Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №761/2912/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2912/25

Провадження №1-кп/761/2813/2025

В И Р О К

іменем України

22 липня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , в ході судового розгляду кримінального провадження № 22024000000001142 від 11.12.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , який народився у с. Вовчоярівка Лисичанської міської громади Сєверодонецького району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене в умовах воєнного стану громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за таких обставин.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів Збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 р., принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 р. та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 р. № 36/103, від 16.12.1970 р. № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 р. № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 р. № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил та інших воєнізованих формувань РФ на територію України.

Так, 24 лютого 2022 року, на виконання злочинного наказу політичного керівництва РФ, військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інші об`єкти цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє на даний час.

Разом з тим, представниками іноземних організацій - головного управління генерального штабу збройних сил РФ (ГУ ГШ ЗС РФ) та ФСБ РФ посилено ведення розвідувально-підривної діяльності проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України, зокрема з представників органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо.

Військове керівництво РФ, діючи на виконання злочинного плану та завдання політичного керівництва РФ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 лютого 2022 року, довело вказаний злочинний план до відома керівництва ГУ ГШ ЗС РФ та надало вказівку щодо організації на прикордонній з Україною території РФ та тимчасово окупованій території України з боку РФ розвідувальних центрів, метою діяльності яких має бути збір та обробка інформації щодо місць дислокації об`єктів військової інфраструктури, військової техніки, боєприпасів, особового складу військових формувань, встановлення фактів переміщення, руху та розташування підрозділів Збройних Сил України, підрозділів інших збройних формувань, створених відповідно до законів України, а також встановлення цілей для нанесення ракетно-бомбових ударів та їх корегування.

Діючи на виконання зазначеного злочинного плану та вказівок політичного та військового керівництва РФ, спрямованого на зміну меж території України та державного кордону шляхом захоплення території України, керівництво ГУ ГШ ЗС РФ створило тимчасові оперативні групи (так зв. тог), в тому числі на території тимчасово окупованої Донецької та Луганської областей. Завданням кожної з вказаних груп є, серед іншого, конфіденційне залучення осіб, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, до збору та передачі інформації розвідувального характеру щодо дислокації, шляхів пересування, місць бойової підготовки підрозділів ЗС України та результатів ворожих обстрілів підконтрольних Україні територій.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 лютого 2022 року, керівництво ГУ ГШ ЗС РФ довело до відома своїм підлеглим, що входять до складу тимчасових оперативних груп злочинний план, а також вказівки політичного та військового керівництва РФ, які в подальшому були доведені до особового складу таких груп.

На виконання зазначеного злочинного плану, керівництвом ГУ ГШ ЗС РФ було здійснено розподіл обов`язків, згідно з якими відповідному керівнику такої тимчасової оперативної групи, що діє на території тимчасово окупованої Донецької області, було доручено створення на території України агентурної мережі з числа громадян України та іноземців, які тимчасово проживають на території України, діяльність якої мала бути спрямована на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, визначеного Конституцією України, шляхом збору та передачі інформації щодо місць дислокації об`єктів військової інфраструктури, військової техніки, складів боєприпасів, особового складу військових формувань, їх переміщення та руху, встановлення цілей для нанесення ракетних ударів, а також встановлення їх наслідків, які в подальшому використовувались для планування та ведення бойових дій на території України з метою її захоплення.

Поряд з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що до складу вказаної тимчасової оперативної групи також входив її член - окремий громадянин РФ, на якого покладалися обов`язки щодо координації функціонування агентурної мережі.

Надалі, вказаний громадянин РФ у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2022 року залучив до протиправної діяльності відповідного громадянина України, документованого паспортом громадянина РФ, у якості зв`язківця агентурної мережі, який має на оперативному зв`язку низку осіб, що можуть повідомити про місце перебування підрозділів та особового складу сил оборони України, а також про результати обстрілів населених пунктів, цивільної та військової інфраструктури.

В подальшому, з метою створення та забезпечення функціонування агентурної мережі, зазначений громадянин України, документований паспортом громадянина РФ, у достеменно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше травня 2024 року, здобув у якості інформатора та залучив до вказаної агентурної мережі, громадянина України ОСОБА_7 , якого порекомендував знайомий останнього, довівши до його відома загальний злочинний план, спрямований на зміну меж території України та державного кордону шляхом збору та передачі зазначеної вище інформації з метою її використання у плануванні та веденні бойових дій на території України з метою її захоплення.

Своєю чергою, ОСОБА_7 погодився на пропозицію згаданої особи та на виконання завдань останньої став надавати інформацію стосовно місць дислокації підрозділів, техніки та особового складу сил оборони України за місцем свого фактичного проживання у с-ще Очеретино Покровського району Донецької області. Тобто, незважаючи на зобов`язання щодо неухильного додержання Конституції та законів України, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідків, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів РФ, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку РФ підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилося у наданні іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, за таких обставин.

Так, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше травня 2023 року та за достеменно невстановлених досудовим слідством обставин, використовуючи персональний профіль застосунку «Telegram», за рекомендацією свого знайомого, вступив в комунікативний зв`язок із користувачем цього ж за стосунку - наведеним громадянином України, документованим паспортом громадянина РФ, з персональним профілем під назвою: «Artist», та який використовує номер стільникового зв`язку НОМЕР_1 .

При цьому досудовим розслідуванням встановлено, що вказаний громадянин України, документований паспортом громадянина РФ, РНОКПП: НОМЕР_2 , є уродженцем м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому документований паспортом громадянина РФ серія НОМЕР_3 , на постійній основі виконує функції зв`язківця агентурної мережі.

Також, маючи активну проросійську позицію та на виконання вказівок вказаного представника спецслужб РФ, з метою надання допомоги представникам держави-агресора в проведені підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у с-ще Очеретино Покровського району Донецької області, у повідомленнях, датованих від 23.05.2023 -25.05.2023, у застосунку «Telegram», повідомив про місця розташування сил та засобів оборони України, шляхом надіслання фотографій та ін. графічних зображень у формі «захоплень екрану» власного мобільного телефону із зображенням мобільних навігаційних карт з прив`язкою до орієнтовних географічних координат (по системі СК-42), а саме:

- ділянка місцевості з орієнтовними географічними координатами:

Х = 5346025 Y = 7397005 (з текстовим поясненням, що у вказаній локації працює військова техніка типу «М 777»), що відповідає ділянці місцевості у межах с-ще Очеретино Покровського району Донецької області;

- ділянка місцевості з орієнтовними географічними координатами:

Х = 534113 Y = 7397145 (місце розташування військових транспортних засобів), що відповідає ділянці місцевості у межах с-ще Очеретино Покровського району Донецької області;

- ділянка місцевості з орієнтовними географічними координатами:

Х = 5346798 Y = 7396920 (з текстовим поясненням, що у вказаній локації базується особовий склад близько 50 осіб та військова техніка типу автотранспортних засобів - 10 одиниць), що відповідає ділянці місцевості у межах с-ще Очеретино Покровського району Донецької області;

- ділянка місцевості з орієнтовними географічними координатами:

Х = 5346800 Y = 7396916 (з текстовим поясненням, що у вказаній локації базується військова техніка типу автотранспортних засобів - близько 3 одиниць), що відповідає ділянці місцевості у межах с-ще Очеретино Покровського району Донецької області.

Одночасно з цим, ОСОБА_7 , у ході сталого комунікативного зв`язку, що склався між ним та представником спецслужб РФ - згаданим громадянином України, документованим паспортом громадянина РФ, переслідуючи корисливий мотив, у повідомленнях датованих від 27.05.2023, у застосунку «Telegram», надав реквізити банківської картки, а саме: № НОМЕР_4 .

Всю надану інформацію та інші супутні обставини, що виникали у ході комунікації між ОСОБА_7 та вказаним громадянином України, документованим паспортом громадянина РФ, останній, на регулярній основі доповідав члену тог у складі ГУ ГШ ЗС РФ, який використовував персональний профіль під назвою: « ОСОБА_10 » та прихованим мобільним номером телефону у застосунку «Telegram».

Отже, ОСОБА_7 , під час реалізації свого злочинного умислу, направленого на надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлював, що надані ним відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становили оперативний інтерес для представників РФ та могли бути використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних об`єктах.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому в умовах воєнного стану громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме у наданні іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України.

15 червня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості. Відповідно до умов згаданої угоди у кримінальному провадженні № 22024000000001142 від 11.12.2024 прокурор та обвинувачений ОСОБА_7 виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 111 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення покарання ОСОБА_7 , за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме повного та беззастережного визнання вини, щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, допомоги у розкритті діяльності інших осіб, що вчиняють злочини проти основ національної безпеки України, надання певної матеріальної допомоги на адресу Збройних Сил України.

Так, сторони узгодили призначення покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У судовому засіданні обвинувачений, його захисник та прокурор підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дослідивши угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 , які просили затвердити вказану угоду, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_7 (за ч. 2 ст. 111 КК України) кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не існують обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Також, беручи до уваги наявність реальних ризиків можливого порушення процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_7 , зокрема, ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від відбування призначеного покарання, враховуючи також і обставини вчинення злочину, на переконання суду, до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке призначити йому, із застосуванням положень ст. 69 КК України, покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання ОСОБА_8 під вартою - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

1.Мобільний телефон «Poco» - конфіскувати;

2.Ноутбук «Acer», мобільний телефон «Samsung», банківську картку АТ «Ощадбанк» - повернути власнику майна;

3.Інші речові докази - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням обмежень, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді