Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №635/6173/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6173/26

Провадження № 1-кп/635/1131/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221320000182 від 16 квітня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, українця, громадянина України, неодруженого, осіб на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_6 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, повторно за таких обставин.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статі 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває по теперішній час.

15 квітня 2026 року приблизно о 14:00 год., більш точний час в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , 15.10.1969 перебував біля ставку «Перекошка», що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Злагоди, де побачив рибальське спорядження, поруч з яким нікого не було та у нього виник раптовий, злочинний, корисливий на заволодіння вказаним майном.

При цьому, ОСОБА_5 , переконавшись, що власник майна відсутній та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, підібрав вудилище «Flagman Sensor Card NGS Big game» з прилаштованою до нього котушкою «Carp Pro Rondel 7000 SD», яке знаходилось на березі біля ставку, та обернувши його на свою користь, з місця злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5 002,21 грн., вартість якої встановлено на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи.

Крім того, ОСОБА_5 , 21 квітня 2026 року приблизно о 12:30 год., більш точний час в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, проходив повз гаражі розташовані за адресою: АДРЕСА_3 де побачив гайковерт Dnipro-M, моделі «DTW-202BC Ultra», який лежав поруч із автомобілем ГАЗ 3302 «Газель» та у нього виник раптовий, злочинний, корисливий умисел на заволодіння вказаним майном.

При цьому, ОСОБА_5 , переконавшись, що власник майна відсутній та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, підібрав гайковерт Dnipro-M, моделі «DTW-202BC Ultra», який лежав на землі біля вищевказаного автомобіля, та обернувши його на свою користь, з місця злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6 291 грн., вартість якої встановлено на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 передбачена ч.4 ст. 185 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , повністю згоден з пред`явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення злочину встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Просив допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки йому цілком зрозуміло детально роз`яснене висунуте обвинувачення, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати їх немає ніякої необхідності.

Прокурор, підтримуючи обвинувачення, заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та про дослідження окремих матеріалів кримінального провадження.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду належним чином, подали до суду заяву про розгляд кримінального провадження без їх участі, у призначенні покарання покладалися на розсуд суду, цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлений, претензій матеріального та морального характеру не мають.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наслідки застосування частини третьої ст.349 КПК України обвинуваченому та учасникам судового провадження роз`яснені, та вони вважають недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд доходить висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_5 суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії:

за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, повторно.

Злочини проти власності становлять одну із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності, що є об`єктом злочину статті 185 Закону України про кримінальну відповідальність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих.

Кваліфікуючою ознакою таємного викрадення чужого майна (крадіжка), є вчинення в умовах воєнного стану.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який продовжено по теперішній час.

Крім того, кваліфікуючою ознакою таємного викрадення чужого майна (крадіжка), є вчинення його повторно.

Згідно з приміткою до статті 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

ОСОБА_5 вчинив злочини з прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу обвинуваченого охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілих у володінні чи під охороною яких знаходиться майно з корисливим мотивом, що характеризує суб`єктивну сторону злочину.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачені статтею 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, підлягає покаранню за вчинення тяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення ОСОБА_5 до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Мотиви ухвалення інших рішень

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати пов`язані із проведенням судово-товарознавчих експертиз за № 5874 від 27 квітня 2026 року, у розмірі 1832 (одна тисяча вісімсо тридцять дві) гривні 04 коп. та за № 5612 від 24 квітня 2026 року, у розмірі 2748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) гривні 06 коп., відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави.

Цивільний позов відсутній.

Згідно з частиною 15 статті 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи за № 5874 від 27 квітня 2026 року, у розмірі 1832 (одна тисяча вісімсо тридцять дві) гривні 04 коп. та за № 5612 від 24 квітня 2026 року, у розмірі 2748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) гривні 06 коп.

Речові докази, визнані постановою слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 23 квітня 2026 року вудилище «Flagman Sensor Card NGS Big game» з прилаштованою до нього котушкою «Carp Pro Rondel 7000 SD», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 та гайковерт Dnipro-M, моделі «DTW-202BC Ultra», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили вважати повернутими власникам.

Речові докази, визнані постановою слідчого СВ відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 22 квітня 2026 року та 16 квітня 2026 року DVD-диски, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України).

Суддя – ОСОБА_1