Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №367/4870/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4870/24

Провадження №2/367/792/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого – судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ спільного майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя, –

в с т а н о в и в:

24 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Обґрунтовуючи позов, представник зазначає, що 03 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у справі № 755/6807/22 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.

Стверджує, що від шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є малолітній син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що за час перебування у шлюбних відносинах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було набуте наступне майно, а саме: транспортний засіб AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що майнові права на 2/5 частки квартири були придбані ОСОБА_4 та оформлені на її тодішнього чоловіка – ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року та додатковою угодою від 23 жовтня 2023 року № 1 про внесення змін до договору купівлі-продажу майнових прав № 113/696 від 08 лютого 2020 року укладеними між Приватним акціонерним товариством «Виробнича проєктно-будівельна фірма «АТЛАНТ» з однієї сторони та ОСОБА_5 (матір ОСОБА_4 ), доля якої складає 3/5 частки, та ОСОБА_2 , доля якого складає 2/5 частки, з іншої сторони.

Стверджує, що ОСОБА_4 в період з 12 березня 2020 року по 11 липня 2022 року, тобто під час знаходження у шлюбі, разом зі своєю матір`ю здійснили оплату за придбання майнових прав на зазначену квартиру за рахунок власних коштів. Загалом, разом з платежами за 3/5 частки ОСОБА_5 та коштами ОСОБА_4 було сплачено відповідно до договору 861 403 гривні 00 копійок.

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 жодної участі у придбанні квартири не брав.

Вказує, що ОСОБА_2 в 2020-2022 роках без поважних причин не працював та не мав взагалі якогось самостійного заробітку (доходу). Весь цей час він знаходився на утриманні ОСОБА_4 та її матері. На зауваження ОСОБА_4 про те, що йому потрібно знайти роботу, не реагував.

Зазначає, що ОСОБА_4 весь час самостійно оплачує житлово-комунальні послуги.

Стверджує, що після того як будинок, в якому знаходиться квартира сторін, був введений в експлуатацію, було проведено державну реєстрацію права власності на 2/5 частки квартири на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 358357639 від 14 грудня 2023 року. Право власності на 3/5 частки даної квартири зареєстровано на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 358357543 від 14 грудня 2023 року.

Вказує, що в даний час в квартирі проживають ОСОБА_4 з сином, її мати, якій належить 3/5 частини квартири, та ОСОБА_2 .

Зазначає, що відповідно до вимог ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Таким чином, вбачається, що у даному випадку є порушення вказаної норми, оскільки жилої площі у вказаній квартирі не вистачає для її дотримання (31,9 кв.м./4 особи = 7,975 кв.м.). Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_5 належать 3/5 квартири, то з урахуванням того, що на інших 2/5 частки квартири повинні проживати 3 особи ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та їх дитина, яким належать ця частина квартири), то на трьох останніх виходить (2/5 = 12.76 кв.м. жилої площі; 12.76 кв.м./3 особи = 4,25 кв.м.) по 4.25 кв.м. жилої площі на одну особу, що явно є недостанім для нормального існування, навчання та відпочинку цих осіб, а особливо малолітньої дитини.

Стверджує, що ОСОБА_4 повністю оплачує придбання ліків та лікування, придбання одягу, оплату гуртків, придбання продуктів харчування для їх малолітнього сина ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_4 самостійно займається домашнім господарством, відводить сина на спортивний гурток та до лікарів.

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 , відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у справі № 755/6807/22, повинен сплачувати аліменти в сумі 3 500 гривень 00 копійок щомісяця. Разом з тим, ОСОБА_2 інколи сплачує призначені судом аліменти та за ним постійно рахується заборгованість. Так у період з липня 2022 року по липень 2023 року (більше року) та з січня 2024 року по березень 2024 року (три місяці) ОСОБА_2 взагалі не сплачував аліментів на утримання дитини. На даний час заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 28 266 гривень 07 копійок.

Вказує, що таким чином утримання, виховання та лікування дитини лежать фактично виключно на плечах ОСОБА_4 .

Зазначає, що між сторонами на даний час склались неприязні стосунки, що унеможливлює їх спільне проживання. ОСОБА_2 не хоче добровільно переїжджати до іншого житла, на пропозицію у позасудовому порядку вирішити майновим спір відмовляється, його повністю влаштовує той факт, що він один проживає у окремій кімнаті, а ОСОБА_4 з сином вимушені проживати разом з її матір`ю у іншій кімнаті, яка належить останній.

Стверджує, що виділити у натурі ОСОБА_2 житлову площу у квартирі, щоб вона відповідала розміру його долі і при цьому була окремою і не порушувала права ОСОБА_4 або її матері, або її дитини, не можливо, оскільки площі квартири на це не вистачає.

Вказує, що після розлучення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перестали бути подружжям. Вони є особами різної статті, а тому навіть з моральних засад суспільства кожний з них повинен проживати окремо і не заважати іншому будувати нові відносини з іншими чоловіками чи жінками. ОСОБА_4 бажає знайти іншого чоловіка та нове кохання, але не може цього зробити, оскільки її колишній чоловік мешкає разом з нею і це впливає негативно на стосунки з іншими чоловіками.

Представник зазначає, що на даний час порушуються права ОСОБА_4 та її матері, оскільки вони разом мають більшу долю у квартирі, а вимушені проживати на меншій площі, тоді як ОСОБА_2 навпаки, маючи меншу площу, користується більшою. Так, 1/5 частки квартири з 2/5 спільної власності подружжя, становить 6,38 кв.м. житлової площі квартири натомість ОСОБА_2 одноособово користується кімнатою, площа якої становить 14,1 кв.м. та всією загальною площею квартири, що становить 59,6 кв.м., що є незаконним і несправедливим.

Стверджує, що також порушуються права дитини, яка страждає, оскільки вимушена мешкати разом з матір`ю та бабусею на меншій житловій площі ніж, якщо б його батько звільнив квартиру та переїхав до іншого житла. В цьому випадку у дитини була б окрема кімната, у якій зараз проживає батько. Такий стан речей погано позначається на навчанні дитини та його поведінці.

Наголошує на тому, що оскільки добровільно ОСОБА_2 не бажає поділити майно і уникає всіх розмов на цю тему, наразі, постало питання про поділ майна між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у судовому порядку.

Вказує, що відповідно до консультаційного висновку № 12/24 експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 05 квітня 2024 року, проведеного на замовлення представника позивача судовим експертом Барбалюком Володимиром Сергійовичем, ринкова вартість автомобілю AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 05 квітня 2024 року становить 189 543 гривні 20 копійок. Половина з цієї суми належить ОСОБА_4 , тобто 94 771 гривня 60 копійок.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11/24 від 24 квітня 2024 року, проведеного на замовлення представника позивача судовим експертом Малим Олексієм Вікторовичем, ринкова вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення її огляду (06 квітня 2024 року) складає 2 418 802 гривні 00 копійок. Таким чином, вартість 1/5 частини квартири становить 483 760 гривень 40 копійок.

Звертає увагу суду на те, що двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м., з якої житлова площа становить 31,9 кв.м., в якій проживають ОСОБА_4 з сином, її матір та колишній чоловік ОСОБА_2 є неподільною, що підтверджується висновком щодо технічної можливості/неможливості виділу об`єкта нерухомого майна № 05/11-1-ті від 13 травня 2024 року, проведеного експертом ПП «АКТИВ ІНВЕСТ» Тамаркіним Вячеславом Яковичем.

Зазначає, що враховуючи те, що 2/5 частки квартири є неподільними, спільне подальше проживання разом у квартирі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є неможливим у зв`язку із припинення між ними шлюбних відносин та неприязними між ними стосунками, що склались, вказані 2/5 частки квартири були придбані за кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в період придбання квартири без поважних причин не працював та не мав самостійного заробітку (доходу), не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся та продовжує ухилятись від участі в утриманні дитини, розмір аліментів, які одержує позивач, явно недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування, разом з ОСОБА_4 залишається проживати спільна дитина, залишення частини квартири у власності ОСОБА_2 порушує права інших співвласників ( ОСОБА_4 та її матері), які не можуть вільно володіти, користуватись та розпоряджатись усіма належними їм квадратними метрами вказаної квартири, залишення частини квартири у власності ОСОБА_2 негативно позначається на нормальному розвитку його малотіньої дитини, інші 3/5 частини квартири належить матері ОСОБА_4 , яка проживає у цій квартирі і у якої на даний час також встановились неприязнені відносини з ОСОБА_2 , останній має інше житло, де він зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_3 , у разі припинення судом права власності відповідача на 1/5 частки квартири, його подальшого виїзду до іншого житла та передачу кімнати, у якій відповідач зараз проживає (розміром 14.1. кв.м.), для проживання дитини, будуть усунуті порушення ст. 47 ЖКУ (норма жилої площі) відносно дитини, що повинно забезпечити її нормальний розвиток, навчання та відпочинок, просить автомобіль AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 189 543 гривні 20 копійок залишити у власності ОСОБА_2 , а 2/5 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , оформлених на ім`я ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_4 залишиться проживати разом з сином, залишити у власності ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить поділити спільне майно подружжя наступним чином, а саме: визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на 2/5 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2847228532080). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 17 червня 2024 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

02 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, зазначає, що 03 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року шлюб між сторонами було розірвано.

Стверджує, що за час перебування у шлюбних відносинах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було придбане наступне майно: транспортний засіб AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбаний сторонами 11 лютого 2019 року під час перебування у шлюбі; 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № П3/696 від 08 лютого 2020 року та Додаткової угоди від 23 жовтня 2023 року № 1 про внесення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № П3/696 від 08 лютого 2020 року. На час укладення договору 2/5 квартири були оформлені на ім`я ОСОБА_2 .

Вказує, що у первісній позовній заяві ОСОБА_4 ставить питання про здійснення поділу майна та визнання за нею 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 , придбаного згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № П3/696 від 08 лютого 2020 року та Додаткової угоди від 23 жовтня 2023 року № 1 про несення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № П3/696 від 08 лютого 2020 року, а за ОСОБА_2 транспортний засіб автомобіль AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак ОСОБА_2 не погоджується з таким поділом, оскільки статтею 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.

Зазначає, що за змістом статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, серед іншого, є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Представник стверджує, що таким чином 2/5 частки квартири не може бути визнано правом власності ОСОБА_4 , оскільки остання купувалась за спільні кошти подружжя.

Вказує, що відповідно до Дослідження про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу № 71609 від 30 серпня 2024 року ринкова вартість колісного транспортного засобу AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний, визначена за порівняльним підходом складає 159 375 гривень 55 копійок (вартість 1/2 частини автомобіля складає 79 687 гривень 77 копійок).

Згідно висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11/24 від 24 квітня 2024 року станом на 06 квітня 2024 року складає 2 418 802 гривні 00 копійок (вартість 1/5 частини квартири складає 483 760 гривень 40 копійок).

Стверджує, що на сьогодні ОСОБА_2 проживає в зазначеній квартирі, ця квартира це єдине житло, яке в нього є, а тому віддати 1/5 своєї частки квартири останній не бажає, оскільки в такому разі він взагалі не буде мати житла для свого проживання.

Крім того, зазначає, що автомобіль AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбаний в шлюбі є спільною сумісною власністю, а тому 1/2 частки автомобіля належить ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене вище, представник просить прийняти дану зустрічну позовну заяву до свого провадження та об`єднати її в одне провадження з первісним позовом, задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя, визнати спільним сумісним майном ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , а саме: транспортний засіб AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний, зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 (зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 ), визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частки автомобіля AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний, 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_4 право власності на: 1/2 частки автомобіля AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний, 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з розглядом цивільної справи.

Крім того, 02 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначає, що ОСОБА_2 не погоджується із заявленими ОСОБА_4 позовними вимогами, вважає, що його права будуть порушені у зв`язку з такими заявленими вимогами, адже майно було набуте сторонами під час спільного проживання у шлюбі, а отже є їх спільною власністю.

Вказує, що за час спільного проживання з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 постійно працював, забезпечував сім`ю продуктами харчування, грошима та усім необхідним.

Стверджує, що ОСОБА_4 також працювала, окрім часу, коли перебувала у декретній відпустці. Крім того, вона підтримувала належний стан квартири, готувала їжу та здійснювала догляд за дитиною.

Зазначає, що ОСОБА_2 на сьогодні проживає в спірній квартирі, це єдине житло, яке в нього є, тому фактично віддати 1/5 своєї частки квартири ОСОБА_4 ОСОБА_2 не бажає, оскільки в такому разі він взагалі не буде мати житла для свого проживання.

Вказує, що разом з тим, автомобіль придбаний в шлюбі є спільною сумісною власністю, тому 1/2 частка автомобіля належить ОСОБА_4 .

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 зі своєї сторони пропонує поділити набуте під час шлюбу майно наступним чином, а саме: визнати за ОСОБА_2 1/2 частки автомобіля AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_4 1/2 частки автомобіля AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнати за ОСОБА_2 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 1/5 квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна.

Враховуючи викладене вище, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

05 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що ОСОБА_2 у своєму відзиві не надав жодних доказів того, що він постійно працював в указаний період часу та забезпечував сім`ю продуктами харчування, грошима та усім необхідним, як про це він безпідставно стверджує у своєму відзиві.

Вказує, що ні ОСОБА_4 , ні їх дитина не бачили та не отримували від ОСОБА_2 жодної копійки чи речі у вказаний період часу, а навпаки разом із матір`ю утримували його.

Стверджує, що ОСОБА_4 весь час самостійно оплачував та продовжує оплачувати житлово-комунальні послуги, жодних доказів сплати цих послуг ОСОБА_2 до відзиву не надано.

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 не мав поважних причин як то навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо, не мати самостійного заробітку (доходу), з якого він міг би забезпечувати сім`ю та оплачувати платежі за придбання квартири. Жодних доказів, які б пояснювали поважність причини його дармоїдства, він не надав до свого відзиву.

Зазначає, що ОСОБА_4 повністю оплачує придбання ліків та лікування, придбання одягу, оплату гуртків, придбання продуктів харчування для їх малолітнього сина ОСОБА_6 . Крім того, вона самостійно займається домашнім господарством, відводить сина на спортивний гурток та до лікарів.

Вказує, що ОСОБА_2 жодної допомоги забезпечення нормального фізичного, духовного розвитку та лікування дитини не надає, а лише інколи сплачує встановлені судом аліменти, але таким чином, що при цьому за ним постійно рахується заборгованість. Так, у період з липня 2022 року по липень 2023 року (більше року) та з січня 2024 року по березень 2024 року (три місяці) ОСОБА_2 не сплачував аліментів на утримання дитини. На час подачі позову заборгованість зі сплати аліментів становила 28 266 гривень 07 копійок, що еквівалентно 8 місяцям заборгованості.

Наголошує на тому, що твердження ОСОБА_2 про те, що якщо він віддасть 1/5 своєї частки квартири ОСОБА_4 , то не матиме взагалі житла для свого проживання є неправдивими, оскільки у нього є родичі та друзі до яких він може переїхати жити, або може піти працювати чи вступити до лав збройних сил України та отримуючи заробітну плату орендувати власне житло.

Стверджує, що право власності на 3/5 частки спірної квартири зареєстровано на ім`я ОСОБА_5 (матері ОСОБА_4 ), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 358357543 від 14 грудня 2023 року.

Зазначає, що ОСОБА_2 бажає щоб суд визнав за ним право власності на 1/2 частину автомобіля та 1/5 частину квартири, а інші 1/2 частину автомобіля та 1/5 частину квартири визнав за ОСОБА_4 , тобто залишити все як є на даний час, однак такий стан речей не може далі продовжуватися, оскільки в подальшому це призведе до негативних наслідків як у житті ОСОБА_4 та її матері, так і негативно відзначиться на розвитку дитини.

Вказує, що виділити ОСОБА_2 у натурі частку даної квартири не можливо, оскільки квартира є неподільною що підтверджується висновком щодо технічної можливості/неможливості виділу об`єкта нерухомого майна № 05/11-1-ті від 13 травня 2024 року, проведеного експертом ПП "АКТИВ ІНВЕСТ" ОСОБА_7 .

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 не має та ніколи не мала доступу до автомобіля, даним автомобілем завжди користувався ОСОБА_2 .

Стверджує, що таким чином залишення за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину автомобіля та 1/5 частину квартири призведе до стану невизначеності ОСОБА_4 щодо цього майна та продовжить порушення її прав власності, оскільки фактично вона не зможе ні користуватись, ні розпоряджатись цим майном, як це відбувається зараз, та до нових позовів до ОСОБА_2 стосовно врегулювання питань власності стосовно цього майна (права володіння, користування та розпорядження).

Представник зазначає, що якщо суд погодиться на вимоги ОСОБА_2 , то фактично не вирішить спір між подружжям, а лише продовжить дію порушень права власності ОСОБА_4 та її матері, яке зараз відбувається, та призведе до стану невизначеності обох сторін щодо порядку подальшого володіння, користування та розпорядження цим майном.

Вказує, що судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Враховуючи вищевикладене, представник просить позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити та поділити спільне майно подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на 2/5 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2847228532080). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати.

14 жовтня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що ОСОБА_2 з метою сплати коштів розмитнення за придбання автомобіля був вимушений взяти кредит та погашати його. Банківська виписка від 03 червня 2024 року підтверджує, що за період з 06 лютого 2019 року по 23 вересня 2019 року ОСОБА_2 погашав кредит та сплатив 60 000 гривень 00 копійок.

Вказує, що з метою придбання спірної квартири ОСОБА_2 15 лютого 2020 року позичав гроші в ОСОБА_8 в сумі 2 300 доларів США для оплати по договору купівлі-продажу майнових прав від 08 лютого 2020 року та 10 січня 2021 року позичав 5 000 доларів США на ремонт квартири.

Стверджує, що проживаючи в квартирі ОСОБА_2 сплачує кошти за комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про оплату комунальних послуг та довідкою з банку.

Зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_2 не сплачує аліменти на дитину, однак дана обставина не стосується предмету спору та не розглядається судом при вирішенні питання про розподіл майна, проте на спростування зазначених доводів ОСОБА_2 надає копії платіжних інструкцій про сплату коштів на картку ОСОБА_4 на утримання дитини.

Вказує, що малолітній син ОСОБА_6 може користуватися та користується кімнатою батька в такій мірі, наскільки він сам цього бажає.

Враховуючи вищезазначене, представник просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна у повному обсязі.

18 жовтня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати від Державної податкової служби України всю наявну інформацію про джерела отримання доходів, об`єкти оподаткування, сум нарахованих та/або отриманих доходів, сум нарахованих та/або сплачених податків щодо ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 помісячно за період 2014 – 2024 років.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 27 січня 2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя, витребувано з Державної податкової служби України, що знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, всю наявну інформацію про джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сум нарахованих та/або отриманих доходів; сум нарахованих та/або сплачених податків щодо ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , помісячно за період 2014 – 2024 років, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору співвласницю спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

11 лютого 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому представник зазначає, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і інші обставини.

Вказує, що ОСОБА_4 не спростовує презумпцію спільності права власності подружжя на дану квартиру, однак звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 в 2020-2022 роках без поважних причин не працював та не мав взагалі якогось самостійного заробітку (доходу). Весь цей час він знаходився на утриманні ОСОБА_4 , та її матері, роботу не шукав, про що ОСОБА_4 зазначено в первісному позові.

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові не надавав жодних доказів того, що він постійно працював в указаний період часу та забезпечував сім`ю продуктами харчування, грошима, одягом, оплачував послуги лікування та дитячі гуртки сина, здійснював платежі за придбання квартири та її утримання.

Стверджує, що ні ОСОБА_4 , ні їх дитина не бачили та не отримували від ОСОБА_2 жодної копійки чи речі у вказаний період часу.

Зазначає, що в ОСОБА_2 не було збережень, за рахунок яких він міг би забезпечувати себе та свою родину в указаний період. Якщо в цей період йому і вдавалося отримати тимчасовий підробіток, він витрачав його виключно на свої потреби.

Вказує, що ОСОБА_2 не мав поважних причин, як то навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо, не мати самостійного заробітку (доходу), з якого він міг би забезпечувати сім`ю та оплачувати платежі за придбання квартири. Жодних доказів, які б пояснювали поважність причини, чому ОСОБА_2 не працював та не забезпечував свою сім`ю, він не надав до свого зустрічного позову.

Стверджує, що одним із доказів, які свідчать, що ОСОБА_2 не мав самостійного доходу в указаний період є наявність заборгованості із сплати аліментів на утримання сина, зокрема у 2022 - 2023 роках (більше року) та 2024 роках.

Зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодних доказів того, що він вносив платежі за квартиру, сплачував комунальні послуги, придбавав ліки, оплачував послуги лікування та гуртки для сина.

Наголошує на тому, що існує дві правові підстави відступити від засади рівності часток подружжя (збільшення частки ОСОБА_4 ), а саме: ч. 2 ст. 70 СК України, в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей) та ч. 3 ст. 70 СК України, в зв`язку з тим, що з ОСОБА_4 проживає їх неповнолітній син, а розмір аліментів, які вона одержує від ОСОБА_2 , явно недостатній для забезпечення його фізичного, духовного розвитку та лікування.

Вказує, що також істотною обставиною для того, щоб відступити від засади рівності часток подружжя згідно ч. 2 ст. 70 СК України є те, що ОСОБА_2 в 2020-2022 роках без поважних причин не працював та не мав взагалі якогось самостійного заробітку (доходу), в також не сплачував гроші за вказану вище квартиру.

Стверджує, що твердження ОСОБА_2 про те, що 1/5 частки квартири є його єдиним житлом є неправдивими, оскільки в останнього є родичі (його батьки проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , у якому ОСОБА_2 жив до шлюбу і може туди знову повернутись) та друзі, до яких він може переїхати жити, або він може піти працювати чи вступити до лав збройних сил України та, працюючи і отримуючи заробітну плату, орендувати власне житло.

Зазначає, що виділити ОСОБА_2 у натурі частку квартири не можливо, так як квартира є неподільною, що підтверджується висновком щодо технічної можливості/ неможливості виділу об`єкта нерухомого майна № 05/11-1-ті від 13 травня 2024 року, проведеного експертом ПП «АКТИВ ІНВЕСТ» ОСОБА_7 .

Вказує, що таким чином залишити за ОСОБА_2 1/5 частину квартири є не тільки незаконним, але і фізично неможливим.

Стверджує, що ОСОБА_4 не має та ніколи не мала доступу до автомобіля AUDI A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказаним автомобілем завжди користувався ОСОБА_2 .

Враховуючи вище викладене, представник просить в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя відмовити в повному обсязі, первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ спільного майна задовольнити.

17 березня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що ОСОБА_4 є її дочкою.

Вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 одружилися в 2014 році. В 2015 році в них народився син ОСОБА_9 . В 2022 році ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розлучилися. Головною причиною розлучення стало те, що у ОСОБА_11 з 2019 чи 2020 року не було постійної роботи. В цей час ОСОБА_10 працювала, самостійно вела все домашне господарство: готувала їжу, прибирала, за свої кошти купувала продукти харчування та побутові речі. Також, вона самостійно купувала одяг для сина, оплачувала його лікування та гуртки. Так як після розлучення ОСОБА_11 не давав коштів на утримання сина, вона була змушена звернутися до суду для призначення аліментів на утримання сина.

Стверджує, що за рішенням суду ОСОБА_11 було призначено аліменти на утримання сина в сумі 3 500 гривень 00 копійок, що явно є недостатнім для нормального забезпечення дитини. Це дуже незначна сума, яка не покриває навіть витрати на продукти харчування, не говорячи вже про одяг та ліки. Але і цієї суми ОСОБА_11 регулярно не платив і постійна була заборгованість зі сплати аліментів, яка могла сягати від декількох місяців до року.

Зазначає, що періодично допомагала доньці грошима, оскільки бачила як їй важко.

Вказує, що в 2020 році вона придбала 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 , 2/5 квартири згідно договору було придбано ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Так як в той час ОСОБА_10 постійно працювала, з ранку до вечора була на роботі і не мала часу на оформлення документів на цю частку квартири, а ОСОБА_11 мав більше вільного часу, вони вирішила оформити договір купівлі-продажу частки квартири на ОСОБА_11 . Крім того, на той час ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували в шлюбі і згідно законодавства на кого буде оформлена квартира не мало значення, так як це вважається спільним майном подружжя.

Стверджує, що ОСОБА_11 обіцяв доньці та їй, що буде оплачувати щомісячні внески за квартиру, для чого мав знайти постійну роботу, однак цього не сталося, постійного доходу не було і ОСОБА_10 була вимушена оплачувати платежі самостійно.

Наголошує на тому, що ОСОБА_10 сама сплатила грошові кошти за 2/5 частки квартири.

Зазначає, що так як ОСОБА_11 не працював ОСОБА_10 вимушена була сама купляти продукти харчування, одяг, ліки та утримувати сина.

Вказує, що вперше чує, що ОСОБА_11 нібито взяв позику для того, щоб зробити ремонт в квартирі.

Стверджує, що всі розписки зроблені «заднім числом» його товаришами, щоб допомогти своєму другу.

Зазначає, що можливо ОСОБА_11 і брав в когось кошти в борг, так як протягом багатьох років не працював. Але ці кошти він витрачав на себе, а не на ремонт в квартирі чи на потреби родини. Можливо він за ці гроші підтримував свій автомобіль у належному технічному стані, а також витратив гроші на паливо для нього.

Звертає увагу суду на те, що незважаючи на те, що їй належить 3/5 частини квартири, вона з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 змушені всі разом жити в одній кімнаті, а ОСОБА_11 одноосібно - в іншій кімнаті.

Вказує, що це створює для неї, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 незручності, так як для трьох ця площа дуже мала і не відповідає санітарним нормам. Крім того, ОСОБА_9 хлопчик і він має жити в окремій кімнаті, а не з мамою та бабусею, тобто особами протилежної статі.

Стверджує, що цілком зрозумілим і справедливим буде рішення суду, яким автомобіль буде у власності ОСОБА_11 , а 2/5 квартири – у власності доньки.

Зазначає, що подальше проживання у одній квартирі доньки та її колишнього чоловіка є неможливим і таким, що шкодить їм обом, оскільки вони обидва мають право на нове життя, на нову любов і нову сім`ю, а спільне проживання в одній квартирі, хоча б і в різних кімнатах, цьому не сприяє.

Враховуючи вищезазначене, просить задовольнити первісну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ спільного майна, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя відмовити в повному обсязі.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 14 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

25 червня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від Державної податкової служби України, на виконання ухвали суду від 27 січня 2025 року, надійшли витребувані докази, а саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_2 за період з І кварталу 2014 року по грудень 2024 року та інформація щодо сплати податкових платежів ОСОБА_2 у 2014-2024 роках.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за первісним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_1 просив первісну позовну заяву задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічну позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 03 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданим 21 травня 2015 року Відділом РАГС Невського району Комітету у справах РАГС Уряду Санкт-Петербурга.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року у справі № 755/6807/22, частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 вересня 2014 року Гірською сільською радою Щорського району Чернігівської області, актовий запис № 2, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, з індексацією суми аліментів відповідно до закону, починаючи з 26 липня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 13 лютого 2019 року, власником транспортного засобу марки: Audi, модель: A4, тип: загальний легковий – загальний універсал-В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , колір: чорний, рік випуску: 2003, реєстраційний номер НОМЕР_7 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ», в особі Комерційного директора Павлова Олександра Вікторовича, який діяв на підставі довіреності № 2 від 02 січня 2023 року, з однієї сторони та ОСОБА_5 частка якої складає 60 %, та ОСОБА_2 частка якого складає 40 %, які діяли на підставі особистого волевиявлення, з другої сторони, Приватне акціонерне товариство «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ» зобов`язалося в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, передати у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_2 майнові права на квартиру, а ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зобов`язались в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права.

Згідно з п. 2.2. Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, квартира на яку придбає майнові права ОСОБА_5 та ОСОБА_2 має наступні характеристики: будівельна/поштова адреса: АДРЕСА_5 ; поверх: 19; № квартири: 696; загальна площа (кв.м.): 59,82; житлова площа (кв.м.): 32,01; кількість кімнат: 2.

Відповідно до п. 4.1. Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, майнові права за цим договором передаються Приватним акціонерним товариством «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ» ОСОБА_5 та ОСОБА_2 шляхом підписання акту, акт підписується сторонами не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання акту огляду квартири при здійсненні ОСОБА_5 та ОСОБА_2 оплати 100 % загальної вартості майнових прав.

Згідно з п. 5.1. Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, сторони погодили, що загальна вартість майнових прав за цим договором щодо квартири, на дату укладення цього договору складає 861 403 (вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста три) гривні 00 копійок, в тому числі ПДВ.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 23 жовтня 2023 року про внесення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, укладеної між Приватним акціонерним товариством «Виробнича проектно-будівельна фірма «АТЛАНТ», в особі комерційного директора Павлова Олександра Вікторовича, який діяв на підставі довіреності № 2 від 02 січня 2023 року, з однієї сторони та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які діяли на підставі особистого волевиявлення, з другої сторони, сторони домовилися внести зміни до преамбули договору шляхом корегування часток прав власності з відсотків на дроби. Таким чином ОСОБА_5 належить 3/5 частки квартири, а ОСОБА_2 – 2/5 частки квартири.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав № 358357639 від 14 грудня 2023 року, 2/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Берези Яни Олександрівни № 70692961 від 14 грудня 2023 року, документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт ТІ01: НОМЕР_8 виданий 30 жовтня 2023 року, договір купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, додаткова угода № 1 від 23 жовтня 2023 року про внесення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 358357543 від 14 грудня 2023 року, 3/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Берези Яни Олександрівни № 70692961 від 14 грудня 2023 року, документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт НОМЕР_9 : НОМЕР_8 виданий 30 жовтня 2023 року, договір купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року, додаткова угода № 1 від 23 жовтня 2023 року про внесення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1614535375.1 від 13 лютого 2020 року, ОСОБА_5 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 244 000 (двісті сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок, оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 1875-6259-6648-9632 від 19 лютого 2020 року, ОСОБА_5 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 148 578 (сто сорок вісім тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 00 копійок, оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1646314657.1 від 12 березня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1677389489.1 від 15 квітня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1706282265.1 від 15 травня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1736487406.1 від 15 червня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1769089959.1 від 15 липня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1802141536.1 від 15 серпня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1836089924.1 від 15 вересня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1870689755.1 від 15 жовтня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1904689640.1 від 15 листопада 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1943118944.1 від 15 грудня 2020 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.1977581225.1 від 15 січня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2017120458.1 від 16 лютого 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2051949480.1 від 15 березня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2089677544.1 від 15 квітня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2125873885.1 від 16 травня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2162521349.1 від 15 червня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2195372857.1 від 14 липня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2227513745.1 від 12 серпня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2267421680.1 від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2303639929.1 від 16 жовтня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2339902510.1 від 15 листопада 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2381746125.1 від 16 грудня 2021 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2418024960.1 від 15 січня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2461984293.1 від 17 лютого 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2499391101.1 від 27 березня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 100 (дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2512367058.1 від 12 квітня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2574104062.1 від 13 червня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2603675249.1 від 11 липня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2642190300.1 від 16 серпня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 9 060 (дев`ять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2682167916.1 від 21 вересня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з квитанцією № 354Р-4ЕАО-2А63-Т206 від 14 жовтня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.2751932282.1 від 22 листопада 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 9290-8648-1439-2429 від 19 грудня 2022 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 9295-0613-3528-6029 від 29 січня 2023 року, ОСОБА_4 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3258718637.1 від 18 жовтня 2023 року, ОСОБА_5 здійснено переказ грошових коштів на рахунок ПрАТ ВПБФ АТЛАНТ у розмірі 40 045 (сорок тисяч сорок п`ять) гривень 00 копійок, призначення платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 від 08 лютого 2020 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11/24, виконаного на замовлення адвоката АО «Консулат» Проценка Олександра Васильовича, що представляє інтереси ОСОБА_4 , 22 квітня 2024 року судовим експертом Малим Олексієм Вікторовичем, який діє на підставі свідоцтва № 1494 від 29 квітня 2011 року та свідоцтва № 1871 від 28 квітня 2017 року, видані на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення її огляду (06 квітня 2024 року) складає 2 418 802 (два мільйони чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот дві) гривні 00 копійок.

Згідно з консультативним висновком № 12/24 експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу, виконаного на замовлення адвоката АО «Консулат» Проценка Олександра Васильовича, що представляє інтереси ОСОБА_4 , 05 квітня 2024 року судовим експертом Барболюком Володимиром Сергійовичем, який діє на підставі свідоцтва № 590 від 11 квітня 2014 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, ринкова вартість автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без його натурного огляду з урахуванням наданих фотографічних зображень зовнішнього вигляду, пошкоджень наявних на фотознімках і пробігу станом на 05 квітня 2024 року становить 189 543 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 20 копійок.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості/неможливості виділу об`єкта нерухомого майна № 05/11-1-ті, виконаного на замовлення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , який діє на підставі кваліфікаційного сертифіката АЕ № 003804 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, виданого Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, об`єкт нерухомого майна двокімнатна квартира в житловому будинку квартирного типу в АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., за технічними показниками не може бути поділено на самостійні об`єкти нерухомого майна – окремі квартири, внаслідок відсутності окремих виходів на сходову клітину, коридор або вулицю, об`єкт є не подільним.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 72319407, боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 28 266 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят шість) гривень 67 копійок.

Відповідно до платіжних інструкцій № 0.0.2512380856.1 від 12 квітня 2022 року, № 0.0.2579340721.1 від 17 червня 2022 року, № 0.0.2603672854.1 від 11 липня 2022 року, № 0.0.2642195742.1 від 16 серпня 2022 року, № 0.0.2682171096.1 від 21 вересня 2022 року, № 4АЕВ-8Х2Н-5232-2Н1Н від 14 жовтня 2022 року, № 0.0.2785773327.1 від 20 грудня 2022 року, № 0.0.2837997148.1 від 29 січня 2023 року, № 9299-6471-5513-8663 від 16 березня 2023 року, № ТН8А-4Х45-НТР7-06ЕР від 18 квітня 2023 року, № 143К-80СТ-НМТН-К07Н від 14 травня 2023 року, № 59КВ-Р6М8-7Т6Н-ВМТ7 від 13 червня 2023 року, № 67К9-АСХ7-7А5К-КС4Р від 20 липня 2023 року, № Х8АТ-9РАВ-А7Х8-СРС5 від 14 серпня 2023 року, № Е8К3-В5КС-Е558-18С8 від 17 вересня 2023 року, № 4ЕОТ-В346-Т690-6ХНМ від 15 листопада 2023 року, № G14Q-KQZH-174L-U23R від 21 грудня 2023 року, № РН2А-108С-Х773-В9С2 від 27 січня 2024 року, № 5966-0К9Е-РН43-Т3ВЕ від 17 березня 2024 року, № Т54Р-1Т64-0Т05-С1НР від 12 квітня 2024 року, № 0.0.3567302548.1 від 05 квітня 2024 року, ОСОБА_4 здійснювала оплату комунальних послуг.

Згідно з дослідженням про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу, виконаного на замовлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 оцінювачем ОСОБА_12 , який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача Фонду Державного майна України МФ № 5837 від 05 квітня 2008 року, підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 8683-ПК від 14 лютого 2024 року та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України № 821 від 15 вересня 2014 року, ринкова вартість колісного транспортного засобу Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 29 серпня 2024 року складає 159 375 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 55 копійок.

Відповідно до розписки від 06 червня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15 лютого 2020 року взяв в борг у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 2 300 (дві тисячі триста) доларів США для оплати по договору купівлі-продажу майнових прав № ПЗ/696 укладеного 08 лютого 2020 року, 10 січня 2021 року взяв в борг у ОСОБА_8 5 000 (п`ять тисяч) доларів США для здійснення ремонту придбаної квартири. Кінцевий термін повернення грошових коштів 01 січня 2026 року. Станом на червень 2024 року залишок по заборгованості складає 2 800 (дві тисячі вісімсот) доларів США.

Згідно з платіжними інструкціями № 0.0.3612462363.1 від 26 квітня 2024 року, № 0.0.3612465945.1 від 26 квітня 2024 року, № 0.0.3612468644.1 від 26 квітня 2024 року, № 0.0.3811880873.1 від 10 серпня 2024 року, № 0.0.3811884843.1 від 10 серпня 2024 року, ОСОБА_2 здійснював оплату комунальних послуг.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів, доходи ОСОБА_2 за період з І кварталу 2014 року по грудень 2024 року складають: 2016 рік – 12 900 (дванадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, 2017 рік – 29 468 (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 12 копійок, 2018 рік – 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, 2019 рік – 15 638 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 00 копійок, 2021 рік – 6 (шість) гривень 17 копійок, 2022 рік – 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, 2023 рік – 58 650 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 38 копійок, 2024 рік – 109 804 (сто дев`ять тисяч вісімсот чотири) гривні 45 копійок.

Згідно з довідкою Сновського відділу державної виконавчої служби у Крюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 27.3-24/15031 від 06 листопада 2025 року, станом на 06 листопада 2025 року по виконавчому провадженню № 72319407 по виконанню виконавчого листа № 755/6807/22 від 27 січня 2023 року Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, заборгованість відсутня.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 надав пояснення, в яких зазначив про те, що у 2014 році між ним та ОСОБА_4 було укладено шлюб, у 2015 році у них народився син. У 2020 році вони вирішили купити квартиру, у зв`язку з чим було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, квартира коштувала 940 000 гривень 00 копійок, при цьому 60 % вартості квартири повинна була сплатити ОСОБА_5 , проте остання внесла грошові кошти не в повному обсязі, у зв`язку з чим решту суми доплачував він особисто. Крім того, вказав, що перед підписанням договору купівлі-продажу майнових прав з метою внесення грошових коштів він позичив у ОСОБА_8 80 000 гривень 00 копійок, які повернув протягом одного місяця. У період будівництва квартири вони проживали в орендованому житлі, оплату оренди якого здійснював він, тоді як платежі за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру здійснювала ОСОБА_4 . В 2021 році в квартирі було проведено ремонтні роботи, організацією яких займався він особисто, а грошові кошти на проведення ремонту в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) доларів США надавала ОСОБА_5 . Також зазначив, що частину побутової техніки для квартири придбавав він, а частину – дружина. Крім того, у 2019 році було придбано автомобіль Audi A4 розмитнення якого було здійснено за його особисті кошти. Вказав, що за період перебування у шлюбі весь час працював, при цьому періодично – офіційно, а періодично – неофіційно.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , надав показання про те, що перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_2 . Взимку 2020 року ОСОБА_2 позичив у нього грошові кошти в сумі 2 300 доларі США, зазначивши, що кошти необхідні для здійснення внеску за квартиру, дані кошти ОСОБА_2 поступово повертав. Через деякий час ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням позичити ще 5 000 доларів США на проведення ремонту квартири, ремонтними роботами якої останній займався особисто. Вказав, що на даний час ОСОБА_2 повернув йому всю суму боргу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , надав показання про те, що є рідним братом ОСОБА_2 . Зазначив, що протягом усього періоду перебування у шлюбі з ОСОБА_10 брат без роботи не залишався та постійно здійснював трудову діяльність, зокрема працював таксистом, столяром, а зараз займається бурінням. За період перебування у шлюбі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було придбано квартиру, більшу частину внеску за яку здійснила ОСОБА_5 , тоді як частину суми брат вносив самостійно. Зазначив, що ОСОБА_11 позичав грошові кошти у ОСОБА_8 для здійснення внеску за квартиру, однак точний розмір позиченої суми йому не відомий.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , надав показання про те, що є рідним братом ОСОБА_2 . Зазначив, що брат разом із ОСОБА_10 за період перебування у шлюбі придбали квартиру та автомобіль, проте за чиї кошти було придбано квартиру йому не відомо. Весною 2021 року вони переїхали до нової квартири, до цього часу квартира перебувала на стадії будівництва, а згодом в ній проводився ремонт, у зв`язку з чим у цей період вони проживали в орендованій квартирі. Вказав, що в період перебування у шлюбі він працював разом з ОСОБА_11 , заробітна плата у них становила приблизно 1 000 доларів США, а іноді й більше, при цьому грошові кошти брат витрачав на потреби сім`ї.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт у судовому порядку. Водночас тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності майна, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року в справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року в справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року в справі № 404/1515/16-ц, від 29 січня 2020 року в справі № 205/1255/17.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11.

Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

В силу вимог ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Згідно із положенням ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Аналіз указаних норм свідчить про те, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 70 СК України, в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але й інші обставини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року в справі № 373/185/21.

Що стосується посилання ОСОБА_4 як на підставу відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна на ухилення ОСОБА_2 від участі в утриманні дитини, існування в останнього у певні періоди заборгованості зі сплати аліментів, яка згідно відомостями Сновського відділу державної виконавчої служби у Крюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 06 листопада 2025 року відсутня, то з огляду на встановлені положення ст. 70 СК України, самі по собі вказані обставини не є підставою для збільшення частки одного з подружжя.

До того ж, у разі незгоди з розміром аліментів чи не покриття першочергових потреб дитини, ОСОБА_4 не позбавлена права звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів або з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Саме до цього зводяться висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2023 року в справі № 521/11825/20.

Не мають правового значення і доводи ОСОБА_4 про те, що лише вона самостійно здійснює утримання квартири, сплачує комунальні послуги, оскільки такі обставини не є предметом доказування в даній справі та не впливають на наявність правових підстав для відступу від засади рівності часток подружжя.

Крім того, судом не встановлено обставини ухилення ОСОБА_2 від участі в матеріальному забезпеченні сім`ї, а також вчинення ним дій щодо приховування, знищення чи пошкодження спільного майна або використання його на шкоду інтересам сім`ї. Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин.

За таких обставин, оскільки правових підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя не встановлено, спірне майно, а саме: транспортний засіб Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 , підлягає поділу між сторонами в рівних частках: по 1/2 частки автомобіля та по 1/5 частки квартири кожному з подружжя.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ спільного майна задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено підстав для відступлення від засади рівності часток, натомість зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя підлягає задоволенню повністю.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ спільного майна.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 :

-транспортний засіб Audi A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний;

-2/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

У порядку поділу спільного майна подружжя:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

-1/2 частки транспортного засобу Audi A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний;

-1/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на:

-1/2 частки транспортного засобу Audi A 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код: НОМЕР_2 , 2003 року випуску, колір чорний;

-1/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 634 (п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 48 копійок.

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук