Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №639/5495/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/5495/26

Провадження №2-а/639/84/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова:

головуючого судді –Труханович В. В.,

за участю секретаря –Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №639/5495/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої просила суд скасувати постанову від 05 березня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити справу у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05.03.2026 позивачу було вручено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ,якою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , майор ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Протокол про адміністративне правопорушення складався в цей же день 05.03.2026; для участі у розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення позивач не викликався, з матеріалами справи не знайомився. Також у тексті постанови зазначено, що громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 210-1 КУпАП, а не ОСОБА_1 . Отже я вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови грубо порушено вимоги статей 278,279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надано йому можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та такі права та обов`язки ОСОБА_1 не роз`яснювалися; не були з`ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом; суті правопорушення, жодні докази на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення в постанові не зазначені та до постанови не додані, ОСОБА_1 незаконно було оголошено у розшук, про йому повідомив дільничий поліцейський і одразу з`явився до відповідача. Отже, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними. Крім того зазначив, що є інвалідом 3 групи, вчасно уточнив свої облікові дані, до цього часу такі уточнені дані не змінилися. На адресу його місця проживання, а також в інший спосіб жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК. В оскаржуваній постанові від 05 березня 2026 року не міститься інформації у зв`язку з чим необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня інформація, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, позивач вважає постанову від 05.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 гри незаконною і необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 24 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

10 липня 2026 року від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 17 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.

21 липня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого повідомлено, що згідно наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру

призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10.05.2025 року, а з 24.02.2026 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 отже є військовозобов`язаним в розумінні ч. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (категорії на які поділяються громадяни

України щодо військового обов`язку). 10 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до органів Національної поліції про порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 , а саме «Змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП» номер звернення НОМЕР_1 . Відомостей про виключення Позивача з військового обліку як непридатного до військової служби згідно ВЛК в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») відсутні. Як видно з позовної заяви, весь позов ґрунтується на одному основному твердженні про відсутність доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальної у вигляді штрафу, а саме неявка по повістці. Однак такі докази наявні. Згідно матеріалів справи №437 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 наявна інформація про порушення ВО з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), зокрема зазначено, що причиною подання (мається на увазі подання звернення до органів національної поліції щодо необхідності доставлення громадянина до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення) є те, що Позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП. Окрім цього, в матеріалах справи №437 про адміністративне правопорушення позивача також наявна інформація про місця проживання позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Однак відомостей, що позивач продовж семі днів, як передбачено нормами законодавства, встав на військовий облік за новим місцем поживання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») – відсутні.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, та без участі позивача, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу справа у відсутності нез?явившихся сторін, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що що "05 березня 2026" року офіцером відділення ЦВС ІНФОРМАЦІЯ_8 лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 8).

Зі змісту протоколу вбачається, що 05 березня 2026 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками поліції доставлений громадянин ОСОБА_1 .

Гр. ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , поданий в розшук 10.02.2026 звернення Е4666523, у зв`язку з не оновленням облікових даних.

Переіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчасно неоновив свої облікові данні ні особисто в ТЦК ні засобами за стосунку «Резерв+» або через ЦНАП (а.с.8).

В подальшому, начальником тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про адміністративне правопорушення 05 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено факт порушення законодавства ОСОБА_1 .

Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено, що ОСОБА_1 не повідомив по зміну місця проживання в 7-денний строк ІНФОРМАЦІЯ_9 та вчасно не став на військовий облік, у зв`язку з чим був поданий у розшук10.02.2026 звернення Е4666523.

Гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст.. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додаткі 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Також у постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с. 6-7).

Однак,позивач не згоден з вище зазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме постановою від 05 березня 2026 року , що стало підставою для звернення позивача з даним позовом задля захисту його прав та інтересів.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Відповідно до Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) Призовники, військовозобов`язані та резервістиповинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов 'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально- первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону України «» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Так, стороною відповідача надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що згідно наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10.05.2025 року, а з 24.02.2026 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 отже є військовозобов`язаним в розумінні ч. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (категорії на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку). 10 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до органів Національної поліції про порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 , а саме «Змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП» номер звернення Е4666523.

На підтвердження вищевикладеного надано довідки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») (а.с. 37-38).

Будь-яких інших матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУаАП (протокол, постанова, довідки про реєстрацію місця проживання позивача ) стороною відповідача надано не було.

При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:

«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Як вже було зазначено у рішенні вище, що начальником тво начальника Новобаварського об? єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_10 , винесено постанову про адміністративне правопорушення 05 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено факт порушення законодавства ОСОБА_1 .

Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено, що ОСОБА_1 не повідомив по зміну місця проживання в 7-денний строк ІНФОРМАЦІЯ_9 та вчасно не став на військовий облік, у зв`язку з чим був поданий у розшук10.02.2026 звернення Е4666523.

Гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст.. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додаткі 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Також у постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с. 6-7).

Однак, у вищевказаній постанові, зокрема зазначено, що ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тоді як оскаржується постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. ч. 3 ст. 210-1 КУпАПвід 05 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Вищевикладене, викликає у суду обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей, визначених у таких документах, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки унеможливлює врахування судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданих відповідачем доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів дотримання адміністративної процедури, а відтак, і наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови №4340 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 15 серпня 2025 року начальником Новобаварського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_10 про притягнення ОСОБА_5 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн слід скасувати, а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_5 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову від 05 березня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14.08.2026

Суддя В.В. Труханович