Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №580/5152/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року справа № 580/5152/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати таким, що не відповідає вимогам закону рішення №189/26/561/Р від 23.04.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” за результатами оцінювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме дії/бездіяльність стосовно встановлення відсутності підстав для встановлення їй групи інвалідності та скасувати його;

зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з врахуванням всіх наявних у неї захворювань та сформувати нове рішення стосовно всіх наявних у особи захворювань з визначенням відповідної даним захворюванням групи інвалідності з обов`язковим урахуванням: часу, обставин виникнення, початку та розвитку захворювань; її попередньої медичної документації; стану здоров`я до та після досягнення повноліття (18 років).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю з дитинства до досягнення 18-ти річного віку, а саме 15.03.2026, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Підставою для встановлення інвалідності стали вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, Дефект міжпередсердної перегородки, неуточнений.

За результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень: Ритм: синусовий правильний. ЧСС: 100. Блокада правої ніжки пучка Гіса: неповна Гіпертрофія правого шлуночку: помірна Ознак коронарної недостатності немає. Висновок спеціаліста (встановлений діагноз): Основний - Q21.1 Дефект міжпередсердної перегородки Пролапс мітрального клапана з помірною мітральною недостатністю. Помірна тристулкова недостатність. СН Іст. Супутній - 298.8 Інший уточнений стан після хірургічного втручання Стан після пластики дефекта міжпередсердної перетинки в 2011 р.

Однак, за результатами оцінювання експертною командою отримано рішення, що «Наявні хронічні клінікофункціональні порушення серцево-судинної системи у легкому ступені, внаслідок: ВВС. Дефекту МПП, пластики дефекту в 2011 році. СНІ, що підтверджується наданою медичною документацією: ЕХО КГ 24.03.26р-даних за решунт дефекту МПП немає, пролапс МК з невеликою недостатністю, невелика тристулкова недостатність, порожнини серця не розширені, ФВ ЛШ 59 %, аналіз крові на NT pro BNP -55,76 пг/мл, поточним функціональним станом пацієнтки – відсутні клінічні ознаки серцевої недостатності, пацієнтка повністю реабілітована. У пацієнтки обмеження здатності до трудової діяльності легкого (0) ступеню-особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки, до пересування легкого (0) ступеню-особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях, здатність до самообслуговування, до спілкування, орієнтації, контролю поведінки, навчання нормального ступеню. Згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 відсутні підстави для встановлення групи інвалідності.»

На думку позивачки такий висновок комісії з оцінюванння протирічить всім наданим медичним документам і фактичному стану позивачки, так як згідно наданих медичних документів нічого не змінилося в описах лікарів-спеціалістів, а має тільки інші висновки при тих же самих медичних показниках. А саме раніше при цих же показниках визнавався факт наявності інвалідності.

У зв`язку із цим, позивач вважає спірне рішення протиправним.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 проводилось за електронним направленням від 13.04.2026, що сформоване в електронній системі КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Основним діагнозом при направленні на оцінювання відповідно до НК 025:2021 є: Q21.10 – Дефект міжпередсердної перегородки, неуточнений (рядок 19 електронного направлення від 13.04.2026).

Ускладнення основного діагнозу: Z98.8 – Інший уточнений стан після хірургічного втручання.

У рядку 26 електронного направлення від 13.04.2026 наведено перелік медичних документів, які до нього додаються: (ЕКГ) Електрокардіографія, холтер від 10.04.2026; Лабораторне дослідження інше: Аналіз крові на вміст мозкового натрійуретичного пептиду від 19.03.2026; (УЗД) Ультразвукові дослідження серця від 24.03.2026; Консультативний висновок кардіолога від 24.03.2026 та консультативний висновок дитячого кардіоревматолога від 01.04.2025; Мета направлення особи на оцінювання- встановлення інвалідності (рядок 27 електронного направлення від 13.04.2026).

За результатами аналізу наявної медичної документації, клінічного обстеження експертною командою встановлено, що ОСОБА_1 у віці 3 років перенесла оперативну корекцію дефекту міжпередсердної перегородки, що сприяло правильному току крові, тому у неї: не сформувалася легенева артеріальна гіпертензія, асоційована з вродженою вадою серця; не сформувалася правошлуночкова серцева недостатність, про що свідчить рівень натрійуретичного пептиду, зазначений в результатах лабораторного дослідження аналізу крові на вміст мозкового натрійуретичного пептиду від 19.03.2026, проведеного клініко-діагностичною лабораторією Позивача.

Згідно протоколу амбулаторного ехокардіографічного обстеження від 24.03.2026, проведеного ДУ «ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України», за результатами ехокардіографічного обстеження зроблено висновок « скоротлива здатність правого та лівого шлуночку збережена, даних за значиму гіпертензію в легеневій артерії немає, даних за решунт в місці пластики дефекту немає ».

Таким чином, дані ехокардіографічного дослідження свідчать про добрий результат оперативної корекції дефекту міжпередсердної перетинки у віддаленому післяопераційному періоді.

Під час оцінювання експертною командою встановлено , що за даними ЕКГ від 10.04.2026 у ОСОБА_1 визначається правильний синусовий ритм, ознак фібриляції передсердь та інших значущих порушень ритму не виявлено. За даними ехокардіографії систолічна функція правого та лівого шлуночків збережена, що свідчить про добрий функціональний стан серцево-судинної системи у віддаленому періоді після оперативної корекції вади.

У ході клінічного та інструментального обстеження не виявлено ускладнень, характерних для природного перебігу дефекту міжпередсердної перетинки та його віддалених наслідків після оперативної корекції.

В повсякденному функціонуванні у Позивача немає значних та помірних обмежень до самообслуговування, спілкування, орієнтації, контролю поведінки навчання. У неї є легкі обмеження до пересування та до трудової діяльності, а саме: може пересуватися самостійно без сторонньої допомоги; може долати звичайні побутові відстані; може навчатися та працювати. В той же час, може потребувати уникнення надмірних або тривалих фізичних навантажень; може мати обмеження щодо роботи, пов`язаної з важкою фізичною працею, значними статичними навантаженнями або екстремальними умовами праці; може потребувати періодичного кардіологічного спостереження.

Відповідно до вимог п.31 Порядку проведення оцінювання, члени експертної команди дослідили всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я та містяться в електронній системі охорони здоров`я, оглянули пацієнтку і прийшли до такого висновку.

На момент проведення оцінювання відсутні ознаки легеневої артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, гемодинамічно значущих порушень внутрішньосерцевого кровообігу, резидуального шунту, а також клінічно значущих порушень серцевого ритму. За даними ехокардіографії скоротлива функція правого та лівого шлуночків збережена. Дані клінічного та інструментального обстеження свідчать про стабільний стан серцево-судинної системи та добрий результат оперативного лікування у віддаленому післяопераційному періоді.

Встановлення інвалідності можливе виключно за наявності стійких (тривалих або незворотних) порушень функцій організму, що призводять до обмеження життєдіяльності, зокрема здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю поведінки, трудової діяльності помірного, вираженого та значного ступеня.

За результатами проведеного оцінювання експертна команда не встановила у позивачки стійких помірних або виражених порушень функцій організму.

Наявні у ОСОБА_1 клініко-функціональні порушення серцево-судинної системи легкого ступеню призводить до обмеження критеріїв життєдіяльностіі: - здатність до трудової діяльності легкого ступеню (особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки); - здатність до пересування легкого ступеню (особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях); - здатність до самообслуговування нормального ступеню; - здатність до спілкування нормального ступеню; - здатність до орієнтації нормального ступеню; - здатність до контролю своєї поведінки нормального ступеню; - здатність до навчання нормального ступеню.

Таким чином, наявні у ОСОБА_1 клініко-функціональні порушення легкого ступеню, відсутність у неї обмежень життєдіяльності помірного, вираженого чи значного ступеня, свідчать про відсутність підстав для визнання її особою з інвалідністю, відповідно до пункту 8 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338.

Позивач подав суду відповідь на відзив, в якому вказано, що вище вказаний діагноз ставився позивачці і в минулі роки при щорічних обстеженнях та проведення медичних оглядів на МСЕК ще раніше до проведення оцінювання експертною командою 23.03.2026 і в даній ситуації є незрозумілим що при одному і тому ж основному діагнозі і уточненнях до нього висновки лікарів є різними6 в першому випадку встановлювалася інвалідність, а в останньому випадку показання для встановлення такої інвалідності відсутні. Саме наявність вище вказаного протиріччя і стало підставою для сумнівів в правильності прийнятого рішення №189/26/561/Р від 23.04.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради» за результатами оцінювання ОСОБА_1 .

Наданий відзив представника відповідача не спростував сумніви позивачки в правильності її позовних вимог і тому вона наполягає на їх задоволенні, про що і просить суд. Посилання експертної комісії на постанову КМУ №1338 від 15.11.2024 про відсутність підстави для встановлення групи інвалідності в даному випадку вважає формальним.

У заперечення на відповідь на відзив відповідач зазначає, що Додаток № 8 (направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.04.2026) доданий до позовної заяви, окреслює думку лікаря КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та не є обов`язковим для експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка проводить таке оцінювання.

Після проведення огляду при створенні направлення, в графі 25 лікар ОСОБА_2 виснувала, що ОСОБА_3 має помірний ступінь обмеження здатності до пересування та трудової діяльності. Тоді як, при проходженні оцінювання, експертна команда Відповідача встановила, що Позивач має легкі обмеження до пересування та до трудової діяльності, а саме: може пересуватися самостійно без сторонньої допомоги; може долати звичайні побутові відстані; може навчатися та працювати. В той же час, може потребувати уникнення надмірних або тривалих фізичних навантажень; може мати обмеження щодо роботи, пов`язаної з важкою фізичною працею, значними статичними навантаженнями або екстремальними умовами праці; може потребувати періодичного кардіологічного спостереження.

Також, матеріали справи не містять звернень матері позивача про її бажання бути присутньою при огляді дитини або відмови представників експертної команди в такому допуску.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 проводилось за електронним направленням від 13.04.2026, що сформоване в електронній системі КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Основним діагнозом при направленні на оцінювання відповідно до НК 025:2021 є: Q21.10 – Дефект міжпередсердної перегородки, неуточнений (рядок 19 електронного направлення від 13.04.2026). Ускладнення основного діагнозу: Z98.8 – Інший уточнений стан після хірургічного втручання. У рядку 26 електронного направлення від 13.04.2026 наведено перелік медичних документів, які до нього додаються: (ЕКГ) Електрокардіографія, холтер від 10.04.2026; Лабораторне дослідження інше: Аналіз крові на вміст мозкового натрійуретичного пептиду від 19.03.2026; (УЗД) Ультразвукові дослідження серця від 24.03.2026; Консультативний висновок кардіолога від 24.03.2026 та консультативний висновок дитячого кардіоревматолога від 01.04.2025; Мета направлення особи на оцінювання - встановлення інвалідності (рядок 27 електронного направлення від 13.04.2026).

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” від 23.04.2026 №189/26/561/Р позивачу не встановлено інвалідність.

В обґрунтування рішення вказано: «Пацієнтка направлена з метою встановлення групи інвалідності. Наявні хронічні клініко-функціональні порушення серцево-судинної системи у легкому ступені, внаслідок: ВВС. Дефекту МПП, пластики дефекту в 2011 році. СН І, що підтверджується наданою медичною документацією: ЕХО КГ 24.03.26р-даних за решунт дефекту МПП немає, пролапс МК з невеликою недостатністю, невелика тристулкова недостатність, порожнини серця не розширені, ФВ ЛШ 59 %, аналіз крові на NT pro BNP -55,76 пг/мл, поточним функціональним станом пацієнтки – відсутні клінічні ознаки серцевої недостатності , пацієнтка повністю реабілітована. У пацієнтки обмеження здатності до трудової діяльності легкого (0) ступеню-особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки, до пересування легкого (0) ступеню-особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях, здатність до самообслуговування , до спілкування, орієнтації, контролю поведінки, навчання нормального ступеню. Згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 відсутні підставі для встановлення групи інвалідності.».

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон №875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ (тут і далі у редакції станом на час прийняття спірного рішення) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (далі – Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі – Постанова №1338), якою затверджено:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії встановлення інвалідності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає саме Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з п.1-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

На підставі п.31 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Згідно з п.п.34, 35, 36, 37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

37. Протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:

1) форма проведення розгляду;

2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;

3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;

4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;

5) спосіб участі кожної особи в розгляді;

6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;

7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;

8) інша інформація, визначена МОЗ.

Суд встановив, що огляд позивача проведений колегіально експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради” у складі лікарів: ОСОБА_4 (Кардіологія), ОСОБА_5 (Хірургія серця та містральних судин), ОСОБА_6 (Терапія).

Огляд проведений очно в закладі охорони здоров`я з відео та аудіофіксацією.

За наслідками дослідження медичних документів повивача, експертна команда одноголосно дійшла висновку про здатність до: самообслуговування – нормальна (відсутність обмеження), пересування – легкий ступінь, орієнтації – нормальна, спілкування – нормальна; контролю за поведінкою – нормальна, здобуття освіти – нормальна, трудової діяльності – легкий ступінь.

Рішення щодо встановлення інвалідності – ні.

Отже, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи під час оцінювання та прийняття рішення формально дотримано вищевказаних вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з п.40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

На підставі п.44 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Суд встановив, що вказаних вимог до оформлення спірного рішення дотримано.

Суд також враховує, що згідно з п.8 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Як зазначено вище, за наслідками дослідження медичних документів повивача, експертна команда одноголосно дійшла висновку про здатність до: самообслуговування, пересування, трудової діяльності – легкий; здатність до орієнтації, спілкування, контролю за поведінкою, здобуття освіти – нормальна.

Відтак, зважаючи на вказані критерії визнання особою з інвалідністю, та встановлені експертною командою здатності позивача, у спірному випадку відсутні підстави для визнання позивача особою з інвалідністю з огляд на легкі та нормальні здатності позивача.

Стосовно доводів позивача про наявність діагнозів, симптомів, тощо (медичний критерій), суд під час вирішення спору врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, надаючи оцінку спірному рішенню у контексті ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, без оцінки медичного критерію, суд дійшов висновку, що воно прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати – розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ