Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №336/3754/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/3754/26 Головуючий в 1 інст. Капітонов Є.М.

Провадження №33/807/874/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Стариченка М.П., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Стариченка М.П. на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень,

звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 4712/57, складеним 14 квітня 2026 року, 14 квітня 2026 року о 22 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на певній посаді певної військової частини Міністерства оборони України, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням в умовах воєнного стану, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Стариченко М.П. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що жодних повідомлень про дату і час розгляду справи ОСОБА_1 не отримував.

Номер телефону, який було вказано у складеному стосовно ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення № 4712/57 від 14 квітня 2026 року і який мав у своєму розпорядженні суд першої інстанції, а саме номер 066 014 4594, не належить і ніколи не належав ОСОБА_1 . Звідки він був взятий, апелянту не відомо.

Більше того, у день розгляду справи судом першої інстанції останній перебував на бойових позиціях (на чергуванні), а тому навіть теоретично не зміг би взяти участь у засіданні та надати свої пояснення.

Суд першої інстанції не врахував те, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 на території військової частини, військового об`єкту чи виконання обов`язків військової служби.

Окрім того, у вказаний день та час (14 квітня 2026 року - вівторок; 22 година) ОСОБА_1 не виконував жодних обов`язків військової служби.

Не доведено та не долучено доказів до матеріалів справи, що ОСОБА_1 вважався таким, що виконував обов`язки військової служби.

У протоколі № 4712/57 від 14 квітня 2026 року не вказано, які положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ порушив ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції перебрав на себе функції сторони обвинувачення та самостійно здійснив кваліфікацію діянь ОСОБА_1 суто по фабулі справи, що є грубим процесуальним порушенням.

Суд першої інстанції залишив без належної уваги грубе порушення Порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Так, матеріали справи не містять жодного письмового направлення ОСОБА_1 до медичного закладу, які б підтверджували правомірність подальшого огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи не містять Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, складення якого є обов`язковим під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а тому, суд першої інстанції був позбавлений можливості перевірити, які саме дослідження проводилися ОСОБА_1 під час проведення огляду.

Тому, виданий КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціальної підтримки» Запорізької обласної ради висновок від 14 квітня 2026 року №1417 про результати огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 є недопустимим доказом, оскільки останній складається виключно на підставі Акту медичного огляду.

Також, не зрозуміло, чому огляд ОСОБА_1 на стан перебування в алкогольному сп`янінні не було проведено на місці виявлення правопорушення.

Суд першої інстанції не врахував відсутність у особи, що складала протокол про військове адміністративне правопорушення №4712/57 від 14 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідних повноважень на його складення.

Суд першої інстанції проігнорував той факт, що складений щодо ОСОБА_1 протокол №4712/57 від 14 квітня 2026 року містить грубі помилки та неточності, що унеможливлює встановлення дійсних обставин даної справи.

Так, згаданий протокол не містить жодної інформації про те, ким було виявлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, ким його було затримано, та ким було доставлено військовослужбовця до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціальної підтримки» Запорізької обласної ради.

Більше того, за фабулою протоколу, ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу лише 15 квітня 2026 року в 22 години 40 хвилин, тобто більше, ніж через день після виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що протокол №4712/57 від 14 квітня 2026 року не містить пояснень свідків, а також до нього не додано жодних відеозаписів чи будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчиненого правопорушення ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, захисник останнього - адвокат Стариченко М.П. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вважав за можливе розглядати справу апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив, що вказане питання та правова позиція між ним та ОСОБА_1 узгоджені.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Стариченка М.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не проаналізував належним чином наявні в справі докази.

Так, згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол №4712/57 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 14 квітня 2026 року, у якому зазначено, що 14 квітня 2026 року о 22-00 годині солдат ОСОБА_1 , проходячи військову службу на певній посаді певної військової частини (інформація обмежена для запобіганню несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), перебував на території тимчасового розташування військової частини в Запорізькій області з ознаками перебування у стані алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова, порушена координація рухів). О 22-40 годині 15 квітня 2026 року військовослужбовця доставили на медичний огляд на стан сп`яніння до структурного підрозділу КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради. Відповідно до висновку, наданого КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 квітня 2026 року №В-1417, солдат ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

До протоколу додано:

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №326 від 17 листопада 2025 року;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №В-1417 від 14 квітня 2026 року;

- копії паспорта громадянина України, картки платників податків, військового квитка серії НОМЕР_3 , службову характеристику на ім`я ОСОБА_1 , згідно з якою останній за місцем служби зарекомендував себе позитивно.

Дослідивши наявні в справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

На думку апеляційного суду, такий висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки на його підтвердження достатніх доказів в матеріалах справи немає.

Згідно з оскаржуваною постановою, у судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, доставлений не був. Суд вважав за можливе розглянути справу без участі порушника.

При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 – адвокат Стариченко М.П. навів доводи, які є аналогічними тим, що містяться в апеляційній скарзі, та на запитання суду пояснив, що відомості, вказані у заяві ОСОБА_1 , щодо роз`яснення останньому змісту ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та що він вину свою визнає, в скоєному розкаюється, не відповідає дійсності, зазначене у цій заяві було вказано ОСОБА_1 під тиском командування, його запевнили, що так буде краще, проте про якісь наслідки йому ніхто нічого не роз`яснював.

При перевірці доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Згідно з вимогами ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Порядок проходження огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння встановлений статтею 266-1 КУпАП.

Згідно з вимогами цієї статті, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З матеріалів справи неможливо встановити, чи дотримані вимоги статті 266-1 КУпАП при направленні ОСОБА_1 на огляд на при самому огляді.

До протоколу про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , не додано доказів на підтвердження того, що у день, час і місці, вказані у протоколі, останній дійсно виконував обов`язки військової служби та перебував на території тимчасового розташування військової частини.

Більше того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, ким саме, коли та за яких обставин був виявлений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, за адресою, вказаною у протоколі.

Акт огляду щодо ОСОБА_1 не складався.

Самого направлення на огляд в матеріалах справи теж немає.

У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі у графі «свідки правопорушення» є підписи 2 осіб – майора ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_3 , проте матеріали справи не містять пояснень зазначених осіб з приводу правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

З наявних матеріалів справи убачається, що відеозапис не здійснювався.

Повноваження особи, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, матеріалами справи теж не підтверджені.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення є передчасними.

В свою чергу, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та висновок лікаря не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, з огляду на те, що на цей час сторона захисту факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 категорично заперечує.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою невинуватість.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом», а висновки суду першої інстанції про протилежне суперечать матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Стариченка М.П. задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/3754/26