Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №755/7157/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 755/7157/25 Суддя в І-й інстанції Старовойтов С.М.

Провадження № 33/824/240/2026 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисниці Мазур Т.В., потерпілого - іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , розглянувши справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона, 17 квітня 2025 року о 12 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «Lexus», номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Каденюка, 19 в місті Києві, під час зміни напрямку руху та перестроювання на іншу смугу руху, в порушення вимог п.п. 10.1 ПДР України не переконалася у безпеці маневру, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався по смузі руху, на яку вона здійснювала перестроювання, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Renault», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали пошкодження.

У апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вказано на незаконність та необґрунтованість постанови судді через невідповідність висновків викладених у ній вимогам законодавства та не повне дослідження усіх обставин справи. Вказала, що згідно відеозапису автомобіль «Renault» під керуванням водія ОСОБА_2 перед моментом зіткнення різко змінив смугу руху на смугу, якою рухалася вона, змістившись праворуч, після чого зупинився у другій смузі. Окрім того, під час судового розгляду було долучено відеозапис з нагрудних камер поліцейських, із якого вбачається, що схему дорожньо-транспортної пригоди складено неправильно, а до неї внесено недостовірні відомості, зокрема щодо характеру пошкоджень автомобіля «Renault». Також апелянтка вказала, що після повернення судом матеріалів для доопрацювання працівникам поліції повторне складання схеми місця дорожньо-транспортної пригоди не може бути здійснене належним чином після того, як учасники покинули місце події. Під час повторного складання схеми координати розташування транспортних засобів, причетних до ДТП, відносно елементів проїжджої частини не могли бути зафіксовані поліцейськими достовірно. Водночас координати, зазначені у повторній схемі, не відповідають фактичному місцю та обставинам ДТП, а також первинній схемі від 17.04.2025. Крім того, чинною Інструкцією не передбачено повторне складання схеми місця дорожньо-транспортної пригоди. Апелянтка також зауважила, що відеозапис події здійснювався не безперервно, що є порушенням вимог Інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026. Також апелянтка зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення, складений працівником патрульної поліції, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015. Окрім того, показання водія «Renault» щодо характеру його руху безпосередньо перед моментом ДТП спростовуються відеозаписами з вуличних камер спостереження. Як убачається з відеозаписів, зроблених за адресою: проспект Леоніда Каденюка, 20 від 17.04.2025, автомобіль «Renault» здійснював перестроювання з лівої смуги у праву (другу) смугу, а тому повинен був надати перевагу у русі транспортному засобу, який рухався праворуч - тобто їй. На думку апелянтки, в її діях відсутні порушення вимог Правил дорожнього руху, які могли б з технічної точки зору перебувати у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Натомість дії водія автомобіля «Renault» не відповідали вимогам ПДР, що і стало причиною аварії. Просила постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Вислухавши пояснення:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила доводи цієї скарги та просила її задовольнити;

захисницю, яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила доводи цієї скарги і просила її задовольнити;

потерпілого - іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав не обґрунтованими просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову місцевого суду залишити без змін;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Висновки місцевого суду про доведеність порушення водійкою ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1 ПДР України та фактичного порушення вимог п. 10.3 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 303329 від 17.04.2025 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, анкетних даних особи яка притягається до адміністративної відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортних засобів, які були пошкоджені внаслідок ДТП;

схемою місця ДТП із зазначенням пошкоджень транспортних засобів;

поясненнями водіїв - учасників ДТП щодо обставин ДТП та дорожньої обстановки, яка призвела до її розвитку;

наявними в матеріалах справи відеозаписами із зафіксованою на них подією ДТП;

іншими доказами.

Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні поставленого їй у вину адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ст. 124 КУпАП та із дотриманням вимог закону наклав на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення.

Апеляційний суд вважає, що розгляд справи був проведений повно та всебічно, у ході цього розгляду із належною повнотою були з`ясовані усі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у справі зібрана достатня кількість доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого їй у вину адміністративного правопорушення, висновки місцевого суду ґрунтуються на зібраних та досліджених у ході судового розгляду доказах та є належним чином мотивованими.

Порушень вимог КУпАП та інших нормативних документів, якими регламентується порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення у ході апеляційного розгляду не виявлено.

Аналіз схеми місця ДТП, із якою погодились обидва водії без будь-яких зауважень, інформацією, яку мстить дана схема про вид, характер та локалізацію пошкоджень обох транспортних засобів у поєднанні із відеозаписом події ДТП дає підстави стверджувати про те, що зіткнення транспортних засобів сталося внаслідок перестроювання водійки ОСОБА_1 на іншу смугу руху, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Жодних доказів того, що перестроювання здійснював автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів матеріали справи не містять. Посилання сторони захисту на те, що ця обставина стверджується наявними у матеріалах справи відеозаписами із зафіксованою подією ДТП є необґрунтованими, оскільки із цих відеозаписів дану обставину встановити не можливо.

Суд звертає увагу на те, що у протоколі поліцейським зазначено про порушення водійкою ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР України. Між тим, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема із описової частини вчиненого адміністративного правопорушення вбачається те, що ОСОБА_1 фактично у вину було поставлено порушення вимог і п.10.3 ПДР України. Із наведеного суд приходить до висновку про те, що не зазначення у протоколі цього пункту ПДР не указує на порушення права ОСОБА_1 на захист.

Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

ПостановаДніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовити

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ігнатюк