Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №580/6143/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №580/6143/26

Суддя: Альона КАЛІНОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року справа № 580/6143/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 22 977,68 грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі не належним виконанням обов`язків військової служби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до рапорту начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 під час зарахування на речове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , було виявлено невідповідність речового майна, зазначеного у його речовому атестаті із фактичною наявністю. Опитати солдата ОСОБА_1 , в ході проведення службового розслідування, призначеного за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) № 1026 від 27.02.2026 не вдалося, оскільки військовослужбовець самовільно залишив військову частину.

Представник позивача зазначає, що закріплене за солдатом ОСОБА_1 , речове майно втрачене внаслідок неналежного виконання ним обов`язків військової служби, що визначені ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у зв`язку з чим його притягнуто до повної матеріальної відповідальності і добровільно відповідач вартість вказаного майна не відшкодував.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 04.01.2025 №4, солдат ОСОБА_1 зарахований в списки особового складу та призначений на посаду номер обслуги 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №240 від 24.08.2025 солдата ОСОБА_1 номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 було виключено зі списків військової частини та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому військовою частиною НОМЕР_3 був наданий речовий атестат №100 від 31.12.2024, з якого вбачається, що ним було отримане речове майно в кількості 34 предметів.

Ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України покладає на кожного військовослужбовця обов`язок щодо збереження державного майна.

Закріплене за солдатом ОСОБА_1 речове майно, а саме: кашкет літній польовий – 1шт, панама літня польова – 1 шт, шапка-феска (підшоломник) – 1 шт, білизна натільна демісезонна – 1 к-т, ремінь брючний – 1 шт, дощовик пончо – 1шт, мішок спальний – 1 шт, килим спальний польовий ізоляційний - 1 шт., казанок польовий індивідуальний – 1шт, фляга польова індивідуальна – 1шт, чохол до фляги польової індивідуальної – 1шт, сидіння польове ізоляційне – 1шт, шолом бойовий балістичний (кевларовий) – 1шт, бронежилет модульний МОУ – 1 к-т втрачене внаслідок неналежного виконання ним обов`язків військової служби, що визначені ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Згідно довідки – розрахунку №283 загальна сума шкоди внаслідок втрати майна, що рахується згідно картки № НОМЕР_4 обліку військового майна особистого користування за солдатом ОСОБА_1 , становить 22977,68 грн.

Зважаючи на відсутність добровільного відшкодування відповідачем завданої шкоди, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Згідно зі ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Згідно зі ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 127 Статуту солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.

Солдат зобов`язаний, зокрема: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття (ст. 128 Статуту).

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 № 160-IX (далі – Закон № 160-IX).

Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 160-IХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 8 Закону № 160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Частинами 6, 7 ст. 8 Закону № 160-ІХ визначено, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Суд вище встановив, що за період проходження військової служби відповідач був забезпечений речовим (інвентарним) майном тимчасового користування, обсяг якого не відповідав фактичній наявності речового майна у військовослужбовця.

Згідно довідки – розрахунку №283 загальна сума шкоди внаслідок втрати майна, що рахується згідно картки № НОМЕР_4 обліку військового майна особистого користування за солдатом ОСОБА_1 , становить 22977,68 грн.

Доказів погашення відповідачем матеріальної шкоди в зазначеному розмірі матеріали справи не містять, як і не містять доказів оскарження відповідачем у судовому порядку наказу про притягнення його до відповідальності та визначення розміру завданої шкоди.

З урахуванням зазначених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі в розмірі 22977,68 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивач є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) шкоду, завдану державі, в розмірі 22977 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн. 68 коп.

Судові витрати не розподіляються.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua