Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №754/10582/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2026 року м. Київ

справа №754/10582/26

провадження № 33/824//2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2026 року у складі судді Банах О.Л.про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2, ст. 124, КУпАП, ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 №665799, 14 травня 2026 року о 15 год. 06 хв., м. Київ, проспект Броварський, 16-А, керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук, тіла; зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася; занадто активна, від проходження огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога водій категорично відмовилась, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 №665910, 14 травня 2026 року о 15 год. 05 хв., м. Київ, проспект Броварський, 16-А, втікаючи від наряду поліції, керуючи транспортним засобом «AUDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки в русі, а саме, при виявленні перешкоди в русі, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, та здійснила наїзд на припаркований службовий транспортний засіб «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 » на синьому фоні, який перекрив рух шляхом блокування, внаслідок чого завдала майнових збитків та пошкодила обидва транспортні засоби, чим порушила п.12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 №665825, 14 травня 2026 року о 15 год. 03 хв., м. Київ, проспект Броварський, КП502, була зупинена на блок-посту КП502 та категорично відмовилася пред`явити документи, в подальшому розпочала рух, при цьому значно збільшивши швидкість, в подальшому була переслідувана на службовому транспортному засобі «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 » на синьому фоні, та в подальшому не зупинялася на поблискові маячки синього та червоного кольору, та сигналу СГУ, та в подальшому затримана шляхом блокування, по проспекту Броварському 16-А, чим порушила п.2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2026 ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з постановою ОСОБА_1 через свого захисника, адвоката Ткаленко К.В., 27 червня 2026 року подала апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки остання бажала приймати участь у судовому розгляді, однак у день судового засідання у ОСОБА_1 раптово погіршився стан здоров`я, про що було повідомлено помічника судді та попереджено, що як тільки дозволить стан здоров`я ОСОБА_1 , подасть до суду клопотання про відкладення, що нею і було вчинено.

Однак незважаючи на зазначені обставини, судом було розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 .

Вказує, що судом не встановлено, чи дійсно ОСОБА_1 було висловлено саме категоричну та остаточну відмову від проходження медичного огляду чи взагалі відмову у будь-якій формі, стверджує, що ОСОБА_1 навпаки погоджувалась на проходження огляду, а після викладених в протоколі подій самостійно пройшла огляд у спеціалізованому медичному закладі, результати якого не підтвердили перебування у стані наркотичного сп`яніння.

Вважає дії працівника поліції ОСОБА_2 незаконними, оскільки останнім не було проінформовано про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу, безпідставно та незаконно було здійснено переслідування ОСОБА_1 , ним було допущено зіткнення автомобілів, чим було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1 , а в подальшому була застосована фізична сила, здійснювалося незаконне проникнення до салону автомобіля та застосування газового балончику.

Вказує, що поліцейським не було повідомлено ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, в подальшому зазначені у протоколі, крім того вважає, що з відеозапису вбачається відсутність таких ознак, що було підтверджено і фельдшером швидкої допомоги.

Вважає, що у поліцейського ОСОБА_2 був намір підкинути наркотичні речовини в кишеню ОСОБА_1 , оскільки це було згадано при розмові з його колегою, після чого працівник поліції голосно розсміявся.

Вказує, що після подання працівниками поліції вимоги про зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 фактично негайно виконала таку вимогу та зупинила автомобіль. Тим часом зазначає, що саме працівником поліції здійснено наїзд на вже зупинений автомобіль ОСОБА_1 . Зазначає, що судом не здійснено аналіз характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка з`явилась у судове засідання, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Апеляційну скаргу обґрунтовано зокрема тим, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , незважаючи на те, що остання попередила офіс судді у телефонному режимі про своє погане самопочуття. Апеляційний суд критично відноситься до таких тверджень, оскільки вони не ґрунтуються на належних та достатніх доказах. До апеляційної скарги було додано скрін копію телефонних контактів та їхню історію викликів, разом з тим з них неможливо ідентифікувати власника номеру, як і неможливо впевнитись, з ким та про що велась телефонна розмова.

З системи «Електронний суд» вбачається, що лише інформацію про заяву про вступ у справу Ткаленка К.В. як захисника ОСОБА_1, було доставлено до електронного суду 24.06.2026 року о 14:42, тоді як саму заяву у електронний суд було доставлено о 20:13. Згідно судової відмітки клопотання про закриття провадження у справі було отримано електронною поштою судом о 12:04. Будь-яких клопотань про відкладення матеріали справи не містять.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

З Договору № 3101/1 вбачається, що він був укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ткаленко К.В. 31 січня 2026 року. Про розгляд справи у суді першої інстанції 24.06.2026 року ОСОБА_1 було повідомлено 18.06.2026 року. Разом з тим заяву про вступ у справи як захисника Ткаленко К.В. було подано через 4 години після визначеного часу засідання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 самостійно здійснила вибір адвоката для отримання належної правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення, а тому вона взяла на себе ризики вчинення чи не вчинення її захисником процесуальних дій у даній справі.

Щодо порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі, провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно із ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665825, 14 травня 2026 року о 15 год. 03 хв., м. Київ, проспект Броварський, КП502, була зупинена на блок-посту КП502 та категорично відмовилася пред`явити документи, в подальшому розпочала рух, при цьому значно збільшивши швидкість, в подальшому була переслідувана на службовому транспортному засобі «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 » на синьому фоні, та в подальшому не зупинялася на поблискові маячки синього та червоного кольору, та сигналу СГУ, та в подальшому затримана шляхом блокування, по проспекту Броварському 16-А, чим порушила п.2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали даного провадження також містять відеозапис з боді-камери працівника поліції, який є доказом у справі.

Як убачається з вказаного відеозапису, працівником поліції було зупинено транспортний засіб, водієм якого є ОСОБА_1 , на блок-посту КП502 перед в`їздом до міста Києва з метою перевірки документів.

Варто зазначити, що згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі неодноразово був продовжений, востаннє - Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Згідно Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №1455 від 29.12.2021 року, що набрав законної сили 26.01.2022 року, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно п.20 Порядку №1455 заходи з контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.

Відповідно до п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ №1456 від 29.12.2021 року, що набрав законної сили 26.01.2022 року, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

За наведених обставин, оскільки перевірка документів водія ОСОБА_1 здійснювалась на блокпосту, а не в умовах загального контролю дорожнього руху, співробітники поліції у даному випадку, здійснюючи зупинку автомобіля під її керуванням для перевірки документів, діяли в межах своїх повноважень.

З відеозапису вбачається, що після відкриття імовірно документів на телефоні, ОСОБА_1 було повідомлено про проведення перевірки згаданих документів, що встановлюють особу, працівником поліції. ОСОБА_1 , не погоджуючись з законною перевіркою, не дочекавшись її закінчення, різко розпочала рух автомобіля зі стрімким набранням швидкості, у зв`язку з чим почалось переслідування ОСОБА_1 працівниками поліції. Перслідування тривало не менше трьох хвилин із включеними проблисковими маячками та звуковими сигналами, що спростовує твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 зупинилась на сигнал одразу, оскільки остання зупинилась лише у вимушеному порядку, зокрема тоді коли її транспортний засіб заблокували працівники поліції на службовому автомобілі.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 вже зупинила машину, спростовується відеозаписом, де працівник поліції повідомляє в рацію, що водій не зупиняється на вимоги (03:06 хвилина відеозапису).

Отже, водій ОСОБА_1 , за якою прослідував патрульний автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, могла та повинна була усвідомлювати, що поліцейськими вживаються заходи для зупинки автомобіля, яким вона керує, а тому вона була зобов`язана зупинитися та виконати законні вимоги працівників Національної поліції. Така поведінка ОСОБА_1 є типовим прикладом ігнорування встановленого порядку та дискредитації авторитету правоохоронних органів в умовах воєнного стану, коли дії на блокпостах мають безпекову функцію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не зупинилась, що підтверджується належними і допустимими доказами.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню та мають значення при прийнятті рішення по справі, є належними та допустимими.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, оцінених судом першої інстанції.

Апеляційний суд враховує те, що докази наявні в матеріалах справи взаємно узгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об`єктивності та суперечливості, як на те вказує скаржник, не вбачається.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви в об`єктивності оцінки доказів, зробленої судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи щодо ОСОБА_1 не надано і не здобуто в процесі апеляційного розгляду.

Щодо порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 130 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що її вина підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665799 від 14.05.2026 року;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2026 року;

- даними DVD-R диску з відеозаписом з нагрудної камери №665799.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння, визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 та ст.266 КУпАП.

Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тобто, у разі наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння, обстеження повинно проводитись лише в закладі охорони здоров`я.

Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Так, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою, висновки викладені у ній підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Усім зазначеним доказам суддя суду першої інстанції надав належну оцінку та законно визнав ОСОБА_1 винною у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Апеляційним судом встановлено відсутність обставин, що виключають розгляд справи, протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої підозри працівника поліції у наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння апеляційної суд оцінює критично.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери вбачається, що під час першої зупинки дії та поведінка працівника поліції була спокійною, стандартною, націленою на звичайну перевірку документів ОСОБА_1 . Розмова проводилась без тиску чи будь яких дій, які б обґрунтували подальшу поведінку водія, а саме різкий початок руху автомобіля та намагання втечі від службової машини. Після вимушеної другої зупинки поведінка ОСОБА_1 також не відповідала обстановці, була необґрунтовано агресивною та деструктивною, у зв`язку з чим працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про виявлення у водія ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим запропоновано проїхати до лікаря - нарколога у найближчий медичний заклад.

У ході розмови з інспектором поліції поведінка водія була суперечливою, оскільки спочатку ОСОБА_1 , погоджуючись з проходженням огляду, зазначає про огляд з використанням приладу «Драгер» (12:10 хвилина відеозапису). На що працівником поліції повторно повідомлено водію про те, що у неї відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, відтак їй не пропонують проходження огляду на стан сп`яніння з приладом «Драгер». ОСОБА_1 після цього відповідає, що такі ознаки в неї є (12:20 хвилина відеозапису).

Після цього працівник поліції повторно поставив питання, чи згодна ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 від такого проходження відмовилась, зазначивши, що викликала оперативно-слідчу групу та швидку допомогу і буде чекати їх.

Отже, з відеозапису чітко вбачається, що водію ОСОБА_1 працівником поліції було роз`яснено про наявність у неї ознак наркотичного сп`яніння та про необхідність пройти огляд у лікаря - нарколога на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду розмовляючи з працівником поліції Дешком К.В. не підтверджуються вищенаведеними обставинами та матеріалами справи. Апеляційний суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративні порушення наведений один технічний відеозапис з бодікамери, який надано суду. Обґрунтовуючи свою позицію захисту на розмові, що нібито була записана на іншу камеру, ОСОБА_1 між тим не заявляла клопотання про витребування такого відеозапису та не надавала суду його копію, окрім короткого фрагменту, у якому, як стверджує сторона захисту, працівник поліції висловлює жарт про підкидання наркотиків ОСОБА_1 . Суд критично відноситься до такого припущення, оскільки, по-перше, через погану якість звукозапису неможливо безсумнівно розібрати повний контекст того, що саме сказав поліцейський, а по-друге, такі ймовірні обставини не впливають на вину ОСОБА_1 у ст. 130 КУпАП.

Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як намагання уникнути проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту виникнення у працівника поліції підозри щодо наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь - які сумніви у їх достовірності та істинності.

Апеляційний суд враховує, що пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При цьому апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 зобов`язана була виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від її згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що факт відсутності перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння підтверджується висновком лікаря-нарколога КНП «Соціотерапія», оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а саме за відмову водія від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП.

Таким чином відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що не враховано водієм.

При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є грубим і досить поширеним правопорушенням.

Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.

ОСОБА_1 реалізувала своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Щодо порушення ОСОБА_1 ст. 124 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно наявного у справі протоколу серії ЕПР1 №665910, 14 травня 2026 року о 15 год. 05 хв., м. Київ, проспект Броварський, 16-А, втікаючи від наряду поліції, керуючи транспортним засобом «AUDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки в русі, а саме, при виявленні перешкоди в русі, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, та здійснила наїзд на припаркований службовий транспортний засіб «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 » на синьому фоні, який перекрив рух шляхом блокування, внаслідок чого завдала майнових збитків та пошкодила обидва транспортні засоби, чим порушила п.12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Викладені у протоколі обставини підтверджуються даними схеми ДТП, у якій, крім факту ДТП, зафіксовані пошкодження, отримані транспортними засобами, характер яких відповідає механізму зіткнення, зазначеному у протоколі. Зокрема, автомобіль «AUDI» під керуванням ОСОБА_1 отримав пошкодження переднього бамперу з лівої сторони, а автомобіль «Skoda Rapid» належний Департаменту патрульної поліції, отримав пошкодження заднього бамперу з правої сторони.

Обставини, що передували ДТП, і підтверджують сам факт ДТП, містяться також і у протоколі серії ЕПР1 №665825, 14 травня 2026, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 КУпАП. Дані, зафіксовані у вищевказаному протоколі, узгоджуються з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, до апеляційної скарги Департаментом патрульної поліції було долучено відео- та фотодокази, які узгоджуються з матеріалами справи та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України, що призвело до ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль, належний Департаменту патрульної поліції.

Твердження сторони захисту про те, що в дійсності працівники поліції наїхали на автомобіль ОСОБА_1 вже після зупинки останньої, апеляційний суд відхиляє, оскільки таке твердження не ґрунтується на жодних доказах та не узгоджується з вищевикладеними обставинами.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Суд апеляційної інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши усі наявні в справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб, належний Департаменту патрульної поліції, що є підставою для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2, ст. 124, КУпАП стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови суду.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування та закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа