Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №504/3596/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6159/26

Справа № 504/3596/20

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Громіка Р.Д.

за участю секретаря судового засідання - Губар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобільник Ростислав Ігорович

на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 23 березня 2026 року

за клопотанням Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Південний» про призначення експертизи по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Південний» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Продукт Лтд» про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи, короткий зміст вимог

З листопада 2020 року в провадженні Пересипського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовною заявою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту, зокрема позивач просить:

встановити за ДП «МТП «Південний» безоплатний постійний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею 0,2015 га (кадастровий номер 5122780500:01:003:0028; загальна площа 7,8648 га; місце розташування: Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ОСОБА_1 з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій;

визначити істотні умови сервітуту - встановлення земельного сервітуту в інтересах ДП «Морський торговельний порт «Південний» на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самоприливної мережі зливної каналізації та інших лінійних комунікацій, згідно з Планом меж частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право сервітуту площі, 0,2015га.; встановлення постійного земельного сервітуту; встановлення безоплатного земельного сервітуту.

Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 1984 року ДП «МТП «Южний», яке змінило назву на ДП «МТП «Південний» введено в експлуатацію самопливні мережі зливової каналізації, до складу якої входить переливний трубопровід (вид прокладки - підземний; матеріал - залізобетон; діаметр 500-700 мм; довжина - 1,203 км; призначення - аварійний випуск для захисту від переповнення резервуарів чистої води водонасосної станції під час їх наповнення). Зазначені об`єкти нерухомого майна числитись на балансі ДП «МТП «Південний». Переливний трубопровід призначений для забезпечення технологічного обслуговування та захисту від переповнення під час експлуатації резервуарів чистої води водонасосної станції, що забезпечує безаварійне та безперебійне водопостачання об`єктів. Трубопровід виконує функцію водовідведення зливових вод з території водонасосної станції до Аджалицького лиману.

Позивач вказує, що для забезпечення нормального функціонування об`єктів нерухомого майна підприємства, потрібно здійснювати повсякчасне обслуговування і, при необхідності, проводити відповідні ремонтні роботи переливного трубопроводу, що вимагає необхідності забезпечення проходу та проїзду фахівців ДП «МТП «Південний» на територію його місцезнаходження. Переливний трубопровід прокладений під землею та проходить через земельні ділянки декількох суміжних землевласників та землекористувачів від водонасосної станції ДП «МТП «Південний» до берегової лінії Аджалицького лиману, зокрема, через земельну ділянку, яка на теперішній час належить на праві власності ОСОБА_1 .

Під час проведення підготовчого судового засідання представник позивача заявив клопотання від 30.01.2026р. про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, поставивши на вирішення експерта питання зазначені у письмову клопотанні.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 23 березня 2026 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій на частині земельної ділянки площею 0,2015 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0028; загальна площа: 7,8648 га; місце розташування: Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ОСОБА_1 ; Якщо так, надати відповідні варіанти встановлення сервітуту.

2. Чи є альтернативні варіанти здійснення прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій без встановлення земельного сервітуту на частині земельної ділянки площею 0,2015 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0028; загальна площа: 7,8648 га; місце розташування: Одеська обл., Одеський район, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ОСОБА_1 ; Якщо так, то надати відповідні варіанти.

3. Чи існує можливість здійснення прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій на частині земельної ділянки площею 0,2015 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0028; загальна площа: 7,8648 га; місце розташування: Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ОСОБА_1 , способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки та найбільш раціональним для власника трубопровода, який розташований під землею даної земельної ділянки, аніж шляхом встановлення земельного сервітуту.

Якщо так, то надати відповідні варіанти.

Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України (odndise@gmail.com, вул. Рішельєвська 8, м. Одеса).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

Для проведення експертизи в розпорядження експертів представити цивільну справу №504/3596/20.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача - ДП «МТП «Південний».

Роз`яснено учасникам справи положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду вмотивована тим, що для з`ясування обставин по справі потрібні спеціальні знання, а тому клопотання про проведення експертизи підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобільник Р.І. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є помилковою та такою, що порушує права та законні інтереси відповідача, оскільки суд першої інстанції здійснив неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати і направити справу № 504/3596/20 для продовження розгляду до Пересипського районного суду м. Одеси.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, у справі де у позивача відсутні підстави вимагати встановлення сервітуту у відповідача - ОСОБА_1 за рішенням суду, і у суду немає обов`язку та обґрунтованої матеріалами справи потреби призначати повторну судову земельно-технічну експертизу, при наявності у справі висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, який не викликав у суду сумнівів у його правильності, є нічим іншим, як намаганням затягнути розгляд справи № 504/3596/20.

Суд безпідставно нівелює значення, як доказу у справі, висновок експерта який складений на замовлення третьої особи. Зауважується, що оскільки відповідачем та третьою особою без самостійних вимог ТОВ «Енерго Продукт Лтд» суду надано відповідний висновок експертів із цих самих питань та вказаний висновок експертів у суду не викликав сумнівів щодо його правильності то відповідно у суду не було передбачених п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України умов для призначення ще однієї експертизи у цій справі.

На думку сторони скаржників, висновок експерта підготовлений на замовлення учасника справи - третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Енерго Продукт Лтд» є таким самим доказом, як і висновок, підготовлений на замовлення позивача чи відповідача або на підставі ухвали суду про призначення експертизи, а тому не врахування висновку експерта, який замовлений та наданий третьою стороною є виключно формальним підходом, що засвідчує про упереджений та дискримінаційний підхід та надання судом переваги одного доказу над іншим виключно внаслідок суб`єктного складу учасника справи, який подає суду доказ.

Крім того, сторона скаржників вважає, що повторне клопотання позивача про призначення тієї самої експертизи, після того як суд вже його задовольняв, а останній не провів оплату є зловживанням процесуальними правами, яке суд залишив без уваги та способом позивача затягнути розгляд справи. До того ж ні у клопотанні про призначення експертизи, ні у судовому засіданні позивачем не надано доказів про вжиття ним заходів для самостійного замовлення такої експертизи, як і не надано пояснень про наявність причин неможливості самостійно замовити проведення судової земельно-технічної експертизи.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Представником Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» Урсулова А.В. подала на апеляційну скаргу відзив, в якому зазначає, що викладені в апеляційній скарзі вимоги не визнають повністю, вважають їх безпідставними та необґрунтованими, просять оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

В судовому засіданні представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Кобільник Р.І. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших її учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників які не з`явились.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Статтею 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 76, частини 1,5 і 6 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно із частинами першою третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України)

Відповідно до положень Наказу Міністерства Юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-медичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до основних видів експертиз відноситься інженерно-технічна; інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна.) (п. 1.2.2).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява N 14448/88).

Отже, призначення судової експертизи за результатами розгляду клопотання позивача є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006).

Предметом позову у даній справі є вимоги про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту на частині земельної ділянки площею 0,2015 га (кадастровий номер 5122780500:01:003:0028; загальна площа 7,8653 га; місце розташування: Одеська область, Лиманський район, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ОСОБА_2 з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій; визначити істотні умови сервітуту: встановлення земельного сервітуту в інтересах ДП «МТП «Южний» на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій, згідно з Планом меж частини земельної ділянки на яку поширюватиметься право сервітуту площею 0,2015 га.

Враховуючи характер заявлених вимог та обставини, на які посилається позивач як на підставу позову, та те, що ні з матеріалів справи, в тому числі висновку експерта, який виконаний на замовлення третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Енерго Продукт Лтд», ні з пояснень представника скаржниці не можливо встановити де саме проходить трубопровід, який було прокладено у 1984 році, для правильного вирішення спору підлягає встановленню, чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій на частині вищезазначеної земельної ділянки, чи є альтернативні варіанти здійснення прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій без встановлення земельного сервітуту; чи існує можливість здійснення прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій на частині вищезазначеної земельної ділянки.

Колегія суддів враховує, що призначення експертизи не є вирішенням спору по суті і не свідчить про наперед сформований висновок суду щодо доведеності чи недоведеності позовних вимог, а є процесуальною дією, спрямованою на повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи. Саме по собі заперечення відповідача проти позову або незгода з доводами позивача не усувають потреби у використанні спеціальних знань, якщо без них встановити істотні для справи обставини неможливо.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявний висновок експерта який виконаний на замовлення третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Енерго Продукт Лтд» і взагалі у позивача відсутнє право вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду, і як наслідок відсутні підстави для призначення ще однієї експертизи, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про необхідність призначення експертизи. Крім того, оцінка достатності, належності, допустимості та взаємного зв`язку всіх доказів у справі здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті спору. На стадії вирішення питання про призначення експертизи суд з`ясовує, чи стосуються запропоновані для дослідження обставини предмета доказування та чи потребують вони спеціальних знань.

Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач подаючи повторно клопотання про призначення експертизи, після попередньої її не оплати є зловживанням процесуальними правами, оскільки такі доводи стосуються оцінки обраного способу захисту та обґрунтованості позовних вимог, а не наявності чи відсутності підстав для призначення експертизи.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи судове рішення про призначення експертизи суд вийшов за межі предмету доказування та завідома поставив експерту питання, що стосуються виключно господарських інтересів позивача, оскільки вказані обставини перевіряються вже після розгляду справи по суті, а не на стадії перегляду апеляційним судом ухвали про призначення у справі експертизи.

Загалом доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18.07.2006, заява № 63566/00, § 23).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, неможливо. У зв`язку з призначенням експертизи суд обґрунтовано зупинив провадження у справі на час її проведення.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобільник Ростислав Ігорович, залишити без задоволення.

Ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 23 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Р.Д. Громік