Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №337/2353/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/2353/26 Головуючий в 1 інст.Сидорова М.В.

Провадження №33/807/789/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю прокурора Фоміної Г.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Токмак Запорізької області, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , на підставі постанови Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області №78 «Про реєстрацію депутата Токмацької міської ради», 01 грудня 2020 року на засіданні другої позачергової сесії Токмацької міської ради восьмого скликання набув повноважень депутата міської ради. Згідно з розпорядженням начальника Токмацької міської військової адміністрації №11 від 12 січня 2024 року «Про дострокове припинення повноважень депутата Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 », повноваження депутата Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 достроково припинені з 12 січня 2024 року у зв`язку з його особистою заявою.

Однак, колишній депутат Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно (06 листопада 2024 року) подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що законодавцем у КУпАП не визначено поняття дати виявлення адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що згідно з роз`ясненнями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 також зазначено, що окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Вважає, що невизначеність дати обізнаності (день виявлення) уповноваженого органу про факт скоєння ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (день виявлення – 12 лютого 2024 року, чи день виявлення – 06 листопада 2024 року чи день виявлення – 24 березня 2026 року) свідчить про штучне розтягування часу та використовуються уповноваженими органами для штучного продовження строків передбачених ст. 38 КУпАП, для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, якщо посадовою особою органу Національної поліції надана оцінка зібраним доказам у їх сукупності та з отриманих пояснень ОСОБА_1 встановлена відсутність поважності причин несвоєчасного подання декларації саме 24 березня 2026 року, то складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 98 через 17 діб, а саме 09 квітня 2026 року прямо суперечить приписам ч.2 ст.254 КУпАП.

Апелянт вважає, що днем виявлення вчиненого ним правопорушення є 12 лютого 2024 року, коли на адресу Національного агентства запобігання корупції було направлено Повідомлення про факт не надання чи несвоєчасного подання декларації особи, або 06 листопада 2024 року, коли він повідомив про свій майновий стан на офіційному веб-сайті НАЗК та здійснив заповнення відповідної форми декларації («при звільненні»).

Таким чином, на момент розгляду справи судом першої інстанції 22 квітня 2026 року термін притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності минув, так як ще 05 травня 2025 року закінчився шестимісячний строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене. а також те, що з часу вчинення адміністративного правопорушення, строки, встановлені ч.4 ст.38 КУпАП закінчилися, апелянт вважає, що провадження по справі стосовно нього за ч.1 ст. 172-6 КУпАП проводитися не повинно, а дана справа підлягає закриттю з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП не є триваючим та має формальний склад. Датою вчинення правопорушення вважає 12 лютого 2024 року.

ОСОБА_1 щиро розкаюється, що несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»). Корисливого або іншого особистого інтересу несвоєчасно подати декларацію при звільненні, а також наміру приховати свій майновий стан у нього не було.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що датою виявлення вчиненого ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є 24 березня 2026 року.

12 лютого 2024 року на адресу Національного агентства запобігання корупції (далі - НАЗК) було направлено Повідомлення про факт не надання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з супровідним листом за підписом начальника Токмацької міської військової адміністрації (Лист від 12 лютого 2024 року № 01-41/60) (далі - Повідомлення) про неподання ОСОБА_1 декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні».

Лист з Повідомленням до НАЗК надійшов 25 вересня 2024 року та зареєстрований відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції НАЗК за № 1078370 0 06-24 від 25 вересня 2024 року (аркуш справи 66).

Лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 лютого 2026 року № 47-05/10241-26 з повідомленням про несвоєчасність подання декларації ОСОБА_1 разом з матеріалами перевірки надійшов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 24 лютого 2026 року відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції за № 15708-2026 від 24 лютого 2026 року (аркуш справи 64). Тобто через 17 місяців після отримання такого повідомлення.

В який день Лист від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов до управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області мені, ОСОБА_1 , невідомо, так як немає на листі штемпеля вхідної кореспонденції, а є штемпель «Згідно з оригіналом 27 лютого 2026 року»

Він не погоджується з твердженням, що датою виявлення вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП може бути 24 лютого 2026 року, коли Лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 лютого 2026 року № 47-05/10241-26 з повідомленням про несвоєчасність подання декларації ОСОБА_1 , разом з матеріалами перевірки надійшов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції за № 15708- 2026 від 24 лютого 2026 року, тобто через 17 місяців після отримання такого Повідомлення.

Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженим органом чи органом державної влади, а протокол є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.

Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

Момент виявлення правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП пов`язаний не з датою реєстрації вхідної кореспонденції в органах поліції (вх. Від 24 лютого 2026 року № 15708-2026), а з моментом, коли НАЗК в особі уповноваженого органу вперше зафіксувала факт події, а саме – 25 вересня 2024 року, коли НАЗК офіційно отримало повідомлення про неподання ним декларації при звільненні.

В період з 25 вересня 2024 року по теперішній час від Національного агентства на адресу апелянта будь-яких повідомлень та викликів не надходило, належні заходи щодо отримання пояснень від нього не вживались.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився.

Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі ОСОБА_1 зазначив про те, що він обізнаний про день, час та місце судового засідання, вважав за можливе здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 , проти чого прокурор не заперечувала.

Заслухавши аргументи прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала постанову суду законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи убачається, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі №98 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 09 квітня 2026 року; у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 09 квітня 2026 року; у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 24 березня 2026 року з додатками до них; у результатах пошуку – 6 декларації (при звільненні) ОСОБА_1 ; у розпорядженні начальника міської військової адміністрації №11 від 12 січня 2024 року «Про дострокове припинення повноважень депутата Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 »; у попередженні про подання декларації відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції»; у протоколі про підсумки голосування з виборів депутатів Токмацьокї міської ради у межах територіального виборчого округу №2.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються, тому постанова суду в зазначеній частині апеляційним судом не переглядається з огляду на положення ст.294 КУпАП.

Разом з тим, в апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. На обґрунтування своїх вимог останній посилається на те, що днем виявлення вчиненого ним правопорушення є 12 лютого 2024 року, коли на адресу Національного агентства запобігання корупції було направлено Повідомлення про факт не надання чи несвоєчасного подання декларації особи, або 06 листопада 2024 року, коли він повідомив про свій майновий стан на офіційному веб-сайті НАЗК та здійснив заповнення відповідної форми декларації («при звільненні»).

Таким чином, на думку апелянта, на момент розгляду справи судом першої інстанції - 22 квітня 2026 року термін його притягнення до адміністративної відповідальності минув, так як ще 05 травня 2025 року закінчився шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП.

При апеляційному розгляді прокурор Фоміна Г.В. заперечувала проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

При цьому, прокурор зазначила, що судом першої інстанції було вірно надано оцінку зібраним доказам та вірно встановлено, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 24 березня 2026 року, оскільки саме в цей день було надано пояснення останнім, у зв`язку з чим уповноважена на складання протоколу особа дійшла висновку, що причини пропуску несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації є неповажними.

Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» від 25 травня 1998 року для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Згідно з вимогами ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому, особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17, днем виявлення адміністративного правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе його вчинення.

Згідно з роз`ясненнями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року № 1089/0/2-21, виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевикладене, для цілей обрахунку строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме дата отримання відомостей щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом має визначальне значення як дата виявлення правопорушення.

Згідно з наявними матеріалами справи, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є – 06 листопада 2024 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») (а.с.7).

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 12 лютого 2024 року за №01-41/61 Головним спеціалістом відділу юридично-кадрового забезпечення апарату Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області ОСОБА_2 на адресу НАЗК надіслано повідомлення (отримано за №107837/0/06-24 від 25 вересня 2024 року) Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з яким НАЗК повідомлено про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме при звільненні за 2024 рік (а.с.68-69).

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих останнім УСР в Запорізькій області 24 березня 2026 року, з приводу несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») повідомив, що після окупації м.Токмака Запорізької області він з родиною виїхав до м.Запоріжжя, де займався волонтерством та підтримкою ЗСУ.

З кінця 2023 року у нього почала хворіти мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На початку січня місяця 2024 року він перевіз її до Києва на лікування.

В листопаді 2024 року йому зателефонували з Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, хто саме, він не пам`ятає, та повідомили, що він не подав декларацію при звільненні.

06 листопада 2024 року, о 22-42 годині, перебуваючи за адресою мешкання, ним було складено та подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Він усвідомлює те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Подання Декларації поза встановленим Законом строком є об`єктивною стороною правопорушення.

Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП не є триваючим та є малозначним адміністративним правопорушенням.

На думку ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що з часу вчинення адміністративного правопорушення, строки встановлені ч.4 ст.38 КУпАП закінчилися, провадження по справі відносно нього проводитися не повинно, а дана справа підлягає закриттю з підстав передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП.

Додатково зазначив, що щиро розкаюється, що несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»). Корисливого або іншого особистого інтересу несвоєчасно подати декларацію при звільненні, а також наміру приховати свій майновий стан у нього не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з отриманих пояснень ОСОБА_1 встановлена відсутність поважності причин несвоєчасного подання декларації.

27 березня 2026 року за №23-135вих 26 Запорізькою обласною прокуратурою направлено на адресу УСР в Запорізькій області з погодженням матеріали перевірки з проєктом протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно колишнього депутата Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 (а.с.87).

10 квітня 2026 року за №43567-2026 від 10 квітня 2026 року УСР в Запорізькій області начальника Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області повідомлено про те, що працівниками УСР в Запорізькій області ДСР НПУ, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, 09 квітня 2026 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо колишнього депутата Токмацької міської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_1 (а.с.88).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що днем виявлення адміністративного правопорушення в цьому випадку слід вважати 24 березня 2026 року, коли працівниками Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, було отримано пояснення від ОСОБА_1 та встановлено відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації останнім.

На викладене обґрунтовано звернула увагу прокурор при апеляційному розгляді.

З урахуванням викладеного, підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, не убачається, відповідно не убачається підстав і для задоволення поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 337/2353/26