Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №724/2472/26
Суддя: Ковальчук Т. М.
Справа № 724/2472/26
Провадження № 3/724/1066/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, фізичної особи – підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №358312 від 01 липня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 01 липня 2026 року о 14:00 годині був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку н.п.Мамалига - н.п.Корнешти на відстані 23км до державного кордону, за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим,в судове засідання 14.08.2026 року о 13:00 год не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.10-11) та додаткові письмові пояснення, згідно яких просить закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП (а.с.12-16). В поясненнях зазначає, що наміру незаконно перетнути державний кордон України та будь-яких дій, спрямованих на його незаконний перетин не мав. Метою його поїздки з м.Харкова була туристична поїздка на відпочинок до Буковеля, де був заброньований готель. Під час визначення маршруту користувався навігатором та рухався автомобілем по дорозі Н-03. Під час руху за обраним маршрутом прибув у район села Атаки, на межі Хмельницької та Чернівецької областей, де був зупинений на блок –посту працівниками прикордонної служби, які повідомили йому, що подальший рух цією дорогою неможливий, оскільки відповідна територія належить до прикордонної зони та для подальшого руху необхідний відповідний дозвіл, якого у нього не було. Після того як співробітники блокпоста повідомили про неможливість подальшого руху та необхідність відповідного дозволу, він не здійснював жодних спроб обійти блокпост, продовжити рух в обхід, приховати свій автомобіль або іншим способом потрапити до державного кордону чи перетнути його. Навпаки, виконав законну вимогу співробітників прикордонної служби та повернувся назад (а.с.21 зворот-22).
Беручи до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Із суб`єктивної сторони таке правопорушення може бути вчинене лише із прямим умислом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. мёта
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частиною 12 вказаного Закону встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону, оскільки лише сам факт перебування на відстані 23 кілометрів від лінії Державного кордону України не може свідчити про такий намір.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 01.07.2026 року зазначив, що їхав з м. Дунаївці у м. Чернівці з метою потрапити до друга (а.с.3).
Із рапорту інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 вбачається, що 01.07.2026 він ніс службу у складі прикордонного наряду «Контрольний пост», на околиці населеного пункту Атаки, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку 919 прикордонного знаку. Близько 14:00 год. на контрольному посту, розташованому на відстані близько 23 км від лінії державного кордону України з Румунією, у межах контрольованого прикордонного району було зупинено транспортний засіб, у якому перебував громадянин України ОСОБА_1 , житель м. Харків. Під час проведення перевірочних заходів та опитування даний громадянин пояснив, що рухається з м. Дунаївці Хмельницької області до м. Чернівці з метою відвідування товариша на день народження. У ході бесіди ОСОБА_1 не зміг надати документального підтвердження мети свого перебування в КПР, не надав запрошення, підтвердження місця проведення заходу або інших відомостей, які б могли об`єктивно підтвердити вказану ним мету поїздки. Також під час опитування не зміг чітко пояснити обставини маршруту руху та необхідність перебування саме у даному районі. Надані ОСОБА_1 пояснення не були підтверджені відповідними документами чи іншими об`єктивними даними, у зв`язку з чим встановити обґрунтованість перебування ОСОБА_1 в КПР не виявилось можливим. За сукупністю обставин, а саме відсутності належного підтвердження мети поїздки та неможливості підтвердити законність перебування у КПР, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.204-1 КУпАП (а.с.4).
Отже, рапорт уповноваженої особи прикордонної служби свідчить, що ОСОБА_1 рухався у транспортному засобі та перевірка документів здійснювалась на контрольному посту у с.Атаки за 23 км від лінії державного кордону.
Іншими доказами не було підтверджено наміру ОСОБА_1 здійснити перетин Державного кордону України поза пунктами пропуску.
Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів явно не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Отже, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. У даному випадку для підтвердження незаконного перетинання, або спроби перетинання Державного кордону України, інспектор прикордонної служби, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування «Контрольного посту» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », маршрут руху ОСОБА_1 та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та його умисел на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину.
У зв`язку з чим, викладені у протоколі обставини не підтверджені наданими суду доказами, а тому протокол сам по собі не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Наведені вище обставини свідчать, що адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у цій справі ґрунтується на припущеннях, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247 п.1, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя Т.М.Ковальчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua