Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №643/10583/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/10583/26

Провадження № 2/643/6864/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Пасічника О.М.

за участю секретаря судового засідання Горєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 22.05.2026 звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 500824241 від 20.11.2019 р. у розмірі 22764,46 грн., судові витрати в розмірі 2662,40 грн. судовий збір, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.11.2019 між акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 500824241.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 9861.24 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 21.11.2025 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23.00 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

17.05.2021 було укладено договір факторингу № 2 відповідно до якого акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 500824241.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №500824241 від 20.11.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22764.46 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9562.74 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12801.72 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 400.00 грн.

З метою відновлення своїх порушених прав та законних інтересів ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 22.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті спору.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.11.2019 ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» уклала Договір з АТ «Альфа-Банк» про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

ОСОБА_1 20.11.2019 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання кредиту №500824241, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та Банком.

Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт про прийняття пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №500824241.

Згідно умов договору сторони погодили наступні основні умови:

тип кредиту – Кредит готівкою; Сума кредиту – у розмірі 9862,41 грн; процентна ставка – 23 % річних; тип процентної ставки – фіксована; Строк кредиту – 72 місяці. Дата повернення кредиту 21.11.2025 року

Згідно меморіального ордера №718723 від 21.11.2019 Банк перерахував кредитні кошти у розмірі 9861,24, 00 грн. на рахунок відповідача.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, в зв`язку з чим у неї, перед АТ «Альфа-Банк» виникла заборгованість.

17.05.2021 було укладено договір факторингу № 2 відповідно до якого акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500824241.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 500824241.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 500824241від 20.11.2019 в розмірі 22764,46 грн., з яких: 9562,74 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12801,72 грн. - сума заборгованості за відсотками, 400 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором 500824241від 20.11.2019.

Відповідно до п. 5.4 Договору № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги від 10.11.2025 разом до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до умов договору ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 11.11.2025 по 20.11.2025 у розмірі 250 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Щодо правової природи укладеного договору, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що стосуються позики, якщо інше не встановлено цим параграфом розділу про кредит і не випливає із суті самого кредитного договору.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 9862,41 грн. водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість за сумою тіла кредиту 9562,74 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за сумою тіла кредиту у розмірі 9562,74 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 12801,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення нарахованих штрафних санкцій, суд зазначає.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-IX від 16 червня 2020 року доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 15 такого змісту: У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. відміннено карантин на всій території України

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір № 02/07/2024 від 02.07.2024, Заявка на надання юридичної допомоги № 912 від 01.04.2026 Витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 13000 грн. до 5000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 2615,61 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»заборгованість за кредитним договором №500824241від 20.11.2019 року у розмірі 22364,46 (двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»судовий збір у розмірі 2615,62 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять ) гривень 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, Код ЄДРПОУ: 42640371

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Пасічник О.М.