Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №160/14711/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14711/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Київської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

1) №UA100330/2024/000046/2 від 02.12.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000809;

2) №UA100330/2024/000049/2 від 24.12.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000686;

3) №UA100330/2025/000006/2 від 04.02.2025 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2025/000072;

4) №UA100330/2025/000008/2 від 20.02.2025 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2025/000110.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною договору), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник наводить обставини, які покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів, зазначає, що Митницею було зазначено чіткі розбіжності, які містилися в поданих документах, а також зазначено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, однак суд першої інстанції не дослідив наведені розбіжності у відзиві. Позивач не скористувався наданим йому правом шляхом надання необхідних додаткових документів, а отже, не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані, внаслідок подання таких документів не у повному обсязі, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, та те, що у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (код ЄДРПОУ 40697101) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.07.2016.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

19.04.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-423VIN, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 1.4 Контракту сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою згодою сторін.

Згідно з пунктом 1.5 Контракту сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару.

Положеннями пункту 1.7 Контракту визначено, що країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення - Україна.

Згідно з пунктом 2.1 Контракту ціна контракту встановлюється в доларах США.

Пунктом 2.2 Контракту становлено, що найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.3 Контракту, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил Інкотермс в редакції 2020 року.

З метою митного оформлення товару, ТОВ «ВІН-ТАЖ» було подано до Київської митниці електронні митні декларації, а саме: від 02.12.2024 №24UA10033052264505; від 23.12.2024 №24UA10033052431705; від 04.02.2025 №25UA10033010186807; від 20.02.2025 №25UA10033010293804.

Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: пакувальний лист РАCKING LIST №11631063ЈК від 06.10.2024, рахунок-фактуру INVOICE №11631063ЈК від 06.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №452207 від 22.11.2024, документ про походження товарy INVOICE №11631063ЈК від 06.10.2024, висновок експерта №ГО-1241 від 25.11.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 06.10.2024, контракт №19-423VIN від 19.04.2023, додаткові угоди до контракту №19-423VIN, пакувальний лист РАCKING LIST №11631064ЈК від 25.10.2024, рахунок-фактуру INVOICE №1 1631064JK від 25.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 19.12.2024, документ про походження товару INVOICE №11631064JK від 25.10.2024, висновок експерта №ГО-1348 від 23.12.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 25.10.2024, пакувальний лист РАCKING LIST №12634218ЈК від 11.12.2024, рахунок-фактуру INVOICE №12634218JK від 11.12.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №663 від 03.02.2025, документ про походження товару INVOICE №12634218ЈК від 11.12.2024, висновок експерта №ГО-139 від 31.01.2025 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER №6/н від 06.12.2024, пакувальний лист РАCKING LIST №1 1631066JK від 30.12.2024, рахунок-фактуру INVOICE №11631066ЈК від 30.12.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №7280 від 14.02.2025, документ про походження товарy INVOICE №11631066JK від 30.12.2024, висновок експерта №ГО-201 від 17.02.2025 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER №б/н від 30.12.2024.

У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «ВІН-ТАЖ» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

За митними деклараціями від 02.12.2024 №24UA10033052264505; від 23.12.2024 №24UA10033052431705; від 04.02.2025 №25UA10033010186807; від 20.02.2025 №25UA10033010293804 митним органом встановлено аналогічні порушення, а саме:

1) Відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент;

2) надані декларантом комерційні пропозиції являють собою копію інвойсів, не містять інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм статті 53, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки експерта Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища, ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайту www.alibaba.com за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ;

4) відповідно до інвойсів товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To (... named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) відповідно до Правил Інкортермс-2020 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Згідно з CMR від 04.10.2024 №15819 країна відправки товару - Румунія. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в Румунії. Декларантом ТОВ «ВІН-ТАЖ» не було надано до митного оформлення договору мультимодального перевезення. Враховуючи те, що товар спочатку слідував морським транспортом, а потім автотранспортом, а також те, що до митного оформлення було надано лише CMR, то вбачається перевантаження товару з морського транспорту на автотранспорт. Законом України від 23 травня 1995 року № 176/95-ВР «Кодекс Торгівельного мореплавства України (далі - Кодекс), а саме ст. 128 врегульовано морське перевезення вантажів. Згідно з ст. 128 Кодексу, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення». Приписами статті 1 Закону України від 17 листопада 2021 року № 1887-IX «Про мультимодальні перевезення» встановлено, мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено, які саме складові включено до ціни товару. Прошу звернути увагу суду Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To / перевезення оплачені до ... назва місця призначення) відповідно до Правил Інкотермс-2020 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. При цьому, відповідно до п. B 9 «Розподіл витрат» покупець (в нашому випадку Позивач) зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує продавець як передбачено статтею А 9; в) витрати за транзит, якщо такі витрати не покладаються на продавця за договором (контрактом) перевезення; с) витрати на розвантаження, якщо такі витрати не покладаються на Продавця за договором (контрактом) перевезення; d) продавцю за всі витрати та обов`язкові платежі, пов`язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статей А 5 та А 7 (b) е) де це застосовується, мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для транзиту та імпорту відповідно до статей В7 (b); та f) будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідлок ненадання повідомлення відповідно до статті В10, з узгодженої дати чи з кінця узгодженого періоду для відвантаження за умови, що товар був точно ідентифікований як товар, зазначений у договорі (контракті). Також просимо звернути увагу суду, що Позивач не заперечує факту про те, що товар походженням з Китаю. Відповідно до CMR місце відправки товару зазначено Гданск, Польща. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в місті Гданск, далі автотранспортом. З урахуванням вищевказаного вбачається саме наявність мультимодального перевезення. Законом України від 23 травня 1995 № 176/95-ВР «Кодекс Торгівельного мореплавства України» (далі кодекс), а саме ст.128 врегульовано морське перевезення вантажів. Відповідно до ст. 128 Кодексу, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення». Приписами статті 1 закону України від 17 листопада 2021 року №1887-IX «Про мультимодальні перевезення» встановлено, мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення. Позивачем не було надано до митного органу та до суду договору мультимодального перевезення, також Позивач категорично відмовляється надати саме документ на підставі якого здійснювалося морське перевезення спірного товару, а саме Коносамент. Враховуючи те, що товар спочатку слідував морським транспортом а потім автотранспортом, а також те, що до митного оформлення було надано лише CMR на перевезення товару автомобілем, то вбачається перевантаження з товару з морського транспорту на автотранспорт. Враховуючи те, що країна Польща як і Україна є державами які приєдналися до КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ (Україна приєдналася до вищевказаної конвенції 01.10.2022 відповідно до закону № 2555-IX від 30.08.2022), на спірний товар Позивач повинен був здійснити митне оформлення транзитного документу форми ТН1. А також сплатити за транзитне перевезення по території країни Конвенції . В той же час, Позивач не залучає до митного оформлення жодного доказу, який би підтвердив транзитне переміщення в рамках Конвенції та оплату за транзит. Таким чином, відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2020 року , а саме умов поставки CPT частина транспортних витрат, які відповідно до ст. 58 МК України мають додатково включатися до митної вартості товару, входить до обов`язку Покупця, якщо це не передбачено у договорі перевезення. Отже, Київська митниця вважає, що представником позивача не доведено факт оплати витрат на перевезення товару саме покупцем, як того вимагають умови поставки.

Таким чином, Київською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Київська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (в т.ч. коносамент); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

ТОВ «ВІН-ТАЖ» повідомив митний орган про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

- №UA100330/2024/000046/2 від 02.12.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000809;

- №UA100330/2024/000049/2 від 24.12.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000686;

- №UA100330/2025/000006/2 від 04.02.2025 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2025/000072;

- №UA100330/2025/000008/2 від 20.02.2025 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, ситному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2025/000110.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставною позицію митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що за митними деклараціями від 02.12.2024 №24UA10033052264505; від 23.12.2024 №24UA10033052431705; від 04.02.2025 №25UA10033010186807; від 20.02.2025 №25UA10033010293804 митним органом встановлено аналогічні порушення, а саме:

1) Відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент;

2) надані декларантом комерційні пропозиції являють собою копію інвойсів, не містять інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм статті 53, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки експерта Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища, ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайту www.alibaba.com за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ;

4) відповідно до інвойсів товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To (... named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) відповідно до Правил Інкортермс-2020 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Згідно з CMR від 04.10.2024 №15819 країна відправки товару - Румунія. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в Румунії. Декларантом ТОВ «ВІН-ТАЖ» не було надано до митного оформлення договору мультимодального перевезення. Враховуючи те, що товар спочатку слідував морським транспортом, а потім автотранспортом, а також те, що до митного оформлення було надано лише CMR, то вбачається перевантаження товару з морського транспорту на автотранспорт. Законом України від 23 травня 1995 року № 176/95-ВР «Кодекс Торгівельного мореплавства України (далі - Кодекс), а саме ст. 128 врегульовано морське перевезення вантажів. Згідно з ст. 128 Кодексу, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення». Приписами статті 1 Закону України від 17 листопада 2021 року № 1887-IX «Про мультимодальні перевезення» встановлено, мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено, які саме складові включено до ціни товару. Прошу звернути увагу суду Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To / перевезення оплачені до ... назва місця призначення) відповідно до Правил Інкотермс-2020 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. При цьому, відповідно до п. B 9 «Розподіл витрат» покупець (в нашому випадку Позивач) зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує продавець як передбачено статтею А 9; в) витрати за транзит, якщо такі витрати не покладаються на продавця за договором (контрактом) перевезення; с) витрати на розвантаження, якщо такі витрати не покладаються на Продавця за договором (контрактом) перевезення; d) продавцю за всі витрати та обов`язкові платежі, пов`язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статей А 5 та А 7 (b) е) де це застосовується, мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для транзиту та імпорту відповідно до статей В7 (b); та f) будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідлок ненадання повідомлення відповідно до статті В10, з узгодженої дати чи з кінця узгодженого періоду для відвантаження за умови, що товар був точно ідентифікований як товар, зазначений у договорі (контракті). Також просимо звернути увагу суду, що Позивач не заперечує факту про те, що товар походженням з Китаю. Відповідно до CMR місце відправки товару зазначено Гданск, Польща. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в місті Гданск, далі автотранспортом. З урахуванням вищевказаного вбачається саме наявність мультимодального перевезення. Законом України від 23 травня 1995 № 176/95-ВР «Кодекс Торгівельного мореплавства України» (далі кодекс), а саме ст.128 врегульовано морське перевезення вантажів. Відповідно до ст. 128 Кодексу, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення». Приписами статті 1 закону України від 17 листопада 2021 року №1887-IX «Про мультимодальні перевезення» встановлено, мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення. Позивачем не було надано до митного органу та до суду договору мультимодального перевезення, також Позивач категорично відмовляється надати саме документ на підставі якого здійснювалося морське перевезення спірного товару, а саме Коносамент. Враховуючи те, що товар спочатку слідував морським транспортом а потім автотранспортом, а також те, що до митного оформлення було надано лише CMR на перевезення товару автомобілем, то вбачається перевантаження з товару з морського транспорту на автотранспорт. Враховуючи те, що країна Польща як і Україна є державами які приєдналися до КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ (Україна приєдналася до вищевказаної конвенції 01.10.2022 відповідно до закону № 2555-IX від 30.08.2022), на спірний товар Позивач повинен був здійснити митне оформлення транзитного документу форми ТН1. А також сплатити за транзитне перевезення по території країни Конвенції . В той же час, Позивач не залучає до митного оформлення жодного доказу, який би підтвердив транзитне переміщення в рамках Конвенції та оплату за транзит. Таким чином, відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2020 року , а саме умов поставки CPT частина транспортних витрат, які відповідно до ст. 58 МК України мають додатково включатися до митної вартості товару, входить до обов`язку Покупця, якщо це не передбачено у договорі перевезення. Отже, Київська митниця вважає, що представником позивача не доведено факт оплати витрат на перевезення товару саме покупцем, як того вимагають умови поставки.

Щодо зауважень митниці, що відповідно до п.1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару, однак декларантом із наведеного списку не надано коносамент, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги вказаного пункту 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN не передбачають одночасної наявності таких супровідних документів, як коносамент та автотранспортна накладна (залізнична накладна). У пункті 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». Отже, вказана форма речення визначає перелік документів, які можуть бути надані серед наведених за їх наявності, а не одночасно.

Таким чином, оскільки у спірному випадку Митницею не було доведено того, що товар супроводжувався, у тому числі, коносаментом, а умови Договору не визначали обов`язковість оформлення коносаменту, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості вищевказаного зауваження Митниці.

Щодо аргументів Митниці про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, а отже не відображає дійсну вартість товару, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що Митниця не має повноважень втручатися у підприємницьку діяльність декларантів, шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). При цьому, слід зазначити і те, що прайс-лист фактично є інформацією виробника (постачальника) стосовно переліку цін на товари або послуги, а зазначена в ньому цінова політика виробника (постачальника) не обов`язково повинна дорівнювати митній вартості поставленого товару, оскільки на митну вартість товару впливають різні чинники.

Стосовно тверджень митного органу, що висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, суд першої інстанції обгрунтовано зверну увагу на те, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва. У вказаних висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету. При цьому, слід звернути увагу на те, що у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, оскільки Митницею не доведено того, що у спірному випадку висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати не відображали реальну ринкову вартість поставленого товару, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності таких тверджень митного органу.

Щодо тверджень Митниці про необхідність включення транспортних витрат до митної вартості, слід зазначити те, що таке твердження Митниці було б обгрунтованим, якщо б такі витрати дійсно були понесені Декларантом. У свою чергу, у спірному випадку встановлено, що умовами постановки товару визначено СРТ (Інкотермс-2020). Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Крім того, відповідно до пункту 2.3 Контракту від 19.04.2023 №19-423VIN, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «Інкотермс в редакції 2020».

Таким чином, оскільки у спірному випадку Митницею не доведено, а судом не встановлено того, що Декларант поніс додаткові витрати на транспортування товару, то твердження Митниці про не включення до митної вартості таких витрат є безпідставними.

Отже, проаналізувавши підстави, з якими Митниця пов`язувала наявність розбіжностей в поданих документах та те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а відповідно і визначені Митницею підстави для витребування додаткових документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів у Митниці щодо правильності визначення митної вартості.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем усіх додатково витребуваних документів суд першої інстанції правильно виходив з того, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного суду від 07 травня 2025 року у справі №560/1787/23 та від 23 квітня 2025 року у справі № 160/12189/24.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

При цьому, наявність у вказані системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 27 лютого 2025 року по справі №300/784/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зазначає, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко