Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №426/641/16-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5610/26 Справа № 426/641/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Бабій С. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №426/641/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Борщенко Владлени Валеріївни на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року, ухвалене у складі судді Бабій С.О., -

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. звернулась до Сватівського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 12 вересня 2008 року між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 (відповідач 1) було укладено кредитний договір № 0404/08/09-N, відповідно до якого позивач надав відповідачу 1 кредит на придбання квартири в сумі 46 600,00 доларів США.

Вказує, що відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути позивачу отриманий кредит не пізніше 03 листопада 2028 року, здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 195,00 доларів США; проценти за користування кредитом сплачувати щомісячно, не раніше 1 та не пізніше 10 числа кожного місяця з розрахунку 16,0% процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми кредиту та /або несплачених процентів. За кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

Зауважує, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується заявою про видачу готівки та випискою документів по договору, однак, ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконувались, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 10 грудня 2015 року складає 18 440,69 доларів США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ (1дол. США= 22,894 грн.) складає 422 198,09 грн., штрафних санкцій (пені) в розмірі 19028,36 грн. та складається з: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 16 995,46 доларів США, що еквівалентно 389 109,66 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 1150,64 доларів США, що еквівалентно 26 343,81 грн.; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами – 294,59 доларів США, що еквівалентно 6744,61 грн.; сума пені з розрахунку 0,2 % в день за простроченим кредитом та процентами 587,67 доларів США, що еквівалентно 13454,64 грн.

Зазначає, що у забезпечення прийнятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором, 04 листопада 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, у відповідності до якого в іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1 . Крім того, 04 листопада 2008 року, в забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з мовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась, в разі невиконання та/або порушення ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем, погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені Кредитним договором. У випадку невиконання зобов`язань по Кредитному договору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

У зв`язку з чим, просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 18440,69 доларів США та штрафних санкцій (пені, штрафу) в розмірі 13 454,64 доларів США та суму сплаченого судового збору в розмірі 6534,78 грн.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 440,69 доларів США, та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 215,76 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рахунок спеціального фонду державного бюджету України суму витрат, пов`язаних з публікацією оголошення у пресі про виклик відповідача до суду у розмірі 420,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Борщенко В.В. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки апелянт заперечує факт укладання кредитного договору, а також доведеність належними та допустимими доказами факту видачі кредитних коштів та доведеність розрахунків.

В обґрунтування скарги зазначає, що заочне рішення було ухвалене за відсутності відповідача ОСОБА_1 , при цьому суд дійшов висновку про його належне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду, посилаючись виключно на здійснення виклику шляхом публікації оголошення в друкованому засобі масової інформації. Водночас такий висновок суду не відповідає ані фактичним обставинам справи, ані вимогам цивільного процесуального законодавства, чинного на момент ухвалення заочного рішення, та свідчить про формальний підхід до питання повідомлення відповідача.

Вказує, що судом не було з`ясовано та не перевірено фактичне місце проживання відповідача, не вжито заходів для встановлення можливості його реального повідомлення іншими передбаченими законом способами, а також не досліджено обставини, пов`язані з вимушеним переміщенням відповідача у зв`язку зі збройним конфліктом на території Луганської області.

Зазначає, що на момент розгляду справи та прийняття заочного рішення відповідач проживав у місті Києві, де перебував у статусі внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції та неможливістю проживання за місцем реєстрації. Факт проживання відповідача у місті Києві у відповідний період підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: договором оренди квартири від 30 квітня 2015 року, укладеним у місті Києві; довідкою Державної фіскальної служби України від 10 червня 2015 року пpo відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, що контролюються Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС України у м.Києві, у якій додатково зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 ; листом Українського бюро кредитних історій від 31 липня 2015 року, в якому як адресу проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_3 ; довідкою внутрішньо переміщеної особи, що підтверджує його статус ВПО.

За наведених обставин судові виклики, здійснені шляхом публікації оголошення у пресі, не могли забезпечити реального повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки він фактично проживав за іншою адресою та не мав можливості отримати відповідну інформацію. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості своєчасно дізнатися про розгляд справи та реалізувати своє право на захист.

Наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували фактичне отримання відповідачем інформації про розгляд справи, зокрема: відсутні докази вручення судових повісток чи копій процесуальних документів; відсутні повідомлення про вручення поштової кореспонденції; відсутні будь-які інші відомості, що свідчили б про обізнаність відповідача щодо існування та перебігу судового процесу. Таким чином, відповідач був позбавлений реальної можливості реалізувати свої процесуальні права.

Звертає увагу, що неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_1 є самостійною та достатньою підставою для скасування заочного рішення суду, оскільки судове рішення ухвалене за відсутності сторони, яка була фактично позбавлена доступу до правосуддя та можливості захистити свої права.

Зауважує, що матеріали справи не містять доказів факту перерахування коштів або користування ОСОБА_1 цими коштами в межах кредитного ліміту, яким саме розміром і якою датою. Не було надано первинних бухгалтерських документів, а саме виписок по рахунку, - з боку позивача залучені лише одноособові розрахунки заборгованості без залучення виписок по рахунку в обґрунтування наданого розрахунку, тому дійти висновку, про обґрунтованість позовних вимог та їх доведеністю, немає процесуальної можливості.

Зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується з нарахуванням та відсутність належних доказів відступлення права вимоги.

Зауважує, що матеріали справи не містять, повного реєстру відступленням прав вимоги з викладенням сторін, а також печаток та підписів обох кредиторів, що унеможливлює встановити належного відступлення права вимоги по переліку кредитів. Також неможливо встановити суми заборгованості, які відступленні на користь позивача, та чи мав він після цього відступлення нараховувати заборгованість.

Вказує, що у спірній справі позивачем виступає ПАТ «Банк Форум», від імені якого до суду звернулася уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку. Однак суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, фактично не дослідив належним чином питання правового статусу позивача, а також не перевірив обсяг його повноважень щодо реалізації права вимоги за спірним кредитним договором. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду банк перебував у процедурі ліквідації, яка здійснювалася Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про належність позивачу статусу кредитора є передчасним, необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства є неприпустимим та тягне скасування оскаржуваного рішення.

Звертає увагу, що позивач не надав доказів щодо підтвердження отримання апелянтом вимоги про дострокове повернення кредиту, та на те, що його не було належним чином повідомлено про дострокове повернення кредиту, оскільки з боку позивача не доведено факт вручення адресатові під підпис вимоги позивача. До матеріалів справи позивач не долучив доказів щодо підтвердження направлення та отримання під підпис вимоги позивача, а саме відсутнє повідомлення і про направлення та вручення листа з вимогою відповідачу.

Окрім цього, звертає увагу суду, на необхідність врахування висновку Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі І №342/180/17, Провадження №14-131цс19, щодо нарахування відсотків.

Зазначає, що одним із ключових аспектів оцінки обґрунтованості заявлених позивачем вимог є питання дотримання строків позовної давності у частині стягнення заборгованості.

Вважає, що у кредитних правовідносинах банк набуває право на судовий захист щодо кожного простроченого платежу з моменту його прострочення, а не з моменту закінчення строку дії кредитного договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір було укладено 12 вересня 2008 року, а позов подано до суду лише у 2016 році, тобто через значний проміжок часу після виникнення прострочення за кредитним зобов`язанням. При цьому суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення, не дослідив питання дотримання позивачем строків позовної давності, не встановив момент виникнення прострочення за кредитним договором та не перевірив, які саме платежі включені до розрахунку заборгованості і за який період вони нараховані. Суд обмежився лише формальним посиланням на розрахунок заборгованості, поданий позивачем, не перевіривши його обґрунтованість та законність, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи. Водночас із самого змісту позовних вимог та розрахунку заборгованості вбачається, що позивач включив до складу заявленої до стягнення суми заборгованість, яка виникла значно раніше ніж за три роки до звернення до суду, що свідчить про пропуск позивачем встановленого законом строку позовної давності.

У зв`язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогах ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 - відмовити.

Окрім цього, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Борщенко В.В. подала пояснення у справі, які за змістом відповідають змісту апеляційної скарги.

Представник ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який є правонаступником ПАТ «Банк Форум» - Ільїнова І.В. подала пояснення на апеляційну скаргу в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Зазначає, що з наданих відповідачем доказів у справі, а саме з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 став на облік як внутрішньо переміщена особа 27 лютого 2020 року. Тобто, до 27 лютого 2020 року місце проживання ОСОБА_1 не могло бути відомим суду з огляду на офіційну реєстрацію місця проживання останнього на тимчасово окупованій території у м.Луганськ (адреса покинутого місця проживання) та з огляду на відсутність ОСОБА_1 на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Вказує, що для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачами не може бути перешкодою для розгляду справи.

ТОВ ФК «Інвестохіллс Веста» вважає, що твердження ОСОБА_1 про неналежне повідомлення про розгляд справи є такими, що спростовуються матеріалами справи, також позивач вважає, що суд першої інстанції, вчинив всі передбачені цивільним процесуальним законодавством дії для повідомлення відповідача ОСОБА_1 про судовий розгляд справи, а тому посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм ЦПК України щодо належного повідомлення сторони є помилковими та не відповідають дійсності.

Зауважує, що згідно ухвали суду першої інстанції та матеріалів даної цивільної справи, відновлення втраченого судового провадження відбулося лише в частині оскаржуваного рішення. Відновлення інших матеріалів справи не відбулося з об`єктивних причин, а саме знищення матеріалів судової справи через сплив строків давності та відсутність в учасників судової справи копій/оригіналів матеріалів судової справи. З огляду на такі фактичні обставини твердження представника ОСОБА_1 про ненадання позивачем тих чи інших доказів є суб`єктивними припущеннями та не заслуговують на увагу.

Звертає увагу, що ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 17 квітня 2020 року у даній справі заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 426/641/16-ц задоволено. Замінено сторону ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста» по справі №426/641/16-ц за позовом ПАТ КБ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дане судове рішення не оскаржувалось та набуло законної сили, що спростовує позицію скаржника щодо недоведеності відступлення прав вимоги за кредитним договором.

У зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року - залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Борщенко В.В. у судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста» - Ільїнова І.В. у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила у її задоволенні відмовити.

Інші Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 12 вересня 2008 року між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0404/08/09-N, відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на придбання квартири в сумі 46 600,00 доларів США. Відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути позивачу отриманий кредит не пізніше 03 листопада 2028 року, здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 195,00 доларів США; проценти за користування кредитом сплачувати щомісячно, не раніше 1 та не пізніше 10 числа кожного місяця з розрахунку 16,0% процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми кредиту та /або несплачених процентів. За кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується заявою про видачу готівки та Випискою документів по договору. Однак, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконуються, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 10 грудня 2015 року складає 18 440,69 доларів США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ (1дол. США= 22,894 грн.) складає 422 198,09 грн., штрафних санкцій (пені) в розмірі 19 028,36 грн. та складається з: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 16 995,46 доларів США, що еквівалентно 389 109,66 грн.; -прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 1 150,64 доларів США, що еквівалентно 26 343,81 грн.; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами – 294,59 доларів США, що еквівалентно 6 744,61 грн.; сума пені з розрахунку 0,2 % в день за простроченим кредитом та процентами – 587,67 доларів США, що еквівалентно13 454,64 грн.

04 листопада 2008 року, в забезпечення прийнятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, у відповідності до якого в іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, 04 листопада 2008 року в забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з мовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася, в разі невиконання та/або порушення ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем, погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені Кредитним договором. У випадку невиконання зобов`язань по Кредитному договору відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 440,69 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню, розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення штрафів та пені в сумі 19 028,36 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14 квітня 2014 року, а оскільки відповідачі зареєстровані у м. Луганську, тому вони є суб`єктами Закону України №1669-VII від 02 вересня 2014 року, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

З огляду на викладене поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обчисленню від цієї дати.

Вказані правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц (провадження № 14-644цс18).

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок про те, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Відповідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14 квітня 2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в якому міститься місто Луганськ та м.Краснодон Луганської області.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2008 року між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0404/08/09-N, відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на придбання квартири в сумі 46 600,00 доларів США, а відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути позивачу отриманий кредит не пізніше 03 листопада 2028 року.

Тобто строк виконання зобов`язання за кредитним договором встановлено не пізніше 03 листопада 2028 року.

Відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 10 грудня 2015 року (день звернення з позовом до суду) складає 18 440,69 доларів США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ (1дол. США= 22,894 грн.) складає 422 198,09 грн.

Окрім цього, 04 листопада 2008 року в забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з мовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася, в разі невиконання та/або порушення ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед ПАТ «Банк Форум», погасити заборгованість по Кредитному договору. У випадку невиконання зобов`язань по Кредитному договору відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 18440,69 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований, а отже, доводи апеляційної скарги, що позивачем не додано до позовної заяви жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт укладення між сторонами кредитного договору, а також факт отримання відповідачем грошових коштів, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Як було встановлено судом, та відповідно до рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року, надання кредиту ОСОБА_1 підтверджуються заявою про видачу готівки та Випискою документів по договору (а.с.10-14), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині судом відхиляються.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 10 лютого 2026 року було відновлено втрачене провадження у цивільній справі Сватівського районного суду Луганської області №426/641/16-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, лише у частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року. Відновлення інших матеріалів справи не відбулося з об`єктивних причин, а саме знищення матеріалів судової справи через сплив строків давності та відсутність в учасників судової справи копій/оригіналів матеріалів судової справи.

З огляду на такі фактичні обставини твердження представника ОСОБА_1 про ненадання позивачем тих чи інших доказів є припущенням та не заслуговують на увагу.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача штрафів та пені в сумі 19 028,36 доларів США, оскільки щодо таких нарахувань законом встановлено мораторій, а тому доводи апеляційної скарги, що позивачем заявлено до стягнення суму, яка суттєво перевищує можливі наслідки порушення зобов`язання та включає значні нарахування процентів, штрафів та інших платежів, обґрунтованість і співмірність яких викликає обґрунтовані сумніви, не приймаються колегією суддів як безпідставні.

Отже, суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, та не допустив порушень норм права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовують позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, апелянтом не надано.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про заочне рішення та зазначає, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м.Луганськ. Загальновідомою є також обставина, що АТ «Укрпошта» припинено здійснення доставки кореспонденції до тимчасово окупованого Луганська та інших захоплених населених пунктів Луганської області з 2015 року. Робота всіх стаціонарних відділень на окупованих територіях припинена з міркувань безпеки. Відправка посилок та листів туди була неможлива під час розгляду даної справи та винесення заочного рішення судом першої інстанції.

Тому, згідно з вимогами статті 74 ЦПК України, про час та місце слухання справи відповідач ОСОБА_1 був повідомлений через оголошення в пресі.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Як вбачається з наданих відповідачем доказів у справі, а саме з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 став на облік як внутрішньо переміщена особа лише 27 лютого 2020 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів відступлення права вимоги, та зазначає наступне.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 17 квітня 2020 року у даній справі замінено сторону ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» по справі №426/641/16-ц. У даній ухвалі судом встановлено такі обставини: «Як вбачається з договору про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року, право грошової вимоги ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором № 0404/08/09 Nv від 12 вересня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста». Відповідно до додатку №1 від 28 березня 2019 року до договору відступлення прав вимоги за кредитами, право вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста».

Вказана ухвала суду не оскаржувалась та набула законної сили.

Щодо доводів апеляційної скарги про застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи викладене, оскільки умовами Кредитного договору було передбачено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 03 листопада 2028 року, однак позичальник ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх зобов`язань, банк звернувся з позовом до суду у грудні 2015 року, тобто в період дії кредитного договору, а тому позивачем строк позовної давності для звернення до суду із захистом свого порушеного права не сплив, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводиться до незгоди з правовими висновками суду першої інстанції, що відповідно до статті 376 ЦПК України не є підставою для скасування судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року немає.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційних скарг без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Борщенко Владлени Валеріївни - залишити без задоволення.

Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 13.08.2026 року

Головуючий суддя О.В.Агєєв