Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №755/4334/26
Суддя: Желепа Оксана Василівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Київ
справа №755/4334/26
провадження № 33/824/3109/2026
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Конюшка Дениса Борисовичана постанову судді Дніпровськогорайонного суду міста Києва від 11 травня 2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ
Відповідно до протоколу, 15 березня 2026 року близько 13 години 12 хвилин водій ОСОБА_1 , рухаючись по Дарницькій площі у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті проспекту Миру та Дарницької площі, виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.7.3.е та 2.3 (б); Правил дорожнього руху України.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. 19 травня 2026 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтуванням скарги зазначає, що в основу оскаржуваної постанови покладено виключно протокол про адміністративне правопорушення , схему ДТП та пояснення іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 . Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, які б підтверджували факт проїзду ОСОБА_1 перехрестя на червоний сигнал світлофора.
Звертає увагу на невиконання обов'язку доказування органом поліції та порушення судом вимог ст. 280 КУпАП.
Також, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 20 травня 2026 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом проігноровано клопотання про докази щодо відібрання пояснень свідків, що є прямим порушенням ст. 252 КУпАП та ст. 280 КУпАП.
Вказує, що судом також проігноровано клопотання про витребування відеозаписів (щодо режиму роботи світлофора та хто саме поїхав на заборонний сигнал), як доказу.
Стверджує, що судом було проігноровано клопотання та не викликано у судове засідання інспекторів поліції.
Звертає увагу, що працівники поліції не вписали в протокол свідка, який перебував з ОСОБА_1 в автомобілі в момент ДТП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисники Черненко С.О. та Поливач О.І. доводи скарги підтримали, просили закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вина ОСОБА_1 не доведена допустимими доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 та його захисник Лук`янчук А.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофора працівники поліції встановили на підставі відео запису з камер «Безпечне місце» і тому склали протокол на водія ОСОБА_1 . Суд першої інстанції оголошував перерву в судовому засіданні та надавав можливість стороні захисту отримати відео на запит адвоката, проте в подальшому таке відео суду надано не було, а захисник залишив зал судового засідання.
В судовому засіданні апеляційного суду, був допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який під час ДТП знаходився в автомобілі ОСОБА_1 , який показав суду, що 15 березня 2026 року, його брат проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора, а поліцейські на місці ДТП не показали відео з якого б вбачалось, що його брат перетнув перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
В судовому засіданні апеляційного суду працівник поліції ОСОБА_5 , який склав протокол про адміністративне правопорушення , пояснив суду, що факт перетину перехрестя водієм ОСОБА_1 на червоний сигнал світлофора був встановлений на підставі дослідження відеозапису з камер, на якому видно момент вчинення правопорушення. Поліцейський надав суду на огляд відеозапис, на підставі якого було визначено, хто з водіїв винен у чиненні ДТП, та пояснив, що йому не відомо, чому відділ, який формує матеріали не долучив цей доказ.
Заслухавши пояснення водіїв, їх захисників, свідка та працівника поліції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційнихскарг та скасування оскаржуваної постанови з огляду на таке.
У вину ОСОБА_1 , ставиться порушенням вимог пунктів 2.3 «б», 8.7.3 е ПДР України, а саме те, що він 15 березня 2026 року. Близько 13 години 12 хвилин , керуючи транспортним засобом «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті проспекту Миру та Дарницької площі, виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора.
За приписами підпункту «б» пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до підпункту «е» пункту 8.7.3 пункту 8.7 ПДР СИГНАЛИ світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вина ОСОБА_1 підтверджена даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, первинними поясненнями водіїв, та фотографіями з місця ДТП.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є законним та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, а також підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із того, що надані в суді апеляційної інстанції показання свідка ОСОБА_6 , який є братом водія ОСОБА_1 , не відповідають фактичним обставинам справи, та повністю спростовані відео-записом, наданим суду працівником поліції, та оглянутим в судовому засіданні на якому чітко вбачається, перетин водієм автомобіля «Субару» перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
Посилання сторони захисту ОСОБА_1 , на те, що такий доказ є неналежним та недопустимим, оскільки отриманий не в установленому законом порядку, суд не приймає оскільки учасники ДТП не заперечували, що на оглянутому судом відеозаписі відображені події зіткнення їх транспортних засобів 15 березня 2026 року.
Суд також оцінює наданий відеозапис в сукупності з поясненнями працівника поліції, який викликався до суду за клопотанням сторони захисту та підтвердив правдивість своїх пояснень відеозаписом, яким керувався, визначаючи підстави для складення протоколу.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи наданими апеляційному суду доказами та не дають підстав для висновку про те. що зіткнення транспортних засобів сталося з вини іншого учасника ДТП.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні дані, які мають значення для її вирішення, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Підстав для скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня2026 року та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не встановлено.
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Конюшка Дениса Борисовича - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровськогорайонного суду міста Києва від 11 травня 2026 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа
Оригінал: reyestr.court.gov.ua