Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №757/47241/25-ц — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Київ

Справа №757/47241/25-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/10885/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Григоренко І.В. 19 січня 2026 року в м. Київ,

у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просило зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» надати інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахунках ОСОБА_1 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , за період 18 жовтня 2019 року (дата відкриття) по 13 квітня 2021 року (дата закриття рахунків), в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.

Заява мотивована тим, що 07 квітня 2022 року отримало інформацію від Державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 , що стало підставою для призначення на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 22 серпня 2024 року № 1596-п документальної позапланової виїзної перевірки ППФО ОСОБА_1 Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області 2 серпня 2024 року, 27 серпня 2024 року, 28 серпня 2024 року, 29 серпня 2024 року та 30 серпня 2024 року здійснено виходи за податковою адресою платника податків: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою знаходився багатоповерховий будинок, двері під`їзду були обладнані домофоном і зачинені, а на неодноразові дзвінки ніхто не відчиняв. В результаті чого було складено акти про відсутність платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 26 серпня 2024 року № 2251/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 27 серпня 2024 року № 2260/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 28 серпня 2024 року № 2276/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 29 серпня 2024 року № 2282/08-01-24-07/ НОМЕР_3 та 30 серпня 2024 року № 2293/08-01-24-07/ НОМЕР_3 та акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 30 серпня 2024 року № 2294/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , другий примірник якого направлено на податкову адресу ОСОБА_1

ГУ ДПС у Запорізькій області направило до Головного управління національної поліції у Запорізькій області запит від 02 вересня 2024 року № 10198/5/08-01-24-07-08 щодо встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.

Головне управління національної поліції у Запорізькій області листом від 30 жовтня 2024 року № 14155/47/02-2024 повідомило, що за неодноразовими виходами працівників поліції за вказаною адресою двері квартири ніхто не відчиняв.

26 червня 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області направило на адресу АТ КБ «Приватбанк» запит №30331/6/08-01-24-09-05 «Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки», у відповідь на який банк повідомив, що запитувана інформація становить банківську таємницю.

28 липня 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області направлено до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради запит № 33346/6/08-01-24-09-05 щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання ППФО ОСОБА_1 , згідно відповіді на який, місце реєстрації платника податків не змінилось.

Згідно інформаційних даних ІКС «Податковий блок» ППФО ОСОБА_1 для проведення розрахунків використовував наступні банківські рахунки: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 (дата відкриття рахунків - 18 жовтня 2019 року, дата закриття рахунків - 13 квітня 2021 року).

У зв`язку з неможливістю розпочати документальну позапланову перевірку ППФО ОСОБА_1 ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з заявою про розкриття банківської таємниці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року в задоволенні заяви ГУ ДПС у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - АТ «Комерційний Банк «Приватбанк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, щоматеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю та не додано до заяви документального підтвердження обставин, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог, що суперечить положенням ст. 81 ЦПК України. До заяви не долучено доказів про звернення безпосередньо до ОСОБА_1 з запитом про надання необхідної інформації. Окрім того, на підтвердження надсилання ОСОБА_1 актів, наказу та повідомлень про призначення перевірки надано тільки чек АТ «Укрпошта» з якого неможливо встановити що саме було направлено ОСОБА_1 . Суд позбавлений можливості встановити чи ГУ ДПС у Запорізькій області здійснило необхідні дії для повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки. Разом з тим, суд звернув увагу, що відповідно Постанови Верховного Суду, від 26 жовтня 2022 року у справі №686/17917/21, розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів. За таких обставин суд прийшов до висновку, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодилося із рішення суду першої інстанції ГУ ДПС у Запорізькій області, його представником - Сеніком Д.О. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не було з`ясовано в повному обсязі фактичні обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що враховуючи те, що документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_1 так і не була розпочата, у зв`язку з неможливістю її проведення через відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою, а також вимоги статей 20, 73, 81 та 85 ПК України, у контролюючого органу були відсутні законні підстави для звернення безпосередньо до ОСОБА_1 із запитом про надання необхідної інформації.

Скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції про невжиття контролюючим органом всіх передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 .

Посилається на те, щоПодатковий кодекс України чітко визначив категорію поштового відправлення (рекомендований лист), якою контролюючий орган має підтвердити надіслання платнику податків документів.

Крім того, податкове законодавство не містить додаткових вимог до надсилання документів (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається).

Звертає увагу суду, щозазначені вище обставини та наявні в матеріалах справи документи підтверджують дотримання контролюючим органом вимог встановлених п.42.2 ст. 42 ПК України під час направлення ОСОБА_1 актів і наказу про призначення перевірки та свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності доказів їх направлення платнику податків.

Зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області було вжито усіх визначених ПК України та іншими нормативними актами заходів спрямованих на встановлення місцезнаходження платника податків, проведення документальної позапланової виїзної перевірки та досудового отримання інформації, яка містить банківську таємницю щодо платника податків.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києвавід 19 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю задовольнити в повному обсязі.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу заінтересовані особи не скористалися.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області № 1596-П від 22 серпня 2024 року, на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13, п. 923 розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (зі змінами) призначено документальну позапланову виїзну перевірку ППФО ОСОБА_1 (а.с. 8).

На підставі направлень № 2413, 2414 від 26 серпня 2024 року здійснено виїзд з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . (а.с.9,10)

Уповноваженими особами ГУ ДПС у Запорізькій області 26 серпня 2024 року, 27 серпня 2024 року, 28 серпня 2024 року, 29 серпня 2024 року та 30 серпня 2024 року було здійснено виходи за податковою адресою ППФО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з метою вручення наказу від 22 серпня 2024 року № 1596-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та ознайомлення з направленнями на перевірку від 26 серпня 2024 року № 2413, № 2414, за результатами яких складено акти про відсутність платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 26 серпня 2024 року № 2251/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 27 серпня 2024 року № 2260/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 28 серпня 2024 року № 2276/08-01-24-07/ НОМЕР_3 , 29 серпня 2024 року № 2282/08-01-24-07/ НОМЕР_3 (а.с. 11-15).

30 серпня 2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 30 серпня 2024 року № 2294/08-01-24-07/ НОМЕР_3 (а.с. 16).

02 вересня 2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області направило до Головного управління національної поліції у Запорізькій області запит № 10198/5/08-01-24-07-08 для встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою (18-19).

У відповідь на запит Головне управління національної поліції у Запорізькій області листом від 30 жовтня 2024 року № 14155/47/02-2024 повідомило, що за неодноразовими виходами працівників поліції за вказаною адресою двері квартири ніхто не відчиняв (а.с. 21).

26 червня 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області направило на адресу АТ КБ «Приватбанк» запит № 30331/6/08-01-24-09-05 «Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки», у відповідь на який банк листом від 04 липня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-250703/39334 повідомив, що запитувана інформація становить банківську таємницю та може бути розкрита лише на підставі рішення суду або з дозволу клієнта (а.с. 25-27; 29-30).

28 липня 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області направило на адресу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради запит № 33346/6/08-01-24-09-05 щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання ППФО ОСОБА_1 , у відповідь на який Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради листом від 29 липня 2025 року № 06.4-02/02/2271 повідомив, що адреса реєстрації місця проживання платника податків не змінилась ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 22, 23).

Також долучено реєстраційні дані/ідентифікаційні дані платника податків-фізичної особи з даними про банківські рахунки. (а.с. 31-35)

Застосовані норми права.

Згідно частини 1 статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Згідно частини 3 статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачаються випадки розкриття банком інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками. Зокрема, така інформація розкривається банком центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику або за рішенням суду.

Згідно підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Інформація про наявність та рух коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачено пунктом 73.3 цієї статті, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду (пункти 73.3, 73.4 статті 73 ПК України).

Відповідно до підпунктів 78.1.7, 78.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За змістом статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або зазначенням прав та інтересів, які порушено.

Згідно частини 2 статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц вказано на те, що само по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Звертаючись до суду із заявою, податковий орган обґрунтував свої вимоги необхідністю проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

В апеляційній сказі заявник посилається на те, що Податковий кодекс України не вимагає складання опису вкладення при направленні документів рекомендованим листом.

Колегія суддів відхиляє цей довід, оскільки в порядку цивільного судочинства (ст. 12, 81 ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Так, надані податковим органом фіскальні чеки АТ «Укрпошта» підтверджують лише факт надання послуг поштового зв`язку, однак з нього неможливо встановити перелік відправлених документів. Відсутність опису вкладення позбавляє суд можливості достеменно встановити, що на адресу ОСОБА_1 направлялися саме наказ про проведення перевірки та відповідні акти. Таким чином, ГУ ДПС не доведено факту обізнаності платника податків про призначення щодо нього документальної позапланової перевірки та його ухилення від надання документів.

Апеляційний суд бере до уваги, що податковим органом здійснювалися виходи за місцем реєстрації платника податків, а також направлявся запит до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області.

Проте, відповідь органів поліції від 30 жовтня 2024 року про те, що під час їхніх виходів двері квартири ніхто не відчиняв, лише констатує факт фізичної відсутності особи за адресою у конкретні моменти часу. Ці обставини самі по собі не свідчать про вичерпання контролюючим органом усіх можливих правових механізмів для зв`язку з платником податків (зокрема, засобами електронного зв`язку, телефонним зв`язком тощо) та не є безумовною і достатньою підставою для примусового розкриття банківської таємниці судом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц), розкриття банківської таємниці можливе лише в разі беззаперечного доведення обставин, за яких проведення перевірки є абсолютно неможливим, чого заявником у цій справі зроблено не було.

Окремої уваги заслуговує той факт, що заявник просив суд зобов`язати банк надати інформацію не лише щодо обсягу та руху коштів ОСОБА_1 , але й в розрізі її контрагентів (з наданням найменувань та кодів ЄДРПОУ).

Колегія суддів наголошує, що розкриття банками інформації в межах цивільної справи можливе виключно щодо особи, стосовно якої вимагається таке розкриття. Вимога про надання інформації, що розкриває дані про контрагентів (третіх осіб), прямо суперечить закону та порушує їхні права на банківську таємницю, оскільки ці особи не є учасниками даного судового процесу і щодо них податкова перевірка не призначалася.

З огляду на викладене, ГУ ДПС у Запорізькій області не довело належними та допустимими доказами наявності правових підстав для задоволення заяви.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і ухвалив законне рішення, підстав для скасування якого за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки матеріали справи не містять доказів дотримання податковим органом процедури вручення документів платнику податків та вжиття повного комплексу заходів, передбачених законом для отримання необхідної інформації, а тому районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук