Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №699/19/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/19/26

Номер провадження № 1-кп/699/71/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250380000321 від 08.10.2025 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пішки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, з повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , відповідно до постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.09.2024 у справі № 699/1385/24, яка набрала законної сили 20.09.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, умисно, достовірно знаючи про наявність даного рішення суду та будучи ознайомленим з постановою, з метою невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними i юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 27.07.2025 був зупинений по вул. Зелена у с. Пішки Черкаського району Черкаської області працівниками СРПП відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки ОСОБА_6 керував автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Отже, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, діючи умисно, 27.07.2025 вчинив адміністративне правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий у встановленому законом порядку до адміністративної відповідальності, тим самим умисно не виконав постанову Корсунь Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.09.2025 у справі № 699/1385/24.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.

Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження в такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб його вчинення, викладені в обвинувальному акті. Повідомив, що 27.07.2025 до його матері подзвонила її сестра та розповіла про смерть свого чоловіка. Мати попросила обвинуваченого відвезти її до сестри. Про те, що обвинувачений був позбавлений права керування, матір не знала. Обвинувачений повіз матір до її сестри. Під час цієї поїздки його зупинили працівники поліції. Зазначив, що після надходження обвинувального акта до суду більше не керує транспортними засобами. Переосмислив свою поведінку та змінив її. У вчиненому щиро кається та в подальшому не буде допускати подібних порушень. Також повідомив, що має можливість сплатити штраф, тому просив застосувати до нього штраф як вид покарання.

2.3. Письмові докази.

Сторона обвинувачення надала витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинуваченого.

За місцем проживання обвинувачений характеризується нейтрально, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, скарг на нього не надходило.

Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 22.10.2025 № 158 ОСОБА_4 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

2.4. Висновки щодо доведеності винуватості.

Заслухавши в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Крім того, надані докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Отже, суд поза розумним сумнівом установив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

В обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, його позицію щодо визнання винуватості, надання ним викривальних щодо себе показань як на стадії досудового розслідування так і в суді, беручи до уваги критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, необхідно дійти висновку про наявність вищевказаних обставин.

У обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудового розслідування не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

4. Мотиви призначення покарання.

Положеннями ч. 1 ст. 382 КК України передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу винного, який характеризується нейтрально за місцем проживання; бере до уваги наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставини, яка покарання обтяжує.

Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з огляду на що вважає достатнім призначення покарання у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.

На думку суду саме такий захід впливу є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Процесуальні витрати та речові докази в межах кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день проголошення вироку.

СуддяОСОБА_1