Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №214/2355/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2355/26

2-а/214/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Власкіна Тетяна Яківна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R389845 від 02.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 28 грудня 2025 року через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» позивач отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій зазначено про необхідність явитись 09 січня 2026 року на 09 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 для «уточнення даних».

Проте, 09 січня 2026 року позивач не з`явився до відповідача з метою уточнення даних, адже він вже уточняв свої дані 30 вересня 2025 року. Станом на дату виклику за повісткою раніше уточнені позивачем дані не змінювались, а відтак потреби у повторному уточненні даних не існувало.

02 березня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була винесена постанова №R389845 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення штрафу на позивача у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, з вчиненням адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові по справі про адміністративне правопорушення позивач не згодний, вважає, що дане порушення він не вчиняв, а рішення у справі прийнято за відсутності доказів вини порушника.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався - відзив на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до відомостей із додатку «Резерв+» сформованих від 24.11.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та має звання «солдат», дата уточнення даних зазначена як «30.09.2025».

Як вказує представник позивача у позові, 28 грудня 2025 року позивач отримав через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» повістку №5982340 від 17.12.2025 року про виклик на 09 січня 2026 року о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних.

Згідно до заяви позивача від 02.03.2026 року направленої до ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач повідомив, що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме він не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив ст. 210-1 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнав та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до Постанови №R389845 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесеної 02 березня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього було накладено штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, судом установлено, що зі змісту спірної постанови №R389845 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесеної 02 березня 2026 року убачається, що ОСОБА_3 не прибув за викликом до ТЦК та СП для уточнення даних.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановлені положеннями ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якими громадяни зобов`язані, окрім іншого: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абз. 1 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону).

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі по тексту Порядок).

Згідно з п. 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

За змістом п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно з п. 30-2 Порядку, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п. 30-3 Порядку, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з приписами пп. 2 п. 41 цього Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вказана норма відсилає до інших нормативно-правових актів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Окрім того, при розгляді даної справи суд враховує положення примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що відповідальність за ст.ст. 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами, держателями яких є державні органи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри», та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу наведених вище положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Водночас, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не дивлячись на те, що позивачем уточнювались такі дані 30 вересня 2025 року. Крім того, відповідачем не повідомлено, які саме відомості позивачем не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.

При цьому, обставин, які б підтверджували об`єктивну неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, встановлений приміткою до ст. 210 КУпАП, відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач ухвалюючи спірну постанову не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо інкримінованого позивачу правопорушення, а тому вказане свідчить, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову із відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 210-1, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Власкіна Тетяна Яківна, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R389845 від 02.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення штрафу на ОСОБА_3 у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Попов