Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №754/14148/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2745/26

Справа №754/14148/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірового Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 о 00 год. 56 хв. у м. Києві на вул. Милославській, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_3 . Унаслідок дорожньо-транспортної події транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим заподіяно матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 31.05.2026 о 00 год. 56 хв. у м. Києві на вул. Милославській, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної події з автомобілем Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_3 , залишив місце події, чим порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, та не оспорював їх.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується ставленням особи до наслідків у формі умислу або необережності.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та встановленого порядку оформлення дорожньо-транспортних пригод. Об`єктивна сторона полягає в залишенні учасником дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, на порушення встановлених правил (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 2.10 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці події.

Зазначених вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, окрім повного визнання ним своєї вини, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 22.07.2026 серії ЕПР1 № 725966 та серії ЕПР1 № 725967, складеними відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та такими, що містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень. Схемою місця дорожньо-транспортної події зафіксовано розташування транспортних засобів і локалізацію механічних пошкоджень. Обставини події підтверджуються також письмовими поясненнями її учасників.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, а його дії кваліфіковано правильно.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає повне визнання ОСОБА_1 своєї вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Більш серйозним із вчинених правопорушень є передбачене ст. 122-4 КУпАП, а тому суд накладає стягнення за кожне правопорушення окремо, а остаточне стягнення визначає в межах санкції цієї статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 36, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за вчинення якого накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 призначити у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК