Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №357/5720/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/5720/25 Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.П.

Провадження № 33/824/2825/2026 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка Андрія Васильовича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення. Разом із тим, судом першої інстанції встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, суд першої інстанції встановив, що 07 березня 2025 року о 17 год. 30 хв. рухаючись за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Глибочка по вул. Шевченка 45, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi Q5», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості руху, не зменшила швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу та безпечного об`їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу «Chevrolet Аveo» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдані матеріальні збитки, чим порушила вимоги п.2.3.б, п. 1.5, п. 12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасюк А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що водію автомобіля «Audi Q5», державний номерний знак НОМЕР_1 , в провину ставиться порушення вимог п. 2.3 б, п. 1.5, п. 12.1 ПДР, однак жодного з перелічених порушень ПДР водій ОСОБА_1 не порушила.

Зазначає, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 22 вересня 2025 року було призначено у даній справі судову автотехнічну експертизу, у експертному висновку від 09 березня 2026 року викладені два варіанта розвитку ДТП.

Відповідно до Варіанту 2 Висновку, згідно вихідних даних, наданих ОСОБА_1 , остання повинна була діяти відповідно до вимог 12.3 ПДР, з технічної точки зору ОСОБА_1 не мала технічної можливості запобігти зіткненню і її дії не перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Проте враховуючи інший Варіант (з показів ОСОБА_2 ) водій ОСОБА_1 мала технічну можливість уникнути зіткнення, її дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасюк А.В. вважає, що експерт в частині надання оцінки діям водія ОСОБА_1 (врахувавши механізм розвитку ДТП зі слів водія ОСОБА_2 ) вийшов за межі своїх повноважень, самостійно обрав вихідні дані та всупереч п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі Інструкція) не мав права це робити.

Захисник звертає увагу апеляційного суду на схему ДТП, на якій відображено траєкторію руху автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 , і яка суперечить версії ОСОБА_2 , про те що він розпочав рух з правої смуги, в напрямку руху до м. Біла Церква, узбіччя, дані пояснення були ним надані 20 березня 2025 року, через 13 днів після ДТП, а будучи учасником огляду місця події, лише він міг вказати дану траєкторію руху свого автомобіля на місці події, що і відобразив слідчий у схемі ДТП і дана версія підтверджує версію водія ОСОБА_1 . Остання участі під час огляду місця події не брала, так як була доставлена до Білоцерківської міської лікарні №2, про що свідчить відповідна довідка на аркуші справи №30.

Всупереч твердженню експерта про об`єктивний характер схеми місця ДТП, експерт не бере до уваги, те що автомобіль Chevrolet Aveo, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 виїхав з польової дороги, та надав перевагу поясненням водія ОСОБА_2 (які носять суб`єктивний характер) та продовжив проводити розрахунки.

Сторона захисту вказує на те, що висновок експерта викликає сумніви в частині надання оцінки діям водіїв по першому варіанті експертного висновку.

Захисник Лепетинської Л.П. вказує на те, що вина водія ОСОБА_2 є встановленою рішенням суду, яке вступило в законну силу, і з якого вбачається, що останній допустив порушення вимог п. 10.1, 10.4 ГІДР, тому саме дії останнього перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Таким чином, судом першої інстанції надано неправильну оцінку діям водія ОСОБА_1 , не встановлено та не з`ясовано хто першим порушив ПДР, дії кого з водіїв сприяли створенню аварійної ситуації.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Тарасюк А.В. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сівовна Ю.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Вислухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, їх адвокатів, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд з такими висновками погоджується.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №294459 від 08.04.2025 вбачається, що 07.03.2025 о 17 год. 30 хв. рухаючись за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Глибочка по вул. Шевченка 45, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості руху, не зменшила швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу та безпечного об`їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу Chevrolet Аveo з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в наслідок чого здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдані матеріальні збитки, чим порушила вимоги п.2.3.б, п. 1.5, п. 12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до пункту 2.3. б) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (пункт 12.3 ПДР).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №294459 від 08.04.2025 року;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.03.2025 року;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 березня 2025 року;

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 20.03.2025 року;

- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 07.03.2025 року;

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 19 березня 2025 року.

Згідно пояснень водія ОСОБА_2 , він рухався по Глибочанському шосе в напрямку м. Біла Церква. Далі виїхав із другорядної дороги на головну та припаркувався на узбіччі, оскільки йому зателефонував брат. Опісля, із ввімкненим покажчиком лівого повороту мав намір здійснити розворот та їхати у зворотному напрямку. У дзеркало бокового виду побачив автомобіль, який рухався за 100-150 метрів та почав здійснювати розворот на цій ділянці дороги. Коли він був на зустрічні смузі, побачив як автомобіль, який рухався зі швидкістю 120-130 км/год, почав змінювати напрямок руху та виїхав на смугу руху, де знаходився водій ОСОБА_2 . Далі сталося зіткнення з передньою лівою частиною автомобіля Chevrolet Aveo.

У своїх письмових поясненнях водій ОСОБА_1 , зокрема, зазначала, що 07 березня 2025 року близько 14 год. 30 хв. рухалася на своєму автомобілі Ауді Q5, р.н. НОМЕР_1 з с. Глибочка в напрямку м. Біла Церква. Крім неї в автомобілі знаходилося двоє дітей. На той момент на вулиці була світла пора доби, проїзна частина суха. Від керування не відволікалася, на даній ділянці дороги дозволена швидкість 90 км/год. Швидкість її автомобіля складала близько 80-90 км/год. Наближаючись до ділянки дороги, де розташовані ангари, по лівій стороні, відносно напрямку її руху прилягає другорядна дорога, помітила як різко з другорядної дороги виїхав легковий автомобіль, Chevrolet Aveo, не надаючи їй переваги в русі. В момент коли він виїхав на головну дорогу, відстань до її автомобіля становила близько 40-45 метрів. Відразу застосувала екстрене гальмування, розуміючи, що зіткнення не уникнути, адже передня частина Chevrolet Aveo уже була на її смузі руху, з метою уникнути гірших наслідків відвернула кермо вліво, так як бачила, що зустрічних авто немає. Проте, водій автомобіля Chevrolet Aveo теж, почав рухатися вліво, після чого сталося зіткнення з її автомобілем лівою передньою частиною автомобіля Chevrolet Aveo. Вважає, що дана ДТП трапилася з вини водія, автомобіля Chevrolet Aveo.

На думку апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді підтверджується також наявним в матеріалах справи Висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №3543 від 10.06.2025 року, складеного судовим експертом ОСОБА_3 . Київської незалежної удово-експертної установи.

Так, на вирішення експертизи, яка проводилась за заявою ОСОБА_2 поставлені наступні питання:

1. Чи спроможні, з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_2 та водія ОСОБА_1 щодо обставин при яких сталася ДТП?

2. Як повинні були діяти водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно вимог Правил дорожнього руху України у даній дорожній ситуації?

3. Чи мали водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та що їм для цього необхідно було зробити?

4. Чи вбачаються в діях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 невідповідності вимогам ПДР України, та чи перебувають вони в причинному зв`язку з настанням ДТП?

Відповідь на питання 1:

З причин, викладених в дослідницькій частині, перевірити пояснення водія автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 на предмет технічної спроможності з можливістю подальшого використання її пояснень при вирішенні питань експертизи №2-4 на даному етапі не вдається за можливе. Експертним шляхом пояснення водія автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 , як в частині віддалення автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в момент початку повороту, так і в частині швидкості останнього не можуть бути спростовані та можуть вважатися технічно спроможними.

Відповідь на питання 2:

Враховуючи викладені в рамках даної версії обставини пригоди, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 , повинен був перед початком повороту вліво переконатися, що це буде безпечно та дати дорогу автомобілю AUDI д.н.з. НОМЕР_1 що регламентовано нормативними вимогами п.п. 10.1., 10.4. ПДР України. Враховуючі викладені в рамках даної версії обставини пригоди, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинна була рухатися зі швидкістю не більше 90,0км/год, а при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, що регламентовано нормативними вимогами п.п. 12.6. ґ), 12.9. б), 12.3. ПДР України.

Відповідь на питання 3:

В даній дорожній обстановці, при наявному для даної версії комплексі вихідних даних, водій автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 , виконуючи належним чином вимоги п.п. 10.1., 10.4. ПДР України, мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди. При заявленій в рамках даної версії швидкості руху 120,0…130,0 км/год, водій ОСОБА_1 могла не мати технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 (див. розрахунки в дослідницькій частині). При наявному в рамках даної версії комплексі вихідних даних, в даній дорожній обстановці водій автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 гарантовано мала технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 шляхом руху з допустимою швидкістю (не більше 90,0км/год) та застосуванням своєчасного екстреного гальмування і зупинкою до місця зіткнення, тобто шляхом виконання сукупних нормативних вимог п.п. 12.6. ґ), 12.9. б), 12.3. ПДР України.

Відповідь на питання 4:

В даній дорожній обстановці, при наявному комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п.п. 10.1., 10.4. ПДР України, і, з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці, при наявному для даної версії комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.6. ґ), 12.9. б), 12.3. ПДР України, і, з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 . В варіантах, коли при швидкості руху 120,0…130,0 км/год водій ОСОБА_1 НОМЕР_1 мала технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 шляхом екстреного гальмування, то невідповідності її дій лише п. 12.3. ПДР України перебували в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 . Таким чином, матеріали даної справи, в тому числі, висновок експерта, свідчать про те, що дії обох учасників даної ДТП не відповідали вимогам ПДР, що знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням аварійної обстановки та настанням даної ДТП, що має ключове значення для правильного вирішення даної справи по суті.

Як вбачається зі змісту вказаного висновку експерта, встановлено, що водій автомобіля AUDI д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинна була рухатися зі швидкістю не більше 90,0 км/год, а при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, що регламентовано нормативними вимогами пп. 16.6 г), 12.9. б), 12.3 ПДР України.

Апеляційний суд приймає до уваги, що версії обох водіїв щодо обставин ДТП відрізняються, зокрема щодо швидкості руху автомобіля AUDI.

Однак, аналіз висновку судового експерта ОСОБА_3 свідчить про те, що і при розвитку подій за версією водія ОСОБА_2 , і за версією подій водія ОСОБА_1 , в діях останньої вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які перебували в причинно-наслідковому зв`язку із даною ДТП.

Судом першої інстанції в ході розгляду даної справи було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка А.В. про призначення автотехнічної експертизи. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Як з технічної точки зору та згідно вимог Правил дорожнього руху повинен був діяти водій автомобіля Audi, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, щоб уникнути зіткнення між транспортними засобами?

2. Чи мала технічну можливість водій автомобіля Audi, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 уникнути зіткнення між вказаними транспортними засобами, якщо так, то яким чином?

3. Чи вбачаються в діях водія автомобіля Audi, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідності Правилам дорожнього руху?

4. Дії кого із водіїв знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди?

Відповідно до висновку експерта від 09.03.2026 року №СЕ-19/111-25/62189-ІТ, існує два варіанта розвитку дорожньо-транспортної пригоди а саме:

Варіант 1 - розвитку дорожньо - транспортної пригоди з урахуванням версії водія автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) - ОСОБА_2

1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля Audi, (державний номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинна була керуватись вимогами п. 12.6г), 12.9б)та 12.3 Правил дорожнього руху.

2. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) з моменту виникнення їй небезпеки для руху рухаючись із швидкістю руху керованого нею автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ), яка б не перевищувала максимально дозволену в умовах даної ДТП - 90,0 км/год, шляхом застосуванням своєчасного екстреного гальмування із зупинкою до місця їх зіткнення, тобто шляхом виконання технічних вимог п. 12.6 ґ), 12.9 б), 12.3 Правил дорожнього руху.

Разом з тим, при швидкості руху автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) - 120,0... 130,0 км/год, водій ОСОБА_1 могла не мати технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) (Розрахунки наведені в дослідницькій частині даного висновку).

3. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п. 12.6 ґ), 12.9 б) та 12.3 Правил дорожнього руху.

4. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, коли при швидкості руху автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) - 120,0... 130,0 км/год водій ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) з моменту виникнення їй небезпеки для руху, то в такому випадку, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП перебувала лише невідповідність її дій технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) ОСОБА_2 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Варіант 2- розвитку дорожньо - транспортної пригоди з урахуванням версії водія автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 :

1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинна була керуватися вимогами п. 12.3 ПДР.

2. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, з технічної точки зору, водій автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не мала технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в момент виникнення їй небезпеки для руху.

3. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , невідповідності вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

4. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля Ауді Q5 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_3) ОСОБА_2 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 16.11, 16.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Надаючи оцінку висновку експерта від 09.03.2026 року №СЕ-19/111-25/62189-ІТ, апеляційний суд вважає, що він не може бути в цілому взятий судом до уваги, оскільки не дає однозначної відповіді на поставлені перед експертом питання.

Зокрема, апеляційний суд не може взяти до уваги вказаний експертний висновок, складений в частині версії розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням пояснень водія ОСОБА_1 , яка відображена в Варіанті 2 висновку експерта, з огляду на наступне.

Апеляційний суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 не можуть бути взяті до уваги, як вихідні дані для експертизи, оскільки вони не містять повного комплексу параметрів взаємного наближення, а також суперечать іншим зібраним по справі доказам, зокрема схемі ДТП та фотоматеріалам.

Так, відповідно до пояснень ОСОБА_1 автомобіль Chevrolet Aveo рухався зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля Ауді Q5. В той же час, з фотознімків з місця ДТП вбачається, що мав місце контакт передньої частини автомобіля Ауді Q5 з лівою частиною автомобіля Chevrolet Aveo, що відповідає руху справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля Ауді Q5.

Локалізація пошкоджень автомобіля Chevrolet Aveo д.н.з НОМЕР_3, свідчить про те, що в умовах даної ДТП мав місце розворот відносно первинного напрямку руху при виїзді з другорядної дороги, що підтверджується також схемою ДТП до протоколу огляду місця події, а також співвідноситься із поясненнями водія ОСОБА_2 .

З огляду на вказане, аналіз наявних в матеріалах справи доказів, у їх сукупності, свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які перебували в причинно-наслідковому зв`язку із ДТП.

Та обставина, що судом не встановлено невідповідності дій ОСОБА_1 вимогам пунктів 2.3 б), 1.5 та 12.1 ПДР, не спростовує наявності в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме порушення ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР перебувало в причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз перевірених і оцінених доказів переконують, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи, за яких захисник Тарасюк А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Закриття справи через сплив строків (за п. 7 ст. 247 КУпАП) не є реабілітуючою підставою.

Враховуючи викладене, процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка Андрія Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній