.

А тому висновки суду про недотримання ОСОБА_2 вимог п.13.1 ПДР України є необґрунтовані та не підтверджуються дослідженими доказами.

Обґрунтованими є також зауваження апелянта про те, що в постанові зазначено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яких не було і які відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, дійсно, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 №654695 від 01.05.2026 року відсутні дані про те, що ОСОБА_2 окрім зіткнення з автомобілем «Пежо» допустив наїзд на транспортний засіб «Мерседес» НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 .

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновків про відсутність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.13.1 ПДР України та складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

І оскільки постанова суду ухвалена щодо ОСОБА_2 , а апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 , апеляційний суд приймає рішення щодо особи, щодо якої ухвалено рішення районним судом.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 20 липня 2026року у справі про адміністративне порушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 скасувати і провадження закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя