Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №352/1361/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №352/1361/26

Суддя: КУЗЬМЕНКО С. В.

Справа № 352/1361/26

Провадження № 3/352/388/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Інспектором відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Гуменюк Б.Б. 18 травня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 16 годині 06 хвилин в селі Марківці, , дорога АД Н-10 керував автомобілем Volkswagen Touran , номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила) та вчинив правопорушення повторно протягом року.

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

ІІ. Рух провадження

29 травня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду на 11 червня 2026 року.

11 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 13 липня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

13 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 29 липня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

29 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

ІІІ. Докази, досліджені під час судового розгляду:

ІІІ.1 Пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначив, що у нього відсутні будь-які клопотання, правовою допомогою адвоката користуватись не бажає та вважає за можливе проводити розгляд справи.

Пояснив, що в 2025 році він був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови суду. Звертає увагу, що це було не через керування в стані сп`яніння, а з інших підстав. Строк, на який його позбавлено права, на цей час вже сплинув. Після позбавлення прав у нього в Дії зникла інформація про наявність прав. Пластикові права у нього ніхто не вилучав. Пояснив, що повторний іспит для отримання прав не складав через наявність великих черг в МРЕО.

Зазначив, що у вересні 2025 року він притягався до відповідальності за керування автомобілем за відсутності у нього таких прав за статтею 126 КУпАП. Вказану постанову він не оскаржував, але штраф не сплатив. Зазначає, що йому необхідно продовжувати керувати автомобілем, оскільки це пов`язано із його роботою.

ІІІ.2 Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 16 годині 06 хвилин в селі Марківці, дорога керував автомобілем Volkswagen Touran , номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а Правил.

Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Довідка інспектора, згідно із якою ОСОБА_1 18 вересня 2025 року притягнутий до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

Рапорт поліцейського про виявлення факту порушення та складення відповідних документів.

Постанова від 18 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП за фактом перевищення встановленого обмеження швидкості руху під час керування 8 травня 2026 року о 16 годині 06 хвилин в селі Марківці, дорога АД Н-10 автомобілем Volkswagen Touran , номерний знак НОМЕР_2

ІІІ.3 Відеозаписи

Відеозаписи в судовому засіданні не оглядались в зв`язку із клопотанням ОСОБА_1 , який підтвердив викладені в протоколі факти

IV. Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років із оплатним вилученням транспортного засобу або без такого, що становить втручання в право особи на володіння майном. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом щонайменше на 5 років становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

щодо керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування повторно

В ході розгляду справи встановлено, ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 16 годині 06 хвилин в селі Марківці, , дорога АД Н-10 керував автомобілем Volkswagen Touran , номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а Правил та вчинив правопорушення повторно протягом року.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме:

-Постановою про притягнення його до відповідальності за статтею 122 КУпАП за перевищення швидкості під час керування тим самим автомобілем, в тому самому місці та той самий час, як і у справі, що розглядається ;

-Поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив факт керування ним транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною посадовою особою, уповноваженою на складення протоколів про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративне правопорушення одразу після виявлення порушення

Факт відсутності у ОСОБА_1 права керування підтверджується його поясненнями в судовому засіданні. Крім того, Суддею у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень України за покликанням https://reyestr.court.gov.ua/Review/125133088 досліджено текст постанови, на яку посилався в своїх поясненнях ОСОБА_1 . Згідно із текстом постанови, 12 лютого 2025 року його визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Відповідно до пункту 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів.

ОСОБА_1 пояснив, що після притягнення його до відповідальності судом за частиною четвертою статті 121 КУпАП він іспити не складав та повторно йому права не видавались

Суддя вважає, що наявність у ОСОБА_1 пластикових прав не свідчить про наявність права керування транспортними засобами, оскільки згідно із встановленим чинним законодавством порядку він може поновити право керування транспортними засобами виключно після складення іспиту ( який ОСОБА_1 не складався).

Суддя допускає ймовірність правомірної помилки водія та можливість вважати, що за наявності пластикових прав він після закінчення строку стягнення може продовжувати керувати транспортними засобами.

Однак в даному випадку ОСОБА_1 18 вересня 2025 року притягувався до відповідальності за керуванням транспортним засобом за відсутності у нього права керування.

Зазначений факт відбувся вже після закінчення 3-місячного строку, на який він був позбавлений прав, в зв`язку із чим Суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 щонайменше з 18 вересня 2025 року було достеменно відомо, що він є особою, яка не має права керування транспортними засобами та вказане право може бути поновлено виключно після складення іспитів.

Факт повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП підтверджується :

-довідкою інспектора, згідно із якою ОСОБА_1 18 вересня 2025 року притягнутий до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має такого права;

-поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив факт його притягнення у вересні 2025 року до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.

У відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень України відсутня інформація щодо оскарження ОСОБА_1 вказаної постанови.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він керував транспортним засобом, будучи особою, яка ка не має права керування таким транспортним засобом, чим вчинив повторно протягом року порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, що повністю доведено в суді.

V. Щодо строків розгляду справи

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення регулюється главою 22 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка міститься в главі 23 цього Кодексу, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган виносить постанову по справі.

Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, згідно якої стадія розгляду справи завершується дослідженням доказів та вирішенням клопотань, після чого розпочинається наступна стадія - винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, порядок якої регулюється главою 23 КУпАП.

Таким чином, законодавець розрізняє стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесення постанови по справі та стадію оскарження постанови по справі, яка регулюється статтею 24 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

Подія, за якою складений протокол в цій справі, відбулась 18 травня 2026 року.

Відповідно визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення в цій справі спливає 18 серпня 2026 року та провадження у справі підлягає закриттю, якщо станом на 18 серпня 2026 року розгляд справи про адміністративне правопорушення не буде завершено.

Розгляд справи в цій справі завершено 11 серпня 2026 року після чого Суддя перейшов до стадії винесення постанови.

Відповідно, на момент завершення розгляду справи про адміністративне правопорушення строки накладення адміністративного стягнення в цій справі не закінчились, в зв`язку із чим підстави для закриття провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП відсутні.

VІ. Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Відповідно до статті 22 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративне правопорушення передбачені такі види стягнення як штраф в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років

При обранні виду стягнення Суддя враховує особу, що притягається до адміністративної відповідальності, який вперше вчинив правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, в зв`язку із чим на нього має бути накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на мінімальний строк, визначений санкцією статті.

Крім того, санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачено застосування стягнення із оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно із текстом протоколу, транспортний засіб належить ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , в зв`язку із чим підстави для оплатного вилучення транспортного засобу відсутні.

VII. Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua