Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №709/1404/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1404/26

2-а/709/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Шарої Л.О.,

за участі: секретаря судового засідання – Петраш Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Чорнобаївського районного суду Черкаської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № R277585 від 31.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при використанні банківського застосунку позивач виявив арешт рахунку та примусове списання грошових коштів. З метою встановлення причин, 10.07.2026 звернувся через свого представника до Чорнобаївського відділу ДВС, де з`ясував, що на примусовому виконанні перебуває постанова від 31.12.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Адвокат, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження за допомогою доступу сторін до АСВП, 15.07.2026 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 81177408 від 08.06.2026 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 грн. Разом з постановою про відкриття провадження представник позивача отримав постанову № R277585 від 31.12.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою його притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягння у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Про наявність адміністративного провадження позивач дізнався при установці застосунку «Резерв+». Вказаний застосунок запропонував позивачу скористатися процедурою, передбаченою ст. 279-9 КУпАН, а саме надати згоду на притягнення до відповідальності. На виконання цієї пропозиції позивачем в електронній формі було сформовано заяву про згоду з фактом правопорушення. Після винесення оскаржуваної постанови, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечив її належного вручення. Копію постанови не було надіслано позивачу рекомендованим поштовим відправленням, на електронну адресу або вручено особисто позивачу, що позбавило його права на сплату 50 % штрафу протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили. Позивачем вчасно було оновлено дані, що підтверджується відміткою «Дані уточнено вчасно» у витязі «Резерв+». Він дійсно через застосунок «Резерв+» надав згоду на притягнення його до відповідальності, з метою оформлення його бронювання роботодавцем. Але відповідач не повідомив його про складання постанови та не надіслав йому копії постанови. При неодноразовій спробі оновити застосунок «Резерв+» постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не відобразилась. Про наявність такої постанови він дізнався вже після відкриття виконавчого провадження і арешту його рахунків.

Зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R277585 від 31.12.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПА та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за те, що він не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесения змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку.

Позивач не погоджується із інкримінованим йому правопорушенням, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувану постанову вважає такою, що прийнята не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцієтю та законами України.

Звертає увагу на те, що резолютивна частина оскаржуваної постанови не містить інформації про визнання позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, хоча зазначено про накладення на нього штрафу, тому накладення штрафу в цьому випадку порушує приписи ст. 9, 23 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення не містить інформації про те яким чином і коли позивач отримав її копію.

В порушення вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 та вимог КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу не вручено другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення; позивача не ознайомлювали з будь-якими матеріалами, що підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення; позивача в будь-яких спосіб (усний чи письмовий) не було інформовано про необхідність проходження ним ВЛК, як то видача на його ім`я повістки, направлення на ВЛК, тощо. В якості додатків до даної постанови не долучено повістки з вимогою з`явитись для проходження ВЛК, копії направлення на ВЛК, копії акту відмови від проходження ВЛК, будь-яких інших доказів наведених обставин. Наведені в постанові твердження мають ознаки формального та поверхневого характеру, суперечать фактичним обставинам справи, побудовані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Визнання особи обмежено придатною до військової служби є самостійним юридичним фактом, що встановлюється рішенням військово-лікарської комісії та підтверджується відповідним документом (рішенням, висновком, довідкою ВЛК). Саме наявність такого факту є необхідною передумовою виникнення обов`язку, порушення якого утворює об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у тому формулюванні, яке наведено в оскаржуваній постанові. Однак, відповідачем не долучено до оскаржуваної постанови жодного документа, який би підтверджував, що позивач визнавався обмежено придатним до військової служби.

Всупереч вимог ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не викладено обставин, установлених під час розгляду справи: не вказано в який період позивач зобов`язаний пройти ВЛК та дату вчинення ним правопорушення; не зазначено в силу яких обставин позивач зобов`язаний був проходити ВЛК відповідно до п. 2 розділу І «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме чи був він визнаний обмежено придатними до військової служби.

3 електронного військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», встановлено, що ОСОБА_1 військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), має звання солдат, ВОС 999097, вчасно уточнив дані, має відстрочку на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку, мобілізацію до завершення мобілізації.

Окрім того, звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення, з якого можна було б встановити день виявлення правопорушення, в матеріалах справи відсутній. В постанові по справі про адміністративне правопорушення ці дані також відсутні. Отже, виявлення факту не проходження позивачем ВЛК відповідачем відбулось саме 05.06.2025, оскільки в цей день відповідачу було відомо, що позивачем ВЛК не пройдено. Проте, спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення винесено 31.12.2025, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Посилаючись на норми законодавства, позивач просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R277585 від 31.12.2025 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу - закрити.

Правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 05.08.2026 поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), після 13.08.2026; відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов - протягом 5 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Дана ухвала була доставлена відповідачу до електронного кабінету 06.08.2026 о 05:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

На час розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, відповідачем відзив не поданий.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Застосовані норми права, фактичні обставини, встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 КупАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і за ст. 210-1 КУпАП.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 N 154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України N 3 від 01.01.2024 (далі Інструкція).

Пунктом 1 Розділу II Інструкції визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки не складає протокол щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а саме:

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику;

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з Указом Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно з наданим ним витягом з «Резерв+» станом на 07.11.2025 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чорнобай), потребує проходження базової загальної підготовки, непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (дата ВЛК 07.03.2006), має відстрочку від мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 до завершення мобілізації.

29.12.2025 позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок "Резерв+" (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

31.12.2025 стосовно позивача винесена постанова № R277585 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності). Постанова прийнята начальником ОСОБА_2 , при цьому без зазначення займаної ним посади в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з цією постановою 26.12.2025 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста ОСОБА_1 подана заява про те, що він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 розділу 11 ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановлено накласти на нього штраф у сумі 17 000,00 грн, який має бути сплачений за реквізитами: UA198999980313020106000023 протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили; роз`яснено, що у разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною; у разі примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34000.00 грн.

За положеннями частин 1, 2 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція зазначеної статті має бланкетний характер, оскільки не встановлює безпосередньо охоронюваних законом правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні вимоги, порушення яких утворює склад правопорушення. Відтак у кожному конкретному випадку підлягає встановленню, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити:

-найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

-дату розгляду справи;

-відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

-опис обставин, установлених під час розгляду справи;

-зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

-прийняте у справі рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 N 65/2022 оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Закон N 3543-XII).

Згідно з ст. 1 Закону N 3543-XII мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За вимогами ч. 1 ст. 22 Закону N 3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Суд звертає увагу на те, що Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX було скасовано статус «обмежено придатний» та встановлено, що громадяни, визнані раніше обмежено придатними, мають пройти повторний медичний огляд впродовж дев`яти місяців з дня набрання чинності закону, тобто до 04.02.2025. Проте Закон України від 12.02.2025 № 4235-IX (далі — Закон) подовжив строк проходження ВЛК для обмежено придатних до 05.06.2025.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 N 402 (далі Положення N 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За змістом п. 1.2 розділу І Положення N 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.

Зазначені правові норми також кореспондуються з приписами пункту 3.1 глави 1 розділу II Положення N 402.

Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період, врегульований главою 3 розділу II Положення N 402.

Відповідно до пункту 3.1 розділу II Положення N 402 (в редакції на час спірних правовідносин) медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з пунктом 3.2 розділу II Положення N 402 (в редакції на час спірних правовідносин) повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Пунктом 3.8 розділу II Положення N 402 (в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Згідно з пунктом 3.10 розділу II Положення N 402 (в редакції на час спірних правовідносин) у воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров`я надається військовозобов`язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов`язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

Також, частиною 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 N 3621-IX (в редакції на час спірних правовідносин) установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби, тобто до 04.02.2025. Законом України від 12.02.2025 № 4235-IX подовжено цей строк для обмежено придатних до 05.06.2025.

Суд зазначає, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560 (далі - Порядок N 560) врегульовано, серед іншого, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 20 Порядку N 560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

За положеннями пунктів 27, 28 Порядку N 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктами 29, 30 Порядку N 560 (в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що у повістці зазначаються:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

місце, день і час явки за викликом;

підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису;

реєстраційний номер повістки;

роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.

Згідно з пунктом 35 Порядку N 560 представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Пунктом 41 Порядку N 560 (в редакції на час спірних правовідносин) визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 47 Порядку N 560 у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 68 Порядку N 560 (в редакції на час спірних правовідносин) у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.

Відповідно до пункту 69 Порядку N 560 резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

У пункті 74 Порядку N 560 (в редакції на час спірних правовідносин) резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому, особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що проходження військовозобов`язаними в особливий період медичного огляду для визначення придатності до військової служби є одним з комплексів заходів мобілізації.

Разом з тим, виконання військовозобов`язаним військового обов`язку полягає в наступному: з`явлення під час мобілізації за викликом до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Водночас, згідно з вищенаведеними правовими нормами, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Тобто, процедурі проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби передує виклик військовозобов`язаного до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а саме надсилання чи вручення повістки із зазначенням, у тому числі, мети виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів, місця, дня і часу явки за викликом.

Так, позивач є військовозобов`язаним, на момент спірних правовідносин перебуває на обліку в РТЦК, був особою, яка має статус обмежено придатного та обов`язок пройти ВЛК до 05.06.2025.

Разом з тим, зі змісту наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем не здійснювався виклик військовозобов`язаного ОСОБА_1 , для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Також, матеріали справи не місять і належних та допустимих доказів відмови позивача від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби за відсутності правових підстав.

Окремо слід зазначити, що оспорювана постанова, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не містить відомостей про найменування органу посадової особи, яка винесла оскаржувану постанову, повний опис обставин, установлених під час розгляду справи (час та місце вчинення) та не зазначено нормативного акта, який було порушено позивачем.

Суд також бере до уваги, що оскаржувана постанова не містить належних відомостей щодо дати та часу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, а також щодо дати та часу його виявлення посадовими особами районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки встановлення моменту вчинення та, залежно від характеру правопорушення, моменту його виявлення є необхідною передумовою для перевірки дотримання уповноваженою посадовою особою строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, для вирішення питання про дотримання строків, передбачених ст. 38 КУпАП, необхідно достовірно встановити щонайменше дві юридично значущі обставини: коли саме було вчинено адміністративне правопорушення та коли саме воно було виявлено уповноваженою посадовою особою. Без встановлення цих обставин неможливо визначити початок перебігу відповідного строку, його тривалість та кінцеву дату, до якої особа могла бути правомірно притягнута до адміністративної відповідальності.

При цьому згода особи на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності не звільняє уповноважений орган від обов`язку встановити всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Навпаки, ч. 2 ст. 283 КУпАП прямо передбачає, що у справах за статтями 210 та 210-1 КУпАП, якщо особа не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, постанова, крім загальних відомостей, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст відповідної заяви особи. Таким чином, сама по собі заява позивача від 29.12.2025 про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності не може розглядатися як така, що підтверджує дату вчинення адміністративного правопорушення або дату його виявлення. Дата подання заяви та дата вчинення правопорушення є різними за своїм правовим значенням юридичними фактами, а тому не можуть ототожнюватися.

За таких обставин суд позбавлений можливості здійснити повноцінну перевірку законності оскаржуваної постанови саме в частині дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП. Відсутність у постанові таких юридично значущих відомостей не є формальним недоліком її оформлення, оскільки без них неможливо перевірити, чи існувало на момент прийняття постанови право уповноваженої посадової особи на накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень КУпАП під час розгляду справи уповноважена посадова особа зобов`язана з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно, встановлення обставин, від яких залежить можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складовою належного розгляду справи, а не факультативною вимогою.

Із наведених підстав суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Покликаючись на положення статей 139, 243-246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову №R277585 від 31.12.2025 начальника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн; провадження в адміністративній справі закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Л.О. Шарая