Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №317/178/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №317/178/26

Суддя: Дадашева С. В.

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/178/26 Головуючий в 1 інст.Ачасов О.М.

Провадження №33/807/884/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Шлецера А.А. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 10 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 28 грудня 2025 року о 05-55 годині, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHERY ELARA, н.з. НОМЕР_2 , по дорозі Н-08 513 км, Запорізького району, Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат 0,40 проміле. Тест 4116. З результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шлецер А.А. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у даній справі єдиним доказом, на який послався суд, є результат вимірювання за допомогою приладу Drager.

На відеозаписі відсутня пропозиція пройти медичний огляд, не зафіксовано роз`яснення такого права, відсутні будь-які докази відмови особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може сам по собі підтверджувати вину особи.

Так, протокол не містить відомостей про пропозицію медогляду; складений без належної фіксації обставин; суперечить відеозапису.

ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості: пройти альтернативний огляд; надати докази своєї невинуватості.

Заявлене захисником-адвокатом Шлецером А.А. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки 20 квітня 2026 року вперше захисник-адвокат Шлецер А.А. подав апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційна скарга адвоката Шлецера А.А. повернута особі, яка її подала. Зазначена постанова була отримана адвокатом Шлецером А.А. 10 травня 2026 року, та вже 15 травня 2026 року захисником-адвокатом Шлецером А.А. було повторно подано апеляційну скаргу, в якій, окрім іншого, останній просить поновити строк на апеляційне оскарження, при цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання, призначене на 18 червня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Шлецер А.А. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито заходів для завчасного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника та забезпечення їх права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи.

Зокрема, окрім направлення судових повісток про виклик, також було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному розгляді встановлено таке.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9«а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552761 від 28 грудня 2025 року, згідно з яким, 28 грудня 2025 року о 05-55 годині, по дорозі Н-08 513 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERY ELARA, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,40 ‰. Тест №4116. З результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різке забарвлення шкірного покриву обличчя, за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння: 0,40‰, тест №4116. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамер Motorola Solution VB400 №474964;

- у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6820, тест №4116, проведений 28 грудня 2025 року о 05-59 годині, результат тесту 0,40‰;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 23 серпня 2011 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Зокрема, відеозаписом зафіксовано зупинку працівником поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, проходження останнім огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду позитивний – 0,40 ‰, про що йому повідомлено та продемонстровано показник рівня алкоголю на технічному приладі. Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи згоден він з результатами проведеного на місці огляду. Останній цей результат не оспорював, намагався домовитись з працівниками поліції. Права йому роз`яснені, з адміністративними матеріалами ОСОБА_1 був ознайомлений, підписав відповідні документи, серед іншого і Акт огляду.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Черняка О., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 28 грудня 2025 року о 05-55 годині за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, дорога Н-08, 513 км, на підставі ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" було зупинено транспортний засіб Chery Elara, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем.

Під час спілкування з водієм відповідно спільного наказу МОЗ і МВС №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповів згодою, результат 0,40‰, тест №4116, з результатом згоден. Відносно водія ОСОБА_1 складено: протокол ЕПР1 №552761 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення пункту 2.9а ПДР України. Вилучено ПВ:ВАЕ 289614. Видано ТД: ТЗ 147239. Від керування відсторонено шляхом паркування авто без порушень правил дорожнього руху України. Про повторність попереджений. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались. Велась відеофіксація на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions vb400 474964.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України), при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що не вживав алкогольні напої, на місці розгубився, не знав як себе поводити, не знав, що можливо пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, тому погодився з результатом тесту,

Його захисник - адвокат Шлецер О.О. у судовому засіданні надав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, вважає, що ненадання особі реальної можливості пройти огляд у медичному закладі є істотним порушенням процедури і підставою для закриття провадження, зазначив, що результат Drager та протокол не можуть бути покладені в основу притягнення до відповідальності, просив визнати докази, отримані з порушенням процедури недопустимими.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи сторони захисту про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, що полягає у тому, що працівниками поліції не було запропоновано останньому пройти огляд в медичному закладі, не є слушними, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.

Окрім того, у акті огляду у графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис.

Також, підпис останнього міститься і у роздруківці з технічного приладу.

Отже, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості пройти альтернативний огляд, спростовуються вищевказаним відеозаписом та іншими доказами.

У зв`язку із згодою ОСОБА_1 з результатами огляду, підстав для направлення останнього на огляд до медичного закладу не було.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику-адвокату Шлецеру А.А. строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 10 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Шлецера А.А. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 10 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/178/26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua