Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №760/20464/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026року м. Київ

Справа № 760/20464/25

Провадження: № 33/824/1152/2026

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши апеляційну скаргу Короля Леоніда Івановичав інтересах Київської митниці Державної митної служби України

на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року, винесену під головуванням судді Ішуніної Л. М.,

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівникаПриватного підприємства «ІМПЕКС ЛОГІСТІК», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 472 Митного кодексу України

в с т а н о в и л а:

27 січня 2025 року до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чайки» Київської митниці, на підставі договору про надання послуг митного брокера від 27 червня 2023 року № 929, керівником ПП «ІМПЕКС ЛОГІСТІК» (ЄДРПОУ 33342027) ОСОБА_1 , для митного контролю та митного оформлення подано електрону митну декларацію (далі - ЕМД) на товари: «розчинники, фарби та чорнила», що надійшли на адресу ТОВ «ЯКІСНІ ЧОРНИЛА» (ЄДРПОУ 45099055), якій присвоєно номер № 25UA100390701581U2.

Разом із вказаною ЕМД до митниці надані наступні документи: пакувальний лист від 22 січня 2025 року № 192567, інвойс від 22 січня 2025 року № CD25001838, CMR від 22 січня 2025 № 192567, свідоцтво про хімічний склад товару від 11 листопада 2024 року б/н та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 ЕМД.

Товар ввезено на митну територію України з Республіки Німеччина через пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці транспортним засобом з д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до даних, зазначених у графах 14 та 54 ЕМД заповнена та підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .

Виходячи з відомостей ЕМД, заявлений до митного контролю та оформлення товар № 2: «Фарба друкарська кольорова, в пластикових пляшках по 1 л: фарба друкарська TampaPlus TPL 191 Silver, 1л - 4 шт. Країна виробництва - EU. Торговельна марка - Marabu. Виробник - Marabu GmbH & Co. KG» та товар № 4 «Чорнило для струйного друку, кольорове, стійке до хімічного впливу, без вмісту етилового спирту, не містить у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, в пластикових пляшках: чорнило для струйного друку MaraJet DI-SX 489 BK, 1л - 48 шт. Країна виробництва - EU. Торговельна марка - MaraJet. Виробник - Marabu GmbH & Co. KG».

Під час проведення митного огляду встановлено, що на товарах № 2 та № 4 наявне маркування, на якому зазначена речовина «Gamma-butyrolactone», яка віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю (Таблиця III Список №2) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (із змінами і доповненнями).

За результатами огляду складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 25UA100390701581U2.

У зв`язку з викладеним, митним органом здійснено відбір проб (зразків) товарів та 30 січня 2025 року направлено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби від 07 лютого 2025 року №1420003104-0028 в результаті проведених досліджень встановлено, що у складі наданих проб товарів № № 2, 4, заявлених у вищевказаній ЕМД, виявлено речовину «гама-бутиролактон», яку, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (із змінами і доповненнями), віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю (Таблиця III Список №2).

Разом з тим, у графі 44 ЕМД «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати та авторизації» гр. ОСОБА_1 зазначено код 5069.

Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011 (зі змінами), інформація за кодом «5069» - «Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу».

Таким чином, керівник ПП «ІМПЕКС ЛОГІСТІК» ОСОБА_1 в поданій до митного оформлення ЕМД № 25UA100390701581U2 від 27 січня 2025 року не заявив достовірні відомості, щодо товару № 2: «Фарба друкарська кольорова, в пластикових пляшках по 1 л: фарба друкарська Tampa Plus TPL 191 Silver, 1л - 4 шт.» та № 4: «Чорнило для струйного друку, кольорове, стійке до хімічного впливу, без вмісту етилового спирту, не містить у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, в пластикових пляшках: чорнило для струйного друку MaraJet DI-SX 489 BK, 1л - 48 шт.», а саме про наявність в складі вказаних товарів психотропної речовину «гама - бутиролактон» та неправомірно вніс в графу 44 ЕМД під кодом 5069 заяву про відсутність такої речовини, чим вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачене статтею 472 МК України.

Відповідно до вимог статті 521 МК України між Київською митницею та особою, яка вчинила порушення митних правил, гр. ОСОБА_1 укладено мирові угоди. Які частково виконані. ОСОБА_1 внесено до державного бюджету кошти у сумі 58 399,24 грн, що дорівнює розміру штрафу (100% вартості предметів), передбаченого санкцією статті 472 МК України, проте, товар: фарба друкарська Tampa Plus TPL 191 Silver (4 шт., металеві банки по 1 л) вагою - 4 328 кг; чорнило для струнного друку Mara Jet DI-SX489 BK (48 шт., пластикових пляшок по 1 л) вагою 46,848 кг, у митний режим знищення або руйнування не поміщено.

Отже, в діях громадянина України, ОСОБА_2 , наявні ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року провадження відносно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбаченихстаттею 472 МК Українизакрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил від 04 березня 2025 року № 0249/UA100000/25 товар: фарба друкарська Tampa Plus TPL 191 Silver (4 шт., металеві банки по 1 л) вагою - 4 328 кг; чорнило для струнного друку Mara Jet DI-SX489 BK (48 шт., пластикових пляшок по 1 л) вагою 46,848 кг, повернутовласнику або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку.

ПовернутоОСОБА_1 кошти, які дорівнюють штрафу, передбаченому санкцією статті 472 МК України (в редакції станом на день митного оформлення товарів) в розмірі 58 399,20 грн, внесені 26 березня 2025 року на рахунок Київської митниці.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Король Л. І. в інтересахКиївської митниці Державної митної служби України21 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від14 листопада 2025 року та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді санкції, яка передбачена ст. 472 МК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилався на те, що відповідно до свідоцтва про хімічний склад товару від 11 листопада 2024 року до його складу входить речовина Gamma-butyrolactone, яка віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено та щодо яких допускається застосування окремих заходів контролю.

Отже, у ОСОБА_1 була можливість пересвідчитися у достовірності інформації щодо товару, який він декларував. Проте ОСОБА_1 заявив у митній декларації відомості про товар відповідно до листа ТОВ «ЯКІСНІ ЧОРНИЛА» від 23 січня 2025 року № 2025/01-1 без перевірки інформації, що міститься у свідоцтві про хімічний склад від 11 листопада 2024 року, та неправомірно вніс відповідні відомості до графи 44 ЕМД під кодом 5069.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київської митниці - Паньків Д. В. підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених підстав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Єфимченко І. В.заперечувалапроти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях на неї. Зазначені у апеляційній скарзі доводи вважає такими, що не відповідають дійсності, не спростовують висновків суду, та не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргуслід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статей 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Пунктом 3 частини 1 статті 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України.

Згідно з частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Положеннями ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Статтею 472 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва звичайний торгівельний опис, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню, у разі переміщення через митний кордон України.

Вказаною нормою Закону передбачений формальний склад адміністративного правопорушення, а не матеріальний у виді настання якихось негативних наслідків чи завдання шкоди державі.

Об`єктом даного правопорушення є установлений МК України порядок декларування товарів, транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, полягає у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування, кількість тощо... звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар) про товари, що підлягають обов`язковому декларуванню у випадку переміщення їх через митний кордон України.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, що це, зокрема, може бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

При цьому в аспекті, що стосується товаросупровідних документів, то документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Процедура декларування визначена статею 257 МК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 6 ст. 257 МК України передбачено умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. б п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вноситься звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар,

Згідно з ч.9 ст.257 МК України митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684), визначено, що якщо у графі 33 МД код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні десяти знаків, то у графі 31 в окремих полях електронної МД або у разі використання МД на паперовому носії - електронної копії МД на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою «електронного інвойсу» в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності.

Аналіз положень пункту 2 розділу ІІ «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, дає підстави для висновку, що відомості до графи 31 митної декларації, зокрема, про найменування та кількість, вносяться декларантом на підставі відомостей, наявних у товаросупровідних документах.

Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку декларанта здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював фізичного огляду товарів перед подачею митної декларації, при заявлені товарів до декларування керувався відомостями, наявними в товаросупровідних документах і наданими продавцем товару.

На ОСОБА_1 як агента з митного оформлення, не було покладено обов`язку здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, більш того, за результатами проведених експертних досліджень встановлено відповідність товару за його описом, тоді як за результатами проведеного фізичного огляду встановити хімічний склад речовини неможливо.

При цьому, відповідно до пункту 7.8 договору про надання послуг митного брокера від 27 червня 2023 року № 929 у разі, якщо клієнт в письмовому вигляді не доручив представнику (митному брокеру) проведення фізичного огляду, або в процесі фізичного огляду неможливо було виявити невідповідність кількості / якості / найменування товарів товаросупровідним документами без застосування спеціальної техніки та / або предмети порушення митних правил перебували в тайниках, клієнт зобов`язаний відшкодувати штрафи, що накладаються на спеціаліста представника (митного брокера) за виявлені в процесі митного оформлення порушення митних правил (невідповідність кількості/якості/ найменування товарів з товаросупровідними документами).

Отже, за відсутності обов`язку, а також з огляду на відсутність письмового розпорядження замовника, на проведення фізичного огляду товарів, його не проведення не може свідчити про наявність вини ОСОБА_1 як агента з митного оформлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 338 МК України передбачено, що за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов?язки, огляд товарів. транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо: 1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цьогоКодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи; 2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України. і їх власник невідомий; 3) декларантом не виконуються обов?язки, встановлені статтею 266цього Кодексу.

Згідно ч. 4 статті 338 МК України, переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари. транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов?язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів абоуповноважена ним особа.

Разом з тим, у частині п?ятій статті 338 Митного кодексу, законодавцем визначеноокремі підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобівкомерційного призначення, який може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. 3 метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній територіїУкраїни, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.

Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініцативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного перемішення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов?язані з проведенням засобів або уповноваженою ним особою(переогляду) відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, огляд проводиться відповідно до вимог частини п?ятої статті 338 Митного Кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, та згідно з вичерпним переліком підстав для проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності якихможе проводитисяпризначення митними органами України».

З системного аналізу наведених вище норм убачається, що огляд (переогляд) як форма митного контролю здійснюється після прийняття керівником органу доходів і зборів рішення про його проведення за наявності виключних підстав, перелік яких закріплено у Митному кодексі України та Вичерпному переліку підстав, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467 та відповідно довимог Порядку №1316.

Відповідно до п. 4.2. Розділу IV «Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення» огляд проводиться посадовимиособами митнихорганів самостійно. У разі потреби для забезпечення зупинкитранспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються автошляхами митної території України, посадові особи митного органу взаємодіють з відповіднимипідрозділами правоохоронних органів України. При зверненні до перевізника посадова особа митного органу зобов?язана привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися (назвати свою посаду, звання та прізвище), повідомити про причину зупинки транспортного засобу комерційного призначення, пред?явити рішення про проведення переогляду (у разі проведення переогляду) та висловити вимогу про пред?явлення перевізником документів, що посвідчують особи водія і пасажирів, реєстраційних документів на транспортний засіб та документів на товари, що перевозяться.

Отже, за наявності передбачених законом підстав для порушення справи, діюче законодавство для проведення переогляду транспортного засобу передбачає пред?явлення, тобто, викладеного письмово, рішення про проведення переогляду.

Разом з тим, матеріали справи рішення про проведення переогляду не містить. Також матеріали справи не містять доказів того, що вказане рішення було вручен ОСОБА_3 .

Щодо наявних в матеріалах справи мирових угод про припинення праводженя в справі про прпорушення митних правил від 04 березня 2025 року.

Як убачається із матеріалів справи, 14 березня 2025 року ОСОБА_1 на електронну пошту митниці було надіслано заяву про припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, яка була зареєстрована17 березня 2025 року за № 8614/10/7.8-1. Також, підписано Мирову угоду, примірник якої надіслано на адресу Київської митниці , яка датована 26 березня 2025 року. Строк виконання - 25 квітня 2025 року.

26 березня 2025 року на виконання умов Мирової Угоди ОСОБА_1 на рахунок митниці внесено кошти, які дорівнювали розміру штрафу - 58 399,20 грн, що підтверджується Службовою запискою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 27 березня 2025 року № 22/22-03/10482 та випискою з рахунку митниці.

Разом з тим, Мирова угода від 26 березня 2025 року не була остаточно виконана, оскільки у визначений термін її виконання власником товарів - ТОВ «ЯКІСНІ ЧОРНИЛА» не було укладено жодного договору на знищення товарів.

28 квітня 2025 року Київською митницею складено Акт про невиконання мирової угоди № 0249/UA100000/25 від 26 березня 2025 року, яким підтверджено факт внесення на рахунок митниці коштів, які дорівнювали розміру штрафу - 58 399,20 грн, та зазначено про невиконання умови щодо поміщення товарів в режим знищення або руйнування.

01 травня 2025 року ОСОБА_1 на адресу митниці вдруге надіслано заяву про припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, яка зареєстрована 01 травня 2025 року за № 14915/10/7.8-1. Також, декларант надіслав підписаний примірник Мирової угоди. Мирова угода датована 06 травня 2025 року Строк виконання - 04 червня 2025 року.

06 травня 2025 року ТОВ «ЯКІСНІ ЧОРНИЛА» укладено договір від 06 травня 2025 року № 7.8-5/21-03/12 з ТОВ «ДСЛ-2010» про знищення товарів, які було вилучено митницею у відповідності до протоколу про порушення митних правил

Водночас, ТОВ «ЯКІСНІ ЧОРНИЛА», знову, в строки, визначені Мировою угодою не здійснило знищення товару згідно, тому Мирова угода від 06 травня 2025, року в частині знищення вилучених товарів виконана не була.

05 червня 2025 року Київською митницею складено Акт про невиконання мирової угоди № 0249/UA100000/25 від 06 травня 2025 року, яким підтверджено факт внесення на рахунок митниці коштів, які дорівнювали розміру штрафу - 58 399,20 грн, та зазначено про невиконання умови щодо поміщення товарів в режим знищення або руйнування.

19 червня 2025 року ОСОБА_1 на адресу митниці втретє надіслано заяву про припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, яку зареєстровано 19 червня 2025 року за № 21852/10/7.8-1. Також, декларантом було надіслано підписаний примірник Мирової угоди. Мирова Угода датована 20 червня 2025 року. Строк виконання - 18 липня 2025 року.

03 липня 2025 ОСОБА_1 надіслав до митниці заяву про надання дозволу на застосування митного режиму знищення або руйнування, яка зареєстрована митницею 04 липня 2025 року за № 23953/13/7.8-1

08 липня 2025 року ОСОБА_1 надіслано до митниці заяву про залишення без розгляду зазначеної заяви, яка зареєстрована за № 24413/13/7.8-1, оскільки було з`ясовано, що у підприємства яке має проводити знищення закінчилась ліцензія.

21 липня 2025 року митницею складено Акт про невиконання Мирової Угоди від 20 червня 2025 року, яким, як і попередніми, підтверджено факт внесення на рахунок митниці коштів, які дорівнювали розміру штрафу - 58 399,20 грн, та зазначено про невиконання умови щодо поміщення товарів в режим знищення або руйнування.

Відповідно до частини сьомої статті 521 МК України у разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.

Тобто, ОСОБА_1 , обираючи шлях компромісу, намагався врегулювати ситуацію без тривалого судового процесу, укладаючи мирні угоди з митницею. Сплата штрафу в розмірі 58 399,20 грн, яка підтверджена відповідними документами, свідчить про його готовність виконати умови угоди та закрити справу мирним шляхом. Однак необхідно зазначити, що виконання умов угоди у частині знищення товарів не відбулося через об`єктивні причини, зокрема через проблеми з ліцензією у підприємства, яке мало здійснити знищення. Ці обставини, а також невиконання умов угоди у строк, не можна трактувати як умисне порушення з боку ОСОБА_1 .Повторне подання заяв про припинення провадження у справі та укладення нових угод демонструє прагнення ОСОБА_4 до мирного врегулювання ситуації та виконання умов, навіть після виниклих труднощів.

Таким чином, його дії свідчать не про визнання вини, а про бажання уникнути тривалих судових процедур та виконати вимоги законодавства на можливих умовах, що виникли в процесі виконання мирної угоди. Ураховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що рішення ОСОБА_1 йти на компроміс є правомірним і не підтверджує наявність у нього вини у вчиненні порушення митних правил.

Отже, за обставинвідсутності доказів, які б беззаперечно вказувалина те, щосаме дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в його діях ознак порушення митних правил, передбаченихст. 472 МК України.

Отже, постанова суду першої інстанції є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги мають формальний характер, будь - яких інших доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у порушенні митних правил скаржником не надано.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони також не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Викладені в постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону та повністю доводять відсутність вини ОСОБА_3 у порушенні ниммитних правил, передбачених ст. 472 Митного Кдексу України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Верховний Суд у п. 39 своєї постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст.ст. ст. 9, 247, 280, 283, 284, 287-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 196, 257, 265, 472,487,495 МК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

АпеляційнуКороля Леоніда Івановича в інтересах Київської митниці Державної митної служби Українизалишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома