Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №336/1473/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/1473/26 Головуючий в 1 інст.Звєздова Н.С.

Провадження №33/807/763/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Жуваки С.О., представника іншого учасника ДТП ( ОСОБА_2 ) - адвоката Тивоненка Д.Р., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника – адвоката Жуваки С.О. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Згідно з постановою суду, 05 лютого 2026 року о 10.00 годині, в м.Запоріжжі по вул.Чарівній 150, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_1 на чорному фоні, виїжджаючи з парковки не надав дорогу автомобілю Ford 150, номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого відбулось зіткнення, транспортні засоби пошкоджено, завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Жувака С.О. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, матеріали справи направити до УПП в Запорізькій області для відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції встановив, що водій Ford 150 - ОСОБА_2 , не зупинившись на червоний сигнал світлофора, здійснив об`їзд інших ТЗ по «зеленій зоні». Більше того, суд прямо зазначив: «дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР України та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді ДТП». Незважаючи на цей висновок, суд притягнув до відповідальності лише ОСОБА_1 . Якщо порушення іншого водія перебуває у прямому причинному зв`язку з ДТП, то вина ОСОБА_1 або виключається повністю, або має місце обопільна вина, що вимагає закриття справи щодо ОСОБА_3 за відсутністю складу порушення у його діях.

Право на дотримання ПДР іншими учасниками (п. 1.4 ПДР) Згідно з п. 1.4 ПДР України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. ОСОБА_1 у суді пояснив, що бачив червоний сигнал світлофора для головної дороги та повну зупинку всіх авто в колоні. Він не міг і не зобов`язаний був передбачати, що водій Ford 150 виїде за межі проїжджої частини («зелену зону») для об`їзду колони на заборонений сигнал. Транспортний засіб Ford 150 рухався по зеленій зоні, що не є проїжджою частиною.

Оскільки ОСОБА_2 рухався поза межами дороги, він втратив будь-який пріоритет (перевагу) в русі, який надається п. 10.2 ПДР. Перевага в русі — це право на першочерговий рух, але це право існує лише у водіїв, які рухаються згідно з Правилами, а не по тротуарах чи зелених насадженнях. Саме виїзд Ford 15 на «зелену зону» та ігнорування червоного світла створили умови, за яких ДТП стала неминучою, незалежно від дій ОСОБА_1 .

В додаткових поясненнях у справі захисник-адвокат Жувака С.О. просить закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також врахувати положення п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП щодо закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, постанову суду першої інстанції скасувати, скерувати матеріали справи до УПП в Запорізькій області для відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 (водій Ford F-150, д.н.з. НОМЕР_3 ) за ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що станом на момент апеляційного розгляду (або якщо на момент винесення постанови апеляційного суду) минув тримісячний строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП.

Згідно зі схемою місця ДТП, супутниковими знімками та матеріалами справи, ширина проїзної частини вул. Чарівної в місці скоєння ДТП в обидва напрямки становить 8,2 метри. Відповідно, на одну смугу руху в одному напрямку припадає приблизно 4,1 метра.

Відповідно до п. 5.1.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» мінімальна ширина смуги руху для місцевих (житлових) вулиць становить 2,75 метра.

Навіть у разі руху в дві смуги в одному напрямку мінімальна необхідна ширина проїзної частини в одному напрямку мала б становити щонайменше 5,5 метра (2 ? 2,75 м).

Фактична ширина проїзної частини (4,1 м) об`єктивно не дозволяє здійснити безпечний об`їзд/випередження двох автомобілів, що стояли на червоному сигналі світлофора, у межах проїзної частини. Саме тому водій Ford F-150 був змушений виїхати на зелену зону (газон), грубо порушивши вимоги ПДР України (п.п. 10.2, 11.1, 12.3 тощо).

Така дорожня обстановка додатково підтверджує, що ОСОБА_1 не міг і не повинен був передбачати появу транспортного засобу поза межами проїзної частини. Його дії не створювали аварійної ситуації і не перебувають у причинному зв`язку з ДТП.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Жуваки С.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, представника іншого учасника ДТП ( ОСОБА_2 ) - адвоката Тивоненка Д.Р., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583980 від 05 лютого 2026 року, складеним щодо ОСОБА_1 , 05 лютого 2026 року о 17-10 годині, в м.Запоріжжі по вул.Чарівній 150, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Toyota Hilux, д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні), та виїжджаючи з парковки, не надав дорогу автомобілю Ford 150, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого відбулось зіткнення. Потерпілих немає. Автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідно з вимогами п.10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідивши наявні докази, суд дійшов правильного висновку про те, що цими доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в повному обсязі доведена.

Так, факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583980 від 05 лютого 2026 року, яким зафіксований факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.2 Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП та пошкодження транспортних засобів;

- схемою дорожньо-транспортної пригоди, складеною 05 лютого 2026 року о 17-10 годині, де зафіксовано розташування транспортних засобів «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні) (водій ОСОБА_1 ) та «Ford 150», номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ) після ДТП; місце зіткнення транспортних засобів, яке відбулось у м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 159; напрямок руху транспортних засобів «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні) (водій ОСОБА_1 ) та «Ford 150», номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), до моменту зіткнення. Також, вказаною схемою зафіксовано факт пошкодження автомобілів «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні) (водій ОСОБА_1 ), який внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження переднього бампера, капота, лівої передньої фари, лівого переднього крила, правої передньої фари, правого переднього крила, правого переднього колеса; «Ford 150», номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), який внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження лівого переднього та заднього крила, лівої передньої та задньої двері, лівого переднього колеса, переднього бампера, лівого дзеркала, яка ними підписана без будь-яких зауважень та доповнень;

- доданими до протоколу письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , згідно з якими, він виїхав з парковки біля АТБ на головну дорогу з ввімкнутим лівим покажчиком повороту з другорядної дороги, його пропустило авто з правого боку, стояли автомобілі на червоний сигнал світлофора, почали рух з правого боку, він виїхав та з правого боку в нього влетів автомобіль Ford 150, якого він не бачив, і не може сказати, з якою швидкістю руху він рухався. ОСОБА_1 рухався на автомобілі Тойота Хайлюкс, д.н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП потерпілих немає, автомобіль отримав технічні пошкодження;

- доданими до протоколу письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , згідно з якими, він рухався по вул.Чарівній на зелене світло світлофору в сторону вул.Бочарова на авто Ford 150, д.н.з. НОМЕР_3 . Зліва з парковки АТБ виїжджав автомобіль Тойота Хайлюкс і вдарив його в переднє ліве колесо, він втратив керування і його розвернуло. На момент ДТП був встановлений номерний знак Ford 150. Медичної допомоги не потребує;

- фото таблицею;

- карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Hilux, д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні), та виїжджаючи з парковки, не надав дорогу автомобілю Ford 150, номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого відбулось зіткнення. Потерпілих немає. Автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків;

Ці докази узгоджуються з відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи.

Зокрема, відеозаписом, який був відтворений при апеляційному розгляді, підтверджується, що транспортний засіб Ford 150 під керуванням ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофора.

Так, згідно зі Схемою ДТП, зіткнення транспортних засобів відбулося на проїжджій частині, тобто на момент ДТП ОСОБА_2 рухався по головній дорозі, а ОСОБА_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі цьому транспортному засобу.

Викладене узгоджується з письмовими поясненнями не лише водія ОСОБА_2 , а і водія ОСОБА_1 , які останні надали при оформленні адміністративного матеріалу, якими підтверджується рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 по головній дорозі, ОСОБА_1 – по другорядній.

Сукупність наявних в справі доказів підтверджує те, що допущенні ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху перебувають в прямому причинному зв`язку з ДТП, відповідно ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив суду, що він здійснював виїзд з другорядної дороги зі стоянки, неодноразово пересвідчився у безпечному маневрі, увімкнувши поворот ліворуч, почав виїжджати на головну дорогу. В цей момент сигнал світлофору на перехресті був червоного кольору. Починаючи виїжджати на головну дорогу, на праву полосу, він відчув удар у праве колесо, у праве крило, у праву частину автомобіля. Додав, що водій автомобілю Ford 150 їхав з перевищеною швидкістю руху. Також, пояснив, що якби водій автомобілю Ford 150 діяв відповідно ПДР, а саме зупинився перед червоним сигналом світлофора, як це зробили інші ТЗ, то зіткнення не відбулось би.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що не порушував ПДР, рухався по правій крайній стороні дороги, перетинав перехрестя вже на зелений сигнал світлофора. Заперечив факт виїзду та об`їзду стоячих автомобілів з права перед перехрестям по зеленій зоні.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Суд апеляційної інстанції окремо звертає увагу на те, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 05 лютого 2026 року, написаних ним власноруч, зазначено, що праворуч стояли автомобілі на червоний сигнал світлофора, які почали рух праворуч і він ( ОСОБА_1 ) виїхав, і з правого боку в нього в`їхав автомобіль.

Тобто, під час складання адміністративного матеріалу сам ОСОБА_1 зазначив, що автомобілі, які зупинилися на заборонений сигнал світлофора, в подальшому розпочали рух, і вже після цього на дорогу виїхав він, що у сукупності з іншими доказами підтверджує те, що ДТП сталась внаслідок недотримання ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що повністю узгоджується з іншими доказами, серед іншого і наявною в матеріалах справи Схемою дорожньо-транспортної пригоди від 27 червня 2025 року, яка в цілому відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, та складена поліцейським у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відомості про пошкодження, які отримали транспорті засоби при ДТП, також зафіксовані у схемі.

Схема ДТП істотних недоліків не має, проте має всі необхідні для розгляду справи відомості. Відомості про пошкодження транспортних засобів, які отримали автомобілі, узгоджуються з висновками суду першої інстанції щодо обстановки та обставин ДТП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Викладене підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На думку апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Клопотань щодо виклику працівників поліції, витребування будь-якої додаткової інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, апелянтом не було заявлено.

В свою чергу, суд не вправі з власної ініціативі збирати докази.

Письмові докази, які надані стороною захисту, зокрема відомості з видання «Вулиці та дороги населених пунктів», висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

Певні неузгодженості в постанові, на які звертає увагу апелянт, серед іншого і те, що в постанові зазначено, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху, тощо в цілому правильності висновків суду не спростовують, на можуть свідчити про допущену описку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.23, 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не убачається.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Клопотання захисника-адвоката Жуваки С.О. про закриття провадження в цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП – через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно з встановленими судом обставинами, адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 мало місце 05 лютого 2026 року.

Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції – 14 квітня 2026 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, не закінчились.

Тому підстави для закриття провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП відсутні, а думка сторони захисту про протилежне не узгоджується з положеннями законодавства України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника – адвоката Жуваки С.О. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/1473/26