Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №580/5179/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року справа № 580/5179/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 05.02.2026 №5/26/353/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради”, яким позивачу відмовлено у встановленні групи інвалідності;

зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” повторно провести огляд позивача з урахуванням усіх наявних діагностичних висновків спеціалістів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2020 у нього було діагностовано онкологічне захворювання. Ураження лімфатичних вузлів межистіння, аксилярних, надключичних праворуч та встановлено 3 групу інвалідності.

Після повторного медичного огляду 27.12.2023 було повторно встановлено 3 групу інвалідності терміном на 2 роки.

05.02.2026 Комунальним некомерційним підприємством “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” проведено оцінювання повсякденного функціонування особи та прийнято Рішення № 5/26/353/Р, яким відмовлено у встановленні інвалідності.

Позивач вважає, що під час оцінювання не було враховано, медичні документи, висновки лікарів, реальну неможливість самообслуговування, значну втрату працездатності, та діагностичні висновки. Незважаючи на ремісію загальні показники здоров`я не змінились.

У зв`язку із цим, позивач вважає вказане рішення протиправним.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що ОСОБА_1 має діагноз Лімфома Ходжкіна ІІА стадія, ураження лімфатичних л/вузлів межистіння, аксилярних, надключичних праворуч. Позивач отримав лікування (4 курси хіміотерапії та променеве лікування), яке завершив в січні 2021 року.

Позивача має місце стійка ремісія протягом 5 років, без серйозних ускладнень, що дозволяє реабілітувати пацієнта. Вивчаючи справу пацієнта, було взято до уваги супутні діагнози, а саме: - хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія на тлі дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта у вигляді деформуючого спондилоартрозу, спондильозу з стійким больовим синдромом, м`язево-тонічним компонентом, вертебро-динамічними порушеннями незначно вираженими (консультативне заключення невролога від 30.12.2025); - первиний двобічний гонартроз І ст. без порушення функції колінних суглобів (консультативне заключення ортопеда-травматолога від 30.12.2025), консультація кардіолога не проведена, останній загальний аналіз крові від 30.01.2026 - без відхилень, а також його скарги.

Також були оцінені критерії життєдіяльності згідно постанови КМУ №1338 від 15.11.2024: здатність до пересування – легкий (особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях. Особи з легким обмеженням можуть самостійно користуватися особистим та громадським транспортом, але іноді потребують допомоги. Показниками оцінки є темп пересування 60— 100 метрів на хвилину, здатність долати 200— 500 метрів із можливими перервами, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби — 300— 500 метрів), здатність до спілкування - нормальний(особа здатна самостійно встановлювати контакти з будь-яким колом осіб, ефективно підтримує суспільні зв`язки в будь-якому середовищі без обмежень або допоміжних засобів), здатність до орієнтації - нормальна(особа не має жодних обмежень у сприйнятті зору та слуху, може повністю використовувати свої органи чуття без жодних труднощів, не потребує жодних допоміжних пристроїв або сторонньої допомоги), здатність до трудової діяльності - легкий(особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки), здатність до навчання - нормальна(особа здатна навчатися у звичайних умовах без сторонньої допомоги, повністю засвоювати програму будь-якого рівня, включаючи професійні знання та навички, відповідно до звичайного режиму навчання), здатність до самообслуговування — здатність до самообслуговування (особа потребує допомоги від одного до кількох разів на тиждень для виконання деяких завдань 5 самообслуговування, наприклад, приготування їжі або нагадування про прийом лікарських засобів) — особа здатна до самообслуговування без будь-якої допомоги інших, включаючи особисту гігієну, приготування їжі, одягання та інші щоденні завдання) - нормальна, здатність до контролю поведінки - нормальна(особа повністю усвідомлює свої дії, здатна дотримуватися встановлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об`єкти, а також адекватно реагувати як на звичні, так і на нові ситуації. Забезпечує особисту безпеку і охайність без будь-яких обмежень або сторонньої допомоги).

Отже у позивача не було знайдено стійких порушень повсякденного функціонування, наявна стійка тривала ремісія, без ускладнень, наявні супутні діагнози не є інвалідизуючими чи такими, які порушують повсякденне функціонування особи, тому пацієнту не було встановлено групу інвалідності.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 має діагноз Лімфома Ходжкіна ІІА стадія, ураження лімфатичних л/вузлів межистіння, аксилярних, надключичних праворуч.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” від 05.02.2026 №5/26/353/Р позивачу не встановлено інвалідністю.

В обґрунтування рішення вказано: «Враховуючи функціональний стан пацієнта, який виник внаслідок перенесеного захворювання, надані медичні документи які засвідчують, що лімфома Ходжкіна стІІА в стадії ремісії та критерії життєдіяльності:

здатність до пересування – легкий (особа може пересуватися з незначними труднощами, такими як незначне уповільнення темпу або потреба в коротких перервах на довгих відстанях. Особи з легким обмеженням можуть самостійно користуватися особистим та громадським транспортом, але іноді потребують допомоги. Показниками оцінки є темп пересування 60— 100 метрів на хвилину, здатність долати 200— 500 метрів із можливими перервами, результат виконання шестихвилинного тесту ходьби — 300— 500 метрів);

здатність до спілкування – нормальний (особа здатна самостійно встановлювати контакти з будь-яким колом осіб, ефективно підтримує суспільні зв`язки в будь-якому середовищі без обмежень або допоміжних засобів);

здатність до орієнтації – нормальна (особа не має жодних обмежень у сприйнятті зору та слуху, може повністю використовувати свої органи чуття без жодних труднощів, не потребує жодних допоміжних пристроїв або сторонньої допомоги);

здатність до трудової діяльності – легкий (особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки);

здатність до навчання – нормальна (особа здатна навчатися у звичайних умовах без сторонньої допомоги, повністю засвоювати програму будь-якого рівня, включаючи професійні знання та навички, відповідно до звичайного режиму навчання);

здатність до самообслуговування (особа потребує допомоги від одного до кількох разів на тиждень для виконання деяких завдань самообслуговування, наприклад, приготування їжі або нагадування про прийом лікарських засобів) — особа здатна до самообслуговування без будь-якої допомоги інших, включаючи особисту гігієну, приготування їжі, одягання та інші щоденні завдання) – нормальна;

здатність до контролю поведінки – нормальна (особа повністю усвідомлює свої дії, здатна дотримуватися встановлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об`єкти, а також адекватно реагувати як на звичні, так і на нові ситуації. Забезпечує особисту безпеку і охайність без будь-яких обмежень або сторонньої допомоги), не підлягає встановленню групи інвалідності».

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон №875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ (тут і далі у редакції станом на час прийняття спірного рішення) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (далі – Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі – Постанова №1338), якою затверджено:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії встановлення інвалідності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає саме Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з п.1-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

На підставі п.31 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Згідно з п.п.34, 35, 36, 37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

37. Протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:

1) форма проведення розгляду;

2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;

3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;

4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;

5) спосіб участі кожної особи в розгляді;

6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;

7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;

8) інша інформація, визначена МОЗ.

Суд встановив, що огляд позивача проведений колегіально експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради” у складі лікарів за спеціальністю Гематологія: Горбачова С.О. (головуючий), Кравця А.А., Галича В.В.

Огляд проведений очно в закладі охорони здоров`я з відео та аудіофіксацією.

За наслідками дослідження медичних документів повивача, експертна команда одноголосно дійшла висновку про здатність до: самообслуговування, пересування, трудової діяльності – легкий; здатність до орієнтації, спілкування, контролю за поведінкою, здобуття освіти – нормальна.

Рішення щодо встановлення інвалідності – ні.

Отже, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи під час оцінювання та прийняття рішення формально дотримано вищевказаних вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з п.40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

На підставі п.44 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Суд встановив, що вказаних вимог до оформлення спірного рішення дотримано.

Суд також враховує, що згідно з п.8 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Як зазначено вище, за наслідками дослідження медичних документів повивача, експертна команда одноголосно дійшла висновку про здатність до: самообслуговування, пересування, трудової діяльності – легкий; здатність до орієнтації, спілкування, контролю за поведінкою, здобуття освіти – нормальна.

Відтак, зважаючи на вказані критерії визнання особою з інвалідністю, та встановлені експертною командою здатності позивача, у спином випадку відсутні підстави для визнання позивача особою з інвалідністю з огляд на легкі та нормальні здатності позивача.

Стосовно доводів позивача про наявність у нього тяжких симптомів, загострень захворювання, тощо, суд під час вирішення спору врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, надаючи оцінку спірному рішенню у контексті ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, без оцінки медичного критерію, суд дійшов висновку, що воно прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати – розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ