Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №505/4195/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №505/4195/25

Суддя: Коновалова В. А.

Номер провадження: 22-ц/813/6916/26

Справа № 505/4195/25

Головуючий у першій інстанції Ващук О. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2026 року,

за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якої зазначила, що з 2003 року позивач проживає в домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . З 25.06.2005 року між позивачем та відповідачем існують фактичні договірні відносини та був укладений договір про надання послуг з водопостачання, згідно якого відповідач зобов?язався надавати споживачеві, тобто позивачу, членам її сім?ї та іншим особам, які фактично проживають у вказаному будинку, послуги із водопостачання, а позивач своєчасно здійснювала оплату за надані послуги. Посилається, що відповідач за час існування договірних відносин не оформив на ім?я позивача особового рахунку, посилаючись на те, що вона споживач, а не власник домоволодіння. ОСОБА_1 зазначає, що 31 жовтня 2025 року звернулась з усною заявою до абонентського відділу КВЕП «Подільськводоканал» з проханням видати письмову довідку, що за особовим рахунком АДРЕСА_1 не має боргів за водопостачання та здійснена передоплата послуг, та саме на яку суму. Проте, працівники КВЕП «Подільськводоканал» безпідставно відмовили у видачі зазначеної довідки, жодних законних підстав для такої відмови не надали, мотивуючи її виключно тим, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг Водоканалу, попри те, що фактично послуги надаються.

Вважає, що відповідач своїми діями порушив ?ч. 2 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме права споживача вважаються порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін та не надається необхідна інформація та ?ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», що право на отримання доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (послугу).

Позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність КВЕП «Подільськводоканал» у видачі довідки про стан особового рахунку, наданні інформації та відмови у реєстрації усного звернення та такими, що порушують її права; зобов?язати КП «Подільськводоканал» видати довідку про стан заборгованості (або її відсутність) за особовим рахунком за адресою АДРЕСА_1 ; стягнути з КП «Подільськводоканал» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної та матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн. Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Подільський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 06 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, залишив без розгляду. Роз`яснив позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Подільського міськрайонного суду від 06.03.2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; визнати справу № 505/4195/25 малозначною відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції у своїй ухвалі вказав, що справа є «складною», не надавши жодного обґрунтування такої оцінки. Відповідно до ст. 19 ЦПК України, дана справа за ціною позову та предметом спору (зобов`язання водоканалу вчинити дії) є малозначною. Перевівши справу у загальне провадження без мотивування складності, суд штучно створив умови «адвокатської монополії», чим позбавив позивача можливості користуватися допомогою обраного представника (сина), що прямо суперечить ч. 2 ст. 60 ЦПК України щодо представництва у малозначних справах. Посилається, що суд не пояснив, чому звичайна справа про надання комунальних послуг потребує загального провадження, чим порушив ст. 210 та ст. 274 ЦПК України.

ОСОБА_1 письмово підтримала доводи свого представника.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.05.2026 року роз`яснювалося Комунальному виробничому-експлуатаційному підприємству «Подільськводоканал» подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримав 28.05.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

КВЕП «Подільськводоканал» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 28.05.2026 року та 16.05.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Разом із тим, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, представник просив апеляційну скаргу задовольнити.

27.06.2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся через підсистему «Електронний суд» з клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без особистої участі сторін та виклику в судове засідання до якого долучив відповідну відскановану заяву ОСОБА_1 , посилаючись на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України та введення воєнного стану в Україні.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню оскільки, ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.06.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 30 липня 2026 року о 16 годині 40 хвилин. Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, ухвала про залишення позову без розгляду не входить до переліку ухвал, розгляд яких здійснюється без повідомлення учасників справи.

Крім того, 27.06.2026 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що додаткові пояснення сторони позивача підлягають поверненню особі, яка їх подала, з огляду на наступне.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених ЦПК України випадках.

На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту глави 1 розділу п`ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення.

Аналіз наведеного свідчить про те, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключно у заявах по суті справи, якими додаткові пояснення не є.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , КВЕП «Подільськводоканал» повістки-повідомлення отримали 02.07.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників процесу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, а саме визнати неправомірною бездіяльність КВЕП «Подільськводоканал» у видачі довідки про стан особового рахунку, наданні інформації та відмови у реєстрації усного звернення та такими, що порушують її права; зобов?язати КП «Подільськводоканал» видати довідку про стан заборгованості (або її відсутність) за особовим рахунком за адресою АДРЕСА_1 ; стягнути з КП «Подільськводоканал» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної та матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн.

На підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2 надано копію нотаріально посвідченої довіреності від 02 грудня 2011 року.

Подільський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 09 січня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії та призначив підготовче судове засідання.

Мотивуючи ухвалу тим, що зметою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті: характеру спірних правовідносин, позовних вимог; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення клопотань сторін, недоцільним є розгляд даної справи у спрощеному позовному провадженні, тому суд дійшов висновку, що дану позовну заяву слід прийняти до розгляду і з метою виконання вимог, передбачених частиною 1 статті 189 ЦПК України призначити підготовче засідання у даній справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 06 березня 2026 року про залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів справи, позов подано ОСОБА_2 в інтересах своєї матері ОСОБА_1 через систему «Електронний суд». На підтвердження своїх повноважень представником надано копію довіреності від 02 грудня 2011 року.

Суд посилався, що зазначена цивільна справа не належить до категорії малозначних справ. Таким чином, представником позивача у справі відповідно до положень ст. 60 ЦПК України може бути адвокат, а відтак суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано неповноважною на представництво у зазначеній категорії справ особою (фізичною особою за довіреністю, однак ані адвокатом, ані законним представником). Оскільки позовна заява прийнята до судового розгляду та відкрито провадження у справі, суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини другою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Отже спір, який ініціював позивач, безпосередньо пов`язаний з порушенням прав споживача - отримувача житлово-комунальних послуг у вигляді водопостачання.

Колегія суддів вважає, що у цій справі правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга статті 64 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою про захист прав споживачів, а саме зобов?язання вчинити дії (надати інформацію) та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, ціна позову не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже справа є малозначною в силу вимог закону.

Оскільки у малозначних справах здійснювати представництво особи у суді може особа, яка не є адвокатом, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до КВЕП «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є помилковим, та призводить до обмеження позивача у праві доступу до суду, що є підставною для скасування такої ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до КВЕП «Подільськводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яке не може вважатися законною та обґрунтованою.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua