Постанова від 01 травня 2024 р. у справі №363/745/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 363/745/24

Апеляційне провадження

№ 33/824/1939/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 травня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року (суддя Олійник С.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605грн 60коп.

Постановою судді визнано доведеним, що 4 лютого 2024 року о 11год. 50хв. на 19 км а/д «Київ-Овруч», водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» (результат - 1,81 ‰) у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій постанову судді просить скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що напередодні він дійсно вживав пиво, однак 4 лютого 2024 року він алкоголь не вживав, тому вважає, що прилад не міг показати такий результат.

ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення він підписав лише тому, що поліцейські погрожували забрати його автомобіль на штраф майданчик, при цьому з результатом огляду він був не згодний.

ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції не роз`яснили йому право відмовитись від огляду на місці зупинки транспортного засобу та пройти огляд у лікаря-нарколога в спеціалізованому закладі охорони здоров`я, при цьому до матеріалів справи не долучено акт огляду.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу, зазначену в апеляційній скарзі, двічі у судове засідання не з`явився, судові повістки, направлені за місцем проживання ОСОБА_1 , повернулися без вручення з відміткою листоноші, що адрес відсутній за вказаною адресою (с.с.23-24, 26-27), тому відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга розглянута у відсутність ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 017642 від 4 лютого 2024 року, цього дня об 11год. на 19 км а/д «Київ-Овруч» водій ОСОБА_1 керував своїм транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, зі згоди водія огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Drager 6820», проба позитивна - 1,81 ‰, в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1).

ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписав, пояснивши, що вчора він пив пиво, а сьогодні їхав за кермом, з протоколом він згоден.

Також ОСОБА_1 підписав результат тестування, зробленого за допомогою приладу «Drager», та акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не висловивши при цьому будь-яких заперечень (с.с.2,3).

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали письмові пояснення, у яких зазначили, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, погодився на проходження огляду за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, проти результату тестування ОСОБА_1 не заперечував (с.с.4,5).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Відповідно до приписів п. п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).

Частинами 1 - 3 статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння

або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 1 Р.ІІ Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт10 Р.ІІ Інструкції № 1452/735).

З приєднаного до матеріалів справи відеозапису з відеокамери поліцейських вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу «Drager» у присутності двох свідків.

Також наявний відеозапис підтверджує, що працівником поліції були дотримані всі вимоги нормативних актів щодо його дій при здійсненні огляду ОСОБА_1 із застосуванням спеціального технічного засобу і порушень з переглянутого відеозапису виявлено не було.

На відеозаписі не зафіксована незгода ОСОБА_1 з результатами огляду, не міститься такого запису і у протоколі про адміністративне правопорушення, де останній мав можливість про це зазначити, а відтак доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами огляду є безпідставними.

Також апеляційний суд враховує, що під час спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої.

Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено його право вимагати проходження огляду у спеціалізованого медичному закладі, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечує проти проведення огляду на місці зупинки, чи у подальшому виражав свої заперечення щодо результатів огляду.

Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 017642 від 4 лютого 2024 року знайшли своє підтвердження під час судового розгляду і підстав для задоволення апеляційної скарги під час апеляційного перегляду справи не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9.а Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року, якою

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт