Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №698/707/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/707/26

Провадження № 2/698/589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

секретаря Лихолат Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначав, що 16.01.2022 року між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 3753706, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений Договір факторингу № 26-07/2024.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 3753706 від 16.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 14450,00 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь та судові витрати.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідача було повідомлено про вказаний позов, шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його реєстрації. Даний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 16.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3753706, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений пунктом 1.3. цього договору надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно пункту 1.2. договору розмір (сума) кредиту 5000,00 грн.

Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору строк кредиту 15 днів з кінцевим терміном повернення до 31.01.2022 року.

Згідно пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2250.00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно пункту 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно пункту 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 1450.00 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Вказаний договір підписано ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

16.01.2022 року ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. На картковий рахунок НОМЕР_1 , що стверджується наявною в матеріалах справи квитанцією учасника платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс».

В подальшому 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3753706 від 16.01.2022 року.

Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач набув право грошової вимоги до відповідача за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений договір укладено в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України.

При цьому, на виконання приписів ч.1ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положеньст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про споживчий кредит № 3753706 від 16.01.2022 року, позичальником є ОСОБА_1 , новим кредитором/стягувачем є ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до договору факторингу від 26 липня 2024 року №26-07/2024.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором № 3753706 перед ТОВ «Мілоан» станом як на 26.07.2024 року, так і на дату розгляду справи, чи перед ТОВ «Факторинг Партнерс», відсутні, як наслідок, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за процентами позивач обраховує у розмірі 8000,00 грн., що не відповідає умовам договору № 3753706 від 16.01.2022 року, відповідно до якого стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору): 5000,00 грн. х 5 % х 15 днів =3750,00 грн.

Нарахування відсотків поза межами строку користування не відповідає умовам кредитного договору.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за процентами 3750,00 грн., а всього 8750,00 грн.

Також суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання (оформлення) кредиту в розмірі 1450 грн., що зумовлено нікчемністю умов п. 1.5.1 Договору № 3753706 в частині необхідності її сплати.

Вказане узгоджується зі сталими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19, згідно яких за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

З огляду на вказане вбачається, що в кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом, тож кредитодавець заінтересований у надані такого кредиту.

Таким чином, очевидним є неможливість фінансової установи стягувати з позичальника платежі за дії, які вона вчиняє на власну користь, зокрема комісію за надання (оформлення) кредиту, адже такі дії не становлять фінансову послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації обов`язку такої установи за кредитним договором і відповідають її економічним потребам.

Зі змісту сталих висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.08.2022 року в справі № 202/5330/19, від 01.02.2023 року в справі № 199/7014/20, від 06.11.2023 року в справі № 204/224/21, від 10.01.2024 року в справі № 727/5461/23, від 09.10.2024 року в справі № 582/202/22, вбачається, що положення договорів про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту без зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються, є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»

Тож умови п. 1.5.1 Договору № 3753706, які передбачають необхідність сплати ОСОБА_1 одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1450 грн., нарахованої на ставкою 29% від суми кредиту, за відсутності відомостей про перелік додаткових/супутніх послуг, які пов`язані з отриманням кредиту, є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 5450 грн. (8750:14450 х 9000).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662, 40 гривень. Із наведеного слідує, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1612 грн. (8750:14450 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 3753706 від 16.01.2022 року в розмірі 8750 (Вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 5450 (П`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1612 (Одна тисяча шістсот дванадцять) гривень.

В іншій частині вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Баранов О.І.