Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №754/13273/26
Суддя: Салайчук Т. І.
Номер провадження 3/754/2642/26
Справа №754/13273/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, військовослужбовця, такого, що проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
04.07.2026 о 02 год. 02 хв. у м. Києві, на просп. Броварському, 31, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Volt, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що за 30 років керування транспортними засобами не мав порушень, не розумів, що відмова від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння є правопорушенням. Є військовослужбовцем, і посвідчення водія йому потрібне для виконання військових завдань при проходженні служби.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши відеозапис, суд робить такий висновок.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» (заяви № 15809/02 і № 25624/02) від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти транспортними засобами та керувати ними, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона в цьому випадку полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння (формальний склад). Суб`єкт є спеціальний, тобто особа, яка керує транспортним засобом. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Згідно з вимогами частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 04.07.2026 серії ЕПР1 № 710211, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та таким, що містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення. У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04.07.2026, проходити який ОСОБА_1 відмовився. Відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи.
Доводи ОСОБА_1 суд відхиляє з таких підстав. Обов`язок водія пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп`яніння встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відповідальність за відмову від його проходження прямо передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому необізнаність особи із цими вимогами від відповідальності не звільняє. Відсутність порушень протягом попереднього періоду керування транспортними засобами і потреба у посвідченні водія для виконання службових обов`язків не є обставинами, які виключають відповідальність.
Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає штраф у фіксованому розмірі з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а тому визначення виду і розміру стягнення на розсуд суду не належить. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись статтями 23, 33, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua