Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №160/29115/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29115/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 23.09.2025 за №047250026372;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області зарахувати до спеціального стажу, який дає ОСОБА_1 право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 10.02.1998 по 01.06.2011 та з 09.09.2011 по 08.09.2020 згідно довідки від 29.08.2025 №430, виданої Структурним підрозділом «Нікопольська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 16.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 16.09.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. На момент подання заяви ОСОБА_1 виповнилося 55 років, його загальний стаж становить 39 років 9 місяців 19 днів. На думку позивача, він набув необхідний спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії. Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення № 047250026372 від 23.09.2025 про відмову у призначенні пенсії. Рішення мотивоване недостатністю спеціального страхового стажу. Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що спеціальний страховий стаж заявника становить 08 років 06 місяців 20 днів. До спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 10.02.1998 по 01.06.2011 та з 09.09.2011 по 08.09.2020 згідно з довідкою від 29.08.2025 № 430, виданою структурним підрозділом «Нікопольська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця». Відмова обґрунтована тим, що професія «Бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд» відсутня в Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, затвердженому постановою КМУ від 12.10.1992 № 583. Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 23.09.2025 за №047250026372.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.09.2025, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, не зараховано періоди роботи з 10.02.1998 по 01.06.2011 та з 09.09.2011 по 08.09.2020 згідно з довідкою від 29.08.2025 № 430, виданою структурним підрозділом «Нікопольська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця», оскільки професія «Бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд» відсутня в Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, затвердженому постановою КМУ від 12.10.1992 № 583.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 16.09.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.09.2025 за №047250026372 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Рішення від 23.09.2025 за №047250026372 обґрунтоване наступним. Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення 16.09.2025. Вік заявника - 55 років. Відповідно до п. 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на призначення пенсії за вислугу років мають право робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах,- за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 583 від 12.10.1992, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону з 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж особи становить - 39 років 9 місяців 19 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 08 років 06 місяців 20 днів. До спеціального стажу за вислугу років не зараховано періоди роботи з 10.02.1998 по 01.06.2011 та з 09.09.2011 по 08.09.2020, згідно довідки від 29.08.2025 №430, виданої Структурним підрозділом «Нікопольська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця», оскільки професія «Бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд» відсутня в списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, затвердженому постановою КМУ від 12.10.1992 № 583.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами п. п. 2-1, 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ (далі Закон №2148-VІІІ) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбаченими статтями 52, 54, та 55 Закону №1788-Х11. Пенсія за вислугу років призначається за зверненням таких осіб з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-ХІІ.

Пунктом «а» ст. 55 Закону №1788-ХІІ, із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIІІ (далі Закон №213-VIII) та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі Закон № 911-VIII) було передбачено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років з дотриманням певних умов, зокрема робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України пенсії призначаються після досягнення працівниками 55 років і за стажу роботи: для чоловіків - не менше як 30 років, з них не менш як 12 років шість місяців на такій роботі; для жінок - не менш як 25 років, з них не менш як 10 років на такій роботі. За відсутності стажу роботи в чоловіків - 30, у жінок - 25 років, у період до 01 квітня 2024 року, пенсія за вислугу років названим особам призначається за наявності стажу роботи в залежності від періоду звернення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено, зокрема, Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років (далі Список № 583), до якого включено наступні професії та посади: бригадири магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; електромонтери і електромеханіки контактної мережі магістральних залізниць; кондуктори вантажних поїздів; кочегари паровозів і парових кранів на залізничному ходу; майстри (шляхові, мостові, тунельні) магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; машиністи автомотрис і мотовозів; машиністи і помічники машиністів паровозів і парових кранів на залізничному ходу; машиністи і помічники машиністів тепловозів; машиністи і помічники машиністів електровозів; машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів; машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій); машиністи-інструктори локомотивних бригад; механіки рефрижераторних поїздів (секцій); монтери колії магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; поїзні диспетчери і старші поїзні диспетчери; регулювальники швидкості руху вагонів; ремонтники штучних споруд магістральних залізниць на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; складачі поїздів; слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; чергові по станціях позакласних і 1 класу, зайняті прийманням відправленням і пропусканням поїздів на дільницях магістральних залізниць з особливо інтенсивним рухом; чергові та оператори сортувальних гірок на станціях позакласних і 1 класу.

Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У цій справі спір між сторонами виник у зв`язку з відмовою позивачу в призначенні пенсії за вислугу років через незарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи на посадах: бригадира (звільненого) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд, у зв`язку із відсутністю посади в Постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Так, згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 №25 «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років», відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» від 12.10.1992 №583 затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

Водночас, у додатку до Класифікатора професій ДК 003:2005 Національного класифікатора професій, прийнятим наказом Держспоживстандатру України від 26.12.2005 №375, який розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 №326, вказано, що він призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників, а також зазначено, що останніми можуть утворюватися та застосовуватися похідні слова до професій, за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду професії.

Тобто, назви професій можуть бути розширені за потреби користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови фактичного дотримання лаконічності викладення та якщо інше не передбачено у самому Класифікаторі професій чи відповідних нормативно-правових актах.

Крім того, згідно роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 №25 «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років, відповідно достатті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

Тобто, професія « бригадир (звільненого) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд» відноситься до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

На підтвердження пільгового стажу позивач надав довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 430 від 29.08.2025, видану структурним підрозділом «Нікопольська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця».

У довідці зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював повний робочий день:

- у 4 околотку першої дільниці «Нікопольської дистанції колії» державного підприємства «Придніпровська залізниця» з 07.08.1987 до 23.05.1988;

- на 5 околотку другої дільниці «Нікопольської дистанції колії» державного підприємства «Придніпровська залізниця» з 12.07.1990 до 30.11.2015;

- на 4 околотку першої дільниці структурного підрозділу «Нікопольська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 01.12.2015 до 26.12.2018;

- на 4 околотку першої дільниці структурного підрозділу «Нікопольська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з 27.12.2018 до цього часу.

За період з 07.08.1987 до 23.05.1988 та з 12.07.1990 до цього часу позивач постійно виконував повний робочий день роботи з організації перевезень і забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті та в метрополітенах за професією (посадою), зокрема:

- бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд з 10.02.1998 до 01.06.2011;

- бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колії та штучних споруд 5 розряду з 09.09.2011 у до 08.09.2020.

Згідно з довідкою, вказана робота надає право на пільгову пенсію за період з 07.08.1987 до 23.05.1988 та з 12.07.1990 до 31.12.2012 відповідно до ст. 52, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Переліку дільниць Придніпровської залізниці з інтенсивним рухом поїздів за 1987-1988 рр., 1990-2012 рр. та постанови КМУ № 583 від 12.10.1992.

Крім того, у довідці № 430 від 29.08.2025 зазначено, що згідно з «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників», посада бригадира (звільненого) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд відповідає посаді бригадира магістральних залізниць, зайнятого на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд.

Відтак, спірні періоди роботи відповідач повинен був зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Протиправність незарахування цих періодів до пільгового стажу є підставою для висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, суд першої інстанції жодним чином не втрутився у компетенцію територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення страхового стажу.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - повторно розглянути заяву позивача про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко